Ухвала суду № 124707287, 27.01.2025, Гайворонський районний суд Кіровоградської області

Справа № 385/109/25

Провадження 2-з/385/1/25

У Х В А Л А

про забезпечення позову

27.01.2025 року м. Гайворон

Суддя Гайворонського районного суду Кіровоградської області Венгрин М. В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, подану після подання позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про переведення прав покупця за договором купівлі продажу,

ВСТАНОВИВ:

24.01.2025 ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Дон В. О., звернулась до суду з заявою про забезпечення позову. Слід вказати, що раніше цього ж дня до суду надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про переведення прав покупця за договором купівлі продажу.

В заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 просила накласти арешт на частку житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та належить відповідачці ОСОБА_3 .

В обґрунтування заяви покликалась на те, що предметом позову є переведення на позивачку прав та обов`язків покупця частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , яку відчужено за договором купівлі-продажу від 22.08.2024, що укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити наступне виконання рішення суду.

За змістом ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Відповідно до положення ч. 1 ст. 153 ЦПК України суд розглянув заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, вживати негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

Відповідно до п.п. 4,6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

Судом встановлено, що в провадженні Гайворонського районного суду перебуває цивільна справа № 385/379/24, в межах якої накладено арешт на частину будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що вбачається з долученої до заяви копії позовної заяви про поділ майна подружжя та Інформації з державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єкті нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна. З Інформації з державного реєстру також вбачається, що даний житловий будинок належить по частці ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , зокрема міститься інформація про перехід права власності на будинку до ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 22.08.2024.

Відповідно до ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що право на доступ до суду повинно бути реальним та ефективним.

Зокрема, ЄСПЛ зазначав: «Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава учасниця Конвенції має право встановлювати правила судової процедури, в тому числі і процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити, щоб судовий процес перетворився в безладний рух. Разом з тим, не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимогам, так як доступ до правосуддя повинен бути не тільки фактичним, а й реальним» (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).

У справі «Беллет проти Франції» ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, повинен бути достатнім для забезпечення права людини на суд, враховуючи принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в його права».

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Отже заявниця до цього подала позов про переведення прав покупця за договором купівлі продажу, в якому просить перевести на неї права покупця частки житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та належить відповідачці ОСОБА_3 .

В заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 просить накласти арешт на житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що належить відповідачці ОСОБА_3 .

Дане майно було відчужене 22.08.2024, при цьому до іншої, 1/2 частину житлового будинку було вжито заходів забезпечення позову у виді заборони відчуження ухвалою суду від 21.05.2024.

Зважаючи на наведене, суд погоджується з тим, що існує ризик відчуження спірного майна, що в подальшому може призвести до невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

На підставі наведеного, виходячи із приписів ст. 150, 153 ЦПК України, суддя вважає, що клопотання обґрунтоване та підлягає задоволенню.

Водночас, достатнім і вірним способом забезпечення буде встановлення заборони відчуження частки спірного об`єкту нерухомого майна, на яку претендує заявниця.

Такий спосіб передбачений процесуальним законом, не порушує права та законні інтереси інших, третіх осіб, необмеженого кола осіб, і є співмірним.

Таким чином заява підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставі викладеного, керуючись ст. 149, 150, 153, 154, 157 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про забезпечення позову, подану після подання позовної заяви в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про переведення прав покупця за договором купівлі продажу задовольнити частково.

В порядку забезпечення позову заборонити відчуження частини житлового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Строк пред`явлення ухвали до виконання - протягом трьох років.

Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направити для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Про результати виконання даної ухвали повідомити Гайворонському районному суд Кіровоградської області.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя: М. В. ВЕНГРИН