Ухвала суду № 124729767, 27.01.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

провадження №ЗД/380/2/25

У Х В А Л А

з питань забезпечення позову

27 січня 2025 року м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Коморного О.І., розглянув у письмовому провадженні без виклику сторін заяву Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-виробнича компанія "ПЕРША ПРИВАТНА БРОВАРНЯ "ДЛЯ ЛЮДЕЙ - ЯК ДЛЯ СЕБЕ!" про забезпечення позову до подання позовної заяви.

Встановив:

До Львівського окружного адміністративного суду 24.01.2025 надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-виробнича компанія "ПЕРША ПРИВАТНА БРОВАРНЯ "ДЛЯ ЛЮДЕЙ - ЯК ДЛЯ СЕБЕ!" про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:

- заборони Західному міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з великими платниками податків вчиняти будь-які дії, спрямовані на реалізацію наказу Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 17.01.2025 року № 7 «Про поновлення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ТВК «Перша приватна броварня «Для людей як для себе!» (ЄДРПОУ 31978272)» шляхом заборони проведення перевірки діяльності ТзОВ "Перша приватна броварня" по взаємовідносинах з контрагентами ТОВ "БІР ІМПЕКС" (ЄДРПОУ 41366530), ТОВ "ПОІНТ ТАЙМ" (ЄДРПОУ 41776643), ТОВ "ІНВЕРЕНТ" (ЄДРПОУ 42043172), ТОВ "ОРІНОКО ЛТД" (ЄДРПОУ 41977212), ТОВ "ТОРЕС ЛЕЙТЕД" (ЄДРПОУ 41800640), ТОВ "РАВЕН АГРО ПОСТАЧ-ПІВДЕНЬ" (ЄДРПОУ 41595449) за період з 4-ого кварталу 2017- по 1-ий квартал 2019 року включно до набрання законної сили судовим рішенням у справі за позовом ТЗОВ "ПЕРША ПРИВАТНА БРОВАРНЯ" до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про встановлення відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень, про визнання протиправним та скасування наказу, про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною.

У поданій заяві про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви відповідачами зазначено : відповідач Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (Ідентифікаційний код юридичної особи ЄДРПОУ 44045187; адреса: 79026, Львівська область, Львівський район, м. Львів, вул. Стрийська, 35.

В обґрунтування заяви зазначено, що підставою для призначення позапланової виїзної перевірки, яка протиправно продовжена був підпункт 78.1.4. п. 78.1. ст. 78 ПК України. У зв`язку із цим товариство звернулося до начальника Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків із листом від 22.06.2025 № 60 про необхідність скасування наказу Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 17.01.2025 року № 7 «Про поновлення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ТВК «Перша приватна броварня «Для людей як для себе!» (ЄДРПОУ 31978272), як такий, що уповноважує контролюючий орган вчиняти дій, які суперечать Податковому кодексу України. Вказує, що 23.01.2025 товариством отримано лист Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 23.01.2025 № 267/6/33-00-07-01, згідно якого контролюючий орган дав відповідь на лист товариства із зазначенням того, що "Предметом документальної позапланової перевірки ТОВ ТВК "Перша приватна броварня "Для людей - як для себе!" від 17.01.2025 № 7 «Про поновлення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ТВК «Перша приватна броварня «Для людей як для себе!» (ЄДРПОУ 31978272) будуть наступні контрагенти з ТОВ "БІР ІМПЕКС" (ЄДРПОУ 41366530), ТОВ "ПОІНТ ТАЙМ" (ЄДРПОУ 41776643), ТОВ "ІНВЕРЕНТ" (ЄДРПОУ 42043172), ТОВ "ОРІНОКО ЛТД" (ЄДРПОУ 41977212), ТОВ "ТОРЕС ЛЕЙТЕД" (ЄДРПОУ 41800640), ТОВ "РАВЕН АГРО ПОСТАЧ-ПІВДЕНЬ" (ЄДРПОУ 41595449), що не були охоплені під час проведення планової виїзної перевірки". При цьому зазначає, що контролюючий орган фактично виключив з переліку контрагентів для позапланової перевірки ТОВ "СИНЕРГІЯ" (ЄДРПОУ 41366530), однак залишив у списку інших контрагентів фінансово-господарська діяльність по яких вже була перевірена і про які, у акті документальної позапланової виїзної перевірки від 06.04.2021 №97/33-00-07-01/31978272 не визначено жодних порушень. При цьому у листі від 23.01.2025 № 267/6/33-00-07-01 контролюючий орган зазначив, що до перевірки контролюючому органу товариством було надано ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 29.10.2018 про тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному провадженні № 32018060000000045, протокол доступу до речей і документів, згідно якого від 17.08.2018, згідно якого слідчим було вилучено документи по взаємовідносинах з ТОВ "СИНЕРГІЯ". Аналогічне застереження зроблено щодо ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 01.11.2018 у кримінальному провадженні № 1201810000000914 від 14.09.2017, протоколу доступу до речей і документів від 12.11.2018 щодо контрагентів ТОВ "ІНВЕРЕНТ" та ТОВ "БІР ІМПЕКС". Щодо інших контрагентів Товариства, фінансово-господарську діяльність по яких контролюючий орган бажає провести повторно, жодних застережень у листі не було. Це наступні контрагенти ТОВ "ПОІНТ ТАЙМ" (ЄДРПОУ 41776643), (ЄДРПОУ 42043172), ТОВ "ОРІНОКО ЛТД" (ЄДРПОУ 41977212), ТОВ "ТОРЕС ЛЕЙТЕД" (ЄДРПОУ 41800640), ТОВ "РАВЕН АГРО ПОСТАЧ-ПІВДЕНЬ" (ЄДРПОУ 41595449). Таким чином Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків намагається провести перевірку платника по взаємовідносинах з зазначеними вище контрагентами повторно, що заборонено чинним податкових законодавством. Разом з тим, товариство зазначає, що воно також не згідне із певними підставами також і в частині контрагентів ТОВ "ІНВЕРЕНТ" та ТОВ "БІР ІМПЕКС", оскільки в наказі про поновлення позапланової перевірки від 17.01.2025 № 7 відсутні будь-які відомості, на які посилається начальник контролюючого органу, поновлюючи перевірку, зокрема відсутніми є відомості, які зазначаються у доповідній записці відділу планових перевірок управління податкового аудиту від 17.01.2025 №13/33-00-07-01. Не долучено та не надано відповідну записку товариству разом з наказом про поновлення перевірки. Вказує, що це також має значення, оскільки товариству не зрозумілі та не доведені до нього фактичні підстави поновлення перевірки. Товариство вважає, що наказ зі змісту якого неможливо встановити підстави його видачі є необгрунтованим. Стверджує, що товариству не відомо, що зазначено у певних документах контролюючого органу, які йому не надані і зміст яких до нього не доведено жодним чином. Вважає, що це може впливати, зокрема, на строки давності та їх застосування, які передбачені у ст. 102 ПК України (з урахуванням надзвичайного та воєнного станів, що мали місце в Україні). Товариство зазначає, що контролюючий орган разом із листом від 23.01.2025 № 267/6/33-00-07-01 надав товариству направлення на проведення перевірки, яке головним бухгалтером товариства підписано. Вказує, що товариство змушене було розписатися щодо отримання даного наказу, хоча дійсно не погоджується із ним та вважає дії контролюючого органу щодо фактичної реалізації такого наказу незаконними в іншому разі на товариство міг бути накладений адміністративний арешт. Оскільки, розглядаючи справу № 640/17091/21, Верховний Суд зробив висновок, що оскарження платником податків наказу про проведення перевірки або дій податківців при її проведенні не може розглядатися як «спір про право» і не перешкоджає розгляду судом заяви податківців про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна такого платника. Просить суд звернути увагу на те, що фактично перевірка, яка поновлена згідно наказу від 17.01.2025 № 7 розпочалася лише юридично, жодних фактичних дій по проведенні такої не здійснено. Товариство має на меті запобігти протиправному здійсненню дій відносно нього, а саме здійснення повторної перевірки фінансово-господарської діяльності товариства за період та з тими контрагентами, які вже були перевірені. Вважає, що предметом судового оскарження може бути будь-який індивідуальний адміністративний акт, що порушує права особи, яка звернулася до суду за захистом, безвідносно до факту його виконання (реалізації) як разом з оскарженням наслідків запровадженого ним заходу контролю, так і окремо; як до оскарження податкових повідомлень-рішень, так і після їх оскарження. Також вказує, що вбачаються ознаки очевидної протиправності як рішення суб`єкта владних повноважень - Міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 17.01.2025 № 7 «Про поновлення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ТВК «Перша приватна броварня «Для людей як для себе!» (ЄДРПОУ 31978272)», так і дій суб`єкта владних повноважень щодо його прийняття та реалізації. Окрім того зазначає, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а саме Товариство не зможе доводити вичерпання строків давності (ст. 102 ПК України), та не зможе отримати, ознайомитися з підставами прийняття протиправного наказу. Просить суд задовільнити заяву про забезпечення позову.

Згідно ч.1 ст. 154. Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Забезпечення позову згідно ч.2 ст. 150 КАС України допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співрозмірними заявленим позовним вимогам, мають бути безпосередньо пов`язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

З урахуванням приписів ч.1 ст.154 КАС України суд розглянув заяву про забезпечення позову в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Дослідивши подану заяву про забезпечення позову та долучені до неї матеріали, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 4 статті 150 КАС України встановлено, що подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Частиною першою ст.151 КАС України визначено, що позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

При цьому, відповідно до ч.2 ст.151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

З аналізу наведених норм Кодексу адміністративного судочинства України слідує, що забезпечення позову здійснюється з метою гарантування виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог та спрямоване на те, щоб не допустити настання незворотних наслідків щодо відновлення порушеного права.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (зупинення оскаржуваного рішення). Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

З огляду на приписи статті 150 КАС України, небезпека істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, до вирішення справи по суті не є фактом, який підлягає встановленню, а є елементом аргументації або оціночною категорією.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

В силу ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову суд зазначає, що обов`язок щодо доведення та обґрунтування наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, аргументованості та невідвертості додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на особу, яка заявляє клопотання.

Виходячи з системного тлумачення зазначених положень закону, застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. При цьому небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача має бути очевидною.

Суд зазначає, що прийняття рішення про забезпечення позову доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду чи привести до потреби докладати значні зусилля та витрати для відновлення прав та інтересів позивача або є очевидними ознаками протиправності оскаржуваного рішення та порушення прав позивача цим рішенням.

Суд також зазначає, що існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або неможливість захисту цих прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів чи необхідність докладання значних зусиль та витрат для їх відновлення, як підстава для забезпечення адміністративного позову, полягає в тому, що на момент подання такого позову у позивача наявні обґрунтовані підстави, підтверджені належними та допустимими доказами, вважати можливим настання юридичних фактів, які призведуть до порушення його прав та законних інтересів.

До вирішення справи по суті суд може застосувати заходи забезпечення позову. Забезпечення позову це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.

Виходячи із наведеного, у випадку звернення сторони із вимогою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою вимогою.

З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-виробнича компанія "Перша приватна броварня "Для людей - як для себе!", суд зважає на таке.

Щодо доводів позивача про наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного наказу Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 17.01.2025 року № 7 «Про поновлення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ТВК «Перша приватна броварня «Для людей як для себе!» (ЄДРПОУ 31978272)», оскільки для його винесення, на думку позивача, не було жодних підстав, суд зазначає, що протиправність оскаржуваного наказу може бути встановлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності під час розгляду адміністративної справи по суті.

Правова позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладена у постанові від 19.06.2018р. у справі №826/9263/17, зводиться до того, що підстави щодо наявності очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог.

Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Великою Палатою Верховного Суду у рішенні від 28.03.2018р. у справі №800/521/17 зазначено, що позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.

За таких обставин, наведені заявником доводи в обґрунтування необхідності забезпечення позову в частині щодо посилання на наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного наказу, на думку суду, не є достатніми та обґрунтованими для вжиття заходів забезпечення позову, а забезпечення позову з цих підстав за змістом буде ухваленням рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Щодо посилання позивача на те, що наразі перевірка, призначена спірним наказом, дію якого просить зупинити позивач, не проведена, та після проведення контролюючим органом перевірки наказ буде реалізований та проведення самої перевірки може призвести до ускладнення та/чи унеможливлення поновлення порушених прав та законних інтересів позивача від безпідставного та необґрунтованого здійснення щодо нього заходів податкового контролю і для відновлення таких прав необхідно буде докласти значних зусиль, суд зазначає наступне.

Так, судом встановлено, що наказом Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 17.01.2025 року № 7 «Про поновлення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ТВК «Перша приватна броварня «Для людей як для себе!» (ЄДРПОУ 31978272)» на підставі п.85.9 ст. 85 ПК України поновлено 17.01.2025 та призначено проведення з 23.01.2025.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Як зазначено у п.85.9 ст. 85 ПК України, у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов`язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.

Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу.

У разі якщо документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.

Зміст положень статей 78, 79, 81 Податкового кодексу України свідчить про те, що суб`єкт господарювання має право не погодитися з рішенням контролюючого органу про призначення перевірки та оскаржити його в суді.

Водночас, у разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права.

Вказана позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 816/228/17.

Разом з тим, суд враховує, що згідно з п.82.1 ст.82 ПК України тривалість перевірок, визначених у статті 77 цього Кодексу, не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб`єктів малого підприємництва - 10 робочих днів, інших платників податків - 20 робочих днів. Продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 77 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб`єктів малого підприємництва - не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків - не більш як на 10 робочих днів.

При цьому абз.4 п.81.2 ст.81 ПК України встановлено, що у разі якщо при організації документальної планової та позапланової виїзної або фактичної перевірки встановлено неможливість її проведення, посадовими (службовими) особами контролюючого органу невідкладно складається та підписується акт про неможливість проведення перевірки, який не пізніше наступного робочого дня реєструється в контролюючому органі. До такого акта додаються матеріали, що підтверджують факти, наведені в такому акті. Зазначений акт та матеріали надсилаються контролюючим органом платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Як свідчать матеріали справи, спірним наказом поновлено строки проведення документальної планової виїзної перевірки з 23.01.2025.

Спірний наказ як акт індивідуальної дії може бути реалізовано його застосуванням, зокрема допуском посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки.

При цьому, жодних доказів намагання посадових осіб відповідача здійснити виходи для проведення перевірки позивача на підставі спірного наказу до заяви про забезпечення позову не додано.

На підставі аналізу положень частини другої статті 150 КАС України для вжиття судом заходів забезпечення позову заявник (позивач) має підтвердити наявність щонайменше однієї з виключних підстав, а саме: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Суд також звертає увагу на параграфи І та ІІ Рекомендацій від 13 вересня 1989 року № R(89)8 «Про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах» (on provisional court protection in administrative matters), в яких Комітет Міністрів Ради Європи (КМРЄ) наголосив, що заявник може просити суд або інший компетентний орган вжити заходи тимчасового захисту від адміністративного акта; надаючи особі тимчасовий захист, суд бере до уваги всі обставини та інтереси; такі заходи можуть вживатися зокрема, у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо аргументи заявника на перший погляд (prima facie) спростовують правомірність такого акта.

ЄСПЛ притримується позиції, згідно з якою заходи забезпечення (тимчасові заборони), які вживає суд у процесі вирішення спору, повинні відповідати закону, враховувати суспільні (загальні) інтереси, а також пропорційність між використаними засобами та метою, яку прагне суд досягнути (рішення у справі «Джиніч проти Хорватії» (Dzinic v. Croatia), № 38359/13, п.п. 61- 62; рішення у справі «Карагасаноглу проти Туреччини» (Karahasanoglu v. Turkey), заяви № 21392/08 та 2 інші, п.п. 144-153).

Наведені заявником доводи в обґрунтування необхідності забезпечення позову, на переконання суду, не є достатніми та обґрунтованими для вжиття заходів його забезпечення, оскільки матеріали справи не містять об`єктивних доказів, які б свідчили про існування підстав, визначених ст.150 КАС України, отже, подана заява є необґрунтованою та передчасною, а тому задоволенню не підлягає.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову також враховано специфіку правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у контексті певних обставин та чи призведе невжиття таких заходів до негативних і незворотних наслідків для позивача.

Перевіривши зазначені у поданій заяві доводи на предмет їх відповідності вище викладеним нормам та з`ясованим судом обставинам, а також оцінивши додані до неї докази, суд дійшов висновку про необґрунтованість поданої заяви та, як наслідок, про відсутність підстав для її задоволення.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 77, 90, 150-154, 248 КАС України, суд -

постановив :

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-виробнича компанія "ПЕРША ПРИВАТНА БРОВАРНЯ "ДЛЯ ЛЮДЕЙ - ЯК ДЛЯ СЕБЕ!" про забезпечення позову до подання позовної заяви відмовити.

Відповідно до ч.8 ст. 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається через Львівський оружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Повний текст ухвали складений 27.01.2025.

Суддя Коморний О.І.