Рішення № 124733254, 23.01.2025, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/12273/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевякова І.С. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги:

1) визнати протиправним та скасувати наказ №2177 о/с від 26.09.2024 «По особовому складу».

2) визнати протиправним та скасувати наказ №497 від 30.08.2024.

3) поновити старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді командира взводу № 2 роти № 1 батальйону управління патрульної поліції в Полтавській області.

4) вважати вимушеним, у зв`язку з виданням наказу №2177 о/с від 26.09.2024, прогул ОСОБА_1 , та зобов`язати Департамент патрульної поліції виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня винесення наказу до моменту винесення відповідного судового рішення.

Під час розгляду справи суд

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі також позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Департаменту патрульної поліції (далі також відповідач, Департамент, ДПП) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.10.2024 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.11.2024 відкрито провадження у справі, цю справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників.

Аргументи учасників справи

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що наказом т.в.о. начальника Національної поліції України Департаменту патрульної поліції № 2177 о/с від 26.09.2024 "По особовому складу", на підставі наказу Департаменту патрульної поліції № 497 від 30.08.2024, відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про національну поліцію», старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0010977) командира взводу №2 роти №1 батальйону управління патрульної поліції в Полтавській області, з 26.09.2024 було звільнено зі служби в поліції.

Підставою прийняття вищезазначених наказів слугував висновок про допущення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, а саме: у ніч з 11.08.2024 на 12.08.2024 у місті Полтаві за адресою вул. Європейська, 66, сталась дорожньо-транспортна пригода, за наслідками якої працівниками поліції відносно ОСОБА_1 було складено протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Рішенням Октябрського районного суду міста Полтави № 554/8541/24 від 17.09.2024 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні вказаних правопорушень.

У зв`язку з категоричною незгодою зі вказаним рішенням ОСОБА_1 26.09.2024 (до набрання постановою законної сили) було подано апеляційну скаргу. Таким чином, станом на день подачі даної позовної заяви, законне рішення по справі відсутнє.

Однак вже 30.08.2024, тобто під час розгляду справ про адміністративні правопорушення у суді першої інстанції, Департаментом патрульної поліції було винесено наказ №97, яким на ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення.

Позивач вважав, що рішення про накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення та саме звільнення зі служби в поліції до набрання постановою суду законної сили - є неможливим, оскільки вина у вчиненні правопорушення, яке може мати наслідком накладення дисциплінарного стягнення, встановлюється виключно в судовому рішенні, що набрало законної сили, яке станом на день звільнення відсутнє.

На переконання позивача, зазначені вище накази є незаконними і підлягають скасуванню, що стало підставою для звернення до суду із цим позовом.

19.11.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву /а.с 29-42/, у якому представник відповідача проти позову заперечувала, просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Зазначала, що дисциплінарною комісією за результатами перегляду відеозаписів зі засобів відеонагляду "Безпечне місто", портативних відеореєстраторів окремих працівників поліції, які були присутні на місці події, та з наданих ними пояснень, а також пояснень ОСОБА_1 , наданих 12.08.2024, було встановлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння та спричинив дорожньо-транспортну пригоду.

На період проведення та завершення службового розслідування рішення у справі №554/8541/24 відносно ОСОБА_1 за частиною першою статті 130, статтею 124 КУпАП винесено не було. Однак представник відповідача звертала увагу суду на те, що під час службового розслідування комісія не давала правову оцінку можливому вчиненню адміністративного правопорушення, скоєного старшим лейтенантом ОСОБА_1 , а надавала правову оцінку обставинам наявності чи відсутності вчиненого ним дисциплінарного проступку, що узгоджується із позицією Верховного Суду у справі №819/736/18.

Представник відповідача вказувала, що сам факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння та спричинення дорожньо-транспортної пригоди несла безпосередню загрозу як ОСОБА_1 , так і оточуючим. Враховуючи, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 є діючим працівником УПП в Полтавській області ДПП, який зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського, вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції, він повинен був усвідомлювати характер своїх дій та утриматись від скоєння таких.

Старший лейтенант поліції ОСОБА_1 своїми діями дискредитував високе звання поліцейського, що завдає шкоду у створенні позитивного іміджу органів правопорядку.

Своїми діями старший лейтенант поліції ОСОБА_1 порушив вимоги вищевказаних законів та нормативно-правових актів, дискредитував діяльність поліції, оскільки саме на органи Національної поліції покладено обов`язок вживати заходів, з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень та їх припинення, а отже старший лейтенант поліції ОСОБА_1 вчинив діяння, яке суперечить покладеним на нього обов`язкам та підриває довіру до нього, як до носія влади.

Застосування до позивача дисциплінарної відповідальності у виді "звільнення", на переконання представника Департаменту, є виправданою та необхідною мірою реагування на виявлене правопорушення.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Обставини справи, встановлені судом

Наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 22.0.82022 №1068 о/с старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 призначено на посаду командира взводу №2 роти № 1 батальйону УПП в Полтавській області ДПП /а.с. 67, зворотній бік/.

Згідно із довідкою "За фактом оформлення адміністративних матеріалів статтями 130, 124 КУпАП, стосовно працівника поліції, що мало місце 12.08.2024 в м. Полтава" /а.с. 56/, сформованою 12.08.2024 інспектором-черговим відділу чергової служби УПП в Полтавській області ДПП, 12.08.2024 о 01.55 в м.Полтава по вул. Європейська, буд. 66, нарядом патрульної поліції "Алтей-0104" було отримано завдання із попередньою кваліфікацією "ДТП з потерпілими". По прибуттю наряду на місце події, інформація стосовно потерпілих не підтвердилась. На місці події було з`ясовано, що водій транспортного засобу (далі - ТЗ) КІА ОРТІМА, номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Європейська, не обрав безпечної швидкості та не врахував дорожньої обстановки, у результаті цього здійснив наїзд на світлофорний об`єкт, унаслідок чого вищезгадані транспортний засіб та об`єкт отримали механічні пошкодження.

Нарядом поліції "АЛТЕЙ-104" було з`ясовано, що т.з. КІА ОРТІМА, н.з. НОМЕР_1 , перебував під керуванням водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , старшого лейтенанта поліції, командира взводу №2 роти № 1 батальйону УПП в Полтавській області ДПП. ОСОБА_1 мав ознаки алкогольного сп`яніння. Проходження огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння проводилося в КП "ПО Центр терапії залежності ПОР", результат - позитивний.

Щодо ОСОБА_1 складено протокол серії ААД № 713574 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а також протокол серії ААД 629595 за ст. 124 КУпАП.

За фактом можливого порушення службової дисципліни старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , командиром взводу №2 роти №1 батальйону управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції, що виразилось у керуванні транспортним засобом КІА ОРТІМА у стані алкогольного сп`яніння 12.08.2024 за адресою вул. Європейська, буд. 66, м. Полтава, та призвело до скоєння дорожньо-транспортної пригоди без потерпілих - складено протоколи про адміністративні правопорушення, відповідальність за які передбачена статтею 124 та частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Наказом Департаменту патрульної поліції від 12.08.2024 №1691 призначено службове розслідування у формі письмового провадження. Для проведення службового розслідування утворено дисциплінарну комісію, а ОСОБА_1 на період службового розслідування відсторонено від виконання службових обов`язків, вилучено службове посвідчення, спеціальний жетон, табельну зброю та спеціальні засоби /а.с. 47, зворотній бік - 48/.

За результатами службового розслідування складено Висновок від 23.08.2024 /а.с. 74-84/.

В ході судового розслідування дисциплінарною комісією встановлено, що відповідно до відомостей, які містяться в інформаційно-комунікаційній системі "Інформаційний портал Національної поліції України" (далі - система ІПНП), 12.08.2024 до журналу єдиного обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події (далі - ЄО) Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області (далі - Полтавський РУП ГУНП в Полтавській області) за №20899 зареєстровано подію із попередньою кваліфікацією "ДТП з травмованими, частина перша статті 286 Кримінального кодексу України".

Згідно із фабулою вищевказаного запису в ЄО, 12.08.2024 о 01.58 за телефонним номером екстреної служби 102 надійшло повідомлення про те, що 12.08.2024 близько 01.55 на перехресті вулиць Баяна та Європейської, транспортний засіб врізався у відбійник. Заявник: бригада екстреної медичної допомоги (далі - ЕМД).

Зазначений виклик був направлений диспетчером для опрацювання наряду патрульної поліції "Алтей-0104".

Працівники патрульної поліції (поліцейський взводу № 2 роти № З батальйону УПП сержант поліції ОСОБА_2 /а.с. 51, зворотній бік -52/, поліцейський взводу № 1 роти № 3 батальйону УПП рядовий поліції ОСОБА_3 /а.с. 50, зворотній бік -51/, інспектор взводу №2 роти №3 батальйону УПП старший лейтенант поліції ОСОБА_4 /а.с. 48, зворотній бік - 49/, командир роти №3 батальйону УПП старший лейтенант поліції ОСОБА_5 /а.с. 49, зворотній бік - 50/), які першочергово прибули на місце події, надали 12.08.2024 ідентичні пояснення, на основі яких було встановлено, що водій автомобіля КІА ОРТІМА (гр. ОСОБА_1 ), номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Раїси Кириченко, повертаючи праворуч на вул. Європейська, не обрав безпечної швидкості та не врахував дорожню обстановку, в результаті чого здійснив наїзд на світлофорний об`єкт, чим порушив вимоги пункту 12.1, підпункту "б" пункту 2.3 ПДР, затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - ПДР), за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП. Унаслідок ДТП автомобіль і світлофорний об`єкт отримали механічні пошкодження, завдані матеріальні збитки.

Опитувані зазначили, що у ході спілкування виявлено, що водій мав явні ознаки алкогольного сп`яніння, визначені Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС/МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі - Інструкція № 1452/735), а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідала обстановці.

Також згідно з висновком медичного огляду від 12.08.2024 №344, виданим КП "ПО центр терапії залежностей ПОР", станом на час скоєння ДТП водій перебував у стані алкогольного сп`яніння /а.с.60/.

Тому стосовно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №713574 за порушення вимог частини першої статті 130 КУпАП /а.с. 59, зворотній бік/ та протокол серії ААД № 629595 за порушення вимог статті 124 КУпАП /а.с. 61/.

Окрім того, транспортний засіб КІА ОРТІМА, номерний знак НОМЕР_1 , був тимчасово затриманий та за допомогою евакуатора доставлений на спеціальний майданчик. Після оформлення всіх матеріалів, ОСОБА_6 був доставлений за місцем свого проживання.

Також у ході дисциплінарного провадження, комісією досліджено відеозапис, зафіксований камерою інтегрованої системи відеоспостереження та відеоаналітики "Безпечне місто" (далі - система "Безпечне місто") та було встановлено, що 12.08.2024 об 01:54:39, автомобіль рухаючись по вул. Раїси Кириченко, повертаючи праворуч на вул. Європейська, здійснив наїзд на світлофорну опору та ще декілька метрів продовжив рух. У цей час, назустріч вказаному транспортному засобу рухався автомобіль екстренної медичної допомоги, який здійснив розворот та направився до місця ДТП. Згідно відеозапису, жодні особи, у тому числі і водій, салон транспортного засобу не покидали /а.с. 88/.

Досліджуючи фотознімки з місця події, виявлено, що транспортний засіб КІА ОРТІМА отримав значні механічні пошкодження, а саме передньої частини кузова, викривлене переднє ліве колесо, переднє ліве крило та пошкоджене переднє вітрове скло. Крім цього частини транспортного засобу та світлофорного об`єкта хаотично розкидані на проїзній частині, що вказує на значну силу удару у момент скоєння наїзду /а.с. 63/.

Опитаний 15.08.2024 у ході службового розслідування командир взводу № 2 роти № 1 батальйону УПП в Полтавській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , пояснив, що 12.08.2024 близько 02.00 у м. Полтава, вул. Європейська, буд. 66, він керував ТЗ КІА ОРТІМА, номерний знак НОМЕР_1 . Провину у скоєнні ДТП визнає, про що зазначено у поясненнях ОСОБА_1 від 15.08.2024, наданих комісії /а.с. 52 зворотній бік/.

Згідно відомостей, що містяться в інформаційно-комунікаційній системі "Інформаційний портал Національної поліції України", 12.08.2024 від ОСОБА_1 інформація щодо скоєння ДТП не надходила.

Під час службового розслідування дисциплінарною комісією враховано характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, а також те, що поведінка працівника Національної поліції України завжди і за будь-яких обставин має бути бездоганною, відповідати високим стандартам професіоналізму і морально-етичним принципам стража правопорядку. Комісія прийшла до висновку, що дії вчинені 12.08.2024 старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , є проявом негідної поведінки в позаслужбовий час та підривають довіру до Національної поліції України, як до носія влади, тому дисциплінарна комісія вважала за необхідне застосувати до нього найсуворіший вид дисциплінарного впливу у вигляді звільнення із служби в поліції.

З посиланням на викладене, керуючись статтями 11 - 15, 17, 19, 20, 26, 29 Дисциплінарного статуту, а також наказом Національної поліції України від 19 липня 2022 року № 507 "Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції", за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог пункту 1 частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", частини першої статті 64 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1, 6 і 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, абзаців другого, третього частини п`ятої статті 14, абзацу шостого частини другої статті 16 Закону України "Про дорожній рух", підпунктів 2.3.1, 2.3.2 пункту 2.3, та пункту 2.4 розділу 2 посадової інструкції командира взводу № 2 роти № 1 батальйону УПП в Полтавській області ДПП, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 28.09.2020 № 2015, відповідно до пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарна комісія вирішила застосувати до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , командира взводу № 2 роти №1 батальйону УПП в Полтавській області ДПП (0010977) дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.

Висновок за результатами службового розслідування затверджено начальником ДПП 23.08.2024.

Того ж дня, відповідно до вимог розділу III Порядку проведення службових розслідувань у НПУ, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 №893 (далі - Порядок №893), наказом ДПП від 23.08.2024 №1783, у зв`язку з завершенням службового розслідування, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , командира взводу № 2 роти № 1 батальйону УПП в Полтавській області ДПП допущено до виконання службових обов`язків за займаною посадою /а.с. 85/.

На підставі результатів службового розслідування, наказом ДПП від 30.08.2024 №497 відносно ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Позивач під особистий підпис ознайомився з наказом ДПП від 30.08.2024 №497 "Про застосування до працівників УПП в Полтавській області ДПП дисциплінарних стягнень" 26.09.2024, про що ОСОБА_1 зроблено відповідний запис.

Враховуючи те, що з 03.09.2024 по 23.09.2024 ОСОБА_1 перебував на лікарняному, реалізація накладеного стягнення стала можливою лише 26.09.2024, шляхом видачі наказу ДПП від 26.09.2024 №2177 о/с "По особовому складу", яким відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , командира взводу № 2 роти № 1 батальйону УПП в Полтавській області ДПП звільнено зі служби в поліції /а.с. 87, зворотній бік/.

З наказом ДПП від 26.09.2024 №2177 о/с "По особовому складу" позивач був ознайомлений під особистий підпис 26.09.2024.

Вважаючи вказані вище накази відповідача протиправними, а своє звільнення з поліції незаконним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Норми права, які підлягають застосуванню

Відповідно до частини другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина шоста статті 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України "Про Національну поліцію" №580-VIII від 02 липня 2015 року (Закон №580).

Відповідно до частини першої статті 3 Закону №580 у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону №580 поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Частиною першою статті 18 Закону №580 визначені основні обов`язки поліцейського, зокрема поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Статтею 19 Закону №580 передбачені види відповідальності поліцейських. У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону №580, служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Згідно з частиною першою статті 64 Закону№580 особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки".

Законом України від 15.03.2018 року №2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (Дисциплінарний статут).

Відповідно до частини першої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Частиною третьою статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського:

1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;

2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки;

3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;

4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;

5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;

6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;

7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;

8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;

9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;

10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;

11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;

12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;

13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;

14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Статтею 11 Дисциплінарного статуту визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (ст. 12 Дисциплінарного статуту).

При цьому, статтею 13 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Згідно зі статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Так, порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Статтею 18 Дисциплінарного статуту визначено, що під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право:

- надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються;

- подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи;

- ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами;

- подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування;

- користуватися правничою допомогою.

Згідно з частиною першою статті 19 Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Згідно з частиною першою статті 20 Дисциплінарного статуту, повноваження щодо застосування дисциплінарних стягнень мають керівники в межах, визначених цим Статутом.

Так, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 року №893 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (Порядок №893), зареєстрований у Міністерстві юстиції України 28.11.2018 року за №1355/32807.

Згідно пункту 1 розділу ІІ Порядку службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

У наказі про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії визначаються голова та члени дисциплінарної комісії, зазначається підстава проведення службового розслідування, а також прізвище, ім`я, по батькові, посада поліцейського, стосовно якого воно проводитиметься (у разі якщо на час призначення службового розслідування це відомо) (пункту 4 розділу ІІ Порядку).

Пунктом 1 розділу V Порядку визначено, що проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку (пункт 4 Розділу V Порядку № 893).

Пунктом 6 Порядку №893 визначено право поліцейським, стосовно якого призначено службове розслідування, подати уповноваженому керівнику письмову скаргу на дії осіб, які його проводять.

При цьому, розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження. Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи; отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування (пункт 7 Розділу V Порядку № 893).

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування (пункт 13 Розділу V Порядку № 893).

Згідно з розділом VI Порядку №893, зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.

Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

У вступній частині висновку службового розслідування викладаються такі відомості: дата і місце складання висновку службового розслідування, прізвище та ініціали, посада і місце служби (роботи) голови (заступника голови) та членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; підстава для проведення службового розслідування; форма розгляду справи дисциплінарною комісією (відкрите засідання чи письмове провадження).

У разі залучення до проведення службового розслідування фахівців та представника поліцейського також зазначаються їх прізвища, ініціали та статуси у службовому розслідуванні.

В описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України Про захист персональних даних), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом`якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.

В описовій частині зазначаються також відомості про залучення фахівців та результати їх участі в службовому розслідуванні.

У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються: висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено.

У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку; відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.

Висновки щодо правозастосування

Підставою для накладення дисциплінарного стягнення є фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.

Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.

Водночас, обставини подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування доказами.

Як вбачається з висновку службового розслідування відносно позивача, в його діях встановлені порушення вимог пункту 1 частини першої статті 18 та частини першої статті 64 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1, 6 та 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, абзаців другого, третього частини п`ятої статті 14, абзацу шостого частини другої статті 16 Закону України "Про дорожній рух", пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту, що виразилося в прояві негідної поведінки в позаслужбовий час та підриві довіри до Національної поліції України, як до носія влади.

Так, з описової чистини висновку слідує, що 12.08.2024 близько 01.55 старший лейтенант поліції Сергієнко Андрій, командир взводу № 2 роти № 1 батальйону УПП в Полтавській області ДПП, керуючи транспортним засобом КІА ОРТІМА, номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується медичним висновком від 12.08.2024 № 344, виданим КП "ПО центр терапії залежностей ПОР" /а.с. 60/, не обрав безпечної швидкості та не врахував дорожньої обстановки, внаслідок цього здійснив наїзд на світлофорний об`єкт, чим спричинив механічні пошкодження транспортному засобу і світлофорному об`єкту та завдав матеріальні збитки.

Відповідно стосовно старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 було складено протокол серії ААД № 713574 /а.с. 59, зворотній бік/, за порушення вимог частини першої статті 130 та протокол серії ААД №629595 /а.с. 61/, за порушення вимог статті 124 КУпАП.

Згідно з висновком медичного огляду від 12.08.2024 №344, виданим КП "ПО центр терапії залежностей ПОР", станом на час скоєння ДТП, ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння /а.с. 60/.

Відповідно із частиною сьомою розділу II Інструкції №1452/735, установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю. Дійсно, показник 2,46% перевищує встановлену норму більше, ніж у 12 разів, що поза розумним сумнівом, вказує на стан водія, у якому він не міг належним чином оцінювати обстановку.

Наказом МВС від 09.11.2016 року №1179 затверджені Правила етичної поведінки поліцейських (Правила), відповідно до пункту 1 розділу 1 якого, ці Правила є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей. Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.

Абзацами 1, 2 пункту 1, абзацом 6 пункту 2 розділу ІІ Правил встановлено, що під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами. У той же час під час виконання службових обов`язків поліцейському заборонено: перебувати на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння, уживати тютюнові вироби під час безпосереднього виконання службових обов`язків і в невстановленому місці.

Згідно пунктом 3 розділу IV Правил, за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики.

Системний аналіз наведених норм права вказує на те, що служба в поліції покладає на поліцейського обов`язки дотримання стриманої поведінки як під час виконання службових обов`язків та й у повсякденному житті.

Законодавством встановлено підвищені вимоги до поліцейського, що пов`язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку. Недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.

Отже, в контексті спірних правовідносин в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Дискредитація звання рядового і начальницького складу національної поліції за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості, та який є несумісним із подальшим проходженням служби.

Проходження служби в поліції, зважаючи на її специфіку та підвищену увагу суспільства, вимагає від особи дисциплінованості та відповідальності за свої дії та вчинки. Поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості.

Під час службового розслідування зібраними матеріалами підтверджено, що в позаслужбовий час позивач, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, керував транспортним засобом та спричинив дорожньо-транспортну пригоду.

Зі змісту Присяги працівника поліції /а.с. 67/, за недотримання якої, зокрема, накладено на позивача дисциплінарне стягнення, слідує, що його поведінка має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства та громадян до поліції, не тільки під час виконання службових обов`язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, стверджувати та відстоювати честь і гідність свого звання, несучи відповідальність перед державою і суспільством та вживати заходів задля підвищення авторитету і позитивного іміджу органів поліції.

Вимоги морального змісту віднесені до службово-трудових обов`язків працівників поліції. Приймаючи присягу, позивач зобов`язався вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки (постанова Верховного Суду від 25.04.2019 у справі №816/604/17).

Верховним Судом у постанові від 02.10.2018 у справі №815/4463/17 сформована правова позиція щодо того, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

У своїх поясненнях від 15.08.2024, наданих під час проведення службового розслідування, ОСОБА_1 визнав свою вину у скоєнні ДТП /а.с. 52, зворотній бік/.

Факт вчинення зазначених дій позивачем підтверджується дослідженими судом відеозаписами з камер відеонагляду, а також відеозаписів з бодікамер працівників поліції, що містяться у матеріалах даної справи та досліджені судом в ході розгляду адміністративної справи /а.с. 88/.

В сукупності встановлені як судом та і дисциплінарною комісією обставини події та дії ОСОБА_1 є проявом негідної поведінки, оскільки є такими, що дискредитують звання поліцейського і негативно впливають на рівень авторитету та довіри суспільства до органів Національної поліції.

Суд зауважує, що з точки зору стороннього розсудливого спостерігача наведені обставини можуть свідчити про недодержання вимог щодо необхідності з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час і бути прикладом у дотриманні громадського порядку.

Доводи позивача про неознайомлення зі спірними наказами спростовуються відповідними записами в самих наказах, зробленими ОСОБА_1 , а також відеозаписом засідання дисциплінарної комісії /а.с. 87, 88/.

В обґрунтування мотивів позову позивачем також, зокрема, покладено недотримання повноти з`ясування усіх обставин дисциплінарною комісією, що стосується службового розслідування, а саме - не взято до уваги факт відсутності у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частою першою статті 130, статею 124 КУпАП, оскільки рішення Октябрського районного суду м. Полтави у справі №554/8541/24 не набрало законної сили.

З цього приводу, суд зазначає, що види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до поліцейських, визначені у статі 13 Дисциплінарного статуту. Підставою для застосування цих стягнень є вчинення дисциплінарних проступків (дій, що порушують службову дисципліну), а саме невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі.

При цьому, відсутність судового рішення, що набрало законної сили, про притягнення до адміністративної відповідальності позивача не спростовує наявності в його діях дисциплінарного проступку, за який, в порядку Дисциплінарного статуту, відповідач має право застосувати такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з органів Національної поліції, який входить до його компетенції.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28.09.2023 року у справі №420/10847/22; від 06.03.2019 року у справі №816/1534/16; від 13.10.2020 у справі №805/3079/17-а, від 06.03.2019 у справі №816/1534/16, від 26.11.2020 у справі №580/1415/19, від 29.06.2021 у справі №826/7187/17, від 24.09.2020 у справі №420/602/19, від 28.11.2019 у справі №120/860/19-а, від 29.06.2021 у справі №826/7187/17.

Відповідно до частин першої та другої статті 19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Відтак, оскільки дисциплінарна комісія під час проведення службового розслідування за участі позивача вбачала дисциплінарний проступок, то цілком правомірно застосувала до позивача дисциплінарне стягнення.

Законодавством регламентовано обов`язок осіб, які проходять службу в органах поліції неухильно, сумлінно та відповідально виконувати покладені на них завдання. Водночас проходження служби в поліції, зважаючи на її специфіку та підвищену увагу суспільства, вимагає від особи надзвичайної дисциплінованості та відповідальності за свої дії та вчинки.

Особа, яка заступає на службу до органів поліції, бере на себе зобов`язання виконувати покладені на неї функції та завдання, зокрема, в умовах воєнного стану, та повинна усвідомлювати і розуміти специфіку проходження служби в поліції, яка зумовлює вищенаведені підвищені вимоги до кожного поліціянта, якими він не може нехтувати за жодних обставин.

В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт вчинення дисциплінарного проступку, під чим слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.09.2023 у справі №420/10847/22.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 12.08.2024, маючи ознаки алкогольного сп`яніння під час воєнного стану в Україні, допустив як працівник поліції порушення, що є наслідком ігнорування позивачем вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII "Про Національну поліцію", Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, знехтування Присягою поліцейського. Тому вчинене діяння є несумісним з його посадою, оскільки він скоїв проступок, що суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади.

Оскільки доводи позивача, які покладені в основу позову, визнано безпідставними, а суд не встановив процедурних порушень з боку відповідача під час проведення службового розслідування та видання наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, при прийнятті яких відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлений законом, добросовісно та розсудливо, з урахуванням всіх обставин справи - суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Суд, у цій справі, також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (п. 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, суд дійшов висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Суд зазначає, що доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, однак позивачем в ході судового розгляду справи не доведено ґрунтовності пред`явлених вимог.

В той же час, згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, проаналізувавши обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Департаменту патрульної поліції (вул. Федора Ернеста 3, м. Київ 48, 03048) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.С. Шевяков