Вирок № 12484984, 05.05.2010, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Справа №1-474/10

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2010 року Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Базана Л.Т.

при секретарі Сеник В.Г.

з участю прокурора Ороновського С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Пушкіне Совєтского району АР Крим, українця, неодруженого, з середньою освітою, працюючого барменом «Спорт готелю «Селена», жителя АДРЕСА_1, раніше несудимого,

- за ч.2 ст.186 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Так, 23 вересня 2006 року приблизно о 22 год. 00 хв. ОСОБА_1 знаходячись по АДРЕСА_2, вступив у злочинну змову з невстановленою слідством особою, направлену на відкрите викрадення майна неповнолітнього ОСОБА_2, реалізовуючи яку вони підійшли до неповнолітнього і застосувавши до нього насильство, яке не було небезпечним для життя та здоров'я, що виразилось у нанесенні ударів руками та ногами в різні частини тіла, чим заподіяли неповнолітньому ОСОБА_2 фізичного болю, відкрито викрали у нього гроші в сумі 220 грн., чохол для мобільного телефону, який для потерпілого в грошовому виразі вартості не представляв та мобільний телефон марки «Моторола Е-398», вартість якого становила 560 грн. із стартовим пакетом стільникового оператора «Djuice» вартістю 50 грн., з місця скоєння злочину втекли, завдавши такими своїми діями потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 830 грн.

Підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України визнав повністю та показав, що 23 вересня 2006 року приблизно о 22.00 год він разом з хлопцем на ім'я ОСОБА_4, якого він раніше не знав, а познайомився перед тим того ж вечора, йшли по вул.Винниченка м.Тернополя в напрямку ТНПУ, де біля будинку №5 вони побачили потерпілого, якого ОСОБА_4 запропонував пограбувати, на що він погодився і зрівнявшись з ним, наніс йому удар в область обличчя, від якого ОСОБА_2 впав на землю. Після цього він разом з ОСОБА_4 нанесли ОСОБА_2 ще декілька ударів, а саме ОСОБА_4 наносив удари в тулуб, а він рукою утримував потерпілого в лежачому положенні на землі. В цей час ОСОБА_4 обшукав ОСОБА_2 і викрав у нього мобільний телефон марки «Моторола», з яким почав втікати в напрямку гуртожитків ТНПУ, він теж почав втікати. Проте тоді ОСОБА_2 його наздогнав, де ОСОБА_1 поборовшись з ним, від потерпілого втік. Пізніше того ж дня ОСОБА_4 передав йому викрадений у потерпілого мобільний телефон без сім картки, після чого вони більше не бачились.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що показання підсудного відповідають фактичним обставинам справи і що мали місце саме такі події та показав, що 23 вересня 2006 року приблизно о 22.00 год. він йшов по вул.Винниченка м.Тернополя в напрямку магазину «Берегиня». В цей час він помітив, що назустріч йому йдуть двоє незнайомих хлопців. Коли вони наблизилися до нього, то ОСОБА_1 наніс йому удар кулаком в обличчя, від якого він впав на землю. Коли він лежав на землі, то ОСОБА_1 та невстановлена особа наносили йому удари ногами по різних частинах тіла. Після того ОСОБА_1 його утримував, притиснувши руками до землі, а інший обшукав його по кишенях та почав втікати. В подальшому ОСОБА_1 він наздогнав і вони почали боротися, але він вирвався і втік. Після того він виявив, що у нього викрали мобільний телефон марки «Моторола Е-398» та гроші в сумі 220 грн. Претензій матеріального та морального характеру на даний час до підсудного немає, оскільки той добровільно відшкодував всю завдану злочином шкоду.

Підсудний ОСОБА_1, визнавши свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового слідства доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.

Суд, зясувавши думку учасників процесу щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч.3 ст.299 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються, зясувавши при цьому, чи правильно розуміють підсудний та інші учасники процесу зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи та розмір цивільного позову у апеляційному порядку.

Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність вини підсудного ОСОБА_1 у вчиненні злочину та кваліфікує його дії за ч.2 ст.186 КК України, тобто, відкрите викрадення чужого майна - грабіж, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1, суд, відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, його позитивні характеристики з місця проживання і роботи, а також те, що ОСОБА_1 раніше не судимий, що потерпілий та його представник просили підсудного суворо не карати, а обрати покарання, що не повязане з позбавленням волі та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Згідно ст.66 КК України до обставин, що помякшують покарання, суд відносить повне визнання підсудним вини, щире каяття та добровільне відшкодування завданого злочином збитку.

Відповідно до ст.67 КК України обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.

Зважаючи на те, що перелік обтяжуючих обставин, що вказаний у ст.67 КК України є вичерпним, суд обставину про вчинення злочину щодо неповнолітнього, яку органом досудового слідства віднесено до обтяжуючих, такою не визнає.

Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що підсудному ОСОБА_1 слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді позбавлення волі ближче до нижчої межі санкції та на підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку і покладенням обовязків, оскільки ОСОБА_1 може бути перевихований без ізоляції від суспільства і таке покарання буде необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

По справі проведена товарознавча експертиза №6/188 від 25 жовтня 2006 року, вартість якої в сумі 47 грн. 07 коп. слід стягнути з ОСОБА_1 в користь НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області: код 24524727, банк одержувача УДК в Тернопільській області, МФО 838012, р/р 35221003000215 - призначення платежу: “За проведення товарознавчої експертизи №6/188 від 25 жовтня 2006 року”.

Речовий доказ по справі мобільний телефон марки «Motorola Е-398», що повернутий під розписку потерпілому ОСОБА_2 залишити у розпорядженні останнього.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід у виді застави залишити без змін, повернувши предмет застави заставодавцю після набрання вироком законної сили.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України і призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох ) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 2 (два) роки.

Згідно п.п. 2-4 ч.1 ст.76 КК України покласти на засудженого наступні обовязки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати у справі в сумі 47 грн. 07 коп. за проведену товарознавчу експертизу №6/188 від 25 жовтня 2006 року в користь НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області: код 24524727, банк одержувача УДК в Тернопільській області, МФО 838012, р/р 35221003000215 - призначення платежу: “За проведення товарознавчої експертизи №6/188 від 25 жовтня 2006 року”.

Речовий доказ по справі мобільний телефон марки «Motorola Е-398», що повернутий під розписку потерпілому ОСОБА_2 залишити у розпорядженні останнього.

Раніше обраний ОСОБА_1 запобіжний захід у виді застави залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Після набрання вироком законної сили предмет застави грошові кошти в сумі 17000 грн., що знаходяться на депозиті фінвідділу Тернопільського МВ УМУВСУ в Тернопільській області повернути заставодавцю ОСОБА_3

Апеляція на вирок може бути подана до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Головуючий підпис.

З оригіналом згідно:

Головуючий Базан Л.Т.