Ухвала суду № 124835466, 29.01.2025, Чорнухинський районний суд Полтавської області

Справа № 549/48/25

провадження 2/549/81/25

УХВАЛА

29 січня 2025 рокусуддя Чорнухинського районного суду Полтавської області Глущенко Н.М. ознайомившись з матеріалами позовної заяви Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

УСТАНОВИВ:

28.01.2025 АТ «ПУМБ» через систему «Електронний суд» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 109673,38 грн. з них: - за кредитним договором №2001216812701 від 04.01.2019 у розмірі 71067,01 грн; - за кредитним договором №1001528998601 від 20.01.2020 у розмірі 38606,37 грн, а також просить стягнути понесені судові витрати по оплаті судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Дослідивши матеріали позовної заяви, встановлено, що дана позовна заява не відповідає вимогам ч. 4 ст.177 ЦПК України.

До позовної заяви представником позивача долучено платіжну інструкцію №30 від 25.12.2024 про сплату АТ «ПУМБ» судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Однак зі змісту позовної заяви та її вимог встановлено, що предметами спору у даній справі є два кредитні договори: №2001216812701 від 04.01.2019; №1001528998601 від 20.01.2020.

Згідно із положеннями п.10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №10 від 17.10.2011 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об`єктом справляння судового збору.

Верховний Суд у справі №909/243/18, акцентував увагу на відмінностях між поняттями «предмет спору» та «предмет позову». Зокрема, ВС зазначив, що предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів, а предметом спору є об`єкт спірних правовідносин, матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.

Відповідно до ч.1 ст.188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Під позовною вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, які пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Об`єднані можуть бути позовні заяви, які пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 911/414/18, провадження № 12-231гс18).

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 15.02.2019 у справі №910/11811/18 зауважив, що кожна кредитна операція є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків. У випадку наявності порушень, які були допущені як під час укладення відповідного договору, так і при його виконанні, утворюють окремий склад цивільно-правового правовідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками. Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов`язаними між собою (кредитні договори, договори забезпечення, тощо).

Отже, кожна із вимог про стягнення шкоди, заборгованості є самостійною вимогою.

Враховуючи вищезазначене, суддя дійшла висновку, що позивачем сплачено судовий збір лише за однією вимогою, у той час як позов містить дві самостійні вимоги з різними предметами спору.

На підставі ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною 1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із положеннями ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подачу до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Водночас, відповідно до ч. 3 с. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формізастосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Зі змісту ст.6 Закону України «Про судовий збір» слідує, що судовий збір сплачується за кожну позовну вимогу майнового та немайнового характеру, тобто за правилами даної статті судовий збір сплачується за кожну вимогу. У разі пред`явлення кількох вимог, сума судового збору може сплачуватися однією сумою, але із урахуванням сумарного складання всіх вимог.

Враховуючи, що позовна заява подана через електронний суд та містить дві самостійні позовні вимоги, позивачу необхідно було сплатити за кожну вимогу 2422,40 грн, тобто всього 4844,80 грн судового збору, проте сплачено 2422, 40 грн.

Таким чином, АТ «ПУМБ» необхідно доплатити 2422,40 грн судового збору за наступними реквізитами:

Отримувач коштівГУК у Полт.обл/тг смт Чорнухи/22030101Код отримувача (ЄРДПОУ)37959255Банк отримувачаКазначейство України (ел.адм.подат)Номер рахунку (IBAN)UA938999980313131206000016656Код класифікації доходів бюджету22030101Найменування коду класифікації доходів бюджетуСудовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)Призначення платежу*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Чорнухинський районний суд Полтавської області (назва суду, де розглядається справа)

Відповідно до ст. 95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи, який подає письмовий доказ в копіях, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасники справи підтверджують відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, представник позивача, як додаток до позовної заяви зазначила: копії кредитних договорів (Заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб), паспортів споживчого кредиту.

Проте, кредитний договір № 2001216812701 від 04.01.2019 на суму 41600 грн (заява про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб), як додаток до позовної заяви представник позивача не долучила.

Суддя зауважує, що копія документа (зокрема, фотокопія)відтворює інформацію оригіналу документа і всі його зовнішні ознаки. Копія документа повинна бути якісно виготовленою, доступною для читання, повно і чітко відображати інформацію та відомості, внесені до нього, незалежно від змісту такої інформації.

У відповідності до ч. 1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки вказані судом недоліки перешкоджають прийняттю позовної заяви до судового розгляду, то її слід залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків протягом 5-ти днів з дня отримання копії ухвали.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 95, 177, 185 ЦПК України, суддя,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорамизалишити без руху.

Надати Акціонерному товариству «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» строк для виправлення вказаних в ухвалі недоліків п`ять днів з дня отримання копії даної ухвали.

Попередити Акціонерне товариство «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», що у випадку не усунення недоліків позовна заява буде вважатись не поданою і буде повернута позивачу.

Надіслати копію ухвали позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.М.Глущенко