Ухвала суду № 124746939, 28.01.2025, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/39991/24

Провадження № 2-с/127/16/25

УХВАЛА

28 січня 2025 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Іщук Т. П., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 30 грудня 2024 року по цивільній справі №127/39991/24,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про скасування судового наказу Вінницького міського суду Вінницької області від 30 грудня 2024 року в цивільній справі №127/39991/24 про солідарне стягнення з боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь стягувача КП Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» заборгованості за спожиті послуги з постачання теплової енергії (централізованого теплопостачання), з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних, за період з червня 2023 року по жовтень 2024 року, в загальному розмірі 13608,87 грн, а також по 151,40 грн судового збору з кожного боржника.

Дослідивши заяву та матеріали до неї, суд дійшов висновку про повернення її заявнику без розгляду з наступних підстав.

Відповідно до ст.170 ЦПК України, боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав.

Вимоги до заяви про скасування судового наказу визначені ст.170 ЦПК України.

Так, згідно п.1 ч.5 ст. 170 ЦПК України до заяви про скасування судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Згідно ч.2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» станом на 01 січня 2025 року розмір ставки судового збору за подання до суду фізичною особою заяви про скасування судового наказу становить 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (151,40 грн).

Натомість, всупереч вказаним вимогам закону подані матеріали заяви не містять належного доказу, що підтверджує сплату заявником у встановленому законом розмірі судового збору за подання цієї заяви до суду.

Суд звертає увагу заявника, що відповідно до ст. 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. Якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому законодавством порядку та розмірі або (за необхідності) документів, що підтверджують звільнення від його сплати, заява (скарга) залишається без руху (роз`яснення п.п. 26, 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року №10).

Наразі будь-які належні докази з інформацією про зарахування Державною казначейською службою України до спеціального фонду Державного бюджету України відповідної оплати судового збору заявником ОСОБА_1 або в його інтересах іншою особою в поданих матеріалах заяви відсутні.

Так, до заяви була надана роздруківка з датою валютування від 23 січня 2025 року на суму 151,40 грн, яка згідно її розрахункових реквізитів (платник ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , призначення платежу «101 3543404053; Судовий збір, за позовом ОСОБА_1 , Вінницький міський суд Вінницької області»), не підтверджує здійснення сплати судового збору у встановленомурозмірі за подання цієї заяви до суду (у наданому документі не містяться загальні реквізити щодо його оформлення, зокрема відсутні дата формування, номер платіжного документу (платежу), відомості про фінансову установу платника, тощо).

Крім того, станом на 28 січня 2025 року під час підготовки заяви до розгляду в ході здійснення перевірки зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України шляхом використання спеціальних функцій в комп`ютерній програмі документообігу загальних судів «Д-3» судом виявлено відсутність зарахування судового збору за цим платіжним документом на вказану у ньому суму коштів та не знайдено відповідних підтверджень платежів з Державного казначейства України.

Отже, будь-які належні докази з інформацією про зарахування оплати судового збору здійсненої заявником ОСОБА_1 , у т.ч. в його інтересах повноважним представником, в матеріалах заяви відсутні.

Частиною 6 ст. 170 ЦПК України передбачено, що у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.

При цьому суд звертає увагу, що норми ЦПК України не містить положень щодо правомочності суду на залишення без руху заяви про скасування судового наказу.

Оскільки матеріали заяви не містять належних доказів про сплату судового збору за подання заяви про скасування судового наказу, відтак у відповідності до положень ч. 6 ст. 170 ЦПК України ця заява є неналежно оформленою і тому підлягає поверненню заявнику без розгляду.

За таких обставин та з огляду на вимоги ч.6 ст. 170 ЦПК України суддя вважає, що вищезазначену заяву необхідно повернути заявнику без розгляду та роз`яснити, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для її повернення.

Керуючись ст. 170, 260-261 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 проскасування судовогонаказу від 30 грудня 2024 року, виданого Вінницьким міським судом Вінницької області по цивільній справі №127/39991/24 за заявою Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за спожиті послуги з постачання теплової енергії повернути заявнику без розгляду.

Роз`яснити заявнику, що повернення заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до суду із заявою про скасування судового наказу, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для її повернення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя: