Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 548/2416/24
Провадження № 2/548/73/25
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23.01.2025 року м. Хорол
Хорольський районний суд Полтавської області в складі :
головуючого судді - Коновод О. В.
за участю : секретаря судового засідання - Манжос Т.В., Матвієнко О.А.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Хорол цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Хорольської міськоїради Лубенського району Полтавськоїобласті про надання дозволу на реконструкцію квартири
ВСТАНОВИВ:
Позиція позивача та відповідача, процесуальні дії, вчинені по справі.
Позивачка звернулася до Хорольського районного суду з вищевказаним позовом.
На обґрунтуванняпозову зазначила,що вона ОСОБА_1 , згідно договору купівлі-продажу квартири від 07.12.2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Хорольського районного нотаріального округу Полтавської області Березою Д.В, зареєстрованого в реєстрі за №1558 та Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП « Лубенське МБТІ», номер витягу: 24740049, дата: 10.12.2009, є власником квартири АДРЕСА_1 , загальна площа 17,6 кв.м., житлова площа 17,6 кв.м., яку після облаштування має намір перевести із житлового приміщення під кафетерій.
14.10.2024 року позивачка, ОСОБА_1 , звернулася до Виконавчого комітету Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області із письмовою заявою щодо надання дозволу на проведення реконструкції квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 з подальшим облаштуванням кафетерію.
Цього ж дня отримали лист-відповідь виконавчого комітету Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області від 14.10.2024 року за №02-22/5542, про відмову позивачці у наданні дозволу на реконструкцію власної квартири у зв`язку з відсутністю затвердженого історико-архітектурного опорного плану згідно постанови КМ України від 21.02.2018 року №92 « Про внесення змін до порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць».
Позивачка, вважає, що така підстава відмови у наданні дозволу на реконструкцію її власної квартири, як відсутність розробленого та затвердженого нового генерального плану населеного пункту, за наявності чинного генерального плану, враховуючи наявне у неї право власності на вищевказану квартиру, є неправомірною та безпідставною.
01.11.2024 року по справі було відкрито провадження та призначено до розгляду у порядку загального позовного провадження.
В судове засідання позивачка не з"явилася, але в позовній заяві прохала суд провести розгляд справи за її відсутності.
Представник відповідача у підготовче судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, протягом строку, встановленого судом, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить розглянути справу у відсутність його представника .
У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, від яких надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає положенням ч. 3 ст. 211 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Врахувавши позицію позивачів, дослідивши матеріали справи, врахувавши думку відповідача, викладену у письмовій заяві, оцінивши докази в їх сукупності,суд дійшов до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Фактичні обставини, встановлені судом.
Позивачка, ОСОБА_1 , згідно договору купівлі-продажу квартири від 07.12.2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Хорольського районного нотаріального округу Полтавської області Березою Д.В, зареєстрованого в реєстрі за №1558 та Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП « Лубенське МБТІ», номер витягу: 24740049, дата: 10.12.2009, є власником квартири АДРЕСА_1 , загальна площа 17,6 кв.м., житлова площа 17,6 кв.м., яку після облаштування має намір перевести із житлового приміщення під кафетерій.
14.10.2024 року позивачка, ОСОБА_1 , звернулася до Виконавчого комітету Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області із письмовою заявою щодо надання дозволу на проведення реконструкції квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 з подальшим облаштуванням кафетерію.
Цього ж дня отримали лист-відповідь виконавчого комітету Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області від 14.10.2024 року за №02-22/5542, про відмову позивачці у наданні дозволу на реконструкцію власної квартири у зв`язку з відсутністю затвердженого історико-архітектурного опорного плану згідно постанови КМ України від 21.02.2018 року №92 « Про внесення змін до порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць».
Позивачка, вважає, що така підстава відмови у наданні дозволу на реконструкцію її власної квартири, як відсутність розробленого та затвердженого нового генерального плану населеного пункту, за наявності чинного генерального плану, враховуючи наявне у неї право власності на вищевказану квартиру, є неправомірною та безпідставною.
Норми права, застосовані судом.
Згідно з ч. 3ст. 13 ЦПК Україниучасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
За вимогами ч. 3 ст. 12 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 1 ст. 13 Цивільно-процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 Цивільно-процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно дост. 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта іншими законами України.
Статтею 42 Конституції Українивизначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно дост. 316 Цивільного кодексу України(далі -ЦК України) правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідност. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Держава не втручається у здійснення власником права власності.
Відповідно дост. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно дост. 10 ЗУ «Про місцеве самоврядування», сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначеніКонституцією України, цим та іншими законами.
Згідност. 11 ЗУ «Про місцеве самоврядування»виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої владитакож підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.
Відповідно до ч.2 ст. 77 Закону України «Про місцеве самоврядування», спори про поновлення порушених прав юридичних та фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування вирішуються в судовому порядку.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності, у тому числі виконання будівельних робіт, встановленоЗаконом України «Про регулювання містобудівної діяльності»(далі - Закон України № 3038-VI). Механізм набуття права на виконання підготовчих та будівельних робіт, визначає Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженийпостановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466(далі - Порядок №466), а механізм прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, визначає Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженийпостановою Кабінету Міністрів України 13.04.2011 №461.
Згідно із статтею 34 Закон України № 3038-VIзамовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються п. 13 Порядку №466 «...повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) (далі - повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 2-1 до цього Порядку подається замовником (його уповноваженою особою) до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет шляхом подання засобами програмного забезпечення Єдиного державного веб-порталу електронних послуг або заповнюється та надсилається рекомендованим листом з описом вкладення до центру надання адміністративних послуг».
Статтею 27 Закону України № 3038-VI встановлено, що забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).
Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки. Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів.
За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.
Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об`єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.
Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Процедуру оформлення будівельного паспорта забудови земельної ділянки, склад та зміст визначено Порядком видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженимнаказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 № 103, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.07.2011 за № 902/19640 (надалі - Порядок № 103).
Відповідно до частини першоїстатті 16 Закону України №3038-VI планування, територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
Частиною першоюстатті 17 вказаного Законупередбачено, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.
Згідно з положеннями пункту 2 частини першоїстатті 1 Закону України № 3038-VIгенеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.
На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану.
У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.
Відповідно до частини 1статті 18 Закону України № 3038- VIплан зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.
Положеннями частини першоїстатті 19 Закону України № 3038- VI передбачено, що детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.
Згідно з положеннями п. 3 частини першоїстатті 1 Закону України № 3038- VIдетальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території.Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.
Відповідно до частини 1статті 25 Закону України №3038- VIрежим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій.
Згідно ч. 6 та 7ст. 17 Закону України №3038- VI, рішення про розроблення генерального плану приймає відповідна сільська, селищна, міська рада. Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольска міські державні адміністрації є замовниками, які організовують розроблення, внесення змін та подання генерального плану населеного пункту на розгляд відповідної сільської, селищної та міської ради.
Відповідно до підпункту 6 пункту "а" частини першоїстатті 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить підготовка і подання на затвердження ради відповідних місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови населених пунктів, іншої містобудівної документації.
Вищевказані правові норми дають підстави для висновку про те, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації населеного пункту на місцевому рівні. На його основі та відповідно до генерального плану розробляються інші види містобудівної документації на місцевому рівні, зокрема, й детальний план території.
Таким чином, позивач не може нести для себе негативне обмеження у використанні своєї приватної власності у зв`язку з відсутністю нового генерального плану населеного пункту, оскільки лише органи місцевого самоврядування мають право розробити та затвердити генеральний план населеного пункту.
Таким чином, суд доходить до висновку, що відділ з питань містобудування, архітектури та цивільного захисту населення виконавчого комітету Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області протиправно відмовив позивачці у видачі містобудівних умов та обмежень для реконструкції власної квартири АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
Згідно зі ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
З врахуванням вищенаведеного, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд доходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити.
З цих підстав, керуючись ст.ст.2, 5, 10-13, 18, 258-259, 263 Цивільного процесуального кодексу України суд,-
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_3 ) до виконавчого комітету Хорольської міськоїради Лубенського району Полтавськоїобласті (кодЄДРПОУ:22528612,адресазнаходження:м.Хорол,вул.1Травня,буд.4ЛубенськогорайонуПолтавськоїобласті) про надання дозволу на реконструкцію квартири-задовольнити.
Зобов`язати виконавчий комітет Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області, код ЄДРПОУ:22528612, надати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , містобудівні умови та обмежень забудови земельної ділянки на реконструкцію квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 17,6 кв.м., житловою площею 17,6 кв.м. під кафетерій.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення складено 23.01.2025 року.
Суддя : О.В. Коновод
Судове рішення № 124835445, Хорольський районний суд Полтавської області було прийнято 23.01.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 548/2416/24. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: