Єдиний державний реєстр судових рішень
Заводський районний суд м. Запоріжжя
69606 Україна м. Запоріжжя вул. Мирослава Симчича 65 тел.(061) 236-59-98
Справа № 332/5966/24
Провадження №: 3/332/20/25
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 січня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя Завіновська А.П., перевіривши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції ГУНП в Запорізькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, офіційно не працевлаштованого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановила:
06.10.2024 р. о 12.26 год., ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Volkswagen Passat, номерний знак НОМЕР_2 , по вул. Скворцовій, біля будинку № 1, в м. Запоріжжі, з явними ознаками наркотичного сп`яніння (неприродна блідість шкіри обличчя, сповільненість мови, ходи). Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Учасники справи, зокрема особа, що притягується до адміністративної відповідальності, в судове засідання не з`явились, були повідомлені про час та місце розгляду справи.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутність вказаних осіб.
Адвокатом Сивовою Я.В. подано клопотання, в якому захисник посилаючись на те, що працівники поліції не встановивши ознак наркотичного сп`яніння у ОСОБА_1 , упереджено, лише на підставі даних щодо притягнення останнього раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності, склали протокол про адміністративне правопорушення. При цьому, дії працівників поліції носять систематичний характер, оскільки ОСОБА_1 неодноразово зупинявся та направлявся для проходження огляду на стан сп`яніння з вказаних підстав. Водночас ОСОБА_1 , 06.10.2024 року станом на 16.20 год., самостійно пройшов огляд у медичному закладі і згідно до висновку, ознак наркотичного сп`яніння у нього не виявлено. Отже, захисник просив провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити, у зв`язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи та надавши оцінку доказам, наявним у ній, суд доходить висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена в повному обсязі.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 144191 від 06.10.2024 року за ознаками ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху (а.с. 3) та доданим до нього ДВД-диском із записом події правопорушення, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с. 5), довідкою командира взводу № 1 роти № 1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Запорізькій області, відповідно до якої ОСОБА_1 повторності за ст. 130 КУпАП не має, має посвідчення водія НОМЕР_3 від 25.10.2023 року (а.с. 8).
За встановлених фактичних обставин справи беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 при зазначених вище обставинах скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.
Доводи сторони захисту щодо відсутності в діях ОСОБА_1 , ознак адміністративного правопорушення, суд розцінює критично.
Так, за приписами п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 12 розділу ІІ Інструкції про виявлення у водії транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 року за № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними у пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.
З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що працівниками поліції були встановлені у ОСОБА_1 , ознаки наркотичного сп`яніння.
Крім того, враховуючи, що ОСОБА_1 раніше притягувався до адміністративної відповідальності, зокрема і за вчинення аналогічного правопорушення, у працівників поліції виникли обґрунтовані сумніви щодо перебування останнього у стані наркотичного сп`яніння, з огляду на що йому і було запропоновано пройти відповідний огляд у медичному закладі, про наслідки відмови від якого ОСОБА_1 , не міг не бути обізнаний.
Стосовно відсутності у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння, що підтверджується, на думку сторони захисту, висновком № 8845 від 06.10.2024 року, то виходячи з вказаного висновку у останнього виявлено вживання медичного препарату «бупренорфіна», який останній приймає перебуваючи з 2014 року на замісній терапії, що вже викликає сумніви щодо відсутності у ОСОБА_1 таких ознак. До того ж відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, а не за перебування у такому стані.
За таких обставин, суд вважає, що докази вини ОСОБА_1 є переконливими, достатніми та відповідають фактичним обставинам справи.
Виходячи з положень статті 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно зі статтею 33КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, наявність чи відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих обставин.
Вирішуючи питання про вид та розмір адміністративного стягнення, яке підлягає застосуванню до порушника, суд виходить з такого.
Обставин, що обтяжують чи пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.
Виходячи з даних про особу порушника, ОСОБА_1 одружений, має на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є інвалідом ІІ групи.
З огляду на ці обставини, суд доходить висновку про необхідність призначення ОСОБА_1 адміністративного стягнення, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу, а саме однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, оскільки саме такий вид стягнення, враховуючи вищевикладені обставини, буде достатньою мірою відповідальності до особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»від сплати судового збору звільняються інваліди I та II груп.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 є інвалідом ІІ групи, що підтверджується копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_4 від 18 лютого 2021 року.
Відтак, ОСОБА_2 звільняється від сплати судового збору при накладенні адміністративного стягнення.
Керуючись ст. ст. 40-1, 130 ч. 1,245,283,284ч.1,294 КУпАП, суддя
постановила:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік (Отримувач коштів: ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37941997; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA708999980313000149000008001, Кодкласифікації доходів бюджету: 21081300, призначенняадміністративні штрафи з метою забезпечення безпеки дорожнього руху).
Згідно з ч. 2 ст.308 Кодексу України про адміністративні правопорушення в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від сплати судового збору при накладенні адміністративного стягнення на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», як особу з інвалідністю ІІ групи.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Заводський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення постанови, апеляційної скарги.
Суддя: А.П. Завіновська
Судове рішення № 124689896, Заводський районний суд м. Запоріжжя було прийнято 27.01.2025. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 332/5966/24. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: