Рішення № 124832636, 31.01.2025, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Провадження№2-а/484/6/25

Справа№ 484/250/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2025 року м. Первомайськ

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючогосудді Коваленко Н.А.

за участю секретаря судового засідання Шаповалової В.О.

представника позивача адвоката Плечія Я.В.

представника відповідача Коваль В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Первомайськ в режимі відеоконференцзв`язку в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Плечій Ярослав Васильович до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії АВ № 00002093 від 28.10.2024 року,

ВСТАНОВИВ:

Позивач в особі представника - адвоката Плечія Я.В. звернувся до суду з позовом до відповідача Державної служби України з безпеки на транспорті в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову серії АВ № 00002093 від 28.10.2024 року. Позивач не погоджується зі змістом постанови та вважає що вона підлягає скасуванню, а справазакриттю на підставі ч.1 ст. 247 КУпАП, обґрунтовуючи наступним.

Згідно з постановою, 25.10.2024 14 год. 30 хв. за адресою М-01, км 49+495 у Київській області, автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб «IVECO», д.н.з НОМЕР_1 . Згідно зазначеної постанови головний спеціаліст дійшов висновку про наявність складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП, який полягає у тому, що відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 10,025% (4,01 тон), при дозволеній масі 40 тон. Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 транспортний засіб IVECO моделі AS440STX/P, д.н.з. НОМЕР_1 , є спеціалізованим вантажним сідловим тягачем. Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_4 , яким також здійснювалося перевезення вантажу транспортний засіб є спеціалізованим напівпричепом н/пр-контейнеровозом. Складаючи постанову про вчинення адмін. Правопорушення спеціаліст Укртрансбезпеки повинен був ідентифікувати транспортний засіб, як трьохвісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровозом), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра (п.п.б) п.22.5 Правил дорожнього руху затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 №1306) та визначити можливе перевищення ним фактичної маси виходячи із максимально дозволеної для контейнеровозів у розмірі саме 44 тони, а не 40 тон. Більше того, оскаржувана постанова не містить належним чином зафіксованих фактів, яким саме транспортним засобом (напівпричепом) було вчинено правопорушення.

Представник позивача просив постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АВ № 00002093 від 28.10.2024 року, за якою застосовано до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. на підставі ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити. Стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 судові витрати та витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою судді від 17.01.2025 відкрито провадження у вищевказаній справі, постановлено проводити розгляд справи в спрощеному позовному провадженні з повідомлення (викликом) сторін та призначено судове засідання у справі на 27.01.2025 року.

24.01.2025 року через систему "Електронний суд" отримано відзив від представника Державної служби України з безпеки на транспорті який обґрунтований тим, що позивача притягнутого до відповідальності ч. 2 ст. 132-1 КУпАП. За змістом позовних вимог представник позивача однією із підстав позову вказує, що до загальної маси транспортного засобу позивача повинен застосовуватись збільшений норматив (42 т.) з огляду на те, напівпричіп є контейнеровозом, однак відповідач з вказаним не погоджується і вказує, що збільшений норматив може застосовуватися щодо загальної маси транспортного засобу, однак не до навантаження на вісь транспортного засобу. Представник відповідача звертає увагу суду, що ключовою обставиною, яка підлягає доказуванню в ході розгляду справи, є доведення факту перевезення контейнеровозом саме контейнеру та вказує, що зазначення в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, що напівпричіп є контейнеровозом не є свідченням того, що вантаж перевозився у контейнерах. Адже, контейнеровоз є лише платформою на яку кріпляться контейнери або змінні кузови для перевезення вантажу. Стверджує, що відповідно до фотофіксації транспортного засобу вбачається, що напівпричіп не має верхньої частини, тобто до конструкції внесено зміни- додано тентований верх. Також, з фотофіксації вбачається відсутність будь- якого маркування та пломбування. Отже, якщо в реєстраційних документах транспортного засобу вказано «контейнеровоз», він є типу причепа або напівпричепа для перевезення контейнерів по автомобільним дорогам, то лише при використанні такого транспортного засобу як засобу спеціалізованого призначення, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів певних категорій - контейнерів, допускається навантаження, передбачене п. 22.5 ПДР. Просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Також представником відповідача надано заперечення щодо стягнення витрат на правничу допомогу.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Плечій Я.В. позов підтримав повністю з тих підстав які зазначені у позові та просиив задоволити витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

Представник відповідача Коваль В.М. у судовому засіданні позов не визнала, вважала його необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, надала пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях.

Суд, з`ясувавши позиції сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 25.10.2024 14 год. 30 хв. за адресою М-01, км 49+495 у Київській області, автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб «IVECO», д.н.з НОМЕР_1 . На підставі чого головним спеціалістом складено постанову серії АВ № 00002093 від 28.10.2024 року якрою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 17 000 грн.( порушення полягає у тому, що відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 10,025% (4,01 тон), при дозволеній масі 40 тон.).

У пункті 22.5 ПДРУкраїни закріплено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Позивач оскаржувану постанову вважає незаконною та безпідставною, оскільки не вчиняв адміністративне правопорушення, передбачене та ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.

Відповідальність за дане правопорушення, передбачене ч.2 ст.132-1КУпАП, настає заперевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм підчас руху велико габаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами та тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_4 , яким також здійснювалося перевезення вантажу транспортний засіб є спеціалізованим напівпричепом н/пр-контейнеровозом. (а.с.11)

Так, у п. 22.5 ПДР України для такого виду перевезень, як перевезення контейнеровозом, встановлення вагове обмеження 44 тони замість загального - 40 тон.

Зазначений норматив (44 тони) підлягає застосуванню виключно в разі здійснення перевезення вантажу контейнеровозом з використанням безпосередньо універсального контейнера, який є одиницею транспортного обладнання багаторазового використання, призначеного для перевезення та короткочасного зберігання вантажів без проміжних перевантажень, зручного для механізованого навантаження та розвантаження, завантаження та вивантаження (внутрішній об`єм дорівнює 1 куб.м і більше).

Посилання представника відповідача на те, що транспортний засіб позивача перевозив контейнер без необхідного маркування, як це передбачено підзаконним актом, є неприйнятними, оскільки об`єктивна сторона складу правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, передбачає доведення саме перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами, а не порушення встановлених норм законодавства щодо маркування транспортного засобу.

Суд вважає, що стороною позивача надані достовірні дані, що спеціалізований напівпричеп є контейнеровозом, а відповідачем вказана інформація не спростована. Наявність чи відсутність маркування, наявність чи відсутністьфітингів, на що звертає увагу відповідач як наознаку вантажних перевезень, що здійснюваласяпозивачем (тобто відсутністьсамого контейнеру),є лише припущеннями відповідача. Безпосередній огляд транспортного засобу уповноваженоюособою відповідачане проводився, а встановити ці деталі по фото неможливо з огляду на нечітку якістьфото контейнеровоза. Окрім того, недотримання власником вантажу або ж перевізником вимог щодо маркування контейнеру, вимог щодо виду вантажу або ж способу його розміщення у контейнері, не змінює призначення та технічних характеристик одиниці транспортного обладнання, яка розміщена на спеціалізованому напівпричепі контейнеровозі, для цілей її ідентифікації як вантажного контейнера у розумінні абзацу четвертого розділу І «Терміни та поняття» наказу №363 та для цілей застосування положень пункту 22.5 Правил дорожнього руху.

Доказів того, що в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу серіїзасобу НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_4 зазначені недостовірні відомості про тип напівпричепу, відповідач не надав.

Отже, вищенаведене спростовує доводи відповідача про те, що позивач здійснював вантажні перевезення транспортним засобом, який не є контейнеровозом.

З наведеного та відповідно до п. 22.5 ПДР України, слідує, що дозволена маса навантаження напівпричепу (контейнеровозу) - 44 тони, тобто зафіксована автоматичним пунктом контролю загальна маса автомобіля позивача 44010 кг не є порушенням.

Відповідно до Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 року № 1174, в редакціїпостанови Кабінету Міністрів України від 16 червня 2021 року № 623, (Порядок № 1174), державний контроль на автомобільному транспорті може здійснюватися, у тому числі, в автоматичному режимі шляхом встановлення на автомобільних дорогах автоматичних пунктів - комплексів технічних засобів, автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу в русі, визначених пунктом 12 цього Порядку, з одночасною його фотозйомкою, відеозаписом (за наявністю) та ідентифікацією за державним реєстраційним номером. Зокрема, пункт 12 Порядку № 1174 передбачає, що автоматичний пункт може забезпечувати фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знаку транспортного засобу).

Порядком № 1174 передбачено, що автоматичним пунктом може фіксуватись: загальний вигляд транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей)(п.12).

Ідентифікації за державним реєстраційним номером напівпричепу-контейнеровозу, внаслідок якої відповідачу стало б відомо, що напівпричіп є контейнеровозом, автоматичний пункт взагалі не здійснив, а ідентифікував лише сідловий тягач.

За таких обставин, суд зазначає, що оскаржувана постанова не містить повного розкриття об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, а тому, відповідачем не доведено наявність в діях позивача складу вказаного адміністративного правопорушення.

Стаття 77 ч.1 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч.6 ст. 77 КАС України, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Крім того, в оскаржуваній постанові у розділі «Результати автоматичної фіксації транспортного засобу в момент учинення адміністративного правопорушення» зазначені фактичні зафіксовані параметри транспортного засобу: кількість вісей 6 шт., спарені колеса 3 вісь. Також зафіксована загальна маса транспортного засобу 48900 кг, загальна маса транспортного засобу, що виміряна з урахуванням похибки44010 кг.

Підставляючи наведені дані щодо контейнеровозу у формулу, з урахуванням допустимої похибки вимірювання вагового комплексу, склад правопорушення, передбачений ч.2 ст.132-1 КУпАП, згідно оскаржуваної постанови відсутній через відсутність перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний, має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сферізабезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі,серія АВ № 00002093 від 28.10.2024, якою ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 Кодексу України та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн, слід скасувати та провадження закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Вирішуючи питання судових витрат, суд виходить з слідуючого.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу (частина 1, пункт 1 частини 3 статті 132 КАС України).

На підтвердження суми витрат на правничу допомогу представник позивача подав до суду: оредер про надання правничої (правової) допомоги від 11 січня 2025 року № 1/06-01-2025, акт прийому-передачі наданих послуг № 1/29-01-2025, платіжна інструкція №N15164878M від 24.01.2025 на суму 5000 грн.

У той же час, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Дослідивши документи та враховуючи предмет спору, суд дійшов висновку, що вартість витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн., що заявлена до стягнення з відповідача, є завищеною.

Суд враховує, що дана справа є справою незначної складності, а правовідносини, які є предметом розгляду в межах цієї справи, не є складними, що свідчить про те, що підготовка цієї справи до розгляду в суді не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи для адвоката.

Отже, суд вбачає підстави для часткового стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1000 грн.

Крім того, відповідно до квитації №667K-5TQF-3K4E від 14 січня 2025 року позивачем сплачено судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп., який підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 9, 77, 134, 139, 229, 241-246, 250, 255, 286 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 , - задовольнити.

Скасувати постанову серії АВ № 00002093 від 28.10.2024 по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. Справу про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Державної служби України з безпеки на транспорті, (код згідно ЄДРПОУ 39816845, місцезнаходження: 01135, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 14) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 )судовівитрати по сплаті судового збору в сумі 605 (шістсот п`ять ) грн. 80 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Державної служби України з безпеки на транспорті, (код згідно ЄДРПОУ 39816845, місцезнаходження: 01135, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 14) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 )витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1000 (одна тисяча) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення судом першої інстанції.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_1

відповідач: Державна служба України з безпеки на транспорті, код ЄДРПОУ 39816845, адреса місцезнаходження: 01135, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 14.

Повне судове рішення складено 31 січня 2025 року.

С У Д Д Я: