Постанова № 12485843, 26.11.2010, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

26.11.2010

<копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2010 р. Справа № 2а-11995/10/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Захарчук Н. В. <Текст > при секретаріСолярі О. Ю. за участю: < найм. Пр. >< ПІБ Пр. > розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Дніпропетровського державного міжобласного спеціалізованого комбінату до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про визнання нечинними (недійсними) та скасування податкового повідомлень-рішень, - ВСТАНОВИВ: 28.09.2010 р. Дніпропетровський державний міжобласний спеціальний комбінат (далі позивач або ДДМСК) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати нечинним (недійсним) та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002001543/0 від 22.07.2010 року, № 00020011543/1 від 21.08.2010 року, а також, скасувати рішення від 21.08.2010 року. Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити повністю. Представники відповідача у судовому засіданні зазначили, що податковий орган діяв лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, просили відмовити в задоволенні позову повністю. Дослідивши всі документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 12.07.2010р. Дніпропетровською міжрайонною Державною податковою інспекцією Дніпропетровської області було складено Акт про результати невиїзної документальної перевірки податкової декларації (розрахунку) за № 197/1543-03060801 від 12.07.2010р. (далі - Акт перевірки). Перевіркою було встановлено, порушення частини 2 статті 12 Закону України від 03.07.1992 р. «Про плату за землю» (далі Закон України № 2535) - неправомірно застосовано пільгу щодо сплати земельного податку.

22 липня 2010 р. Дніпропетровською міжрайонною державною податковою інспекцію Дніпропетровської області було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0002001543/0 яким Дніпропетровському державному міжобласному спеціальному комбінату було визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних ( фінансових санкцій) з платежем земельних податок з юридичних осіб на суму 41 248 грн. 43 коп. (за основним платежем - 39 284 грн. 22 коп.; за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 964 грн. 21 коп.).

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що податкове повідомлення-рішення Дніпропетровської МДПІ від 22.07.2010 року № 002001543/0 про сплату 39284 грн. 22коп. земельного податку і 1 964грн. 21коп. застосованої штрафної санкції є не законним і підлягає скасуванню у відповідності до статтей 19, 20 Земельного Кодексу України, статті 12 Закону України «Про плату за землю», ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу України», підпункту 4.4.1 пункту 4.4 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», статтей 2,4 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», статей 17, 25, 26 Закону України «Про поводження з радіоактивними відходами», Санітарних правил поводження з радіоактивними відходами (СПОРО-85).

Також, позивач наголошував на тому, що має право користуватися 100% пільгою по сплаті земельного податку, так як: згідно державного акту на право користування землею серії Б № 096828, виданого в 1991 року за ДДМСК закріплюється в безстрокове і безплатне користування 40,6га землі для захоронения радіоактивних відходів і даний державний акт відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2002 року за № 449 «Про затвердження форм державного акту на право власності на земельну ділянку та державного акту на право постійного користування земельною ділянкою» і рішення Конституційного суду від 22.09.2005 року н. № 5-рп/2005 по справі № 1-17/2005 є дійсним станом на момент складання акту.

В судовому засіданні представником позивача було зазначено, що на землі, наданій ДДМСК повинні застосовуватися положення статті 12 Закону України № 2535, а саме: Пункт 3 частини першої статті 12 Закону України № 2535 в частині звільнення від земельного податку закладів, установ та організацій, які повністю утримуються за рахунок бюджету, так як, ДДМСК згідно статуту підпорядкований Міністерству надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, є підприємством, майно якого є загальнодержавною власністю, фінансування ДМСК здійснюється за рахунок державного бюджету, а плата за послуги, що надаються ДДМСК відноситься до 1 підгрупи 1 групи Переліку «груп власних надходжень бюджетних установ, вимоги щодо їх утворення та напрями використання», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.05.2002 року № 659; частини 2 статті 12 Закону України № 2535, як за землі виведені з господарського обороту і на які запроваджено обмеження щодо ведення сільського господарства, так як: відповідно до статті 26 Закону України від 30.06.1995 року № 255 «Про поводження з радіоактивними відходами» земельні ділянки, відведенні під сховища радіоактивних відходів, виводяться з господарського обігу і відмежовуються від суміжних територій санітарно-захисними зонами; - відповідно до Санітарних правил поводження з радіаційними відходами, якими встановлено обмеження щодо ведення сільського господарства; Частини 2 статті 12 Закону України № 2535 в частині не справляння плати за землі кладовищ, так як, відповідно до статті 20 Земельного Кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень», а згідно рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської обласної ради депутатів трудящих від 28.01.1959 року за № 82-04 дозволено відвести Обласному відділу комунального господарства 3,5 га під кладовище для захоронення ізотопів із земель колгоспу ім. Суворова в постійне користування, і у зв'язку з цим 40,6 га земель виділені по державному акту 1991р., де зазначено цільове використання - захоронення радіоактивних відходів, підпадають під дію вказаної вимоги статті, як землі кладовищ.

Також, в судовому засіданні, в якості письмових доказів, позивачем було надано лист Державного управління екологічної безпеки в Дніпропетровській області від 24.04.1997 року № 265 в якому йдеться, що землі, зайняті, під пункт захоронення радіоактивних відходів не підлягають оподаткуванню, та лист Київського земельного комітету Київської міської державної адміністрації від 05.04.1993 року за № 89-01, в якому йдеться, що пункт захоронення радіоактивних відходів та станція дезактивації звільняються від земельного податку.

Отже, слід зазначити, що відносини пов'язані з платою за землю, регулюються Земельним та Цивільним кодексами, Законами України від 06.10.1998 року за № 161 «Про оренду землі», Законом України № 2535, а також іншими законами і прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами України.

У відповідності до вимог статті 1 Закону України від 25.06.1991 року № 1251 «Про систему оподаткування», згідно якої ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

В свою чергу, спеціальним законом з оподаткування земельних ділянок є Закон України «Про плату за землю».

Згідно із статтею 4 Закону України № 2535 ставки земельного податку, порядок обчислення і сплати земельного податку не можуть встановлюватись або змінюватись іншими законодавчими актами, крім цього Закону.

Відповідно до статті 2 Закону України № 2535 використання землі в України є платним.

Пільги щодо плати за землю надаються землекористувачам у відповідності до вимог статті 12 Закон України «Про плату за землю».

Пунктом 3 частини першої статті 12 Закону Закон України «Про плату за землю» визначено, що від земельного податку звільняються, зокрема, заклади, установи та організації, які повністю утримуються за рахунок бюджету, але згідно реєстраційних даних (за даними управління статистики) ДДМСК є державним підприємством з госпрозрахунковою формою фінансування, а не закладом, установою або організацією, що не відповідає вимогам статті.

Частиною 2 статті 12 Закону № 2535 визначено, що не справляється плата, зокрема, лише за сільськогосподарські угіддя зон радіоактивно забруднених територій, визначених статтею 2 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» (зон відчуження, безумовного (обов'язкового) відселення, гарантованого добровільного відселення і посиленого радіоекологічного контролю), і хімічно забруднені сільськогосподарські угіддя, на які запроваджено обмеження щодо ведення сільського господарства.

Землі ж надані в користування ДДМСК, згідно державного акту і даних Дніпропетровського районного відділу земельних ресурсів є забудованими землями за межами населеного пункту, наданими для технічної інфраструктури (для видалення відходів), а не землями радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи і не хімічно забрудненими сільськогосподарськими угіддями, що, в свою чергу, не відповідає вимогам зазначеної статті.

Частиною 2 статті 12 Закону України № 2535 визначено, що не справляється плата, зокрема, за землі кладовищ: по-перше: згідно статті 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації, і згідно статті 13 Закону України № 2535 підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру; таким чином, розпорядження Дніпропетровської обласної Ради від 28.01.1959 року № 82-0 щодо надання дозволу на відведення земель не є підставою для порядку обчислення і сплати земельного податку; по-друге: землі кладовищ - це землі захоронения померлих.

Як було зазначено вище, згідно статті 4 Закону України № 2535 ставки земельного податку, порядок обчислення і сплати земельного податку не можуть встановлюватись або змінюватись іншими законодавчими актами, крім цього Закону і, так як, лист Державного управління екологічної безпеки в Дніпропетровській області не є законодавчим актом, то він не може встановлювати порядок сплати земельного податку і надання пільг по його сплаті.

Частиною 3 статті 12 Закону України № 2535 визначено, що Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, міські, селищні та сільські ради можуть встановлювати пільги щодо плати за землю: часткове звільнення на певний строк, зменшення суми земельного податку лише за рахунок коштів, що зараховуються на спеціальні бюджетні рахунки відповідних бюджетів, таким чином, Розпорядження по м. Києву не є підставою для звільнення від сплати земельного податку на території Дніпропетровського району.

Частиною 2 статті 71 передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суд, згідно зі статтею 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України та частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади (податкові органи) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, проаналізувавши зазначені вище вимоги чинного законодавства, Дніпропетровський окружний адміністративний суд, доходить висновку, що позовні вимоги за адміністративним позовом Дніпропетровського державного міжобласного спеціального комбінату до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про скасування рішення є не обґрунтованими, в судовому засіданні недоведеними, тобто такими, які не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 3, 9, 71, 86, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Дніпропетровського державного міжобласного спеціального комбінату до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про скасування рішення відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня ії проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Текст постанови у повному обсязі виготовлений 16.11.2010 р.

Суддя <(підпис) >

< Текст >

< Список >

< Список >

< Список >Н.В. Захарчук

<Текст >

< ПІБ Судді >

< ПІБ Судді >