Рішення № 124732442, 21.10.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 753/935/24

Провадження № 2/761/6194/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Мальцева Д.О.

при секретарі: Панчоха Д.А.

позивач ОСОБА_1

представник позивача ОСОБА_2

представник відповідача Кібець Р.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія «Інвест-Кредо», ПАТ «Родовід Банк» про визнання договорів про відступлення права вимоги недійсними, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (позивач) звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Кредо» (відповідач-1), Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» (відповідач-2) про визнання договорів про відступлення прав вимоги недійсними, у якому просив з урахуванням уточненої позовної заяви:

1) Визнати недійсним договір про відступлення прав вимоги №32 від 20.10.2020 р., який укладений між ПАТ «Родовід Банк» та ТОВ «ФК «Фінансова компанія «Інвест - Кредо», відповідно до якого ПАТ «Родовід Банк» відступило, а ТОВ «Фінансова компанія «Інвест - Кредо» набуло право вимоги за кредитним договором №77.2/СЖ-102.08.2 від 04.04.2008 року.

2) Визнати недійсним договір про відступлення прав вимоги №32 від 08.02.2022 року, який укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Інвест-Кредо» та Акціонерним товариством Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Кібертраст» від імені якого та в інтересах діє ТОВ «Компанія з управління активами Паскаль» було укладено договір №03/22 про відступлення прав вимоги за кредитним договором №77.2/СЖ-102.08.2 від 04.04.2008.

3) Стягнути з відповідачів солідарно на користь позивача всі понесені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішенням Деснянського районного суду м.Києва від 07.06.2011 року по справі №2-2141/11 були задоволені позовні вимоги ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №77.2/СЖ-102.08.2 від 04.04.2008 року.

20.07.2012 року Дарницьким районним судом м. Києва винесено рішення по цивільній справі за позовом ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення. Згідно рішення, вирішено звернути стянення на квартиру, що належить на праві власності ОСОБА_1 , що є предметом іпотеки за договором іпотеки від 04.04.2008 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «Родовід Банк», 04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3, ЄДРПОУ 14349442, за зобов`язаннями ОСОБА_1 по кредитному договору №77.2/СЖ-102.08.2 від 04.04.2008 року в розмірі 653 134,16 дол. США, що за курсом НБУ станом на 11.04.2001 р. становить 5 202 017 грн. 64 коп., шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за ціною, встановленою в порядку, передбаченому ЗУ «Про виконавче провадження».

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Родовід Банк», 04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3, ЄДРПОУ 14349442, судові витрати в розмірі 1820 грн. 00 коп.

20.10.2020 року між ПАТ «Родовід Банк» та ТОВ «ФК «Інвест-Кредо» було укладено договір №32 про відступлення права вимоги, за яким відступлено шляхом продажу ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №77.2/СЖ-102.08.2 від 04.04.2008 та договором іпотеки від 04.04.2008. Відповідно до договору №32, ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» отримало право вимоги до ОСОБА_1 , що виникло згідно рішення Дарницького районного суду м. Києва від 20.07.2012 р. по справі №2-982/12

01.10.2021 року ухвалою Деснянського районного суду м. Києва у цивільній справі №2-214/11 задоволено вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Інвест-Кредо» про зміну сторони виконавчого провадження у цивільній справі №2-214/11 за позовом ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Проте, позивач не приймав участі в судових засіданнях Деснянського районного суду м. Києва по цивільній справі №2-214/11 щодо зміни сторони виконавчого провадження та не був присутнім під час проголошення 01.10.2021 року судового рішення та не отримував копію рішення, оскільки всі повідомлення про день та час судового засідання направлені ОСОБА_1 на адресу за якою він фактично не проживає та не є зареєстрованим, а саме: АДРЕСА_1 .

08.02.2022 між ТОВ «Фінансова компанія «Інвест-Кредо» та АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Кібертраст» від імені якого та в інтересах діє ТОВ «Компанія з управління активами Паскаль» було укладено договір №03/22 про відступлення прав вимоги за кредитним договором №77.2/СЖ-102.08.2 від 04.04.2008. Відповідно до умов даного договору, АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Кібертраст» від імені якого та в інтересах діє ТОВ «Компанія з управління активами «Паскаль» є правонаступником усього майна, майнових прав та обов`язків щодо майна ВАТ «Родовід Банк», які виникають з дати підписання договору №03/22 про відступлення прав вимоги від 08.02.2022 року, у зв`язку з чим, АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Кібертраст» звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з заявою про зміну сторони виконавчого провадження, яка ухвалою Дарницького районного суду м. Києва була задоволена та відповідно до якої замінено стягувача ТОВ «Фінансова компанія «Інвест-Кредо» на АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Кібертраст» від імені якого та в інтересах діє ТОВ «Компанія з управління активами Паскаль» у виконавчому провадженні №52465930 з виконання рішення Дарницького районного суду м. Києва від 20.07.2012 року по справі №2-982/12.

При цьому як зазначає позивач, укладений між ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» та ПАТ «Родовід Банк» Договір №32 від 20.10.2020 року про відступлення права вимоги та Договір про відступлення права вимоги, що укладені між ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» та Акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Кібертраст» від імені якого та в інтересах якого діє ТОВ «Компанія з управлінням активами Паскаль» є договорами факторингу, а тому мають бути визнані недійсними, оскільки укладені з порушенням норм чинного законодавства, у зв`язку з чим звернувся до суду із вказаною позовною заявою.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 13.02.2024 справу передано за підсудністю на розгляд Шевченківського районного суду м. Києва.

У березні 2024 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2024 матеріали позову передані на розгляд судді Мальцева Д.О.

18.03.2024 року ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Києва Мальцева Д.О. позовну заяву залишено без руху та наданий строк позивачу для усунення недоліків.

10.04.2024 року на адресу суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва Мальцева Д.О. від 12.04.2024 року відкрито провадження у справі, прийнято рішення про розгляд справи за правилами позовного провадження в спрощеному порядку, з повідомленням сторін. Також, вказаною ухвалою відповідачу було встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

12.04.2024 року ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Києва Мальцева Д.О. клопотання про витребування доказів позивача задоволено.

Витребувати у ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Кредо» - (адреса місцезнаходження юридичної особи: 01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 13/2 Б, e-mail: info@investkredo.com), а саме: належним чином завірену копію договору про відступлення прав вимоги №32 від 20.10.2020 р., який укладений між ПАТ «Родовід Банк» та ТОВ «Фінансова компанія Інвест-кредо», відповідно до якого ПАТ «Родовід Банк» відступило ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» набуло право вимоги за кредитним договором №77.2/СЖ-102.08.2 від 04.04.2008 р., належним чином завірену копію договору про відступлення прав вимоги №32 від 08.02.2022 р., який укладений між ТОВ «Фінансова компанія Інвест-кредо» та Акціонерним Товариством, Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Кібертраст» від імені якого та в інтерсах діє ТОВ «Компанія з управління активами Паскаль» було укладено договір №03/22 про відступлення права вимоги за кредитним договором №77.2/СЖ-102.08.2 від 04.04.2008 р.

Витребувати у ПАТ «Родовід Банк» (адреса місцезнаходження юридичної особи: індекс 04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3, e-mail: client_helper@rodovidbank.com) наступні документи (письмові докази): належним чином завірену копію договору про відступлення прав вимоги №32 від 20.10.2020 р., який укладено між ПАТ «Родовід Банк» та ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо», відповідно до якого ПАТ «Родовід Банк» відступило, а ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» набуло право вимоги за кредитним №77.2/СЖ-102.08.2 від 04.04.2008 р.

22.05.2024 року від представника відповідача - 2 ПАТ «Родовід Банк» - адвоката Кібець Р.Р. надійшов відзив на позовну заяву із викладенням заперечень проти неї. Відповідно до вказаного відзиву представник відповідача зазначив, що АТ «РОДОВІД БАНК» перебуває в процедурі ліквідації відповідно до вимог Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», яка з 22.04.2022 здійснюється Фондом гарантування вкладів фізичних осіб безпосередньо, а тому на виконання та у відповідності до зазначених приписів спеціального Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, Положення щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються, в межах процедури ліквідації АТ «РОДОВІД БАНК» Фонд гарантування вкладів фізичних осіб здійснив організацію відчуження активів і зобов`язань неплатоспроможного банку. При цьому, як зазначає представник позивача якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, він має право висунути заперечення до нового кредитора, які він мав проти первісного кредитора на момент пред`явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов`язок до пред`явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання. Таким чином, відповідно до положень цивільного законодавства, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 516 ЦК України). Отже, будь-які заперечення щодо змісту та обсягу права вимоги у зобов`язанні за кредитним договором позивач має висувати саме новому кредитору, а не Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Натомість, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не був стороною спірних правовідносин у кредитних зобов`язаннях.

24.05.2024 від представника відповідача - 1 ТОВ «Фінансова компанія «Інвест-Кредо» - адвоката Ляпкало А.І. надійшов відзив на позовну заяву із викладенням заперечень проти неї. Відповідно до вказаного відзиву представник відповідача зазначив, що згідно рішення Правління Національного банку України від 19 грудня 2017 року № 811-рш «Про відкликання ліцензії санаційного банку та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд гарантування) прийнято рішення від 20 грудня 2017 року № 5455 «Про початок процедури ліквідації АТ «РОДОВІД БАНК» та делегування повноважень ліквідатора банку». У зв`язку з чим, відповідно до ст. 51 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фондом здіснено реалізаці майна шляхом проведення «голландського» аукціону, а саме № лоту: GL3N219041 за яким переможцем визначено ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО», у зв`язку з чим, укладено Договір № 32 про відступлення прав вимоги від 20.10.2020 року. Таким чином, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО» викупивши право вимоги за кредитом ОСОБА_1 стало інвестором, який залучився до процедури виведення банку з ринку, що в свою чергу сприяє відшкодуванню коштів вкладникам банку. Крім того, посилання позивача на те, що укладений між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО» та ПАТ «Родовід Банк» Договір № 32 від 20.10.2020 року про відступлення прав вимоги та Договір про відступлення право вимоги, що укладені між ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» та Акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Кібертраст» від імені якого та в інтересах якого діє ТОВ «Компанія з управлінням активами Паскаль» є договорами факторингу є безпідставними оскільки вказані договори не містять відповідних посилань щодо здійснення факторингової операції. А тому в даному випадку позивач не довів факт порушення його прав оспорюваними правочинами, тобто яким чином порушуються його права шляхом передання від ПАТ «Родовід Банк» до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО» та від ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО до АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Кібертраст» від імені якого та в інтересах якого діє ТОВ «Компанія з управлінням активами Паскаль» права вимоги щодо Позивача (боржника за кредитним договором).

25.07.2024 року на виконання ухвали судді Шевченківського районного суду міста Києва Мальцева Д.О. від 12.04.2024 року на адресу суду від ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Кредо» надійшли витребувані докази.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив обставини справи та дійшов наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи рішенням Деснянського районного суду м.Києва від 07.06.2011 року по справі №2-2141/11 були задоволені позовні вимоги ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №77.2/СЖ-102.08.2 від 04.04.2008 року.

20.07.2012 року Дарницьким районним судом м. Києва винесено рішення по цивільній справі за позовом ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення. Згідно рішення, вирішено звернути стянення на квартиру, що належить на праві власності ОСОБА_1 , що є предметом іпотеки за договором іпотеки від 04.04.2008 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «Родовід Банк», 04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3, ЄДРПОУ 14349442, за зобов`язаннями ОСОБА_1 по кредитному договору №77.2/СЖ-102.08.2 від 04.04.2008 року в розмірі 653 134,16 дол. США, що за курсом НБУ станом на 11.04.2001 р. становить 5 202 017 грн. 64 коп., шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за ціною, встановленою в порядку, передбаченому ЗУ «Про виконавче провадження».

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Родовід Банк», 04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3, ЄДРПОУ 14349442, судові витрати в розмірі 1820 грн. 00 коп.

20.10.2020 року між ПАТ «Родовід Банк» та ТОВ «ФК «Інвест-Кредо» було укладено договір №32 про відступлення права вимоги, за яким відступлено шляхом продажу ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №77.2/СЖ-102.08.2 від 04.04.2008 та договором іпотеки від 04.04.2008. Відповідно до договору №32, ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» отримало право вимоги до ОСОБА_1 , що виникло згідно рішення Дарницького районного суду м. Києва від 20.07.2012 р. по справі №2-982/12.

01.10.2021 року ухвалою Деснянського районного суду м. Києва у цивільній справі №2-214/11 задоволено вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Інвест-Кредо» про зміну сторони виконавчого провадження у цивільній справі №2-214/11 за позовом ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Проте, позивач не приймав участі в судових засіданнях Деснянського районного суду м. Києва по цивільній справі №2-214/11 щодо зміни сторони виконавчого провадження та не був присутнім під час проголошення 01.10.2021 року судового рішення та не отримував копію рішення, оскільки всі повідомлення про день та час судового засідання направлені ОСОБА_1 на адресу за якою він фактично не проживає та не є зареєстрованим, а саме: АДРЕСА_1 .

08.02.2022 між ТОВ «Фінансова компанія «Інвест-Кредо» та АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Кібертраст» від імені якого та в інтересах діє ТОВ «Компанія з управління активами Паскаль» було укладено договір №03/22 про відступлення прав вимоги за кредитним договором №77.2/СЖ-102.08.2 від 04.04.2008. Відповідно до умов даного договору, АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Кібертраст» від імені якого та в інтересах діє ТОВ «Компанія з управління активами «Паскаль» є правонаступником усього майна, майнових прав та обов`язків щодо майна ПАТ «Родовід Банк», які виникають з дати підписання договору №03/22 про відступлення прав вимоги від 08.02.2022 року, у зв`язку з чим, АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Кібертраст» звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з заявою про зміну сторони виконавчого провадження, яка ухвалою Дарницького районного суду м. Києва була задоволена та відповідно до якої замінено стягувача ТОВ «Фінансова компанія «Інвест-Кредо» на АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Кібертраст» від імені якого та в інтересах діє ТОВ «Компанія з управління активами Паскаль» у виконавчому провадженні №52465930 з виконання рішення Дарницького районного суду м. Києва від 20.07.2012 року по справі №2-982/12.

Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з частинами 1, 3 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Позивач стверджує, що Договір про відступлення прав вимоги №32 від 20.10.2020 року, відповідно до якого ПАТ «Родовід Банк» відступило, а ТОВ «ФК «Інвест-Кредо» набуло право вимоги за кредитним договором №77.2/СЖ-102.08.2 від 04.04.2008 року та Договір про відступлення права вимоги від №03/22 від 08.02.2022 року укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Інвест-Кредо» та АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Кібертраст» від імені якого та в інтересах діє ТОВ «Компанія з управління активами Паскаль» за своє природою є договорами факторингу, у зв`язу з чим, мають бути визнані недійсними.

При цьому як вбачається з матеріалів справи, відповідно до рішення Правління Національного банку України від 19 грудня 2017 року № 811-рш «Про відкликання ліцензії санаційного банку та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд гарантування) прийнято рішення від 20 грудня 2017 року № 5455 «Про початок процедури ліквідації АТ «РОДОВІД БАНК» та делегування повноважень ліквідатора банку».

Законодавством, що регулює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків є спеціальний Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 № 4452-VІ.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня початку процедури ліквідації банку укладення правочинів, пов`язаних з відчуженням майна банку чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому статтею 51 цього Закону.

Згідно ч. 1 ст. 50 вказаного Закону до ліквідаційної маси банку включаються будь-яке нерухоме та рухоме майно, кошти, майнові права та інші активи банку.

Частиною 2 статті 51 Закону передбачено, що після затвердження виконавчою дирекцією Фонду результатів інвентаризації майна банку та формування ліквідаційної маси Фонд розпочинає передпродажну підготовку та реалізацію майна банку у порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами Фонду, за найвищою вартістю у найкоротший строк.

Відповідно до пункту 1 Розділу VI Положення щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування від 24.03.2016 року №388 на відкритих торгах (аукціонах) можуть продаватися такі види активів (майна) банку, що ліквідується: основні засоби; майно банку у вигляді цілісного майнового комплексу; майно банку, щодо обороту якого встановлено обмеження; дебіторська заборгованість; права вимоги.

Відповідно до абз. 22 п. 1 розд. II вищевказаного Положення права вимоги - це права вимоги боргу за кредитними договорами та договорами забезпечення виконання зобов`язання таких вимог.

Згідно п. 3 розділу VI вказаного Положення початкова ціна активів (майна) банку, що ліквідується, не повинна бути нижчою за оціночну вартість, визначену незалежним суб`єктом оціночної діяльності на дату формування ліквідаційної маси, або на останню дату оцінки активів (майна).

Водночас відповідно до ч. 6 ст. 51 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» майно (активи) банку або кількох банків (пули активів) може бути реалізоване у такий спосіб: на відкритих торгах (аукціоні); шляхом продажу безпосередньо юридичній або фізичній особі. Продаж майна (активів) банку у спосіб, передбачений цією частиною, може проводитися в електронній формі (на електронних майданчиках).

Договір № 32 про відступлення прав вимоги від 20.10.2020 року укладено в результаті проведення «голландського» аукціону № лоту: GL3N219041 оформлених протоколом UA-EA-2020-09-08-000004-b, переможцем (найбільша запропонована вартість) за яким визначено ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО».

Таким чином, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО» викупивши право вимоги за кредитом ОСОБА_1 стало інвестором, який залучився до процедури виведення банку з ринку, що в свою чергу сприяє відшкодуванню коштів вкладникам банку.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика палата Верховного суду у постанові від 16.03.2021 по справі № 906/1174/18 вирішила виключну правову проблему стосовно розмежування правочину відступлення права вимоги та договору факторингу з огляду на укладення договорів відступлення (купівлі-продажу) вимог за результатами електронних торгів з продажу активів банку, який ліквідується, за відсутності одного варіанту реалізації розсуду суду, який можна вважати правильним щодо застосування у системному зв`язку статей 512, 514, 1077, 1078, 1079 ЦК України та положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» у співвідношенні із статтями 203, 215 ЦК України, нормативно-правовими актами Фонду, які не містять заборони щодо придбання фізичними та юридичними особами, які не мають статусу фінансової установи майна неплатоспроможного банку шляхом відступлення прав вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення.

Так, згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини першої статті 510 ЦК України сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов`язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання.

Указані норми права визначають такі ознаки договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні; 2) зобов`язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов`язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні.

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відповідно до статті 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Згідно зі статтею 1048 ЦК України якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові. Якщо відступлення права грошової вимоги факторові здійснюється з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором, фактор зобов`язаний надати клієнтові звіт і передати суму, що перевищує суму боргу клієнта, який забезпечений відступленням права грошової вимоги, якщо інше не встановлено договором факторингу. Якщо сума, одержана фактором від боржника, виявилася меншою від суми боргу клієнта перед фактором, який забезпечений відступленням права вимоги, клієнт зобов`язаний сплатити факторові залишок боргу.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1, пункту 11 частини першої статті 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів. Факторинг вважається фінансовою послугою.

Згідно з частиною першою статті 6 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб`єктами господарювання на підставі договору. Договір, якщо інше не передбачено законом, повинен містити: 1) назву документа; 2) назву, адресу та реквізити суб`єкта господарювання; 3) відомості про клієнта, який отримує фінансову послугу: прізвище, ім`я, по батькові, адреса проживання - для фізичної особи, найменування та місцезнаходження - для юридичної особи; 5) найменування фінансової операції; 6) розмір фінансового активу, зазначений у грошовому виразі, строки його внесення та умови взаєморозрахунків; 7) строк дії договору; 8) порядок зміни і припинення дії договору; 9) права та обов`язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору; 9-1) підтвердження, що інформація, зазначена в частині другій статті 12 цього Закону, надана клієнту; 10) інші умови за згодою сторін; 11) підписи сторін.

Відповідно до глави 73 ЦК України правова природа факторингу полягає у наданні фактором (посередником) платної фінансової послуги клієнту. Зміст цієї послуги полягає у наданні (фінансуванні) фактором грошових коштів клієнту за плату. При цьому клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до боржника. Клієнт може зобов`язатись відступити факторові свою грошову вимогу до боржника в рахунок виконання свого зобов`язання з повернення отриманих коштів та здійснення оплати за надану фінансову послугу. Або клієнт може зобов`язатись відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання свого зобов`язання перед фактором, яке в майбутньому буде виконане клієнтом шляхом сплати факторові коштів, у тому числі за надану фінансову послугу.

Отже, договір факторингу має такі ознаки: 1) предметом договору є надання фінансової послуги за плату; 2) зобов`язання, в якому клієнтом відступається право вимоги, може бути тільки грошовим; 3) договір факторингу має передбачати не тільки повернення фінансування фактору, а й оплату клієнтом наданої фактором фінансової послуги; 4) договір факторингу укладається тільки в письмовій формі та має містити визначені Законом № 2664-ІІІ умови; 5) мета договору полягає у наданні фактором та отриманні клієнтом фінансової послуги.

З наведеного вбачається, що договір відступлення права вимоги та договір факторингу можуть мати схожі умови, проте їх правова природа, предмет та мета укладення суттєво відрізняються.

За таких обставин договори відступлення права вимоги (купівлі-продажу), укладені між Відповідачами 1-2 та Відповідачем 1 та Акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Кібертраст» від імені якого та в інтересах якого діє ТОВ «Компанія з управлінням активами Паскаль» не може бути віднесений до договору факторингу, оскільки не містить відповідних посилань щодо здійснення факторингової операції.

Також, Верховним Судом у справі №161/5127/17 (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 21.11.2018 року у справі №161/5127/17) розглядалися подібні позовні вимоги - щодо визнання недійсними договору відступлення прав вимоги за кредитним договором та похідними договорами забезпечення, укладеними за результатами проведення електронних торгів.

Так, Верховний Суд погодився із висновками судів першої та апеляційної інстанції стосовно того, що договори про відступлення права вимоги, укладені за результатами проведення електронних торгів, відповідають вимогам статей 512, 513, 514 ЦК України та є договорами про відступлення права вимоги, а не договорами факторингу.

Згідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Позивач, який звертається до суду з позовом про визнання правочинів недійсними, повинен довести суду відсутність в учасників правочину наміру створити юридичні наслідки.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 21 січня 2015 ку у справі № 6-197цс14, з якою погодився Верховний Суд у постановах: від 14 лютого 2018 р. у справі № 379/1256/15-ц (провадження № 61-1300св18).

При зверненні до суду з позовом про визнання недійсним правочину позивач, який не є стороною такого правочину, має довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд має перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин.

Тягар доказування фіктивності правочину повністю покладається на позивача.

Разом з тим, позивачем до суду не надано належних та допустимих доказів фіктивності договіру про відступлення прав вимоги №32 від 20.10.2020 р., який укладений між ПАТ «Родовід Банк» та ТОВ «ФК «Фінансова компанія «Інвест - Кредо», відповідно до якого ПАТ «Родовід Банк» відступило, а ТОВ «Фінансова компанія «Інвест - Кредо» набуло право вимоги за кредитним договором №77.2/СЖ-102.08.2 від 04.04.2008 року, а також договір про відступлення прав вимоги №32 від 08.02.2022 року, який укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Інвест-Кредо» та Акціонерним товариством Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Кібертраст» від імені якого та в інтересах діє ТОВ «Компанія з управління активами Паскаль» було укладено договір №03/22 про відступлення прав вимоги за кредитним договором №77.2/СЖ-102.08.2 від 04.04.2008, а тому твердження позивача щодо фіктивності правочинів, що вчинені відповідачами на його шкоду є припущеннями позивача, що також не підтверджується належними, достатніми та допустимими доказами.

Таким чином, дослідивши всебічно, повно, та об`єктивно наявні у справі докази, з`ясувавши обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення.

Відповідно до п. 2 ч. 2 чт. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі відмови в позові - на позивача.

Керуючись ст. 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія «Інвест-Кредо», ПАТ «Родовід Банк» про визнання договорів № 32 від 20.10.2020р. та № 3/22 від 08.02.2022р. про відступлення права вимоги недійсними.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: