Постанова № 12486260, 12.11.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2010 р. справа № 2а-21446/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 16:15

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді <Довідник >

при секретаріКішенковій Г.О.

за участю:

представників позивача: Бакурової Г.І. приймала участьу судовому засіданні від 23.09.2010 року та від 08.10.2010 року (за довіреністю від 05.01.2010 року);

ОСОБА_2 приймала участь у судовому засіданні від 12.10.2010 року (за довіреністю від 21.05.2010 року);

ОСОБА_3 приймав участь у судовому засіданні від 01.11.2010 року та від 12.11.2010 року (за довіреністю від 05.01.2010 року)

представника відповідача Середи О.В. (за довіреністю 23.07.2010 року),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за адресою: 83052, місто Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Донецького міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до Приватного акціонерного товариства «Донецький електрометалургійний завод» про стягнення незаконно виплаченого матеріального забезпечення на випадок безробіття ОСОБА_5 у сумі розміром 14724,55 грн., -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2010 року Донецький міський центр зайнятості звернувся до суду з адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства «Донецький електрометалургійний завод» про стягнення незаконно виплаченого матеріального забезпечення на випадок безробіття ОСОБА_5 у сумі розміром 14724,55 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що відповідно до наказу № 1382-к від 17.12.2007 ОСОБА_5 прийнято за сумісництвом на посаду комірника до Приватного акціонерного товариства «Донецький електрометалургійний завод», при цьому у період з 18.12.2008 року по 12.01.2010 року перебувала на обліку як безробітна та отримувала матеріальну допомогу від позивача. Це сталося внаслідок того, що відповідачем до Донецького центру зайнятості не були подані адміністративні дані, а саме звіт за формою №5-ПН «Про прийнятих працівників», тобто про прийняття на роботу ОСОБА_5, що є порушенням п.4 ст.20 Закону України «Про зайнятість населення», тому просить суд на підставі п.3 ч.2 ст.35 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» стягнути з відповідача незаконно виплачену ОСОБА_5 суму матеріального забезпечення на випадок безробіття.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, наведених у позові та просив задовольнити його позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, надала письмовий відзив на адміністративний позов.

Свої заперечення обґрунтовує тим, що твердження позивача про те, що відповідачем не був поданий звіт за формою №5-ПН «Про прийнятих працівників» безпідставні. Позивач не надав суду доказів невиконання відповідачем зобовязань п.3 ч.2 ст.35 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Вказує, що позивачем в порушення ст.36 та п.5 ст.12 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» і норм Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 року N 60/62, Постановою правління Пенсійного фонду України від 13 лютого 2009 року N 7-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12 березня 2009 р. за N 232/16248 не проконтрольовано правильність нарахування, не проведено розслідування обґрунтованості виплати матеріального забезпечення та не здійснено жодних заходів щодо повернення ОСОБА_5 незаконно одержаної суми матеріального забезпечення на випадок безробіття.

Зазначає, що надані в підтвердження позовних вимог документи, не можуть бути визнані належними доказами, що підтверджують факт виплати та отримання ОСОБА_5 матеріального забезпечення на випадок безробіття в сумі розміром 14724,55 грн.

Окрім того зазначає, що позивачем пропущено, визначений ч.2 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України, строк звернення до адміністративного суду, а тому, посилаючись на ч.1 ст.100 Кодексу адміністративного судочинства України, просить відмовити Донецькому міському центру зайнятості в задоволенні вимог його адміністративного позову.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи і дослідивши доводи адміністративного позову, встановив наступне.

Наказом керівника Закритого акціонерного товариства «Металургійний завод «Істіл (Україна)» № 1382-к від 17.12.2007 ОСОБА_5 прийнято за сумісництвом на посаду комірника центрального заводського складу.

01 грудня 2008 року Управлінням державної реєстрації здійснено реєстрацію змін в найменуванні Закритого акціонерного товариства «Металургійний завод «Істіл (Україна)» на Закрите акціонерне товариство «Донецький електрометалургійний завод», код ЄДРПОУ 30479040.

12 вересня 2009 року найменування Закрите акціонерне товариство «Донецький електрометалургійний завод» приведено у відповідність до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» і змінено на Приватне акціонерне товариство «Донецький електрометалургійний завод».

Не звільняючись з зазначеного місця роботи, ОСОБА_5 звернулася до Донецького міського центру зайнятості, який 25.12.2008 року згідно з наказом №НТ081225 прийняв рішення про надання їй статусу безробітної, призначив допомогу по безробіттю відповідно до вимог Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

ОСОБА_5 отримано за період з 17.01.2009 року по 12.01.2010 року матеріальну допомогу на випадок безробіття в сумі розміром 14724,55 грн., що підтверджується актом звірки №2625650009940 від 20.10.2010 року про зарахування на картковий рахунок на користь ОСОБА_5, підписаного головним бухгалтером Донецького міського центру зайнятості ОСОБА_6 та Управліючим філії Ворошиловського відділення Ощадбанку №25 м.Донецька ОСОБА_7

28 липня 2010 року Донецьким міським центром зайнятості на адресу ПАТ «Донецький електрометалургійний завод» надіслано претензію за вихідним №09-23/2821 з пропозицією в добровільному порядку відшкодувати суму матеріального забезпечення на випадок безробіття незаконно отриманого ОСОБА_5 у сумі розміром 14724,55 грн.

Згідно зі ст.2 Закону України «Про зайнятість населення» №803-ХІІ від 01.03.1991 року, безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Відповідно до ст.18 Закону України «Про зайнятість населення» для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Державна служба зайнятості складається з: Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.

Згідно зі ст.19 Закону України «Про зайнятість населення» Державна служба зайнятості має право, зокрема: одержувати від підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, адміністративні дані про наявність вакантних робочих місць, у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, характер і умови праці на них, про всіх вивільнюваних, прийнятих і звільнених працівників та інформацію про передбачувані зміни в організації виробництва і праці, інші заходи, що можуть призвести до вивільнення працівників; розпоряджатися в установленому законодавством порядку коштами Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття; в установленому законодавством порядку подавати громадянам допомогу по безробіттю та матеріальну допомогу по безробіттю, припиняти і відкладати їх виплати; стягувати з підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, суми прихованих або занижених обов'язкових зборів та недоїмок до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Частиною 4 статті 20 Закону України «Про зайнятість населення» визначено, що підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Крім того, п.3 ч.2 ст.35 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» визначено, що страхувальники зобовязані надавати виконавчій дирекції Фонду в установленому порядку відомості про прийняття на роботу працівників.

Судом встановлено, що відповідачем відомості про прийняття на роботу ОСОБА_5 до Донецького міського центру зайнятості не надавались, у зв”язку з чим, представник позивача у судовому засіданні наголошував про те, що саме це порушення стало підставою для незаконного отримання ОСОБА_5 суми матеріального забезпечення.

Твердження відповідача про те, що відомості про прийняття на роботу ОСОБА_5 до Донецького міського центру зайнятості ним надавались відповідно до вимог Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» заперечуються позивачем та спростовуються матеріалами справи.

Так, з наданої представником відповідача в судовому засіданні копії звіту за формою №5-ПН «Про прийнятих працівників» за період з 11.12.2007 року по 20.12.2007 року вбачається, що на зворотньому боці звіту вказано перелік із 10 осіб, які були прийняті на роботу, за підписом керівника та скріплений печаткою підприємства (оригінал звіту оглядався в судовому засіданні, його засвідчена копія міститься в матеріалах справи), однак у даному звіті відомості про прийняття на роботу ОСОБА_5 відсутні.

В судовому засіданні відповідач наполягав на тому, що подавав до Донецького міського центру зайнятості звіт за формою №5-ПН «Про прийнятих працівників» за період з 11.12.2007 року по 20.12.2007 року, в якому вказував відомості про прийняття на роботу ОСОБА_5

В підтвердження суду надано копію зворотнього боку звіту за формою №5-ПН «Про прийнятих працівників» з позначкою «стр.2 Продолжение отчета о принятых работниках с 11.12.2007 по 20.12.2007 (ф. №5-ПН)», яка теж підписана керівником та скріплена печаткою підприємства, однак перша сторінка цього звіту не надана, відмітка Донецького міського центру зайнятості про його прийняття відсутня. Представник позивача стверджує, що за даними Донецького міського центру зайнятості така звітність відповідачем не подавалась.

Окрім того в наданій відповідачем копії зворотнього боку звіту за формою №5-ПН «Про прийнятих працівників» з позначкою «стр.2 Продолжение отчета о принятых работниках с 11.12.2007 по 20.12.2007 (ф. №5-ПН)» нумерація осіб, прийнятих на роботу, розпочата заново, кожний зворотній бік звіту підписано керівником та скріплено печаткою підприємства, продовження звіту пронумеровано як друга сторінка, однак, затверджена Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 року №420 за погодженням з Державним комітетом статистики України, форма звітності за формою №5-ПН передбачає дві сторінки, а тому продовження має бути пронумеровано, починаючи з третьої сторінки.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що наданий відповідачем в підтвердження заперечень проти позову зворотній бік звіту за формою №5-ПН «Про прийнятих працівників» з позначкою «стр.2 Продолжение отчета о принятых работниках с 11.12.2007 по 20.12.2007 (ф. №5-ПН)» не може вважатися доказом подання ним до Донецького міського центру зайнятості подавалася інформація про прийняття на роботу ОСОБА_5 в період з 11.12.2007 року по 20.12.2007 року.

Згідно з ч. 3 ст.35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» достовірність зазначених у документах даних перевіряється виконавчою дирекцією Фонду. У разі їх недостовірності роботодавець добровільно чи на підставі рішення суду повинен відшкодувати страховику заподіяну шкоду.

Дана норма кореспондується з п.2 ч.4 ст.35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» відповідно до якої із роботодавця утримаються незаконно виплачена безробітному сума забезпечення у разі неповідомлення про його прийняття на роботу.

Отже, нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» встановлюється обовязок роботодавця відшкодувати страховику заподіяну шкоду - суму незаконно виплаченої допомоги безробітному у разі надання до Фонду документів з недостовірними даними, в тому числі у разі неповідомлення про прийняття на роботу безробітного.

Доводи відповідача про те, що в порушення ст.36 та п.5 ст.12 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» і норм Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 року N 60/62, Постановою правління Пенсійного фонду України від 13 лютого 2009 року N 7-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12 березня 2009 р. за N 232/16248 (далі Порядок) не проконтрольовано правильність нарахування, не проведено розслідування обґрунтованості виплати матеріального забезпечення та не здійснено жодних заходів щодо повернення ОСОБА_5 незаконно одержаної суми матеріального забезпечення на випадок безробіття спростовуються наступним.

Пунктами 1 та 2 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 року N 60/62, Постановою правління Пенсійного фонду України від 13 лютого 2009 року N 7-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12 березня 2009 р. за N 232/16248 визначено, що він визначає механізм проведення розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до пункту 5 частини другої статті 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», пункту 16 частини першої статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та частини третьої статті 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Розслідування згідно з цим Порядком здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної.

Матеріали справи свідчать, що позивачем проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення стосовно страхового випадку ОСОБА_5, а саме: лист №38/199 від 02.06.2010 року, копії наказів про прийом та звільнення з роботи ОСОБА_5, які свідчать, що в період перебування на обліку як безробітної та отримання матеріального забезпечення на випадок безробіття ОСОБА_5 працювала комірником у відповідача про що не було повідомлено позивача. За результатами розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення стосовно страхового випадку ОСОБА_5 складено акт №48 від 23.06.2010 року.

Відповідно до ч. 2 та ч.3 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

У судовому засіданні встановлено, що шкоду, завдану Донецькому міському центру зайнятості, внаслідок незаконної виплати матеріальної допомоги по безробіттю за період з 17.01.2009 року по 12.01.2010 року в сумі розміром 14724,55 грн., ОСОБА_5 позивачу не відшкодовано.

На думку суду є необгрунтованими, доводи відповідача про те, що надані в підтвердження позовних вимог документи, не можуть бути визнані належними доказами, що підтверджують факт виплати та отримання ОСОБА_5 матеріального забезпечення на випадок безробіття в сумі розміром 14724,55 грн.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 отримано за період з 17.01.2009 року по 12.01.2010 року матеріальну допомогу на випадок безробіття в сумі розміром 14724,55 грн., що підтверджується актом звірки №2625650009940 від 20.10.2010 року про зарахування на картковий рахунок на користь ОСОБА_5, підписаного головним бухгалтером Донецького міського центру зайнятості ОСОБА_6 та Управліючим філії Ворошиловського відділення Ощадбанку №25 м.Донецька ОСОБА_7

Посилання відповідача на те, що позивачем пропущено, визначений ч.2 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України, строк звернення до адміністративного суду, а тому відповідно до ч.1 ст.100 Кодексу адміністративного судочинства України йому має бути відмовлено в задоволенні позовних вимог спростовується наступним.

Положеннями частин 1 та 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статі 100 Кодексу адміністративного судочинства України подання адміністративного позову до суду після закінчення строків, установлених законом є підставою для залишення його без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Пунктом 5 частини 1 та частино 2 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо подано заяву про поновлення цього строку, то чи є підстави для її задоволення). Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.

З наведеного випливає, що зясування питання щодо того, зокрема, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом суд вирішує при відкритті провадження у справі.

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що позивачем проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення стосовно страхового випадку ОСОБА_5, яким встановлено, що в період перебування на обліку як безробітної та отримання матеріального забезпечення на випадок безробіття ОСОБА_5 працювала комірником у відповідача про що не було повідомлено позивача про що складено акт №48 від 23.06.2010 року.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не виконано вимоги Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», якими визначено обовязок надавати виконавчій дирекції Фонду в установленому порядку відомості про прийняття на роботу працівників, внаслідок чого ОСОБА_5 безпідставно отримано матеріальну допомогу на випадок безробіття в сумі розміром 14724,55 грн. за період з 17.01.2009 року по 12.01.2010 року, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 23, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Донецький окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Донецького міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до Приватного акціонерного товариства «Донецький електрометалургійний завод» про стягнення незаконно виплаченого матеріального забезпечення на випадок безробіття ОСОБА_5 у сумі розміром 14724,55 грн., - задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Донецький електрометалургійний завод» (ЄДРПОУ 30479040, 83062, Донецька область, місто Донецьк, вулиця І.Ткаченка, будинок 122) на користь Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття через Донецький міський центр зайнятості (розрахунковий рахунок № 37176002002327 ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 25671511) суму незаконно виплаченого матеріального забезпечення на випадок безробіття ОСОБА_5 в розмірі 14724 (чотирнадцять тисяч сімсот двадцять чотири) грн. 55 (пятдесят пять) коп.

Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено 12 листопада 2010 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду.

В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено 17 листопада 2010 року.

Суддя Фещук А.В.