Постанова № 12486441, 26.10.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №6.9

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 жовтня 2010 року Справа № 2а-239/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: судді:Пляшкової К.О.,

при секретарі:Любімовій Г.Ю.,

за участю представників

позивача:Луценко О.О. (довіреність № 34-03-03/3645 від 05.07.2010),

відповідача:не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області до обєднаного житлово-будівельного кооперативу «Луч» про стягнення суми економічних санкцій у розмірі 4214,28 грн., -

ВСТАНОВИВ:

19 січня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області до обєднаного житлово-будівельного кооперативу «Луч», у якому позивач просив суд стягнути з відповідача економічні санкції в сумі 4214,28 грн. на користь Державного бюджету України.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначено, що державною інспекцією з контролю за цінами в Луганській області у період з 03.12.2009 по 09.12.2009 проводилась перевірка ОЖБК «Луч» з питання дотримання цін при формуванні, встановленні та застосуванні тарифів на житлово-комунальні послуги. За результатами перевірки складено акт від 09.12.2009 № 659.

Підприємством порушено порядок формування, встановлення та застосування тарифів, а саме: у період 01.01.2009 по 31.10.2009 при застосуванні тарифів на послуги з утримання будинків і споруд на прибудинкових територій, затверджених рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради № 127 від 12.05.2008, підприємством завищено вартість послуг з утримання будинків і споруд та прибуткових територій для мешканців будинку, який розташовано за адресою кв. Дружби, буд. 2 за рахунок включення повної вартості послуги «Освітлення місць загального користування», при фактичному наданні цієї послуги не в повному обсязі. Внаслідок цього підприємством необґрунтовано отримана виручка.

Відповідно до ст.14 Закону України «Про ціни і ціноутворення» вся необґрунтовано одержана підприємством сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін, підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства. Крім того, стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки.

Рішенням Держінспекції з контролю за цінами в Луганській області від 11.12.2009 № 306 до відповідача застосовано економічні санкції у розмірі 4214,28 грн., які складаються із штрафу в сумі 2809,52 грн. та вилучення необґрунтовано одержаної виручки в сумі 1404,76 грн.

14.12.2009 рішення від 11.12.2009 № 306, претензія і припис були направлені на адресу відповідача.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, надав суду пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив стягнути з обєднаного житлово-будівельного кооперативу «Луч» несплачену суму економічних санкцій в розмірі 4214,28 грн.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, причин неявки суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав до суду заперечення та доповнення до них, в яких просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі (а.с.33-35, 62).

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до такого.

Законом України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обовязки та відповідальність субєктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю). Дія цього Закону поширюється на відносини, повязані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державним наглядом (контролем)є діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, органів місцевого самоврядування, інших органів (далі органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства субєктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно із ст.12 Закону України від 03.12.1990 № 507-ХІІ «Про ціни та ціноутворення» координацію роботи по здійсненню політики цін, проведення економічного аналізу рівня та динаміки цін і вжиття заходів щодо регулювання цін і тарифів здійснюється відповідними державними органами управління України та їх структурними підрозділами.

Цей Закон поширюється на всі підприємства й організації незалежно від форм власності, підпорядкованості і методів організації праці та виробництва.

В народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи. Так, ст.8 Закону України від 03.12.1990 № 507-ХІІ «Про ціни та ціноутворення» передбачено, що державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення:

- державних фіксованих цін (тарифів);

- граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.

Державний контроль за цінами відповідно до ст.13 Закону України від 03.12.1990 № 507-ХІІ «Про ціни та ціноутворення» здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції.

Контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України.

Згідно з Положенням про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 № 1819, Державна інспекція з контролю за цінами є урядовим органом, що діє у системі Мінекономіки, відповідальний перед Кабінетом Міністрів України, підзвітний та підконтрольний Міністрові економіки.

Основними завданнями Державної інспекції з контролю за цінами є:

- організація та здійснення відповідно до законодавства функцій з контролю та нагляду за дотриманням центральними та місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, субєктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування цін (тарифів);

- проведення цінових спостережень на споживчому та товарних ринках.

Державна інспекція з контролю за цінами відповідно до покладених на неї завдань, серед іншого:

- у межах своєї компетенції здійснює перевірки додержання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також їх економічного обґрунтування;

- надає за результатами перевірок органів виконавчої влади, субєктів господарювання обовязкові для виконання приписи щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування цін і тарифів;

- вживає відповідно до законодавства заходів за порушення субєктами господарювання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також невиконання вимог органів державного контролю за цінами;

- застосовує відповідно до законодавства адміністративно-господарські санкції за порушення порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів).

Відповідно до п.п.5 та 12 п.5 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 № 1819, Державна інспекція з контролю за цінами має право приймати відповідно до законодавства рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів) та звертатись до суду з позовами про стягнення до бюджету сум у разі застосування відповідних адміністративно-господарських санкцій, зобовязання вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

Абзацем першим п.6 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 № 1819, передбачено, що начальники державних інспекцій з контролю за цінами та їх заступники від імені органів державного контролю за цінами приймають рішення про вилучення до відповідного бюджету сум всієї необґрунтовано одержаної субєктом господарювання виручки у результаті порушення державної дисципліни цін та штрафу у двократному її розмірі, а також розглядають справи про адміністративні правопорушення і накладають адміністративні стягнення.

Державна інспекція з контролю за цінами має територіальні органи державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які становлять єдину систему органів державного контролю за цінами і мають права, передбачені п.5, 6 цього Положення, відповідно до абзаца першого пункту 11 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 № 1819.

Відповідно до ст.14 Закону України від 03.12.1990 № 507-ХІІ «Про ціни і ціноутворення» та пункту 1.3. Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03.12.2001 № 298/519 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2001 року за № 1047/6238 (далі Інструкція), необгрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню і зараховується в дохід відповідного бюджету із застосуванням штрафу у двократному розмірі необгрунтовано одержаної суми виручки за належністю.

Пунктом 1.4. Інструкції передбачено, що підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання субєктами господарювання необгрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.

Порушеннями порядку встановлення і застосування цін, за які накладаються економічні санкції, є, зокрема:

- нарахування непередбачених законодавством націнок до цін і тарифів, що регулюються;

- застосування вільних цін (тарифів) на продукцію (послуги, роботи) за умови запровадження для них режиму державного регулювання;

- застосування цін (тарифів) на продукцію (послуги, роботи) з рентабельністю, рівень якої перевищує встановлений відповідно до законодавства граничний;

- застосування цін (тарифів) з порушенням запровадженого порядку обовязкового декларування їх зміни;

- завищення або заниження розміру передбачених законодавством податків та обовязкових зборів, що включаються в структуру ціни, або їх невключення в структуру ціни, що регулюється;

- включення в структуру регульованих цін (тарифів) не передбачених законодавством витрат або витрат понад установлені розміри;

- включення у вартість продукції та послуг, ціни (тарифи) на які регулюються, фактично не виконаних або виконаних не в повному обсязі послуг (робіт);

- застосування торговельних і постачальницько-збутових надбавок (націнок) понад установлений граничний розмір;

- застосування цін (тарифів) субєктами господарювання за види послуг (робіт), які не передбачені визначеними нормативно-правовими актами, що встановлюють для них відповідні переліки платних послуг;

- застосування цін і тарифів з порушенням інших запроваджених методів регулювання.

Пунктом 2.1 Інструкції передбачено, що необгрунтовано одержана субєктом підприємницької діяльності сума виручки, що підлягає вилученню в дохід бюджету, обчислюється:

- при порушенні порядку встановлення і застосування цін (тарифів), що регулюються уповноваженими органами, як різниця між фактичною виручкою від реалізації продукції (послуг, робіт) та її вартістю за цінами і тарифами, сформованими згідно з вимогами законодавства;

- при неправомірному застосуванні вільних цін замість фіксованих або регульованих (декларованих) як різниця між фактичною виручкою від реалізації продукції (послуг, робіт) і вартістю від реалізації продукції (послуг, робіт) за цінами, які повинні застосовуватись згідно з вимогами законодавства;

- при неправомірному застосуванні цін (тарифів) субєктами господарювання за види послуг (робіт), які не передбачені визначеними нормативно-правовими актами, що встановлюють для них відповідні переліки платних послуг, уся сума незаконно стягнутих коштів;

- при включенні у вартість продукції та послуг, ціни на які регулюються, фактично не виконаних послуг (робіт) або виконаних не в повному обсязі як різниця між одержаною виручкою від реалізації і вартістю продукції та послуг, визначеною відповідно до нормативів, з урахуванням фактичних обсягів виконання.

Пунктом 3.1 Інструкції визначено, що Державна інспекція з контролю за цінами та державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі приймають рішення про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій у порядку, передбаченому законодавством.

Підставою для прийняття рішень про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій є акти перевірок, які складаються посадовими особами органів державного контролю за цінами.

Пунктом 4.1 Інструкції передбачено, що скарги на рішення про застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій, прийняті органами державного контролю за цінами, можуть направлятись керівникам цих органів або Державній інспекції з контролю за цінами.

У судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи, що державною інспекцією з контролю за цінами в Луганській області у період з 03.12.2009 по 09.12.2009 проведено перевірку ОЖБК «Луч» з питання дотримання цін при формуванні, встановленні та застосуванні тарифів на житлово-комунальні послуги, за результатами якої складено акт від 09.12.2009 № 659 (а.с.3-9).

Проведеною перевіркою встановлено, що відповідачем у період з 01.01.2009 по 31.10.2009 при застосуванні тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затверджених рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради № 127 від 12.05.2008, завищено вартість послуг з утримання будинків і споруд та прибуткових територій для мешканців будинку, який розташовано за адресою кв. Дружби, буд. 2 за рахунок включення повної вартості послуги «Освітлення місць загального користування», при фактичному наданні цієї послуги не в повному обсязі, що є порушенням вимог п.5 ч.1 ст.20, п.6 ч.2 ст.21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п.2 Загальної частини Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 № 560, п.2 Загальної частини Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 № 529. Внаслідок чого підприємством необґрунтовано отримана виручка за період з 01.01.2009 по 31.10.2009 складає 2640,22 грн., у тому числі: за послугу «Дератизація» - 494,19 грн., за послугу «Дезінсекція» - 741,27 грн., за послугу «Освітлення місць загального користування» - 1404,76 грн.

Рішенням Держінспекції з контролю за цінами в Луганській області від 11.12.2009 № 306, за вказане порушення на підставі ст.14 Закону України «Про ціни і ціноутворення», застосовано до ОБЖК «Луч» економічні санкції у розмірі 4214,28 грн., які складаються із штрафу в сумі 2809,52 грн. та вилучення необґрунтовано одержаної виручки в сумі 1404,76 грн. (а.с.10). зазначене рішення отримано відповідачем 16.12.2009, про що свідчить підпис на корінці поштового направлення (а.с.10 зворот).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими.

Що стосується доводів відповідача щодо неправомірності прийнятого рішення, суд зазначає таке.

02.03.2010 ОБЖК «Луч» звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області з вимогою скасувати рішення про застосування економічних санкцій № 306 від 11.12.2009.

Ухвалою суду від 18.03.2010 відкрито провадження у справі № 2а-1637/10/1270 за цим адміністративним позовом.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 27.05.2010, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.08.2010, у задоволенні позовних вимог ОБЖК «Луч» відмовлено.

З викладеного вбачається, що Луганським окружним адміністративним судом вже досліджено та перевірено правомірність рішення від 11.12.2009 № 306 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін до ОБЖК «Луч» у розмірі 4214,28 грн. та зроблено висновки щодо його обґрунтованості та правомірності.

Вищезазначене рішення суду набрало законної сили.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи той факт, що рішення суду, яким встановлено правомірність застосування до відповідача економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін у розмірі 4214,28 грн., набрало законної сили, суд вважає ці обставини звільненими від доказування у даній справі.

Питання щодо судових витрат не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 26 жовтня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 01 листопада 2010 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.4 ст.167 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.17, 18, 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області до об'єднаного житлово-будівельного кооперативу "Луч" про стягнення суми економічних санкцій у розмірі 4214,28 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути з об'єднаного житлово-будівельного кооперативу "Луч" (місцезнаходження: 91050, м. Луганськ, кв. Солнєчний, код за ЄДРПОУ 21830208) економічні санкції у сумі 4214,28 грн. (чотири тисячі двісті чотирнадцять гривень двадцять вісім копійок) на користь Державного бюджету України, код виду платежу 21081100, МФО 804013, одержувач: Держбюджет Жовтневого району, код 24046538, р/р 31117106700004.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 01 листопада 2010 року.

СуддяК.О. Пляшкова