Єдиний державний реєстр судових рішень
Заводський районний суд м. Запоріжжя
69606 Україна м. Запоріжжя вул. Мирослава Симчича 65 тел.(061) 236-59-98
Справа № 332/5966/24
Провадження №: 3/332/20/25
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 січня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя Завіновська А.П., перевіривши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції ГУНП в Запорізькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, офіційно не працевлаштованого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановила:
06.10.2024 р. о 12.26 год., ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Volkswagen Passat, номерний знак НОМЕР_2 , по вул. Скворцовій, біля будинку № 1, в м. Запоріжжі, з явними ознаками наркотичного сп`яніння (неприродна блідість шкіри обличчя, сповільненість мови, ходи). Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Учасники справи, зокрема особа, що притягується до адміністративної відповідальності, в судове засідання не з`явились, були повідомлені про час та місце розгляду справи.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутність вказаних осіб.
Адвокатом Сивовою Я.В. подано клопотання, в якому захисник посилаючись на те, що працівники поліції не встановивши ознак наркотичного сп`яніння у ОСОБА_1 , упереджено, лише на підставі даних щодо притягнення останнього раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності, склали протокол про адміністративне правопорушення. При цьому, дії працівників поліції носять систематичний характер, оскільки ОСОБА_1 неодноразово зупинявся та направлявся для проходження огляду на стан сп`яніння з вказаних підстав. Водночас ОСОБА_1 , 06.10.2024 року станом на 16.20 год., самостійно пройшов огляд у медичному закладі і згідно до висновку, ознак наркотичного сп`яніння у нього не виявлено. Отже, захисник просив провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити, у зв`язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи та надавши оцінку доказам, наявним у ній, суд доходить висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена в повному обсязі.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 144191 від 06.10.2024 року за ознаками ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху (а.с. 3) та доданим до нього ДВД-диском із записом події правопорушення, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с. 5), довідкою командира взводу № 1 роти № 1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Запорізькій області, відповідно до якої ОСОБА_1 повторності за ст. 130 КУпАП не має, має посвідчення водія НОМЕР_3 від 25.10.2023 року (а.с. 8).
За встановлених фактичних обставин справи беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 при зазначених вище обставинах скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.
Доводи сторони захисту щодо відсутності в діях ОСОБА_1 , ознак адміністративного правопорушення, суд розцінює критично.
Так, за приписами п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 12 розділу ІІ Інструкції про виявлення у водії транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 року за № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними у пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.
З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що працівниками поліції були встановлені у ОСОБА_1 , ознаки наркотичного сп`яніння.
Крім того, враховуючи, що ОСОБА_1 раніше притягувався до адміністративної відповідальності, зокрема і за вчинення аналогічного правопорушення, у працівників поліції виникли обґрунтовані сумніви щодо перебування останнього у стані наркотичного сп`яніння, з огляду на що йому і було запропоновано пройти відповідний огляд у медичному закладі, про наслідки відмови від якого ОСОБА_1 , не міг не бути обізнаний.
Стосовно відсутності у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння, що підтверджується, на думку сторони захисту, висновком № 8845 від 06.10.2024 року, то виходячи з вказаного висновку у останнього виявлено вживання медичного препарату «бупренорфіна», який останній приймає перебуваючи з 2014 року на замісній терапії, що вже викликає сумніви щодо відсутності у ОСОБА_1 таких ознак. До того ж відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, а не за перебування у такому стані.
За таких обставин, суд вважає, що докази вини ОСОБА_1 є переконливими, достатніми та відповідають фактичним обставинам справи.
Виходячи з положень статті 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно зі статтею 33КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, наявність чи відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих обставин.
Вирішуючи питання про вид та розмір адміністративного стягнення, яке підлягає застосуванню до порушника, суд виходить з такого.
Обставин, що обтяжують чи пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.
Виходячи з даних про особу порушника, ОСОБА_1 одружений, має на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є інвалідом ІІ групи.
З огляду на ці обставини, суд доходить висновку про необхідність призначення ОСОБА_1 адміністративного стягнення, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу, а саме однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, оскільки саме такий вид стягнення, враховуючи вищевикладені обставини, буде достатньою мірою відповідальності до особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»від сплати судового збору звільняються інваліди I та II груп.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 є інвалідом ІІ групи, що підтверджується копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_4 від 18 лютого 2021 року.
Відтак, ОСОБА_2 звільняється від сплати судового збору при накладенні адміністративного стягнення.
Керуючись ст. ст. 40-1, 130 ч. 1,245,283,284ч.1,294 КУпАП, суддя
постановила:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік (Отримувач коштів: ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37941997; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA708999980313000149000008001, Кодкласифікації доходів бюджету: 21081300, призначенняадміністративні штрафи з метою забезпечення безпеки дорожнього руху).
Згідно з ч. 2 ст.308 Кодексу України про адміністративні правопорушення в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від сплати судового збору при накладенні адміністративного стягнення на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», як особу з інвалідністю ІІ групи.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Заводський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення постанови, апеляційної скарги.
Суддя: А.П. Завіновська
The court decision No. 124689896, Zavodskyi District Court of Zaporizhzhia City was adopted on 27.01.2025. The procedural form is On administrative offenses, and the decision form is . On this page, you will find important data about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find useful data conveniently.
This decision relates to case No. 332/5966/24. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: