Рішення № 124825629, 26.12.2024, Вараський міський суд Рівненської області (до 25.04.2025 - Кузнецовський міський суд Рівненської області)

Справа № 565/629/24

Провадження № 2/565/257/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2024 року м.Вараш

Кузнецовський міський суд Рівненської області

під головуванням суддіДемчини Т.Ю.з участю секретаря судового засіданняАлексейчик А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Кузнецовського міського суду Рівненської області у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (надалі ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 18870,32 грн. заборгованості за кредитними договорами № 2037865140 від 26.10.2021 та № 2025901451 від 07.09.2019, укладеними ОСОБА_1 з АТ «ОТП Банк», а також судових витрат. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідно до укладених ОСОБА_1 з АТ «ОТП Банк» кредитних договорів, відповідачка отримала кредити на умовах поворотності, строковості та платності. Однак позичальник ОСОБА_1 порушила умови укладених договорів щодо своєчасності повернення кредитів та сплати відсотків, у зв`язку з чим у неї перед АТ «ОТП Банк» утворилась заборгованість у розмірі 18690,43 грн. та 179,89 грн. відповідно. ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу з АТ «ОТП Банк», відповідно до умов якого до позивача перейшли права вимоги стягнення заборгованості за укладеними ОСОБА_1 договорами.

Представником відповідачки до суду подані письмові пояснення, зі змісту яких вбачається, що позовні вимоги відповідачкою не визнаються в повному обсязі. У поясненнях зазначається про те, що дійсно, ОСОБА_1 укладала з АТ «ОТП Банк» кредитні договори № 2037865140 від 26.10.2021 та № 2025901451 від 07.09.2019, проте повністю погасила кредити та сплатила проценти та інші передбачені договорами платежі до моменту передання належних АТ «ОТП Банк» вимог на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» за договором факторингу. При цьому одночасно з вищезазначеними кредитними договорами, за наполяганням фінансової установи, нею укладались договори про відкриття та обслуговування карткових рахунків, і у грудні 2021 року ОСОБА_1 стала жертвою шахрайських дій невстановлених осіб, які, заблокувавши сім-картку її мобільного телефону, отримавши доступ до її банківських рахунків, заволоділи грошовими коштами, що знаходились на кредитних рахунках, в сумі відповідно 10000,00 грн. та 1500,00 грн., з цього приводу ОСОБА_1 своєчасно звернулась як до АТ «ОТП Банк», так і до поліції, слідчими якої за її заявою було порушене кримінальне провадження № 12021186010003807 від 10.12.2021 за ч.1 ст.190 КК України. У той же час, отримані кредити за договорами, зазначеними у позовній заяві, ОСОБА_1 повернула в повному обсязі і заборгованість за ними відсутня.

Інші заяви по суті справи учасниками не подавались.

В судове засідання представник позивача не з`явився, у позові клопотав про розгляд справи у його відсутності.

Відповідачка ОСОБА_1 до суду також не з`явилась, належним чином повідомлялась про час та місце розгляду справи. Її представник адвокат Савонік Л.О. подала до суду заяву про розгляд справи у їх відсутності, у заяві наполягала на відмові у задоволенні позову з викладених у письмових поясненнях підстав, а такж на стягнення з позивача на користь ОСОБА_1 понесених відповідачкою витрат на надання правничої допомоги у розмірі 15000,00 грн.

Представник залученої судом до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору АТ «ОТП Банк» до суду також не з`явився, заяв по суті справи до суду не подавав.

Враховуючи викладене, на підставі ст.223 ЦПК України суд дійшов висновку про розгляд справи у відсутності представника позивача, відповідачки, представника відповідачки та представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на підставі поданих доказів. При цьому на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши надані сторонами та витребувані судом докази, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Частиною 1 ст.1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 26 жовтня 2021 року укладено кредитний договір № 2037865140, за умовами якого ОСОБА_1 отримала кредитні кошти у розмірі 17169,90 грн. на придбання товару, строком на 1 рік 7 місяців, дата остаточного повернення кредиту 26.05.2023, на умовах сплати процентів за фіксованою процентною ставкою 0,01 % річних, сплати щомісячної комісії у розмірі 3 % від суми кредиту, та зобов`язалась повертати кредит щомісячними ануїтетними платежами у розмірі по 1090,00 грн. щомісяця (останній платіж 1073,30 грн.) у строки, встановлені Графіком платежів.

Вказаний договір укладений у письмовій формі уповноваженою особою АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 у місці продажу товарів, на які відповідачкою отримані кредитні кошти. Усі документи, що складають договір та містять його істотні умови текст кредитного договору, паспорт споживчого кредиту, орієнтовний графік платежів та розрахунок загальної вартості кредиту - підписані позичальником ОСОБА_1 .

Судом встановлено також, що між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 07 вересня 2019 року укладено кредитний договір № 2025901451, за умовами якого ОСОБА_1 отримала кредитні кошти у розмірі 8398,00 грн. на придбання товару, строком на 2 роки, терміном остаточного повернення кредиту до 07.09.2021, на умовах сплати процентів за фіксованою процентною ставкою 0,01 % річних, без сплати щомісячної комісії, та зобов`язалась повертати кредит щомісячними ануїтетними платежами у розмірі по 533,00 грн. щомісяця (останній платіж 509,48 грн.) у строки, встановлені Графіком платежів.

Вказаний договір також укладений у письмовій формі уповноваженою особою АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 у місці продажу товарів, на які відповідачкою отримані кредитні кошти. Усі документи, що складають договір та містять його істотні умови текст кредитного договору, паспорт споживчого кредиту, графік платежів та розрахунок загальної вартості кредиту - підписані позичальником ОСОБА_1 .

Укладення цих договорів та отримання кредитних коштів у зазначених у них розмірах та на зазначених у договорах умовах відповідачкою ОСОБА_1 визнається.

При цьому, як вбачається з наданих представником відповідачки квитанцій, а також витребуваної судом у АТ «ОТП Банк» за клопотанням сторони відповідачки інформації № 68-3-23/9483-БТ від 29.10.2024, зобов`язання за кредитним договором № 2025901451 від 07.09.2019 ОСОБА_1 виконано в повному обсязі 11 серпня 2020 року, заборгованість відсутня; зобов`язання за кредитним договором № 2037865140 від 26.10.2021 ОСОБА_1 виконано в повному обсязі 25 січня 2022 року, заборгованість відсутня.

Статтями 512-514 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що 28 червня 2023 року між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 28/06/23, за умовами якого АТ «ОТП БАНК» передав, а фактор ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняв за плату право грошової вимоги АТ «ОТП БАНК» до позичальників за кредитними договорами згідно з реєстром боржників.

Як вбачається з долученого Витягу з Реєстру боржників № 2 від 28.06.2023 до договору факторингу № 28/06/23 від 28 червня 2023 року, за цим договором, крім інших вимог, передано і право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 2037865140 у обсязі 18690,43 грн., з яких 12618,91 грн. заборгованість по тілу кредиту, 6071,52 грн. загальна сума боргу по відсотках, а також право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 2025901451 у обсязі 179,89грн., з яких 100,00 грн. заборгованість по тілу кредиту, 79,89 грн. загальна сума боргу по відсотках.

Разом з тим, за змістом ст.514 ЦК України, дійсність вимоги (суб`єктивного права) означає належність первісному кредитору того чи іншого суб`єктивного права та відсутність законодавчих або договірних заборон (обмежень) на його відступлення. Натомість у разі, коли право вимоги припинене до моменту відступлення (зокрема, внаслідок платежу чи зарахування), така вимога не переходить від первісного до нового кредитора, тобто, відступлення права вимоги (цесія) в такому випадку не має розпорядчого ефекту. Зазначені висновки містяться у постанові Верховного Суду від 02.11.2022 у справі № 947/23885/19.

Оскільки, як встановлено судом зі змісту письмової інформації АТ «ОТП Банк» № 68-3-23/9483-БТ від 29.10.2024, станом на дату укладення договору факторингу № 28/06/23 від 28.06.2023 між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «ФК «ЄАПБ», у ОСОБА_1 була відсутня заборгованість перед АТ «ОТП БАНК» за кредитними договорами № 2025901451 від 07.09.2019 та № 2037865140 від 26.10.2021, право вимоги за ними до нового кредитора не перейшло.

Судом враховано, що зі змісту письмової інформації АТ «ОТП Банк» № 68-3-23/9483-БТ від 29.10.2024 вбачається також, що 07.09.2019 між ОСОБА_1 та АТ «ОТП Банк» було підписано Заяву-Анкету про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» № 2025901451 _CARD, відповідно доякої відповідачцібуло відкритокартковий рахунок№ НОМЕР_1 у валютіукраїнська гривня,а 26.10.2021 між ОСОБА_1 та АТ «ОТП Банк» було підписано Заяву-Анкету про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» № 2037865140_CARD, відповідно до якої відповідачці було відкрито картковий рахунок № НОМЕР_2 у валюті українська гривня, і згідно договору факторингу № 28/06/23 від 28.06.2023 до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги саме за цими договорами.

Разом з тим, на прийняття ТОВ «ФК «ЄАПБ» прав вимоги за кредитними договорами ОСОБА_1 з АТ «ОТП Банк» № 2037865140_CARD від 26.10.2021 та № 2025901451_CARD від 07.09.2019 позивач у позовній заяві не посилався, доказів у підтвердження їх укладення та виконання не надав, а з долученого Витягу з Реєстру боржників № 2 від 28.06.2023 до договору факторингу № 28/06/23 від 28.06.2023 не вбачається передання права вимоги за вищезазначеними договорами на користь фактора.

Відтак, обставини, наведені у витребуваній за ухвалою суду інформації третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - АТ «ОТП Банк» № 68-3-23/9483-БТ від 29.10.2024, щодо передання згідно договору факторингу № 28/06/23 від 28.06.2023 до ТОВ «ФК «ЄАПБ» прав вимоги за кредитними договорами № 2037865140_CARD від 26.10.2021 та №2025901451_CARD від 07.09.2019, укладеними АТ «ОТП Банк» з ОСОБА_1 , суд вважає недоведеними.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» грошових коштів у погашення її зобов`язань за укладеними з АТ «ОТП Банк» кредитними договорами № 2025901451 від 07.09.2019 та № 2037865140 від 26.10.2021. Отже, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Представником відповідачки до суду також подано заяву про стягнення з ТОВ «ФК «ЄАПБ» на користь ОСОБА_1 понесених нею судових витрат на правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн. Представником позивача до суду подано заяву із запереченнями проти стягнення вищезазначених судових витрат з ТОВ «ФК «ЄАПБ» через їх неспівмірність зі складністю справи, наданим обсягом послуг та витраченим часом та невідповідність критерію реальності, а також через надмірний тягар, який це складає для сторони позивача.

Вирішуючи заяву представника відповідачки Лопуги О.Д. про стягнення судових витрат, суд враховує наступне.

Відповідно до ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Зі змісту положень даної норми вбачається, щовитрати на правничу допомогу адвоката складаються з: гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також сум, що підлягають сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, і ці суми встановлюються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Вказаною нормою також передбачено, щорозмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони.У разі недотримання вищезазначених вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Порядок розподілу судових витрат встановлений у ст.141 ЦПК України. Так, зазначеною нормою передбачено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, крім інших обставин, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи та чи є розмір таких витрат обґрунтованим.

У наданому суду Договорі про надання правничої допомоги № 432 від 28.05.2024, укладеним АО «Ваше право» з ОСОБА_1 , сума винагороди, яку клієнт зобов`язується сплатити за надання правової допомоги, порядок та строки її внесення не вказані. Як вбачається з Додаткової угоди від 28.05.2024 до договору про надання правничої допомоги № 432 від 28.05.2024, сторони домовились, що вартість правничої допомоги за цим договором становить 15000,00 грн., а її оплата здійснюється клієнтом в будь-який час з моменту підписання цієї додаткової угоди та протягом розгляду справи в суді першої інстанції, однак не пізніше одного місяця після ухвалення судом першої інстанції рішення по суті.

Одночасно суду подано Акт виконаних робіт (наданих послуг) від 29.11.2024, згідно з яким АО «Ваше право» надало, а клієнт прийняв (отримав) правову допомогу у формі: консультацій, складання та написання заяв, клопотань, письмових пояснень по справі №565/629/24, представництво, захист прав та інтересів, юридичний супровід клієнта як відповідача по справі № 565/629/24 у Кузнецовському міському суді. З квитанції АО «Ваше право» до прибуткового касового ордеру № 45 від 29.11.2024 вбачається сплата ОСОБА_1 на підставі Договору про надання правничої допомоги № 432 від 28.05.2024 15000,00 грн.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 зазначила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Оцінюючи розмір заявлених до стягнення з відповідача витрат позивача на правничу допомогу, суд на підставі ст.137 ЦПК України враховує невисоку складність справи, бере до уваги реальний обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт з підготовки заяв по суті справи (письмового пояснення та клопотання про долучення та витребування доказів), спосіб їх подання (переважно з використанням системи «Електронний суд»), та сукупну тривалість судових засідань, у яких брав участь представник відповідача. З урахуванням вищезазначених критеріїв, суд дійшов висновку, що за рахунок іншої сторони мають бути компенсовані витрати відповідачки ОСОБА_1 на надання правничої допомоги у розмірі 5000,00 грн.

З огляду на викладене, на підставі ч.ч.1, 2 ст.141 ЦПК України, враховуючи встановлені обставини та надані документи, суд вбачає підстави для часткового задоволення заяви щодо розподілу судових витрат та стягнення з позивача на користь відповідачки суми оплачених витрат на правничу допомогу у розмірі, визнаному судом обґрунтованим.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.526, 530, 625, 634, 639, 1046, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст.ст.4, 12, 13, 81, 141, 223, 258-259, 263-265, 279, 352, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити у повному обсязі у звязку з безпідставністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 понесені витрати на надання правничої допомоги у розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 01032, м.Київ, вул.Симона Петлюри, 30.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт № НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складене 20 січня 2025 року.

Головуючий суддя: Т.Ю.Демчина