Постанова № 12486976, 15.11.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

15 листопада 2010 р. № 2-а- 12310/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бартош Н.С.,

за участю секретаря судового засідання Островської М.О.,

за участю представників: позивача Малахової Н.В., Ступницької В.Ф., відповідача Лиманського А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові справу за адміністративним позовом Спільного Кіпрсько-Українського товариства з обмеженою відповідальністю «Піраміда»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Харкові про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Спільне Кіпрсько-Українське товариство з обмеженою відповідальністю «Піраміда», звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, у якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача з податку на додану вартість №0000180842/0 від 07.09.2010 р. на загальну суму 1520945,52 грн., з яких по основному платежу 1047997,80грн., штрафна (фінансова) санкція 472947,72 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що при винесенні оскаржуваного повідомлення-рішення відповідач керувався помилковими висновками, зробленими під час проведення документальної невиїзної перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість за період квітень та травень 2010 року, зафіксованими в акті перевірки №3192/42-016/31643375 від 25.08.2010 р. На даний акт позивачем подано заперечення, які відповідачем розглянуто та відхилено.

У судовому засіданні представники позивача вимоги адміністративного позову підтримали у повному обсязі. Не погоджуючись з висновком відповідача щодо заниження податку на додану вартість на суму 1047997,80 грн., позивач пояснив, що відповідачем зменшений податок на додану вартість за отримані товари (послуги) від контрагентів. Однак, сума податку на додану вартість була задекларована на підставі податкових накладних отриманих від контрагентів, які на час виписки податкових накладних були зареєстровані платниками податку на додану вартість. Товар та послуги були отримані позивачем, сплачені по безготівковому рахунку та використані в господарської діяльності. Висновок про зменшення позивачем податку на додану вартість був зроблений відповідачем лише на підставі того, що податкову звітність контрагентів податкові інспекції не визнали податковою. Вважає, що робити такий висновок Спеціалізована Державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Харкові позбавлена права без дослідження первинних документів господарської діяльності підприємства.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на його необґрунтованість.

У запереченнях на позов зазначає, що позивачем були порушені вимоги п.п. 7.2.3, п.п. 7.4.1, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме між задекларованою сумою податкового кредиту позивача та сумами податкових зобовязань його контрагентів, виявлена розбіжність. Податкові декларації контрагентів, не були визнані податковими інспекціями як податкова звітність, в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту на загальну суму 1047997,80грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, та дослідивши надані письмові докази в їх сукупності суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Спільне Кіпрсько-Українське товариство з обмеженою відповідальністю «Піраміда» (в подальшому - СКУ ТОВ «Піраміда») зареєстроване виконавчим комітетом Харківської міської ради 19.11.2001 р. та є платником податку на додану вартість.

З 19.08.2010 р. по 25.08.2010 р. фахівцем Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Харкові проведена невиїзна перевірка податкових декларацій з податку на додану вартість Спільного Кіпрсько-Українського товариства з обмеженою відповідальністю «Піраміда» за період квітень та травень 2010 року у розрізі контрагентів.

За наслідками проведення документальної невиїзної перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість за період квітень та травень 2010 року, відповідачем складено акт перевірки №3192/42-016/31643375 від 25.08.2010 р., яким встановлено порушення позивачем податкового законодавства, а саме: - порушення п.п. 7.2.3, п.п. 7.4.1, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168\97-ВР від 03.04.1997р., внаслідок чого занижено податок на додану вартість за квітень 2010 р. на суму 537486 грн. та за травень 2010 р. на суму 510511,80 грн.

На підставі акту перевірки №3192/42-016/31643375 від 25.08.2010 р, в межах строків застосування адміністративно-господарських санкцій, встановлених ст. 250 Господарського кодексу України, 07.09.2010 р. прийняте податкове повідомлення-рішення №0000180842/0 на загальну суму 1520 945,52 грн., у тому числі за основним платежем 1047997,80 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 472947,72 грн.

Приймаючи податкове повідомлення-рішення з податку на додану вартість, відповідач посилався на п.п. 7.2.3, п.п. 7.4.1, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: факт не подачі податкової декларації по податку на додану вартість контрагентами позивача, свідчить про відсутність здійснення ними господарської діяльності та відповідно відсутності виникнення податкових зобовязань, звідси у позивача відсутні правові підстави для включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, визначених в податкових накладних виданих контрагентами позивача.

Згідно наданих позивачем копій договорів, судом встановлено, що позивачем були укладені договори з наступними постачальниками ТОВ «Спецтехнологія», ТОВ «Видавництво «Зоря», ТОВ «Маріка», ТОВ «Дельмар», ТОВ «Антарес К».

Із матеріалів справи вбачається, що 05.03.2010 р. СКУ ТОВ «Піраміда» уклало договір №22-10 з ТОВ «Спецтехнологія» на поставку поліграфічної продукції (інформаційних листівок, вкладишів, презентерів).

Протягом квітня, травня 2010 року ТОВ «Спецтехнологія» здійснило поставку СКУ ТОВ «Піраміда» поліграфічної продукції на загальну суму 963770,0грн., у т.ч. ПДВ 332754,0 грн.

Факт передачі товару підтверджується видатковими накладними виписаними ТОВ «Спецтехнологія»: №4850804, №48508041, №48508042 від 08.04.2010 р., №48531051, №4853105, №48531052 від 31.05.2010 р.

На адресу покупця були виписані податкові накладні: №48508042 від 08.04.2010р., №48508041 від 08.04.2010р., №4850804 від 08.04.2010р., №4853105 від 31.05.2010р., №48531051 від 31.05.2010р., №48531052 від 31.05.2010р.

Доставка товару відбувалося транспортом позивача, відповідно товарно-транспортних накладних серії 12ААА №566193 від 08.04.10р. та серії 10ААБ №068765 від 31.05.10р. Оплата за товар на адресу ТОВ «Спецтехнология» зроблена в повному обсязі згідно платіжних документів.

Посилання відповідача на пояснення директора ТОВ «Спецтехнологія» ОСОБА_4 з приводу того, що він не має відношення до його фінансово-господарської діяльності, коштів не отримував та не підписував жодних документів від імені підприємства, не можуть бути прийняті судом як підстава для визнання неправомірним включення сум, визначених у податкових накладних до податкового кредиту позивача, з огляду на наступне.

Відповідно ч.1, ч.5 ст. 57 ГК України установчими документами суб'єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб'єкта господарювання. Статут (положення) затверджується власником майна (засновником) суб'єкта господарювання чи його представниками, органами або іншими суб'єктами відповідно до закону.

Частиною 1 статті 58 ГК України визначено, що суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом.

Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців», який згідно Прикінцевих положень набрав чинності з 01.07.2004 р. регулюються відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та дія якого поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб - підприємців ( ст.2, ст.3).

ТОВ «Спецтехнологія» зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа виконавчим комітетом Дніпропетровської міської радою 19.04.2004р., код ЄДРПОУ 32713605, юридична адреса: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна В.І. Леніна, буд.15-А, про що було видане свідоцтво про державну реєстрацію А00 №772963.

Таким чином, відповідне рішення ОСОБА_4 про здійснення підприємницької діяльності відображене у Статуті підприємства та засвідчено його ж підписом в присутності нотаріуса, як то передбачено положеннями ч.5 ст.8 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».

Державним реєстратором в межах наданих повноважень були перевірені документи, які відповідно до вимог цього Закону подаються державному реєстратору, в тому числі статут підприємства, справжність підпису засвідчена нотаріусом, та підстав для залишення їх без розгляду чи відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи відповідно положень ст.ст.24, 25 цього Закону у Державного реєстратора не було.

Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації юридичної особи є датою державної реєстрації юридичної особи.

Відповідно ч.1, ч.2 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Згідно ч.2. ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно ст.244 Цивільного Кодексу України, представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Стаття 246 Цивільного Кодексу України передбачає, що довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.

Таким чином, здійснювати господарсько-фінансову діяльність ТОВ «Спецтехнологія» міг як сам директор так і інша уповноважена особа.

Крім того, зазначивши, що підписи на договорі, податкових, видаткових накладних були вчинені не ОСОБА_4, а іншою не встановленою особою, відповідач не встановив якою саме особою були підписані зазначені документи, чим не спростовує можливості вчинення підпису однією з осіб, на які були виписані довіреності.

В матеріалах справи знаходиться лист директора ТОВ «Спецтехнологія» вих. №22\09 від 22.09.2010р., наданий на письмовий запит СКУ ТОВ «Піраміда», в якому ОСОБА_4 підтверджує легітимність свого підпису, як директора ТОВ «Спецтехнологія» на договорах укладених з СКУ ТОВ «Піраміда» на протязі 2010р. З огляду на викладене суд критично ставиться до письмових пояснень гр. ОСОБА_4

19.03.2010р. СКУ ТОВ «Піраміда» уклало договір з ТОВ «Марика» №21-10 на поставку поліграфічної продукції (інформаційних листівок, вкладишів, презентерів). Протягом квітня, травня 2010 року ТОВ «Марика» здійснило поставку СКУ ТОВ «Піраміда» поліграфічної продукції на загальну суму 1662568,0грн., у т.ч. ПДВ - 332513,60 грн.

Факт передачі товару підтверджується видатковими накладними виписаними ТОВ «Марика», а саме, №14052104, №140521042, №140521041 від 21.04.2010 р., №14053105, №140531051, №140531052 від 31.05.2010 р.

Також на адресу покупця були виписані податкові накладні: №140521042 від 21.04.2010р., №140521041 від 21.04.2010р., №14052104 від 21.04.2010р., №140531052 від 31.05.2010р., №140531051 від 31.05.2010р., №14053105 від 31.05.2010р.

Доставка товару відбувалася транспортом позивача, відповідно до товарно-транспортних накладних серії 12ААА №566195 від 21.04.10р. та серії 10ААБ №068764 від 31.05.10р. Оплата за товар на адресу ТОВ «Марика» зроблена в повному обсязі згідно платіжних документів.

26.03.2010р. СКУ ТОВ «Піраміда» уклало договір №18-10 з ТОВ «Видавництво «Зоря» на поставку поліграфічної продукції (інформаційних листівок, вкладишів, презентерів). Протягом квітня, травня 2010 року ТОВ «Видавництво «Зоря» здійснило поставку СКУ ТОВ «Піраміда» поліграфічної продукції на загальну суму 1603651,0грн., у т.ч. ПДВ - 320730,20 грн.

Факт передачі товару підтверджується видатковими накладними виписаними ТОВ «Видавництво «Зоря»: №014222804, №0142228041, №0142228042 від 28.04.2010 р., №014221205, №0142212051, №0142212052 від 12.05.2010 р.

Також на адресу покупця були виписані податкові накладні: №0142228042 від 28.04.2010р., №0142228041 від 28.04.2010р., №014222804 від 28.04.2010р., №0142212052 від 12.05.2010р., №0142212051 від 12.05.2010р., №014221205 від 12.05.2010р.

Придбані товари доставлялися на складські приміщення СКУ ТОВ «Піраміда» його транспортом згідно товарно-транспортних накладних серії 12АААА №567112 від 08.04.10р., серії 10ААБ №068762 від 12.05.10р. Оплата за товар на адресу ТОВ «Видавництво «Зоря» зроблена в повному обсязі згідно платіжних документів, що містяться в матеріалах справи.

01.04.2010р. СКУ ТОВ «Піраміда» уклало договір №20-10 з ТОВ «Антарес К» про надання маркетингових послуг, до договору додається специфікація на суму 180000грн.

Факт надання послуг підтверджується актом здачі-приймання звіту від 29.04.10р. на 180000 грн.

На адресу СКУ ТОВ «Піраміда» була виписана податкова накладна №2042904 від 29.04.2010р. на суму 180000,0 грн., у т.ч. ПДВ - 30000,0 грн. Оплата на адресу ТОВ «Антарес К» зроблена в повному обсязі згідно платіжного доручення №7725 від 28.05.10р.

Вказані послуги надані позивачу у звязку з тим, що в штаті позивача не має посади маркетолога, між тим підприємство займається покупкою чаю, його фасуванням та продажем по всій території Україні. Маркетинговим агентом надані послуги по проведенню аналізу ринка збуту чаю по всій території України.

СКУ ТОВ «Піраміда» уклало договори з ТОВ «Дельмар» №19-10 від 01.04.2010р. та №28-10 від 01.05.2010р. про надання консультаційних та юридичних послуг.

Факт надання послуг підтверджується актами прийому-передачі робот (послуг) від 29.04.10р. на суму 120000,00 грн. та від 31.05.2010р. на суму 72000,00 грн.

ТОВ «Дельмар» були виписані податкові накладні №4412904 від 29.04.2010р. на суму 120000,00 грн. та №4413105 від 31.05.10р. на суму 72000,00 грн.

Розрахунки здійснено в безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями №7726 від 28.05.10р. на суму 120000,00 грн. та № 7970 від 11.06.10р. на суму 72000,00 грн.

Поліграфічна продукція (інформаційні листівки, вкладиші, презентери), яка надійшла на склад позивача, була вкладена в коробочки із чаєм для наступного продажу. Пересування товару на складі оформлялося накладній на відпустку (внутрішнє переміщення) матеріалів. По закінченню місяця складений акт на списання матеріалів, використаних у передпродажній підготовці товарів з метою просування торговельної марки чаю. При наступній реалізації товарів, до кожної видаткової накладної складався акт по роботах по передпродажній підготовці, у якому вказувалося скільки інформаційних листівок було вкладено в кожну партію чаю певної марки (ТМ «Ахмад», ТМ «Компот», ТМ «Грейс» або ТМ «ТЕТ»).

Суд зазначає, що порушення, про яке зазначене в Акті перевірки, стосується порядку формування податкового кредиту платника ПДВ по операціям, що є обєктом оподаткування зазначеним податком.

Згідно з п.1.6, 1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим законом, а податкове зобовязання це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку у звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим законом.

Відповідно до п.п 7.2.4. п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку, у порядку, передбаченому ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість».

Стаття 9 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачає реєстрацію осіб як платників податку на додану вартість податковим органами.

Відповідно до п.п.7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР, у якому визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-ХІУ первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Пунктом 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, Законом України «Про податок на додану вартість» встановлено декілька необхідних умов, за наявності яких платник податку отримує право на віднесенні сум ПДВ, сплачених (нарахованих) у складі ціни товарів, робіт, послуг, що придбаваються ним для використання у власній господарській діяльності, до складу податкового кредиту, а саме:

- наявність належним чином оформленої податкової накладної або іншого документа, передбаченого п.п.7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»;

- настання першої з подій, з якими Закон повязує право платника податку на податковий кредит.

Отже, отримання податкової накладної, оформленої саме до вимог чинного законодавства, є необхідною умовою правомірного формування податкового кредиту покупця товарів, робіт, послуг.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-вр від 03.04.1997 р. не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів, не підтверджені податковими накладними або митними деклараціями.

Суд зазначає, що згідно ст. 42 Господарського Кодексу - підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Необхідність здійснення тих або інших витрат, а так само їх звязок з власною господарською діяльністю визначає сам платник податку, оскільки субєкт підприємництва має право без обмеження здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству.

Помилковим є думка відповідача про не підтвердження позивачем права на податковий кредит з огляду на ненадання звітності ТОВ «Спецтехнологія», ТОВ «Марика», ТОВ «Видавництво «Зоря», ТОВ «Антарес К», ТОВ «Дельмар», які є поставщиками товару (послуг) для позивача.

Суд зазначає, що підприємства подавали податкову звітність до податкової інспекції за квітень, травень 2010 року, але вона не визнана податковою звітністю.

Відповідно до п.1.3 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Підпункти 10.1., 10.2. ст.10 Закону України «Про податок на додану вартість», передбачають, що особами, відповідальними за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, та за повноту та своєчасність його внесення до бюджету є платники податку.

У даному випадку така відповідальність покладена на ТОВ «Спецтехнологія», ТОВ «Марика», ТОВ «Видавництво «Зоря», ТОВ «Антарес К», ТОВ «Дельмар», на позивача по справі не може бути покладена відповідальність за неподання податковому органу звітності усіма контрагентами фірми.

Закон України «Про податок на додану вартість» не має відповідних норм, які б зобовязували покупця слідкувати та контролювати подачу звітності податковим органам з боку продавця товарів.

Таким чином, як випливає з вищенаведеного, сама по собі не подача податкової звітності, або не визнання звітності інспекцією податковою, при фактичному здійсненні господарської операції, не впливає на податковий кредит покупця.

ТОВ «Спецтехнологія», ТОВ «Марика», ТОВ «Видавництво «Зоря», ТОВ «Антарес К», ТОВ «Дельмар» знаходяться на обліку в податкових та зареєстровані в якості платників податку на додану вартість, про що видані відповідні свідоцтва платника ПДВ: ТОВ «Спецтехнология», свідоцтво №100073621 від 26.10.07р. видано ДПІ в Бабушкинском районі м. Дніпропетровська; ТОВ «Марика» свідоцтво №100234253 від 07.07.09р. видано Лівобережної міжрайонної ДПІ в Індустріальному районі м. Дніпропетровська; ТОВ «Видавництво «Зоря» свідоцтво №100082530 від 12.12.07р. видане Лівобережної міжрайонної ДПІ в Індустріальному районі м. Дніпропетровська; ТОВ «Дельмар», свідоцтво №100152634 від 27.11.08р. видано ДПІ в Жовтневому районі м. Дніпропетровська; ТОВ «Антарес К» свідоцтво №100234512 від 08.07.09р. видано ДПІ в Жовтневому районі м. Дніпропетровська.

Щодо обставин відсутності ТОВ «Видавництво «Зоря», ТОВ «Марика», ТОВ «Дельмар» за місцезнаходженням, суд зауважує, що згідно з матеріалами справи довідки про відсутність за місцезнаходженням були складені податковими інспекціями лише 25.06.2010 р. та 21.07.2010 р., при тому, що господарські операції між позивачем та цими підприємствами закінчилися ще 12.05.2010 р. та 31.05.2010 р.

Таким чином, податкові накладні складені ТОВ «Спецтехнологія», ТОВ «Марика», ТОВ «Видавництво «Зоря», ТОВ «Антарес К», ТОВ «Дельмар» на адресу позивача відповідають вимогам чинного законодавства, суми податку на додану вартість вказані у податкових накладних в розмірі 1047997,80грн. СКУ ТОВ «Піраміда» правомірно віднесло до складу податкового кредиту.

Також в матеріалах справи знаходиться висновок Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса №7710 від 15.09.2010р., згідно якого висновки акту перевірки Спеціалізована Державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Харкові №3192/42-016/31643375 від 25.08.2010р. документально не підтверджені.

Суд відмічає, що відповідно до вимог ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не навів відповідну норму права, згідно якої на визначення податку на додану вартість прямо та безумовно повязано з фактом подачі податкової звітності контрагентами.

Одночасно з цим суд зауважує, що Закон України «Про податок на додану вартість» не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим субєктом господарювання.

Тобто, суд приходить до висновку, що позивач не наділений правом та можливістю відстежувати порядок формування податкових зобовязань своїх контрагентів і не може нести відповідальність за їх протиправні дії.

За таких обставин, суд дійшов до висновку про відсутність у відповідача підстав для визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 1520945,52грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Спільного Кіпрсько-Українського товариства з обмеженою відповідальністю "Піраміда" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Харкові про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Харкові №0000180842/ від 07.09.2010 року на загальну суму 1 520 945,52 грн., з яких за основним платежем - 1047997,80 грн., штрафна (фінансова) санкція - 472947,72 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Спільного Кіпрсько-Українського товариства з обмеженою відповідальністю «Піраміда» витрати по сплаті державного мита в сумі 3 (три) гривні 40 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, встановлених законом, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 22 листопада 2010 р.

СуддяБартош Н.С.