Постанова № 12486857, 02.11.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

02 листопада 2010 р. № 2-а- 7762/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді Присяжнюк О.В.

за участю секретаря судового засідання Крайник Т.О.,

за участю: представника позивача Даншиної Г.О., представника відповідача Усачова О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційні Бізнес Системи»( в подальшому ТОВ «Інвестиційні Бізнес Системи») до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова (в подальшому ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова) про визнання дій незаконними, скасування направлення, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Інвестиційні Бізнес Системи»звернулося до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова про визнання незаконними дії відповідача стосовно проведення перевірки фінансово господарської діяльності позивача; скасування направлення № 475 від 15 червня 2010 р. ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова щодо проведення виїзної планової документальної перевірки ТОВ «Інвестиційні Бізнес Системи», обґрунтовуючи свої позовні вимоги наступним.

ТОВ «Інвестиційні бізнес системи»перебуває на обліку ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова, має свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.

16 червня 2010 року позивач отримав направлення ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова про проведення виїзної планової документальної перевірки з 15 червня 2010 р.

Позивач вважає, що ДПІ не має права на проведення планової виїзної перевірки, так як у спірних правовідносинах відсутні визначені ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»підстави для прийняття рішення про здійснення планової виїзної перевірки платника податків.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх у повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні у повному обсязі, оскільки відповідач при проведенні перевірки діяв на підставі Закону України «Про державну податкову службу».

Суд вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини.

ТОВ «Інвестиційні Бізнес Системи»знаходиться на обліку в ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова.

16 червня 2010 р. ТОВ «Інвестиційні Бізнес Системи»отримало направлення у ДПІ Фрунзенському районі м. Харкова про проведення виїзної планової документальної перевірки з 15 червня 2010 р.

ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова проводилась перевірка позивача, про що складено Акт № 6964/23-212/34470806 від 22 грудня 2009 р. За результатами зазначеного Акту винесені податкові повідомлення-рішення № 22302/0 від 11 січня 2010 р. про визначення податкового зобовязання з ПДВ у сумі 34239 грн. та № 22302/0 від 11 січня 2010 р. про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток у сумі 23445 грн. Підприємство не має заборгованості по сплаті податків.

У судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що повідомлення про проведення перевірки позивач не отримувало за 10 календарних днів, як це передбачено Законом України «Про державну податкову службу в Україні» ТОВ «Інвестиційні бізнес системи»повідомляло ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова про те, що на виконання ухвали господарського суду Харківської області від 01 червня 2010 р. по справі № 40/131-10 підприємство було зобовязано надати до господарського суду Харківської області (для направлення на експертизу) первинні документи фінансово господарської діяльності, документи бухгалтерського та податкового обліку. У звязку з викладеним повідомляємо, що на теперішній час усі фінансово господарські документи передані до суду для проведення експертизи, що унеможливлює проведення перевірки.

Підстави, передбачені діючим законодавством, для призначення перевірки не підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка. Планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік. При цьому, право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 КАС України, справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Компетенцією адміністративниц судів щодо вирішення адміністративний справ визначено статтею 17 КАС України, зокрема, згідно з п. 2 ч. 1 цієї статті компетенція адміністративний судів поширюється на спори за зверненям субєкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією України.

Згідно ст. 50 КАС України відповідачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень.

Статус Державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначено Законом України «Про державну податкову службу в Україні».

Суд зазначає, що вказаним Законом та іншими нормативними актами не передбачено право органів державної податкової служби на предявлення адміністративних позовів до громадян України, іноземців чи осіб без громадянства, їх обєднання, юридичних осіб, які не є субєктами владних повноважень, про зобовязання вчинити певні дії. Для досягнення належних результатів при проведенні перевірок стосовно дотримання вимог Законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», «Про державне регулювання виробництв і обігу спирту етилового, коньячного і подового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», вказані перевірки повинні мати характер раптовості та попередження про проведення перевірок заздалегідь і надання дозволу на проведення таких перевірок суперечить змісту та сенсу вказаних перевірок.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Державна податкова інспекція є органом державної влади і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми Конституції України та аналогічним вимогам ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Право податкової інспекції на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом. Відтак, суд може захистити право платника податку в разі проведення перевірки за відсутності для цього належних юридичних підстав та з порушенням правил, процедури, встановлених законом.

Таким чином, із врахуванням вищевикладених обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частинні визнання дії ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова стосовно перевірки фінансово господарської діяльності ТОВ «Інвестиційні бізнес системи»підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь - які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією та законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Статтею ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів; 4) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом; 5) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

З матеріалів справи вбачається, що позивач просить скасувати направлення ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова на проведення виїзної планової документальної перевірки ТОВ «Інвестиційні бізнес системи», яке є внутрішним документом та не стосується особистих інтересів позивача, саме по собі не створює та не припиняє права чи обовязки особи, а лише фіксує певні обставини. Жодних управлінських висновків оскаржуване направлення не містить, вчинити будь які обовязкові дії позивачу він не приписує.

За таких обставин суд не вбачає в оскаржуваному наказі ознак рішення субєкта владних повноважень, яке могло б бути оскаржений в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 157 КАС України, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, суд закриває провадження по зазначеній справі.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в частині позовних вимог ТОВ «Інвестиційні бізнес системи»щодо скасування направлення № 475 від 15 червня 2010 р. ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова щодо проведення виїзної планової документальної перевірки ТОВ «Інвестиційні Бізнес Системи, провадження по справі необхідно закрити, оскільки справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», ст.ст. 8-14, 71, 86, 94, 159, 160-164, 167, 185, 186, 255 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційні Бізнес Системи» до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова про визнання дій незаконними, скасування направлення, - задовольнити частково.

Визнати незаконними дії Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова щодо проведення з 15 червня 2010 р. виїзної планової документальної перевірки фінансово господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційні Бізнес Системи».

В іншій частині позову провадження у справі закрити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо субєкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги.

Постанову у повному обсязі виготовлено 08 листопада 2010 р.

Суддя О.В. Присяжнюк