Постанова № 12485639, 12.11.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

12.11.10Справа №2а-12760/10/1/0170 (10:26) м.Сімферополь Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р., при секретарі Дубініній А.М. за участю

представника позивача Душенчук Т.Б.,

відповідача Репіної І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим

до Дочірнього підприємства «Аптека № 11» Товариства з обмеженою відповідальністю «Республіканська компанія «Крим фармація»

про стягнення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулась з позовом Державна податкова інспекція в Сімферопольському районі АР Крим до Дочірнього підприємства «Аптека № 11» Товариства з обмеженою відповідальністю «Республіканська компанія «Крим фармація» про стягнення в дохід державного бюджету України заборгованості з штрафних (фінансових) санкцій на суму 191375,00 гривень (код платежу 3021080900, р/р 31118104700268 отримувач Деражвний бюджет Сімферопольського району, банк отримувач ГУ ДКУ в АРК м.Сімферополь, ОКПО 34741037, МФО 824026).

Адміністративний позов мотивований тим, що працівниками ДПА в АР Крим 08.04.2010 року була проведена перевірка за здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкового та безготівкового обігу Дочірнім підприємством Аптека № 11 Товариства з обмеженою відповідальністю «Республіканська компанія «Крим фармація» в господарській одиниці - бухгалтерії, яка розташована за адресою: АР Крим, Сімферопольський район, смт.Гвардейське, вул.К.Маркса,2, за результатами проведення якої складено акт № 0188/04/24/23/30119934 від 08.04.2010 року.

Позивач зазначає, що перевіркою встановлено, що підприємство здійснювало в 2009 2010 р.р. роздрібну торгівлю медичними та фармацевтичними товарами на території с.Укромне, Сімферопольського району з використанням розрахункових книжок та КОРО фіскальний № 0124000269.

Позивач пояснює, що згідно наданих відповідачем звітів РРО та КОРО встановлено, що 16.09.2009 року виторг з початку 2009 року в аптечному пункті с.Укромне склав 75820,00 гривень.

Позивач підкреслює, що 16.09.2009 року підприємство перевищило граничний розмір річного обєму розрахункових операції з продажу товарів, у випадку перевищення якого РРО є обовязковим.

Позивач зазначає, що перевіркою встановлено факт проведення відповідачем розрахункових операцій в с.Укромне без застосування РРО в період з 17.10.2009 року по 21.01.2010 року на суму 38275,00 гривень.

Позивач пояснює, що за результатами перевірки прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23.04.2010 року № 0002432330 на суму 191375,00 гривень.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 06.10.2010 року відкрите провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримала, просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечувала, просила відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, зазначених в запереченні проти позову, пояснила, що відповідач не згоден з застосуванням до нього штрафних (фінансових) санкцій в сумі 191375,00 гривень згідно з рішенням Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23.04.2010 року № 0002432330.

Представник відповідача зазначила, що в порушення п.1 ч.1 ст.11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» при проведенні перевірки бухгалтерії відповідача співробітниками ДПА в АР Крим не були надані для ознайомлення та під розписку направлення на перевірку посадовій особі, не надана копія наказу керівника ДПА в АР Крим.

Представник відповідача пояснила, що в акті перевірки зазначено, що перевірка проводилася в присутності головного бухгалтера ОСОБА_3, однак, вона з 22.01.2010 року звільнена та не працює в ДП Аптека № 11 Товариства з обмеженою відповідальністю «Республіканська компанія «Крим фармація» на підставі наказу № 10 від 21.01.2010 року.

Представник відповідача також підкреслила, що згідно ч.4 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» відповідача не було повідомлено за 10 днів до проведення перевірки про її здійснення.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши доказі по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 5 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням субєкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Пунктом 7 ч.1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1,3 статті 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Згідно п.2 ст.11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари(послуги) у встановленому законом порядку, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію субєктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з субєктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, являються субєктами владних повноважень.

Таким чином, суд приходить до висновку, що зазначений спір має ознаки публічно-правового та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства Окружним адміністративним судом АР Крим.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобовязує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже “на підставі” означає, що субєкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобовязаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

“У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обовязків, встановлених законами.

“У спосіб” означає, що суб'єкт владних повноважень зобовязаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд зясовує, чи використане повноваження, надане субєкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України субєктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обовязків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобовязаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються субєктами господарювання.

Дочірнє підприємство «Аптека № 11» Товариства з обмеженою відповідальністю «Республіканська компанія «Крим фармація» зареєстровано юридичною особою 01.10.1998 року Сімферопольською районною державною адміністрацією АР Крим, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 690711 та довідкою з ЄДРПОУ № 56-69/49/113 від 23.03.2006 року.

Відповідно до довідки про взяття на облік платника податків від 29.03.2006 року № 84 Дочірнє підприємство «Аптека № 11» Товариства з обмеженою відповідальністю «Республіканська компанія «Крим фармація» взято на облік в податковому органі 06.10.1998 року за № 994.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач є субєктом господарювання, юридичною особою, зобовязаний виконувати обовязки, покладені на нього законами у звязку зі здійсненням господарської діяльності.

Судом встановлено, що на підставі направлення № 3492 від 01.04.2010 року, плану графіку проведення перевірок обєктів торгівлі, громадського харчування та послуг на квітень 2010 року, затвердженого заступником голови ДПА в АР Крим, головним державним податковим ревізором - інспектором, радником податкової служби II рангу ДПА в АР Крим Федорковою Т.О. та головним державним податковим ревізором інспектором радником податкової служби III рангу ДПА в АР Крим Бондар Ю.М. проведена перевірка за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій господарською одиницею бухгалтерією ДП «Аптека № 11» Товариства з обмеженою відповідальністю «Республіканська компанія «Крим фармація», що розташована за адресою: Сімферопольський район, смт Гвардійське, вул.К.Маркса,2, за результатами проведення якої складено акт перевірки за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій № 0188/01/24/23/30119934 від 08.04.2010 року.

Однак, суд не погоджується з доводами відповідача, що перевірка з питань дотримання вимог Законів України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” є плановою, у звязку з чим податковий орган зобовязаний був повідомити відповідача за 10 днів до початку проведення такої перевірки про її проведення.

Суд зазначає, що визначення, підстави та порядок проведення позапланових перевірок передбачені Законом України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ та Законом України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”від6 липня 1995 року N 265/95-ВР.

Так, відповідно до ч.1 ст.15 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”від6 липня 1995 року N 265/95-ВР контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Суд зазначає, що відповідно до ст.16 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від6 липня 1995 року N 265/95-ВР контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.

Згідно з ч.2 ст.16 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від6 липня 1995 року N 265/95-ВР планова перевірка здійснюється органами, уповноваженими законом нараховувати або стягувати податки і збори (обов'язкові платежі) з осіб, що використовують спрощену систему оподаткування згідно з пунктами 5 - 9 статті 9 цього Закону. Така перевірка здійснюється не частіше одного разу за наслідками звітного календарного року, але не раніше строків, визначених законодавством для подання річного податкового звіту (декларації) такими особами з такого податку.

Отже, з вищевикладеного вибачається, що перевірки, проведені в межах повноважень податкових органів, визначених законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" є плановими тільки стосовно осіб, що використовують спрощену систему оподаткування згідно з пунктами 5 - 9 статті 9 цього Закону.

Відповідно до ч.4 ст.16 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від6 липня 1995 року N 265/95-ВР планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

Судом встановлено, що в ч.7 статті 11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ зазначено, що позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а в інших випадках - за рішенням суду.

Відповідно до п.1.2. Порядка оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 р. N 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 925/11205позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї із обставин, визначених Законом України "Про державну податкову службу в Україні" та іншими законодавчими актами. Вона здійснюється за місцезнаходженням такого суб'єкта господарювання чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така позапланова виїзна перевірка.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку що здійснена позивачем перевірка ДП «Аптека № 11» Товариства з обмеженою відповідальністю «Республіканська компанія «Крим фармація» в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" є позаплановою.

Таким чином, доводи представника відповідача щодо необхідності повідомити відповідача за 10 днів до початку проведення такої перевірки про її здійснення є необгрунтованими.

Щодо доводів відповідача про ненадання наказу про проведення перевірки ДП «Аптека № 11» Товариства з обмеженою відповідальністю «Республіканська компанія «Крим фармація» суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.8 ст.11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

Відповідно до статті 11-2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;

2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Судом встановлено, що обовязковою умовою для проведення позапланової перевірки є наявність рішення керівника податкового органу, яке оформляється наказом та надання платнику податків під розписку направлень на перевірку.

Суд зазначає, що Державною податковою інспекцією в Сімферопольському районі АР Крим дійсно порушено вимоги Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ у звязку з відсутністю наказу на проведення перевірки.

Суд зазначає, що ненадання наказу про проведення позапланової перевірки є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення позапланової виїзної перевірки.

Судом встановлено, що відповідач допустив представників державного податкового органу до проведення перевірки, у звязку з чим суд надає правову оцінку результатам такої перевірки та виявленим у ході її проведення порушенням.

Щодо посилань представника відповідача на те, що ОСОБА_3, яка була присутньою під час перевірки, не є належним представником ДП «Аптека № 11» Товариства з обмеженою відповідальністю «Республіканська компанія «Крим фармація», у звязку з тим, що вона з 22.01.2010 року звільнена та не працює в ДП Аптека № 11 Товариства з обмеженою відповідальністю «Республіканська компанія «Крим фармація» суд зазначає наступне.

Суд підкреслює, що згідно зі ст.24 КЗпП укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника підприємства, установи, організації чи уповноваженого ним органу.

Суд зазначає, що відповідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 06.11.1992 року фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи відома власника або уповноваженого ним органу.

Суд зазначає, що фактичний допуск відповідачем ОСОБА_3 до роботи, вважається укладенням трудового договору, оскільки ОСОБА_3 представляла відповідача, надала до перевірки документи, КОРО.

Отже, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3, яка була допущена відповідачем до роботи не зважаючи на факт її звільнення з 22.01.2010 року, була належним представником відповідача для отримання направлень на перевірку, ознайомленням з актом перевірки, його підписання та дачі заперечень у випадку незгоди з його висновками.

Таким чином, суд також не приймає до уваги доводи представника відповідача стосовно того, що ОСОБА_3 не була належною особою відповідача для отримання під розписку копій направлень на проведення перевірки ДП «Аптека № 11» Товариства з обмеженою відповідальністю «Республіканська компанія «Крим фармація».

Щодо встановлених в ході перевірки порушень суд зазначає наступне.

В ході проведення перевірки встановлено, що підприємство здійснювало у 2009 2010 роках роздрібну торгівлю медичними і фармацевтичними товарами на території с.Укромне, Сімферопольського району з використанням розрахункових книжок та КОРО фіскальний № 0124000269.

Згідно наданих звітів про використання РРО (РК) та КОРО № 0124000269 перевіркою встановлено, що 16.09.2009 року виторг з початку 2009 року по аптечному пункту у с.Укромне встановив 75820,00 гривень. Тобто, 16.09.2009 року підприємство перевищило граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів, у разі перевищення якого застосування РРО є обовязковим.

В акті перевірки зазначено, що згідно постанови КМУ від 07.02.2001 року № 121 термін переведення на облік розрахункових операцій із застосуванням РРО складає один місяць з дати перевищення граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій.

Таким чином, перевіркою встановлено факт проведення розрахункових операцій в аптечному пункті в с.Укромне з 17.10.2009 року по 21.01.2010 року на суму 38275,00 гривень без застосування РРО.

В акті перевірки зазначено про порушення відповідачем вимог п.1. ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995 р. №265/95-ВР.

В акті перевірки вказано, що перевірку проведено в присутності головного бухгалтера ОСОБА_3, яка з актом ознайомилася, акт перевірки підписала без зауважень, один екземпляр акту отримала.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ в Сімферопольському районі АРК 23.04.2010 року прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002432330, яким до відповідача за порушення п.1,2 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” на підставі п.1 ст.17 застосовані фінансові санкції в розмірі 191375,00 гривень.

Зазначене рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій надіслано на адресу ДП «Аптека № 11» Товариства з обмеженою відповідальністю «Республіканська компанія «Крим фармація», однак, ним не отримано, у звязку з чим рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002432330 від 23.04.2010 року розміщено на дошці податкових обяв (повідомлень), що підтверджується актом від 25.05.2010 року та вважається таким, що вручено відповідачу.

Перевіряючи правомірність нарахування та стягнення позивачем фінансових санкцій за рішенням № 0002432330 від 23.04.2010 року суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини сторін регулюються Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року №265/95-ВР (із змінами та доповненнями).

Згідно з п. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Згідно пункту 5 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" субєкти підприємницької діяльності зобовязані у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу Державним казначейством України.

Судом встановлено, що до відповідача винятки, встановлені ст.9 Закону щодо невикористання розрахункової книжки та книги обліку розрахункових операцій не застосовуються.

Однак, ст. 10 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" закріплено, що перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим, встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики і Державної податкової адміністрації України. Розрахункові книжки не застосовуються у випадках здійснення підприємницької діяльності, визначених статтею 9 цього Закону.

Постановою КМУ від 23.08.2000р. № 1336 Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" затверджений Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (надалі - Постанова КМУ від 23.08.2000р. № 1336).

Постановою КМУ від 23.08.2000р. № 1336 встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим, для форм та умов проведення діяльності, визначених у пунктах 2, 3, 5, 6, 1З, 14, 16, 17, 22, 23, 27 переліку, 200 тис. гривень на один суб'єкт господарської діяльності, а визначених у пунктах 4 і 7 переліку, 75 тис. гривень на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг)).

Судом встановлено, що п.7 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій відноситься роздрібна торгівля медичними і фармацевтичними товарами та надання медичних і ветеринарних послуг на території села.

Приймаючи до уваги, що відповідач - ДП «Аптека № 11» Товариства з обмеженою відповідальністю «Республіканська компанія «Крим фармація» здійснює роздрібну торгівлю медичними і фармацевтичними товарами в смт Гвардійське, Сімферопольського району, суд приходить до висновку, що для відповідача граничним розміром річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим, є 75 тис. гривень на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг)).

Суд зазначає, що як вбачається з акту перевірки 16.09.2009 року виторг з початку 2009 року по аптечному пункту у с.Укромне встановив 75820,00 гривень. Тобто, 16.09.2009 року підприємство перевищило граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів, у разі перевищення якого застосування РРО є обовязковим.

Суд підкреслює, що перевіркою встановлено факт проведення розрахункових операцій в аптечному пункті в с.Укромне з 17.10.2009 року по 21.01.2010 року на суму 38275,00 гривень без застосування РРО.

Суд зазначає, що підтвердженням перевищення відповідачем граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів -75000,00 гривень, при перевищенні якого застосування РРО є обовязковим є додаток № 1 до акту перевірки «Розрахунок за КОРО ДП «Аптека № 11» Товариства з обмеженою відповідальністю «Республіканська компанія «Крим фармація» за 2009 -2010 р.р. № 0124000269» та дані КОРО № 0124000269, зареєстрованої податковим органом 22.08.2001 року, копія якої знаходиться в матеріалах справи.

Суд, проаналізувавши дані КОРО ДП «Аптека № 11» Товариства з обмеженою відповідальністю «Республіканська компанія «Крим фармація» № 0124000269, встановив, що дійсно, відповідачем 16.09.2009 року перевищено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів -75000,00 гривень, при перевищенні якого застосування РРО є обовязковим.

Так, судом встановлено, що з січня 2009 року по 16.09.2009 року розмір розрахункових операцій відповідача з продажу товарів склав 75820,00 гривень:

-січень 2009 року 10500,00 гривень;

-лютий 2009 року 12050,00 гривень;

-березень 2009 року 12750,00 гривень;

-квітень 2009 року 7500,00 гривень;

-травень 2009 року 7540,00 гривень;

-червень 2009 року 6480,00 гривень;

-липень 2009 року 9400,00 гривень;

-серпень 2009 року 4650,00 гривень;

-вересень 2009 року (1-16.09.2009 року) - 4950,00 гривень.

Таким чином, суд приходить до висновку, що факт допущення відповідачем перевищення граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів -75000,00 гривень, при перевищенні якого застосування РРО є обовязковим, є повністю доведеним.

Суд зазначає, що відповідно до додатку до постанови Кабінету міністрів України від 7 лютого 2001 р. N 121 «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» термін переведення на облік розрахункових операцій із застосуванням РРО складає один місяць з дати перевищення граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій.

З акту перевірки вбачається, що в період з 17.10.2009 року по 21.01.2010 року ДП «Аптека № 11» Товариства з обмеженою відповідальністю «Республіканська компанія «Крим фармація» проведені розрахункові операції в аптечному пункті в с.Укромне на суму 38275,00 гривень без застосування РРО.

Відповідно до п.1.3. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року N 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за N 925/11205 за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка. Такий акт є службовим документом, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Отже, судом встановлено, що акт перевірки є належним доказом допущення відповідачем порушення щодо проведення розрахункових операцій в аптечному пункті в с.Укромне в період з 17.10.2009 року по 21.01.2010 року на суму 38275,00 гривень без застосування РРО.

Зазначений факт також підтверджується виручкою, відображеною в КОРО за період з 17.10.2009 року по 21.01.2010 року.

Суд зазначає, що представник відповідача у судовому засіданні факт допущення відповідачем порушення щодо проведення розрахункових операцій в аптечному пункті в с.Укромне в період з 17.10.2009 року по 21.01.2010 року на суму 38275,00 гривень без застосування РРО не спростовувала, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідачем не оскаржувалося.

Крім того, суд зазначає, що акт перевірки, в якому зафіксовано вищевказане порушення, допущене відповідачем, підписаний представником відповідача - ОСОБА_3, без зауважень.

Суд зазначає, що відповідно до п.1 ст.17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від6 липня 1995 року N 265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Судом встановлено, що відповідно до розрахунку фінансових санкцій по акту перевірки від 08.04.2010 року № 0188/01/24/23/30119934:

-за порушення пунктів 1,2 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” застосована фінансова санкція у пятикратному розмірі суми розрахункових операцій, проведених без застосування РРО, відповідно до п.1 ст.17 зазначеного Закону: 38275,00 гривень х 5 = 191375,00 гривень.

Отже, суд встановив, що позивачем вірно застосовані фінансові санкції у розмірі 191375,00 гривень за непроведення відповідачем розрахункової операції через РРО на суму 38275,00 гривень.

Таким чином, суд приходить до висновку про стягнення з ДП «Аптека № 11» Товариства з обмеженою відповідальністю «Республіканська компанія «Крим фармація» заборгованості з штрафних (фінансових) санкцій на суму 191375,00 гривень.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є субєкт владних повноважень, і відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

В судовому засіданні 12.11.2010 року проголошені вступна та резолютивна частина постанови, постанова в повному обсязі складена 17.11.2010 року.

Керуючись ст. ст. 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з ДП «Аптека № 11» Товариства з обмеженою відповідальністю «Республіканська компанія «Крим фармація» (ЄДРПОУ 30119934) в дохід державного бюджету України заборгованість з штрафних (фінансових) санкцій на суму 191375,00 гривень (код платежу 3021080900, р/р 31118104700268 отримувач Деражвний бюджет Сімферопольського району, банк отримувач ГУ ДКУ в АРК м.Сімферополь, ОКПО 34741037, МФО 824026).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Трещова О.Р.