Постанова № 12486395, 08.10.2010, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2010 р. Справа № 2a-3290/10/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Лучко О.О., розглянувши у порядку скороченого провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення штрафних (фінансових) санкцій в сумі 510 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

20 вересня 2010 року територіальне управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області звернулося з адміністративним позовом до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафних (фінансових) санкцій в сумі 510 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що працівниками територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області 16.03.2010р. складено акт за №170635 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, під час якої виявлено відсутність у водія ОСОБА_1 ліцензійної картки. Начальником територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області щодо ОСОБА_1 винесена постанова про застосування фінансових санкцій на суму 510 грн. за порушення передбачені абз.4 ч.1 ст.60 Закону України “Про автомобільний транспорт”.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.183-2 КАС України судом 20.09.2010 року винесено ухвалу про відкриття скороченого провадження по даній адміністративній справі, яку разом із копією позовної заяви та доданими до неї документів направлено відповідачу. 27.09.2010 року відповідач отримав надіслані матеріали, про що свідчить поштове повідомлення про вручення кореспонденції адресату. Відповідач у десятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття скороченого провадження та копій позовних матеріалів не подав безпосередньо до канцелярії суду заперечення проти позову чи заяви про визнання позову. Таким чином, суд приходить до висновку про належне повідомлення відповідача про розгляд справи.

Оцінивши повідомлені позивачем обставини, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення і розгляду даної справи.

Згідно із п.2 ч.5 ст.183-2 КАС України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті (10 днів), якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

Суд, розглянувши, дослідивши та оцінивши матеріали справи в порядку скороченого провадження, відповідно до вимог ст.183-2 КАС України - без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України № 1190 від 08.09.2004 року “Про утворення Головної державної інспекції на автомобільному транспорті”урядовим органом державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, що діє у складі Мінтрансзв'язку і йому підпорядковується, є головна державна інспекція на автомобільному транспорті (Головавтотрансінспекція). Згідно з п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006року №1567 “Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті” органами державного контролю на автомобільному транспорті є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим в містах Києві та Севастополі.

Статтею 6 Закону України “Про автомобільний транспорт” N 2344-III від 05.04.2001р. встановлено, що урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті здійснює державний контроль за недопущенням надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільними перевізниками, які не одержали відповідної ліцензії та ліцензійних карток на транспортні засоби, що при цьому використовуються, який здійснюється на автостанціях, автобусних зупинках, у місцях посадки та висадки пасажирів, на стоянках таксі, у місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів.

Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

У ст.1 Закону України “Про автомобільний транспорт” передбачено, що автомобільний перевізник це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами.

Автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Зокрема, в ст. 39 цього Закону зазначено, що такими документами для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі, є: для автомобільного перевізника - ліцензія, інші документи, передбачені законодавством України; для водія таксі - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійна картка, інші документи, передбачені законодавством України.

Статтею 60 Закону України N 2344-III від 05.04.2001р. передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема, за експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки до автомобільних перевізників застосовуються санкції - штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту розглядати справи про стягнення у вигляді штрафів за порушення, викладені у цій статті, мають право посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті.

У відповідності до п. 28 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 “Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті” фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій.

Відповідно до ч.2 ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають в державі. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України №15-рп/2002 від 09.07.2002 року дане положення слід розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Таким чином, право субєкта владних повноважень на звернення до суду визначено в ч.2 ст.124 Конституції України.

Як вбачається з матеріалів справи, 16 березня 2010р. працівниками територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області проводилися рейдові перевірки та було виявлено порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт ОСОБА_1 під час експлуатації легкового автомобіля, облаштованого як таксі, а саме: виявлено відсутність ліцензійної картки. В день складання акту відповідач з актом перевірки ознайомився, про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт повідомлявся, акт підписав та пояснив, що оскільки працює два тижні в режимі таксі, не знав про обов”язковість наявності ліцензійної картки.

Відповідно до довідки територіального управління Головавторансінспекції в Івано-Франківській області від 15.09.2010 року відповідач згідно даних регіонального реєстру ліцензій не отримував ліцензію на право провадження господарської діяльності щодо надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Вказане свідчить про відсутність у відповідача на момент проведення перевірки ліцензійної картки.

Крім того, згідно довідки відділу державної реєстрації виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради №11-15/962 від 24.09.2010 року відповідач зареєстрований виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради 21.05.2004 року як фізична особа-підприємець, однак станом на 23.09.2010 року відомості щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 не включені до ЄДРПОУ.

В той же час з довідки ДПІ в м. Івано-Франківську №24911/10/29-03/3016 від 01.10.2010 року вбачається, що відповідач з 24.05.2004 року знаходиться на податковому обліку в ДПІ в м.Івано-Франківську, перебуває на загальній системі оподаткування та йому надано право здійснювати перевезення пасажирів.

Таким чином, суд приходить до висновку, що до відповідача правомірно застосовано штрафні санкції на суму 510 грн. за порушення, передбачене абз.4 ч.1 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” відповідно до постанови №094512 від 18.03.2010р, винесеної начальником територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області, яка відповідачу направлялась, про що свідчить поштове повідомлення про її вручення.

Дана постанова відповідачем до вищестоящого органу або в судовому порядку не оскаржувалась.

На день розгляду справи відповідачем добровільно сума застосованих фінансових санкцій не сплачена, а тому підлягає стягненню в судовому порядку.

Стосовно судових витрат, то відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст.ст.2, 8-14, 86, 158-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд , -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1,76000) в дохід державного бюджету на рахунок державного бюджету №31110106700002, УДК в м. Івано-Франківську, код платежу 21081100, МФО 836014, код одержувача 20568100) фінансові санкції згідно постанови №094512 від 18.03.2010 року в сумі 510грн. (п”ятсот десять гривень).

Відповідно до ч.9 ст.183-2 постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її складення.

Відповідно до ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарження не підлягає.

Відповідно до ч.1 ст.256 КАС України постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження виконуються негайно.

Суддя: Лучко О.О.

Постанова складена 08.10.2010 року о 09 год. 00 хв.