Рішення № 124776697, 27.01.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2025 рокусправа № 380/3056/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кузана Р.І. розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » про визнання протиправним та скасування наказу, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до суду з позовом до Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ № 108 дск від 18 грудня 2023 року Управління поліції особливого призначення № 1 Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в частині застосування дисциплінарного стягнення у виді суворої догани до інспектора взводу №5 роти №2 батальйону №2 полку Управління поліції особливого призначення № 1 Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » лейтенанта поліції ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що проходить службу на посаді інспектора взводу №5 роти №2 батальйону №2 полку Управління поліції особливого призначення № 1 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». 21.01.2024 його ознайомлено з витягом з наказу № 108 дск УПОП № 1 ДПОП «ОШБ НПУ «Лють» від 18.12.2023 за яким до нього застосовано дисциплінарне стягнення у виді суворої догани. Вважає цей наказ протиправним, в частині застосування до нього дисциплінарного стягнення, оскільки в його діях не було складу дисциплінарного правопорушення, а також відповідачем порушено процедуру притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Зазначає, що 20.12.2023 близько 17:00 год позивачу разом з іншими працівниками підрозділу із різних рот і взводів командиром батальйону № НОМЕР_3 ОСОБА_2 вголос було доведено наказ УПОП №1 ДПОП «ОШБ НПУ «Лють» відповідно до якого окремі бійці підрозділу були залучені до бойового завдання у зоні ведення бойових дій в районі населеного пункту с. Кліщіївка, Бахмутського району, Донецької області. Завданням було здійснення евакуації важко пораненого побратима, який перебував у зоні ведення бойових дій. Окрім цього, під час доведення наказу до відома особового складу, командиром батальйону також були визначені і додаткові завдання, що покладались на групу. Зокрема, окремі поліцейські, в тому числі позивач, повинні були залишитись на позиціях та здійснювати оборонно-наступальні дії. По закінченню зачитування наказу командир батальйону № НОМЕР_3 ОСОБА_2 підходив до кожного бійця, що залучений до даного бойового завдання, запитував його посаду, дані та готовність чи неготовність до виконання зазначеного бойового завдання. На звернення командира позивач представився, назвав свою посаду, звання та прізвище ім`я по-батькові. При цьому вказав, що він не готовий виконувати дане бойове завдання, оскільки 17.12.2023 він тільки повернувся з попереднього бойового завдання, що виконував в с. Кліщіївка Донецької області та на якому перебував в період часу з 10.12.2023 по 17.12.2023. Після такого тривалого виконання бойового завдання позивач не встиг відновити фізичний та моральний стан. Крім цього, після виконання попереднього бойового завдання позивач мав скарги на стан здоров`я (головний біль та нудота). Звернутись до лікаря та відкрити лікарняний він не мав змоги через велику навантаженість (черги) до лікаря. Свій морально-психологічний стан на момент доведення наказу він вважав як незадовільний через вищенаведені ним факти.

Таким чином вважає, що його безпідставно притягнуто до дисциплінарної відповідальності, оскаржуваний наказ є протиправним та таким, що підлягає скасуванню в частині застосування до нього дисциплінарної відповідальності виходячи з того, що в його діях відсутній склад дисциплінарного правопорушення, бо саме через погане самопочуття він не міг у повному обсязі виконати бойове завдання, а в іншому діяв виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Для відновлення порушеного права звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою судді від 13.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. У відзиві вказав, що відповідно до посадової інструкції інспектора взводу № 5 роти № 2 штурмового батальйону № 2 полку управління поліції особливого призначення № 1 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 », лейтенант поліції ОСОБА_1 зобов`язаний: брати участь у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України, в обороні України, у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму надзвичайного або воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, зокрема шляхом виконання бойових розпоряджень, які надані уповноваженими посадовими особами та бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння), спеціальних та технічних засобів відповідно до законодавства України; виконувати бойові завдання з відсічі збройної агресії, проводити штурмові, контрдиверсійні та пошуково-фільтраційні заходи; безумовно виконувати накази прямих керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону.

Зазначає, що лейтенанта поліції ОСОБА_1 відряджено до оперативно-стратегічного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » на територію Донецької та Луганської областей для виконання бойових завдань із захисту суверенітету і територіальної цілісності України, відсічі збройної агресії з боку РФ, звільнення тимчасово окупованих територій. В ході проведення службового розслідування встановлено, що 20.12.2023 до відділу моніторингу УПОП № 1 ДПОП «ОШБ «Лють» надійшов рапорт командира батальйону № НОМЕР_3 полку УПОП № 1 ДПОП «ОШБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » майора поліції ОСОБА_2 про те, що того ж дня окремі поліцейські батальйону № 2 полку УПОП № 1 ДПОП «ОШБ «Лють», у кількості 9 (дев`яти) осіб, відмовились виконувати бойове завдання у напрямку населеного пункту Кліщіївка, Бахмутського району Донецької області. На підставі бойових розпоряджень ОСУВ «Хортиця» керівництву батальйону № 2 полку УПОП № 1 ДПОП «ОШБ «Лють» доручено виконання бойового завдання у напрямку населеного пункту Кліщіївка, Бахмутського району Донецької області. Відповідно до наказу УПОП № 1 ДПОП «ОШБ «Лють» від 19.12.2023 № 174 дек ВС «Про виконання бойових розпоряджень» командир батальйону № НОМЕР_3 полку УПОП № 1 ДПОП «ОШБ «Лють» майор поліції ОСОБА_2 , для виконання бойового завдання у напрямку вказаного населеного пункту залучив 12 (дванадцять) поліцейських батальйону № 2 полку, у тому числі ОСОБА_1 . Ним 20.12.2023 було доведено підпорядкованим поліцейським вимоги наказу УПОП № 1 ДПОП «ОШБ «Лють» від 19.12.2023 № 174 дек ВС «Про виконання бойових розпоряджень» та оголошено суть та зміст бойового завдання: 20.12.2023 у період часу з 00:00 по 24:00 продовжити взаємодію із штурмовими групами 80 омбр, провести штурмові, розвідувальні, спеціальні дії за підтримки зведених підрозділів БТГр №№ 2, 3, з метою знищення супротивника та ліквідації його військової техніки, а також не допустити прориву ворога у фланги зведених підрозділів, вести оборонний бій із супротивником та утримувати зайняті рубежі у напрямку південно-західних околиць населеного пункту Кліщіївка, Бахмутського району Донецької області.

Після цього ОСОБА_2 підходив до кожного поліцейського, залученого до виконання бойового завдання, та запитував про готовність до виконання вимог наказу УПОП № 1 ДПОП «ОШБ «Лють» від 19.12.2023 № 174 дек ВС «Про виконання бойових розпоряджень» та бойового завдання у напрямку населеного пункту Кліщіївка, Бахмутського району Донецької області. При цьому, ОСОБА_1 відмовився виконувати вимоги зазначеного наказу та бойове завдання. Зазначені поліцейські мотивували відмову виконувати вимоги наказу і бойове завдання поганим станом здоров`я. Водночас, 20.12.2023 вказані поліцейські, в тому числі позивач, не надавали жодних медичних документів, що підтверджують звільнення від виконання службово-бойових завдань. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надали медичну документацію, відповідно до якої останніх звільнено від фізичних навантажень.

Вказує, що ОСОБА_1 в порушення вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18, частини четвертої статті 24 Закону України від 02.07.2015 № 580- VIII «Про Національну поліцію», пункту 4 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Закону України від 15.03.2018 № 2337-VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», а також посадової інструкції, відмовився від виконання наказу УПОП № 1 ДПОП «ОШБ «Лють» від 19.12.2023 № 174 дек ВС «Про виконання бойових розпоряджень». Також з`ясовано, що факти зачитування ОСОБА_2 вказаного наказу окремим поліцейським батальйону № 2 полку УПОП № 1 ДПОП «ОШБ «Лють», які 20.12.2023 залучались до виконання бойового завдання, та їх відмови від виконання наказу зафіксовано на портативний відеореєстратор.

Відповідач зазначає, що підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є фактичні дані, що свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку. Також зазначає, що в умовах воєнного стану та враховуючи ступінь тяжкості дисциплінарного проступку, до ОСОБА_1 застосовано співмірне його вині дисциплінарне стягнення у виді суворої догани. В той же час слід зауважити, що до поліцейських можуть застосовуватися більш суворі види дисциплінарних стягнень, в тому числі звільнення із служби в поліції. Таке рішення є дискреційними повноваженнями керівника. З врахуванням викладеного просить в задоволенні позову відмовити повністю.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Наказом Національної поліції України від 16.02.2023 № 217 о/с (по особовому складу) із 22 лютого 2023 року лейтенанта поліції ОСОБА_1 призначено на посаду інспектора взводу № 5 роти № 2 штурмового батальйону № 2 полку управління поліції особливого призначення № 1 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції особливого призначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Наказом управління поліції особливого призначення № 1 Департаменту поліції особливого призначення « ІНФОРМАЦІЯ_4 « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 27.12.2023 №116, призначено службове розслідування у формі письмового провадження та утворено дисциплінарну комісію, за фактом можливого порушення службової дисципліни за участі ОСОБА_1 .

За результатами службового розслідування складено висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни окремими поліцейськми батальйону № НОМЕР_3 полку УПОП №1 ДПОП «ОШБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 18.01.2024.

Так в ході службового розслідування встановлено наступне:

« 20.12.2023 до відділу моніторингу УПОП № 1 ДПОП «ОШБ «Лють» надійшов рапорт командира батальйону № НОМЕР_3 полку УПОП № 1 ДПОП «ОШБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » майора поліції ОСОБА_2 про те, що того ж дня окремі поліцейські батальйону № 2 полку УПОП № 1 ДПОП «ОШБ «Лють» у кількості 9 (дев`яти) осіб відмовились виконувати бойове завдання у напрямку населеного пункту Кліщіївка, Бахмутського району Донецької області.

На підставі бойових розпоряджень ОСУВ «Хортиця» керівництву батальйону № 2 полку УПОП № 1 ДПОП «ОШБ «Лють» доручено виконання бойового завдання у напрямку населеного пункту Кліщіївка, Бахмутського району Донецької області

Відповідно до наказу УПОП № 1 ДПОП «ОШБ «Лють» від 19.12.2023 № 174 дек ВС «Про виконання бойових розпоряджень» командир батальйону № НОМЕР_3 полку УПОП № 1 ДПОП «ОШБ «Лють» майор поліції ОСОБА_2 , для виконання бойового завдання у напрямку вказаного населеного пункту залучив 12 (дванадцять) поліцейських батальйону № 2 полку, у тому числі ОСОБА_1 .

ОСОБА_2 20.12.2023 зачитав вголос підпорядкованим поліцейським вимоги наказу УПОП № 1 ДПОП «ОШБ «Лють» від 19.12.2023 № 174 дек ВС «Про виконання бойових розпоряджень» та оголосив суть та зміст бойового завдання: 20.12.2023 у період часу з 00:00 по 24:00 продовжити взаємодію із штурмовими групами 80 омбр, провести штурмові, розвідувальні, спеціальні дії за підтримки зведених підрозділів БТГр №№ 2, 3, з метою знищення супротивника та ліквідації його військової техніки, а також не допустити прориву ворога у фланги зведених підрозділів, вести оборонний бій із супротивником та утримувати зайняті рубежі у напрямку південно-західних околиць населеного пункту Кліщіївка, Бахмутського району Донецької області.

Після цього ОСОБА_2 підходив до кожного поліцейського, залученого до виконання бойового завдання, та запитував про готовність до виконання вимог наказу УПОП № 1 ДПОП «ОШБ «Лють» від 19.12.2023 № 174 дек ВС «Про виконання бойових розпоряджень» та бойового завдання у напрямку населеного пункту Кліщіївка, Бахмутського району Донецької області. При цьому, ОСОБА_1 відмовився виконувати вимоги зазначеного наказу та бойове завдання. Зазначені поліцейські мотивували відмову виконувати вимоги наказу і бойове завдання поганим станом здоров`я. Водночас, 20.12.2023 вказані поліцейські не надавали жодних медичних документів, що підтверджують звільнення від виконання службово-бойових завдань. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надали медичну документацію, відповідно до якої останніх звільнено від фізичних навантажень.

Тобто, ОСОБА_1 у порушення вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18, частини четвертої статті 24 Закону України від 02.07.2015 № 580- VIII «Про Національну поліцію», пункту 4 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Закону України від 15.03.2018 № 2337-VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», а також посадової інструкції, відмовився від виконання наказу УПОП № 1 ДПОП «ОШБ «Лють» від 19.12.2023 № 174 дек ВС «Про виконання бойових розпоряджень».

Також з`ясовано, що факти зачитування ОСОБА_2 вимог вищевказаного наказу окремим поліцейським батальйону № 2 полку УПОП № 1 ДПОП «ОШБ «Лють», які 20.12.2023 залучались до виконання бойового завдання, їх відмови від виконання наказу, зафіксовано на портативний відеореєстратор.

Опитаний у ході проведення службового розслідування ОСОБА_1 надав пояснення, що 20.12.2023 виконувати вимоги наказу був неготовий, оскільки у період часу з 10.12.2023 по 17.12.2023 залучався до виконання бойового завдання на околицях населеного пункту Кліщіївка, Бахмутського району Донецької області. 17.12.2023 він звернувся до медичного закладу, де йому встановлено діагноз: акубаротравма. Станом на 20.12.2023 на лікарняному він не перебував, оскільки не встиг звернутись до лікарні. На момент зачитування наказу почувався погано (головний біль, нудота). Морально- психологічний стан вважає незадовільним, однак до психолога він не звертався. Про погіршення морально-психологічного стану керівництву не повідомляв.

Психолог ВКЗ УПОП № 1 ДПОП «ОШБ «Лють» систематично проводить роботу і надає психологічну допомогу поліцейським підрозділу. Кожен з поліцейських батальйону № 2 полку УПОП № 1 ДПОП «ОШБ «Лють» має можливість особисто поспілкуватись із психологом підрозділу. Ніхто з вищеперерахованих поліцейських до керівництва полку УПОП № 1 ДПОП «ОШБ «Лють» із письмовими рапортами про погіршення стану здоров`я та пригнічений морально-психологічний стан не звертався.

Поліцейські підрозділу, які після виконання бойових завдань, отримали травми і поранення, а також ті, які захворіли, мають можливість звернутись до медичного закладу. Ніхто з керівництва батальйону № 2 полку УПОП № 1 ДПОП «ОШБ «Лють» не перешкоджає вказаним поліцейським відвідувати медичні заклади і лікуватись.

Опитана у ході проведення службового розслідування психолог відділу кадрового забезпечення УПОП № 1 ДПОП «ОШБ «Лють» майор поліції ОСОБА_5 пояснила, що з вересня 2023 року її відряджено на територію Донецької області. 20.12.2023 окремим поліцейським батальйону №2 полку УПОП №1 було доведено наказ «Про виконання бойового розпорядження», відповідно до якого вони залучались до виконання бойового завдання на околицях населеного пункту Кліщіївка, Бахмутського району Донецькою області. Однак, окремі поліцейські, в тому числі ОСОБА_1 , відмовились від виконання бойового завдання, зокрема і у зв`язку із незадовільним морально-психологічним станом. На момент доведення наказу, за результатами спостереження, ознак гострих стресових реакцій, які б завадили виконанню бойового завдання у вищеперерахованих поліцейських батальйону № 2 полку не виявлено. Вказані поліцейські особисто до неї за психологічною допомогою не звертались, протипоказань щодо виконання бойових завдань за результатом їх психологічних вивчень не виявлено».

Отже, за результатами службового розслідування комісією встановлено, що в діях інспектора взводу № 5 роти № 2 штурмового батальйону № 2 полку управління поліції особливого призначення № 1 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_1 наявні порушення вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18, частини четвертої статті 24 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію», пункту 4 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Закону України від 15.03.2018 № 2337-УШ «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», а також підпункту 4 пункту З розділу II посадових інструкцій інспектора взводу № 5 роти № 2 батальйону № 2 полку УПОП № 1 ДПОП «ОШБ «Лють», що виразилось у відмові виконувати вимоги наказу УПОП № 1 ДПОП «ОШБ «Лють» від 19.12.2023 № 174 дек ВС «Про виконання бойових розпоряджень» та бойове завдання неподалік населеного пункту Кліщіївка, Бахмутського району Донецької області.

На підставі висновку службового розслідування, наказом управління поліції особливого призначення № 1 Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 18.12.2023 « 108 дск за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у порушенні вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18, частини четвертої статті 24 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію», пункту 4 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Закону України від 15.03.2018 № 2337-VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», а також підпункту 4 пункту 3 розділу II посадових інструкцій інспектора взводу № 5 роти № 2 батальйону № 2 полку УПОП № 1 ДПОП «ОШБ «Лють», до інспектора взводу № 5 роти № 2 батальйону № 2 полку УПОП № 1 ДПОП «ОШБ «Лють» лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді суворої догани.

Вважаючи оскаржуваний наказ незаконним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.

На цей час до позивача відповідно до наказу ДПОП «ОШБ «Лють» від 11.03.2024 №42 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.

Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.

Вирішуючи даний спір суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02.07.2015 №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі Закон №580-VIII).

Частиною першою статті 18 Закону №580-VIII (тут та надалі у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що поліцейський зобов`язаний, зокрема неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського (п.1); професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва (п.2).

Відповідно до частини першої та другої статті 19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України».

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Згідно з преамбулою Дисциплінарного статуту Національної поліції України (далі Дисциплінарний статут), цей Статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Відповідно до частини першої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Частиною першою статті 11 Дисциплінарного статуту закріплено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Дисциплінарним проступком у силу статті 12 Дисциплінарного статуту визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Отже, підставою для дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

За приписами частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:

1) зауваження;

2) догана;

3) сувора догана;

4) попередження про неповну службову відповідність;

5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;

6) звільнення з посади;

7) звільнення із служби в поліції.

Застосування до поліцейського інших видів дисциплінарних стягнень, не передбачених цим Статутом, забороняється (частина п`ята статті 13 Дисциплінарного статуту).

Як обумовлено частинами першою та другою статті 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Водночас, дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

У відповідності до приписів статті 14 Дисциплінарного статуту, з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.

Службове розслідування це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо.

У разі вчинення незначного порушення службової дисципліни начальник може обмежитись усним попередженням особи рядового або начальницького складу щодо необхідності суворого додержання службової дисципліни.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України (частина десята статті 14 Дисциплінарного статуту).

Так, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893 «Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за №1355/32807, затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі Порядок №893).

Пунктом 2 розділу ІІ Порядку № 893 визначено, що підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Відповідно до пункту 2 розділу VI Порядку №893 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

Вимоги до змісту висновку службового розслідування визначені пунктом 4 розділу VI Порядку №893, що узгоджуються з положеннями статей 15, 19 Дисциплінарного статуту.

У силу пункту 9 розділу VI Порядку №893 висновок службового розслідування затверджує керівник, який його призначив, або особа, яка виконує обов`язки керівника. Враховуючи думку членів дисциплінарної комісії та на підставі поданих матеріалів службового розслідування уповноважений керівник може прийняти рішення про накладення на поліцейського іншого виду дисциплінарного стягнення, що відрізняється від запропонованого дисциплінарною комісією.

Пунктами 1, 3, 4 розділу VІI Порядку №893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.

Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення в порядку та строки, визначені статтею 24 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

За обставинами даної справи, підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді строгої догани слугував висновок службового розслідування, затверджений начальником управління - командиром полку управління поліції особливого призначення №1.

За висновком службового розслідування дисциплінарна комісія прийшла до висновку про те, що за порушення вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18, частини четвертої статті 24 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію», пункту 4 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Закону України від 15.03.2018 № 2337-УШ «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», а також підпункту 4 пункту З розділу II посадових інструкцій інспектора взводу № 5 роти № 2 батальйону № 2 полку УПОП № 1 ДПОП «ОШБ «Лють», затверджених 31.05.2023 начальником управління - командиром полку УПОП № 1 ДПОП «ОШБ «Лють» підполковником поліції ОСОБА_6 , що виразилось у відмові виконувати вимоги наказу УПОП № 1 ДПОП «ОШБ «Лють» від 19.12.2023 № 174 дск ВС «Про виконання бойових розпоряджень» та бойове завдання неподалік населеного пункту Кліщіївка, Бахмутського району Донецької області, позивач заслуговує на притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді суворої догани в поліції.

Факт відмови позивача від виконання правомірного наказу №174 дск від 19.12.2023 розцінений комісією з проведення службового розслідування як грубе порушення службової дисципліни. Суд враховує, що обставини вчинення цього проступку підтверджуються матеріалами службового розслідування та не заперечується ОСОБА_1 .

Таким чином, позивач притягнений до дисциплінарної відповідальності саме за невиконання наказу керівника.

Згідно з пунктами 1, 2, 4 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського, зокрема, бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону.

Відповідно до частин першої - третьої статті 4 Дисциплінарного статуту наказ є формою реалізації службових повноважень керівника, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа. Наказ має бути чітко сформульований і не може допускати подвійного тлумачення. Наказ, прийнятий на основі Конституції та законів України і спрямований на їх виконання, віддається (видається) керівником під час провадження ним управлінської діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданих повноважень. Наказ може віддаватися усно чи видаватися письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв`язку.

За змістом частин першої, другої, п`ятої статті 5 Дисциплінарного статуту поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов`язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.

За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов`язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу.

Виконання поліцейським злочинного або явно незаконного наказу, а також невиконання правомірного наказу тягнуть за собою відповідальність, передбачену цим Статутом та законом.

У свою чергу, як зазначено позивачем, підставою невиконання ним відповідного наказу було погіршення стану його здоров`я, а саме позивач на момент оголошення йому наказу командира не встиг відновити фізичний та моральний стан після виконання попереднього бойового завдання. Окрім того, по виходу із поля бою позивач звернувся до стабілізаційного пункту, після чого його доставили до військового шпиталю в м. Дружківка, де встановлено діагноз - акубаротравма.

Водночас, вказані обставини не підтверджені жодними доказами та спростовуються відповідачем, який зазначив, що в цей день позивач перебував на службі в пункті постійної дислокації. За наданням медичної допомоги до закладів охорони здоров`я позивач не звертався та не надав під час проведення службового розслідування доказ того, що за станом здоров`я він не міг виконувати наказ УПОП № 1 ДПОП «ОШБ «Лють» від 19.12.2023 № 174 дск ВС «Про виконання бойових розпоряджень».

Суд також звертає увагу, що Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який у подальшому продовжувався та діє на момент розгляду даної справи.

Частиною першою статті 12 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 № 1932-XII визначено, що участь в обороні держави разом із Збройними Силами України беруть у межах своїх повноважень інші військові формування, утворені відповідно до законів України, Державна спеціальна служба транспорту, Державна служба спеціального зв`язку та захисту інформації України, а також відповідні правоохоронні органи.

Інші військові формування, утворені відповідно до законів України, та відповідні правоохоронні органи, зокрема: беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони та руху опору, сприяють забезпеченню правового режиму воєнного стану; сприяють Збройним Силам України у виконанні ними завдань, здійснюють їх пріоритетне забезпечення та інші повноваження у сфері оборони України згідно із законодавством.

Згідно з частиною першою статті 23 Закону № 580 поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості.

Частиною другою статті 24 Закону № 580 визначено, що у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь в обороні України, у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.

Згідно з частиною 1 статті 59 Закону № 580 служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Специфікою державних функцій покладених на органи поліції, особливо під час дії правового режиму воєнного стану, обумовлено певні обмеження конституційних прав і свобод працівників поліції, зокрема, таких як свобода пересування, право вільно залишати територію України тощо. Рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції (частина третя статті 11 Закону № 580).

Відповідно до розділу ІІ Положення про підрозділи поліції особливого призначення, затвердженого наказом МВС від 04.12.2017 № 987 (зі змінами відповідно до наказу МВС України від 04.09.2023 № 732), до завдань вказаних підрозділів відноситься, зокрема, участь в обороні України, виконання завдань територіальної оборони, забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану під час дії воєнного стану на всій території України або в окремій її місцевості та 60 днів після цього, підпунктом 10 пункту 1 розділу ІІІ Положення встановлено, що підрозділи поліції особливого призначення можуть брати участь за рішенням військового командування, погодженим з керівником поліції або уповноваженою ним особою, в обороні України відповідно до Закону України «Про оборону України» шляхом безпосереднього ведення бойових дій у ході відсічі збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України під час дії воєнного стану та 60 днів після цього.

Вищевказане також відображено в Положенні про Департамент поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада НПУ «Лють», яке затверджене наказом НП України №403 від 16.04.2024р.

Таким чином, забезпечення правового режиму воєнного стану, участь в обороні України шляхом безпосереднього ведення бойових дій, боротьба з диверсійно-розвідувальними силами агресора є безпосередніми завданнями підрозділів поліції особливого призначення, у тому числі Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада НПУ «Лють».

Відповідно до змісту посадової інструкції інспектора взводу № 5 роти № 2 штурмового батальйону № 2 полку управління поліції особливого призначення № 1 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 », лейтенант поліції ОСОБА_1 зобов`язаний:

-брати участь у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України, в обороні України, у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму надзвичайного або воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, зокрема шляхом виконання бойових розпоряджень, які надані уповноваженими посадовими особами та бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння), спеціальних та технічних засобів відповідно до законодавства України;

-виконувати бойові завдання з відсічі збройної агресії, проводити штурмові, контрдиверсійні та пошуково-фільтраційні заходи;

-знати та неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, бути вірним Присязі працівника поліцїї, мужньо і вправно служити народу України;

-безумовно виконувати накази прямих керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;

-вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та невідкладно інформувати про це безпосереднього керівника;

-утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також таких, що підривають авторитет Національної поліції України;

-сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.

Лейтенант поліції ОСОБА_1 - інспектор взводу № 5 роти № 2 штурмового батальйону № 2 полку управління поліції особливого призначення № 1 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції особливого призначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за своїми функціональними обов`язками несе відповідальність за:

-неякісне або несвоєчасне виконання посадових завдань та обов`язків;

-порушення Дисциплінарного статуту Національної поліції України та антикорупційного законодавства;

-недотримання Присяги працівника поліції;

-недотримання правил внутрішнього трудового розпорядку та вимог законодавства про охорону праці;

-умисне невиконання доручень, наказів та розпоряджень прямих керівників, відданих (виданих) у межах наданих їм повноважень та відповідно до закону.

З посадовою інструкцією інспектора взводу № 5 роти № 2 штурмового батальйону № 2 полку управління поліції особливого призначення № 1 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_1 було ознайомлено під особистий (власноручний) підпис 31.05.2023.

Суд зауважує, що законодавством регламентовано обов`язок осіб, які проходять службу в органах поліції неухильно, сумлінно та відповідально виконувати покладені на них завдання. Водночас проходження служби в поліції, зважаючи на її специфіку та підвищену увагу суспільства, вимагає від особи надзвичайної дисциплінованості та відповідальності за свої дії та вчинки.

При цьому законодавством регламентовано спеціальний режим органів поліції у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України та в умовах воєнного стану. Особа, яка заступає на службу до органів поліції, бере на себе зобов`язання виконувати покладені на неї функції та завдання, зокрема, в умовах воєнного стану, та повинна усвідомлювати і розуміти специфіку проходження служби в поліції, яка зумовлює вищенаведені підвищені вимоги до кожного поліціанта, якими він не може нехтувати за жодних обставин.

В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт вчинення дисциплінарного проступку, під чим слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Позивач був ознайомлений з посадовою інструкцією, про що свідчить його підпис на листі ознайомлення (копія знаходиться в матеріалах справи). Також, позивач був ознайомлений зі змістом наказу про призначення службового розслідування та надав письмові пояснення під час проведення службового розслідування.

Суд враховує, що надані позивачем пояснення досліджувались комісією під час проведення службового розслідування поряд з іншими доказами. Комісією не встановлено наявності у позивача пом`якшуючих обставин вчинення дисциплінарного проступку та з урахуванням встановлених службовим розслідуванням обставин рекомендовано керівнику застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у виді суворої догани.

Відтак, вирішуючи питання про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності керівник досліджував матеріали службового розслідування та висновки комісії.

За твердженням відповідача при обранні виду дисциплінарного стягнення керівником враховано наявну в матеріалах службового розслідування характеристику позивача та відсутність раніше застосованих до нього дисциплінарних стягнень. Однак, враховуючи факт вчинення дисциплінарного проступку в умовах воєнного стану у зв`язку зі збройною агресією проти України у вигляді невиконання наказу керівництва, прийнято рішення про накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді «суворої догани», який не є самим суворим з стягнень, так як після нього є ще чотири більш суворі стягнення.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб`єкта його накладення. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин справи та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень (постанови від 01.04.2020 у справі №806/647/15, від 21.01.2021 у справі №826/4681/18, від 28.10.2021 у справі №520/1578/2020, від 09.02.2022 у справі №160/12290/20, від 23.11.2023 у справі №420/14443/22).

За змістом частини другої статті 29 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.

Вказаною нормою встановлено правило, відповідно до якого за вчинення поліцейським кожного наступного дисциплінарного проступку неможливо застосувати таке саме або менш суворе дисциплінарне стягнення, якщо це прямо не передбачено цією нормою.

Іншими словами, згадана норма визначає, що дисциплінарне стягнення накладається в порядку зростання, а не застосовується послідовно, як помилково вважає позивач.

Отже, повноваження керівника щодо обрання одного з видів дисциплінарного стягнення у період дії воєнного стану залишаються дискреційними, але з урахуванням особливості його застосування, визначеного у статті 29 Дисциплінарного статуту, зокрема, з дотриманням порядку зростання.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про відсутність порушень з боку відповідача щодо порядку застосування дисциплінарного стягнення до позивача у період дії воєнного стану.

Крім цього суд зазначає, що у постанові по справі №825/2328/16 від 22 травня 2020 року Верховний Суд висловив наступну правову позицію, що порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.

Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).

Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.

Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalid act). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Суд наголошує, що, у відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справа №813/1790/18.

З огляду на вищевикладене суд вважає, що позивачем не доведено наявності порушень суб`єктом владних повноважень процедури прийняття оскаржуваного рішення, які б могли вплинути на кінцевий результат розгляду відповідачем питання про притягнення позивача до відповідальності.

Відтак, у суду відсутні підстави вважати, що відповідачем було порушено права позивача в частині застосування дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани, а позивачем протилежного не доведено, що свідчить про відсутність підстав для скасування наказу.

Щодо інших доводів, які викладені у позовній заяві, то, з огляду на вищевказані мотиви, якими суд керується вирішуючи цю справу, не вбачається необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені позивачем, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у справі.

Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на викладене, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 , а тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.

У відповідності до вимог ст.139 КАС України судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

в задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » про визнання протиправним та скасування наказу - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяР.І. Кузан