Рішення № 124820696, 21.01.2025, Носівський районний суд Чернігівської області

Провадження номер 2/741/108/25

Єдиний унікальний номер 741/1875/24

РІШЕННЯ

іменем України

21 січня 2025 року м. Носівка

Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Крупини А.О.,

з участю секретаря судового засідання Кузьменка І.С.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі Носівського районного суду Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Носівської ОТГ в особі Носівської міської ради про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,

УСТАНОВИВ:

У вересні 2024 року представник позивача ОСОБА_2 , представляючи інтереси позивача ОСОБА_1 , звернувся до Носівського районного суду Чернігівської області із цією позовною заявою. Позовні вимоги представник позивача мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_4 , яка на момент смерті була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_1 . Із жовтня 2020 року і до смерті матері позивач постійно проживала з нею в АДРЕСА_1 . Позивач не могла залишити матір саму у зв`язку з перенесеним останньою інсультом, а тому сім місяців постійно жила з нею, доглядала за нею без зміни свого місця реєстрації в м. Ніжин. На момент смерті в будинку по АДРЕСА_1 мати позивача була зареєстрована одна. Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, до складу якої входить право на земельну частку (пай) по КСП ім. Куйбишева, розташоване на території Носівської міської ради, згідно із сертифікатом серії ЧН № 0191449, який належав матері ОСОБА_4 . ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадщину після смерті якої прийняла ОСОБА_4 , вступивши в управління та володіння спадковим майном.

До нотаріальної контори протягом шести місяців з моменту відкриття спадщини із заявою про прийняття спадщини позивач не зверталась, знаючи про те, що згідно зі ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

У липні 2024 року позивач звернулася до державного нотаріуса Киреєвої Л.М. із вищевказаною заявою, однак отримала роз`яснення, що їй необхідно в судовому порядку довести факт постійного спільного проживання із матір`ю на час відкриття спадщини, тобто на момент смерті матері.

Встановлення факту проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини необхідно позивачеві для юридичного оформлення її спадкових прав після смерті ОСОБА_4 .

У даній справі вбачається спір про право на спадкування, а тому представник позивача звернувся до суду в порядку позовного провадження та просив винести рішення, яким установити факт, що ОСОБА_1 постійно проживала разом зі спадкодавцем ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини після смерті останньої за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Носівського районного суду Чернігівської області від 09 вересня 2024 року відкрито провадження в цивільній справі, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 19 листопада 2024 року.

Ухвалою суду від 19 листопада 2024 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті на 21 січня 2025 року.

У судовому засіданні позивач та представник позивача ОСОБА_2 підтримали позов з мотивів, викладених у його змісті, та просили його задовольнити.

Представник відповідача Носівської об`єднаної територіальної громади в особі Носівської міської ради в судове засідання не з`явилася, однак надіслала до суду заяву, у якій указала, що Носівська міська рада не заперечує проти задоволення позову, просить розглянути справу без участі представника Носівської міської ради.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, однак надіслала до суду заяву, у якій указала, що вона проти позову ОСОБА_1 не заперечує і просить його задовольнити, розгляд справи просить провести без її участі.

Суд уважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача ОСОБА_3 та представника відповідача Носівської об`єднаної територіальної громади в особі Носівської міської ради.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 дала показання, що вона є жителькою с. Сулак Ніжинського району та по-сусідськи знає родину позивача, мати позивача ОСОБА_4 проживала в АДРЕСА_1 , а працювала в м. Ніжин. Близько року до смерті матері ОСОБА_7 її дочка, тобто позивач ОСОБА_1 , постійно проживала з матір`ю в АДРЕСА_1 , та здійснювала за нею догляд, якого мати потребувала в силу слабкого здоров`я. ОСОБА_3 це сестра позивача. На скільки відомо свідкові, спорів між позивачем та ОСОБА_3 щодо спадкового майна після смерті матері немає.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 дала показання, що вона жила по сусідству із ОСОБА_9 . В іншому свідок дала показання, аналогічні показанням свідка ОСОБА_6 .

Підстав для сумніву в достовірності таких показань свідків у суду немає.

Вислухавши пояснення позивача, представника позивача, показання свідків, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд робить нижченаведений висновок.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України доказами у цивільному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст. 81 ЦПК України).

Отже, у силу вимог ст. ст. 2, 4, 12, 76-81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають юридичне значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Вирішуючи вимогу про встановлення даного юридичного факту, суд виходить з того, що відповідно до роз`яснень, викладених у п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Ніжин померла ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а. с. 11).

Після смерті ОСОБА_4 залишилося спадкове майно, до складу якого входить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала в колективній власності КСП ім. Куйбишева с. Сулак Носівського району Чернігівської області, що належало її покійній матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 0191449, зареєстрованого 13.09.1999 в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) по КСП ім. Куйбишева за № 162, спадщину після якої фактично прийняла в силу ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР її дочка ОСОБА_4 . Ці обставини підтверджуються:

- копією повідомлення Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 05 квітня 2025 року № Н-515/0-568/6-24 (а. с. 14), яким підтверджено факт отримання ОСОБА_5 відповідного сертифіката на право на земельну частку (пай);

- копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 СК України від 13 березня 2024 року, яким підтверджується, що матір`ю ОСОБА_10 є ОСОБА_5 (а. с. 15);

- копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу від 08 березня 2024 року, яким підтверджується, що ОСОБА_10 після реєстрації 29 січня 1980 року шлюбу з ОСОБА_11 змінила прізвище на ОСОБА_12 (а. с. 16);

- копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу від 08 березня 2024 року, яким підтверджується, що ОСОБА_13 після реєстрації 19 квітня 1985 року шлюбу зі ОСОБА_14 змінила прізвище на ОСОБА_15 (а. с. 17);

- копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , відповідно до якого ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Червоні Партизани Носівського району (а. с. 10);

- довідкою Носівської міської ради Чернігівської області № 450/1 від 14 червня 2024 року, відповідно до якої ОСОБА_5 на дату смерті була зареєстрована по АДРЕСА_1 , разом із ОСОБА_4 , що підтверджує фактичне прийняття спадщини ОСОБА_4 після смерті ОСОБА_5 відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР (а. с. 12);

- повідомленням Державного нотаріального архіву Чернігівської області від 18 вересня 2024 року (а. с. 36) та інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру від 18 вересня 2024 року про відсутність спадкової справи до майна померлої ОСОБА_5 (а. с. 40)

Судом встановлено, що на день своєї смерті ОСОБА_4 була зареєстрована у АДРЕСА_1 . За життя ОСОБА_4 заповіту не складала, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) (а. с. 47). Отже, спадкування після її смерті здійснюється за законом.

Судом установлено, що спадкова справа до майна померлої ОСОБА_4 не заводилася, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) (а. с. 46).

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є дочкою ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_16 (а. с. 8), копією свідоцтва про одруження ОСОБА_17 та ОСОБА_16 , внаслідок чого ОСОБА_16 присвоєно прізвище ОСОБА_18 (а. с. 9), копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу від 08 березня 2024 року, яким підтверджується, що ОСОБА_13 після реєстрації 19 квітня 1985 року шлюбу зі ОСОБА_14 змінила прізвище на ОСОБА_15 (а. с. 17). Отже, відповідно до ст. 1261 ЦК України ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 .

Згідно зі ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Згідно з ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. З цієї норми випливає, що прийняття спадщини має важливе практичне значення: з ним пов`язана можливість оформлення права власності на спадкове майно шляхом видачі нотаріусом правовстановлюючого документа свідоцтва про право на спадщину та реєстрації, у випадках, визначених законом, прав на неї.

Отже, для того, щоб набути право на спадщину, спадкоємці за заповітом або за законом мають прийняти її у порядку та у строки, встановлені законом.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори.

У п. 23 Постанови № 7 від 30 травня 2007 року «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. Також передбачено, що відповідно до ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд вправі розглядати справи про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

Згідно з матеріалами справи на день смерті спадкодавець ОСОБА_4 була зареєстрована у АДРЕСА_1 . Із копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 (а. с. 5-6) убачається, що позивач ОСОБА_1 з 2003 року і по даний час є зареєстрованою по АДРЕСА_2 . Однак, судом встановлено, що на день смерті матері ОСОБА_4 позивач постійно проживала в будинку матері в АДРЕСА_1 , оскільки в силу стану здоров`я та віку мати потребувала постійної допомоги та постійного стороннього догляду. ОСОБА_1 , як дочка, забезпечувала їй необхідний та постійний догляд протягом останнього року життя. Ці обставини підтверджуються поясненнями заявника, показаннями допитаних у судовому засіданні свідків, сумнівів у достовірності яких суд не має.

Отже, у силу ч. 3 ст. 1268 ЦК України ОСОБА_1 уважається такою, що прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 .

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Оскільки в позивача відсутні документи на підтвердження її спільного проживання разом зі спадкодавцем ОСОБА_4 на час відкриття спадщини після смерті останньої, позивач позбавлена можливості оформити свої спадкові права на майно, яке залишилося після смерті її матері.

При винесенні рішення суд ураховує, що відповідачами беззастережно визнано позовні вимоги ОСОБА_1 , бере до уваги те, що встановлення факту постійного проживання позивача разом зі спадкодавцем ОСОБА_4 на час відкриття спадщини, має для позивача юридичне значення, адже дозволить їй реалізувати своє право на спадкове майно, а також те, що позивач позбавлена можливості в іншому порядку, крім судового, встановити цей факт.

Отже, з огляду на вищезазначене, беручи до уваги всі обставини справи, докази, надані позивачем та безпосередньо досліджені в судовому засіданні, суд робить висновок, що позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1216-1218, 1261, 1266, 1268 ЦК України, ч. 2 ст. 247, ст. ст. 259, 263, 264, 265, 273, 315, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Носівської ОТГ в особі Носівської міської ради про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини задовольнити.

Установити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , разом зі спадкодавцем ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини після її смерті, тобто станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;

відповідач: Носівська об`єднана територіальна громада в особі Носівської міської ради Чернігівської області, код ЄДРПОУ 04061984, місцезнаходження: 17100, м. Носівка Чернігівської області, вул. Центральна, буд. 20;

відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ;

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 21 січня 2025 року.

Суддя Анатолій КРУПИНА