Постанова № 12468198, 16.03.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 березня 2010 р.Справа №2а-720/10/12/1070 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі :

Головуючого судді

Котаревої Г.М. , при секретарі судового засідання Тарасовій О.М.,

розглянувши адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Феодосія АРК

до Державного підприємства "Склопластик"

про стягнення заборгованості у сумі 193832,55 грн

за участю представників:

від позивача Грушевська Н.В., довіреність № 6689/09 від 03.07.09;

від відповідача - не зявився.

Суть спору: Управління ПФУ у м. Феодосії (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду АРК з адміністративним позовом до Державного підприємства «Склопластик» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 193832,55грн.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі надав пояснення по суті спору.

Відповідач у судове засідання не зявився, про час, дату та місце судового розгляду повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Склопластик» зареєстрований виконавчим комітетом Феодосійської міської ради АР Крим 13.02.1998р., про що видано свідоцтво (а.с. 62), ЄДРПОУ 25146165.

Відповідач зареєстрований в Управлінні ПФУ у м. Феодосії як платник страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за № 07010637.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 5 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003, із змінами і доповненнями (далі Закон), всі відносини, які виникають між субєктами системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування регулюються виключно зазначеним законом, яким також визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками, організація та порядок здійснення управління в системі загальнообовязкового державного пенсійного страхування.

Контроль за правильним нарахуванням, своєчасним та повним перерахуванням та надходженням страхових внесків, інших платежів, здійснюється органами Пенсійного фонду. Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 64, абз. 8 частини 3 статті 106 Закону орган Пенсійного фонду має право звертатися до суду з позовами про стягнення недоїмки

Згідно з п.1 частини 1 статті 14 Закону страхувальниками визнаються роботодавці підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру. Частиною 1 статті 15 Закону визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники, зазначені у статті 14 Закону.

Страхувальник зобовязаний сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 днів із дня закінчення цього періоду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі оплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом (п. 6 ст. 20 Закону).

Згідно пункту 6 статті 17 Закону, страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати й сплачувати у встановлений термін й у повному обсязі страхові внески.

Згідно із п. 1 ст. 19 Закону № 1058 страхові внески для всіх без виключення роботодавців до солідарної системи нараховуються на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що визначаються згідно з нормативно правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці», виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також суми оплати перших пяти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності. Обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальником на підставі бухгалтерських та інших документів, у відповідності за якими здійснюється нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на які згідно із законодавство нараховуються страхові внески.

Пунктом 6 статті 20 Закону встановлено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до розрахунків сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, поданих відповідачем позивачу в порядку звітності, за відповідачем утворилась заборгованість зі сплати страхових внесків за жовтень 2009 р., в сумі 18162,05грн.

Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій (п. 2 ст. 106 Закону).

Стаття 106 Закону передбачає, що територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобовязаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Суми пені та фінансових санкцій можуть бути включені до вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування фінансових санкцій повязано з виникненням та сплатою недоїмки (абз. 4 п. 14 ст. 106 Закону № 1058).

Згідно із п. п. 2, 4, 5 ч. 9 ст. 106 Закону (в редакції, що діяла на час встановлення факту несвоєчасної сплати страхових внесків), за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:

10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;

20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;

50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

За донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми.

За неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Також, за несплату або несвоєчасну сплату страхових внесків, за приховування страхувальником сум заробітної плати на які нараховуються страхові внески, за донарахування органом ПФУ сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків, позивачем прийняті рішення про застосування до відповідача фінансових санкцій № 783 від 07.05.07р., штраф 151,94грн., № 946 від 04.06.07р., штраф 108,54грн., № 589 від 05.04.07р., штраф 4358,97грн. та пеня 1956,77грн., № 1506 від 04.10.07р., штраф 708227,28 грн. та пеня 26753,49грн., № 1634 від 05.11.07р., штраф 14184,41 грн. та пеня 3135,30грн., № 137від 01.02.08р., штраф 8506,53 грн. та пеня 1928,37грн., № 1392 від 04.09.08р., пеня 98,21грн.,

№ 1393 від 04.09.08р., штраф 323,77 грн. та пеня 6847,13грн., № 1991 від 12.11.08р., штраф 2160.40грн., № 1992 від 12.11.08р., штраф 100,23грн., № 144 від 13.02.09р., штраф 1598,04 грн. та пеня 13101,62грн., № 360 від 31.03.09р., штраф 2810,76 грн. та пеня 2350,98грн.

Вказані рішення отримані відповідачем, що підтверджується відміткою про отримання. Зазначені рішення відповідачем у встановленому порядку не оскаржені та не скасовані, тобто є узгодженими в розумінні Закону № 1058.

Як свідчать матеріали справи, відповідно до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 та списком № 2, та в підтвердження існуючій заборгованості наданими представником позивача копіями карток особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списками № 1 та № 2, за відповідачем за грудень 2009 року склалася заборгованість у сумі 3203,31 гривень за списком № 1 та 683,55 за списком № 2.

Статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.91 N 1788-XI зі змінами та доповненнями визначені категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. До 17.02.2000 року вказана стаття, крім визначення категорій працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, регулювала порядок внесення підприємствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. п. "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України" від 17.02.2000 р. N 1461-III порядок внесення плати на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій змінено. А саме норму, що регулювала дане питання у ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" - виключено та врегульовано порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій шляхом введення окремого виду збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".

Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", зі змінами та доповненнями, передбачено, що платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, передбачені ст. 1 цього Закону, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірах, встановлених ст. 4 цього Закону, що визначається у відсотковому відношенні від об'єкта оподаткування, який передбачений ст. 2 цього Закону.

Зокрема, у відповідності до вимог Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100 % розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. "а" та п.п. "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Розмір сум до відшкодування на поточний рік витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначається у повідомленнях, які формуються працівниками Пенсійного фонду України, а підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду визначену у повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (пп. 6.4, пп. 6.8 п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду N 21-1 від 19.12.2003 зі змінами та доповненнями).

Абзацом 5 п. 2 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який з 01.01.2006 р. стосується і осіб, пенсії яким призначені відповідно до п. п. "б" - "е" та "ж" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" і має зворотну дію, врегульовано лише порядок виплати пенсій, а не змінено порядку відшкодування та не звільнено підприємства, зазначені у ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від сплати збору на відшкодування виплачених пільгових пенсій.

У відповідності з вимогами ст. 3 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачують внески до Пенсійного фонду у порядку, визначеному законодавством України.

Пунктом 2 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тобто, діє зазначений вище порядок відшкодування.

Виходячи з викладеного відповідач зобовязаний щомісячно до 25-го числа здійснювати покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах.

Таким чином, заборгованість відповідача за грудень 2009 року по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсії за списком № 1, призначеної на пільгових умовах складає 3203,31 гривень, а за списком № 2 складає 683,55 гривень.

Під час судового розгляду судом досліджено договір укладений між позивачем та відповідачем № 7 від 09.09.09р., яким відповідачу надано розстрочення зі сплати накладених штрафів та пені на суму 171783,64 грн. з вересня 2009р. до червня 2014. Відповідно до договору страхувальник зобовязаний сплачувати поточні платежі до 20 числа кожного місяця та сплачувати чергову частку розстроченої заборгованості із штрафів і пені. Проте, 30.11.09р. позивачем прийняте рішення про розірвання договору про розстрочення № 7 від 09.09.09р. у звязку з несплатою в повному обсязі поточних платежів.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідачем не надано доказів, які б спростовували позовні вимоги.

При таких обставинах позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються, тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.

Під час судового засідання, яке відбулось 16.03.2010 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 160 КАС України постанову складено та підписано 23.03.2010 р.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства “Склопластик”( 98176, АР Крим, м. Феодосія, смт. Приморський, вул. Десантників, 1, ЄДРПОУ 25146165) на користь Управління ПФУ в м. Феодосії АР Крим (р/р 2560970448612, 2560970548613 у КРУ ВАТ “Державний Ощадний банк України”, МФО 324805, ЄДРПОУ 22300286) заборгованість у сумі 189945,69 грн., (р/р 25600010048601 у КРУ ВАТ “Державний Ощадний банк України”, МФО 324805, ЄДРПОУ 22300286) заборгованість у сумі 3886,86 грн

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України

Суддя Котарева Г.М.