Постанова № 12470369, 04.10.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 жовтня 2010 року 10:48 № 2а-9667/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Савченко А.І., при секретарі Череповській Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у м. Полтава

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Ліга приватних інвесторів»

простягнення податкового боргу в розмірі 1167,30 грн., за участю представників сторін:

від позивача не зявився

від відповідача не зявився

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 4 жовтня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна податкова інспекція у місті Полтава (далі по тексту ДПІ у м. Полтава, позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліга приватних інвесторів»(далі по тексту ТОВ «Ліга приватних інвесторів», відповідач) про стягнення податкового боргу в розмірі 1167,30 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що представництво ТОВ «Ліга приватних інвесторів»має узгоджений податковий борг в сумі 1167,30 грн., а саме, податковий борг з податку на прибуток становить 1020,00 грн., податковий борг з комунального податку становить 147,30 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 червня 2010 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду на 16 липня 2010 року.

У судове засідання, призначене на 16 липня 2010 року,жодна зі сторін не зявилась, у звязку з чим суд відклав розгляд справи на 13 вересня 2010 року.

У судове засідання, призначене на 13 вересня 2010 року, жодна за сторін не зявилась. Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника. Відповідач або його уповноважені представники у судове засідання не зявились, в звязку з чим суд відклав розгляд даної справи на 4 жовтня 2010 року.

Представник позивача у судове засідання не зявився.

Відповідач відзиву на позов не надав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. У звязку з незявленням представників відповідача та ненаданням витребуваних доказів розгляд справи відкладався, ухвала про призначення розгляду справи та повістки направлялися відповідачу за адресою, внесеною відповідачем до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відповідно до змісту частини другої статті 17, частини першої статті 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців” та з урахуванням положень частини восьмої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України така адреса вважається достовірною, а повістка, направлена за нею, врученою юридичній особі.

Відповідно до положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ліга приватних інвесторів»зареєстроване Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією 6 жовтня 2005 року (ідентифікаційний код 33785005). На податковому обліку в Державні податковій інспекції Печерського району м. Києва перебуває з 10 жовтня 2005 року.

Відповідно до «Положення про представництво товариства з обмеженою відповідальністю «Ліга приватних інвесторів»у місті Полтава»представництво ТОВ «Ліга приватних інвесторів»у м. Полтава не є юридичною особою та створено як територіальний відокремлений підрозділ, який здійснює представництво і захист інтересів ТОВ «Ліга приватних інвесторів». Представництво ТОВ «Ліга приватних інвесторів»зареєстроване як платник податків та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у м. Полтава з 27 грудня 2006 року.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ДПІ у м. Полтава за період з 10.01.2009 року по 19.02.2010 року проведено низку невиїзних документальних перевірок представництва ТОВ «Ліга приватних інвесторів»(далі по тексту представництво).

Так, 10 січня 2009 року ДПІ у м. Полтава проведено невиїзну документальну перевірку, за результатами якої складено Акт з питань дотримання своєчасності подання податкової звітності від 10.01.2009р.№ 11/15-139/34577117.

Відповідно до висновків Акту перевірки позивачем встановлено порушення підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ (далі по тексту Закон України від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ), а саме, неподання декларації з податку на прибуток до 22.12.2008 року.

На підставі вищезазначеного Акту-перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 23.01.2009р. № 0000931501/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 170,00 грн.

Зазначене рішення представництвом не отримано, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія поштового повідомлення та акт про повернення направленого податкового повідомлення-рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення від 03.02.2009р. № 90.

Згідно з пунктом 4.6 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 21.06.2001 року № 253 та зареєстроване Міністерством юстиції України 01.06.2003р. № 467/7788 (далі по тексту Порядок) зазначене податкове повідомлення-рішення розміщено на дошці податкових оголошень 03.02.2009 року.

26 лютого 2009 року ДПІ у м. Полтава проведено невиїзну документальну перевірку, за результатами якої складено Акт з питань дотримання своєчасності подання податкової звітності від 26.02.2009р. № 398/15-139/34577117.

Відповідно до висновків Акту-перевірки позивачем встановлено порушення підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ, а саме, неподання декларації з податку на прибуток до 09.02.2009 року.

На підставі вищезазначеного Акту-перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 10.03.2009р. № 0003561501/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 170,00 грн.

Зазначене рішення представництвом не отримано, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія поштового повідомлення та акт про повернення направленого податкового повідомлення-рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення від 16.03.2009р. № 306. Згідно з пунктом 4.6 Порядку зазначене податкове повідомлення-рішення розміщено на дошці податкових оголошень 16.03.2009 року.

27 травня 2009 року ДПІ у м. Полтава проведено невиїзну документальну перевірку, за результатами якої складено Акт з питань дотримання своєчасності подання податкової звітності від 27.05.2009р. № 656/15-139/34577117.

Відповідно до висновків Акту-перевірки позивачем встановлено порушення підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ, а саме, неподання декларації з податку на прибуток до 27.05.2009 року.

На підставі вищезазначеного Акту-перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 17.06.2009р. № 0007511501/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 170,00 грн.

Зазначене рішення представництвом не отримано, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія поштового повідомлення та акт про повернення направленого податкового повідомлення-рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення 24.06.2009 року № 928. Згідно з пунктом 4.6 Порядку зазначене податкове повідомлення-рішення розміщено на дошці податкових оголошень 24.06.2009 року.

25 серпня 2009 року ДПІ у м. Полтава проведено невиїзну документальну перевірку, за результатами якої складено Акт з питань дотримання своєчасності подання податкової звітності від 25.08.2009р. № 963/15-139/34577117.

Відповідно до висновків Акту-перевірки позивачем встановлено порушення підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ, а саме, неподання декларації з податку на прибуток до 25.08.2009 року.

На підставі вищезазначеного Акту-перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 15.10.2009р. № 0012781501/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 170,00 грн.

Зазначене рішення представництвом не отримано, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія поштового повідомлення та акт про повернення направленого податкового повідомлення-рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення 23.10.2009р. № 1472. Згідно з пунктом 4.6 Порядку зазначене податкове повідомлення-рішення розміщено на дошці податкових оголошень 23.10.2009 року

7 грудня 2009 року ДПІ у м. Полтава проведено невиїзну документальну перевірку, за результатами якої складено Акт з питань дотримання своєчасності подання податкової звітності від 07.12.2009р. № 3256/15-01/34577117.

Відповідно до висновків Акту-перевірки позивачем встановлено порушення підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ, а саме, неподання декларації з податку на прибуток до 09.11.2009 року.

На підставі вищезазначеного Акту-перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 21.12.2009р. № 0015101501/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 170,00 грн.

Зазначене рішення представництвом не отримано, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія поштового повідомлення та акт про повернення направленого податкового повідомлення-рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення 11.01.2010 року № 6. Згідно з пунктом 4.6 Порядку зазначене податкове повідомлення-рішення розміщено на дошці податкових оголошень 11.01.2010 року.

19 лютого 2010 року ДПІ у м. Полтава проведено невиїзну документальну перевірку, за результатами якої складено Акт з питань дотримання своєчасності подання податкової звітності від 19.02.2010р. № 1134/15-01/34577117.

Відповідно до висновків Акту-перевірки позивачем встановлено порушення підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ, а саме неподання декларації з податку на прибуток до 09.02.2010 року.

На підставі вищезазначеного Акту-перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 27.02.2010р. № 0001021501/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 170,00 грн.

Зазначене рішення представництвом не отримано, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія поштового повідомлення та акт про повернення направленого податкового повідомлення-рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення від 05.03.2010р. № 211. Згідно з пунктом 4.6 Порядку зазначене податкове повідомлення-рішення розміщено на дошці податкових оголошень 05.03.2010 року

24 березня 2009 року ДПІ у м. Полтава проведено невиїзну документальну перевірку, за результатами якої складено Акт з питань дотримання своєчасності подання податкового розрахунку комунального податку за 4 квартал 2008 року від 24.03.2010р. № 00113-1505-34577117.

Відповідно до висновків Акту-перевірки позивачем встановлено порушення підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ, а саме, неподання розрахунку комунального податку за 4 квартал 2008 року до 09.02.2009 року.

На підставі вищезазначеного Акту-перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 27.03.2009р. № 0001141505/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 170,00 грн.

Зазначене рішення представництвом не отримано, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія поштового повідомлення та акт про повернення направленого податкового повідомлення-рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення від 06.04.2009р. № 262. Згідно з пунктом 4.6 Порядку зазначене податкове повідомлення-рішення розміщено на дошці податкових оголошень 06.04.2009 року.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням вищезазначених вимог, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 1.3 статті 1 Закону України від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ передбачено, що податковий борг (недоїмка) це податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону України від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобовязання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. У разі визначення податкового зобовязання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах “а” “в” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобовязаний погасити нараховану суму податкового зобовязання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

В матеріалах справи відсутні докази сплати як податкового зобовязання, самостійно визначеного представництвом відповідача в податкових деклараціях, так і податкових зобовязань, визначених податковим органом податковими повідомленнями-рішеннями від 23.01.2009р. № 0000931501/0, від 10.03.2009р. № 0003561501/0, від 17.06.2009р. № 0007511501/0, від 15.10.2009р. № 0012781501/0, від 21.12.2009р. № 0015101501/0, від 27.02.2010р. № 0001021501/0, від 27.03.2009р. № 001141505/0. Вищезазначені податкові повідомлення-рішення відповідачем не оскаржено.

Підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ передбачено, що узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Оскільки судом встановлено, що податкове зобовязання представництва відповідача не сплачено в установлені строки, таке податкове зобовязання визнається податковим боргом.

Згідно з підпунктом 6.2.1 пункту 6.1 статті 6 Закону України від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобовязань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Підпунктом 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону України від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ податкові вимоги надсилаються: а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобовязання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обовязок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до підпункту 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону України від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення. У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у звязку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Підпунктом 6.3.2 пункту 6.3 статті 6 Закону України від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ передбачено, що у разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу. При цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється. Консолідованим вважається борг, визначений у першій податковій вимозі, збільшений на суму нового податкового боргу, що виник до виставлення другої податкової вимоги.

Судом встановлено, що у звязку з несплатою податкових зобовязань позивачем надіслано на адресу внесену відповідачем до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців рекомендованими листами з повідомленням про вручення першу податкову вимогу від 17 лютого 2009 року №1/1239, яка розмішена на дошці податкових оголошень 20 березня 2009 року та другу податкову вимогу від 21 квітня 2009року № 2/483, яка розмішена на дошці податкових оголошень 20 березня 2009 року.

Таким чином, судом встановлено, що податкові вимоги надіслано (вручено) представництву відповідача у встановленому чинним законодавством порядку та не оскаржені.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

При цьому, на час розгляду справи та прийняття рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату зазначеної суми відповідачем суду не надано.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до часини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони субєкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, повязані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліга приватних інвесторів»(01021, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, 28/2, н.п. № 43, код ЄДРПОУ 33785005) на користь Державної податкової інспекції у м. Полтава (36008, м. Полтава, вул. Фрунзе, 155, код ЄДРПОУ 21049714) р/р 31115009700002, код бюджетної кваліфікації платежу 11021000, до Державного бюджету, одержувач УДК у м. Полтава, ЗКПО 34698804, банк одержувача ГУ ДКУ у Полтавській області , МФО 831019 податковий борг по податку на прибуток у сумі 1020 (одна тисяча двадцять) грн. 00 коп та до місцевого бюджету м. Полтава, р/р 33216828700005, код бюджетної класифікації платежу 5316010200, одержувач УДК у м. Полтава, ЗКПО 34698804, банк одержувача ГУ ДКУ у Полтавській області, МФО 831019 податковий борг з комунального податку в сумі 147 (сто сорок сім) грн. 30 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.І. Савченко

Дата виготовлення та підписання повного тексту постанови 12 жовтня 2010 року.