Рішення № 124677846, 24.01.2025, Житомирський районний суд Житомирської області

Справа № 278/3427/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2025 року м. Житомир

Суддя Житомирського районного суду Житомирської області Дубовік О. М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства "ОТП Банк" до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся із позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість: за кредитним договором №2038286250 від 29.11.2021, що станом на 20.03.2024 становить 58392,52 грн; за кредитним договором №2037539261 від 19.09.2021, що станом на 20.03.2024 становить 31596,11 грн; за заявою-анкетою №2035080437_CARD від 19.12.2020, що станом на 26.03.2024 становить 37337,33 грн, а всього на загальну суму 127325,96 грн, а також судові витрати, що складаються зі сплаченого судового збору у сумі 3028, 00 грн.

Свої вимоги аргументує тим, що у зв`язку з неналежним виконанням умов кредитних договорів та заяви-анкети утворилася заборгованість у загальному розмірі 127325,96 грн.

Провадження у даній справі було відкрито в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву (а.с. 134).

У визначений ухвалою суду строк для подання відзиву відповідач відзив на позовну заяву на адресу суду не подав, вказану ухвалу та копію позову з доданими до нього документами не отримав; поштові відправлення повернулись на адресу суду не врученими адресату з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 137-140). Заяв, клопотань від відповідача на адресу суду не надходило.

Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 279 ЦПК Українирозгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

29.11.2021 між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №2038286250 (а.с. 42-45).

Відповідно до п. 1.1. кредитного договору загальний розмір кредиту, наданого позивачем відповідачу, становить 58853,00 грн, дата остаточного повернення кредиту 29.11.2023, строк, на який надано кредит, визначено графіком платежів, комісія за управління кредитом нараховується щомісячно, у розмірі 3% від суми кредиту.

Для розрахунку процентів за користування кредитом використовується фіксована процентна ставка у розмірі 0,01% річних, повернення кредиту та сплата процентів відбувається шляхом сплати позичальником ануїтентних платежів (п.п. 1.2., 1.3. договору).

Банк надає позичальнику кредит безготівково, шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок продавця (п.с. 2.1. договору).

Відповідно до п. 2.6.1 кредитного договору за порушення (виконання та/або неналежне виконання) боргових зобов`язань в обумовлені договором та правилами кредитування строки, позичальник зобов`язаний сплатити банку штраф у розмірі 150 грн за кожний випадок порушення боргових зобов`язань, але не частіше ніж 1 раз за календарний місяць.

Сторони договору досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору, підписанням якого підтвердили, що будь-які умови договору є істотними і підлягають виконанню в порядку, передбаченому договором/правилами кредитування (п. 5.1. договору).

Відповідно до додатку №1 до кредитного договору №2038286250 від 29.11.2021, графіку платежів та розрахунку загальної вартості кредиту зазначено детально строк кредиту 24 місяці, загальна вартість кредиту 67686,36 грн, щомісячний платіж позичальника становить 2821, 00 грн, крім останнього, який становить 2803, 36 грн (а.с. 46).

Банком виконано умови кредитного договору на видано відповідачу, а також продавцям, зазначеним у кредитному договорі, кредит у визначеному розмірі, що підтверджується меморіальними ордерами №48338962, №48338965 та №48338967 (а.с. 49-51).

Відповідачем на отримані кредитні кошти придбано товари на загальну суму 66348,00 грн, що підтверджується рахунком-фактурою №ФГ-1096-6987364 від 29.11.2021 (а.с. 52).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №2038286250 від 29.11.2021 станом на 20.03.2024 заборгованість за таким договором становить 58392,52 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту 49554,38 грн, заборгованість за відсотками 10,19 грн, заборгованість за комісією за розрахункове обслуговування 8827,95 грн (а.с. 14).

19.09.2021 між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір №2037539261 (а.с. 61-63).

Відповідно до п. 1.1. кредитного договору загальний розмір кредиту, наданого позивачем відповідачу, становить 40088, 00 грн, дата остаточного повернення кредиту 19.09.2023, строк, на який надано кредит, визначено графіком платежів, комісія за управління кредитом нараховується щомісячно, у розмірі 3% від суми кредиту.

Для розрахунку процентів за користування кредитом використовується фіксована процентна ставка у розмірі 0,01% річних, повернення кредиту та сплата процентів відбувається шляхом сплати позичальником ануїтентних платежів (п.п. 1.2., 1.3. договору).

Банк надає позичальнику кредит безготівково, шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок продавця (п.с. 2.1. договору).

Відповідно до п. 2.6.1 кредитного договору за порушення (виконання та/або неналежне виконання) боргових зобов`язань в обумовлені договором та правилами кредитування строки, позичальник зобов`язаний сплатити банку штраф у розмірі 150 грн за кожний випадок порушення боргових зобов`язань, але не частіше ніж 1 раз за календарний місяць.

Сторони договору досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору, підписанням якого підтвердили, що будь-які умови договору є істотними і підлягають виконанню в порядку, передбаченому договором/правилами кредитування (п. 5.1. договору).

Відповідно до додатку №1 до кредитного договору №2037539261 від 19.09.2021, графіку платежів та розрахунку загальної вартості кредиту зазначено детально строк кредиту 24 місяці, загальна вартість кредиту 40092,17 грн, щомісячний платіж позичальника становить 1671,00 грн, крім останнього, який становить 1659,17 грн (а.с. 64).

Банком виконано умови кредитного договору на видано відповідачу, а також продавцю, зазначеному у кредитному договорі, кредит у визначеному розмірі, що підтверджується меморіальними ордерами №29274857 та №29274859 (а.с. 68-69).

Відповідачем на отримані кредитні кошти придбано товари на загальну суму 39598,00 грн, що підтверджується рахунком-фактурою №СФGIT-0001347175 та службовим чеком від 19.09.2021 (а.с. 70-71).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №2037539261 від 19.09.2021 станом на 20.03.2024 заборгованість за таким договором становить 31596,11 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту 31589,56 грн, заборгованість за відсотками 6,55 грн (а.с. 15).

19.12.2020 між банком та відповідачем укладено кредитний договір №2035080437_CARD (а.с. 80).

Відповідно до п. 1.1. кредитного договору загальний розмір кредиту, наданого позивачем відповідачу, становить 28490,00 грн, дата остаточного повернення кредиту 19.12.2022, строк, на який надано кредит, визначено графіком платежів, комісія за управління кредитом нараховується щомісячно, у розмірі 3% від суми кредиту.

Для розрахунку процентів за користування кредитом використовується фіксована процентна ставка у розмірі 0,01% річних, повернення кредиту та сплата процентів відбувається шляхом сплати позичальником ануїтентних платежів (п.п. 1.2., 1.3. договору).

Кредитний договір є змішаним, відповідач відповідно до його умов отримав два типи кредиту одночасно: відповідно до п. 1 договору кредит у розмірі 28490,00 грн на придбання товару у продавця та строк до 19.12.2022 та відповідно до п. 2 договору- кредитну лінію із встановленим розміром кредитного ліміту (з можливістю збільшення відповідно до умов кредитного договору на строк 3 роки (з правом пролонгації).

Відповідно до додатку №1 до кредитного договору №2035080437_CARD, графіку платежів та розрахунку загальної вартості кредиту зазначено детально строк кредиту, загальну вартість кредиту 28492,97 грн (а.с. 81).

Відповідачем на отримані кредитні кошти придбано товари на загальну суму 32246,00 грн, що підтверджується рахунком-фактурою №СФGIT-0000779015 та фіскальним чеком від 19.12.2020 (а.с. 85-86).

Крім цього, відповідно до п. 2 кредитного договору №2035080437_CARD банк відкрив позичальнику поточний (картковий) рахунок разом із отриманням електронного платіжного засобу у вигляді картки МС GOLD, валюта рахунку гривня.

Пунктом 2.1. кредитного договору визначено умови обслуговування кредитної лінії, заява-анкета є невід`ємною частиною договору про видачу та обслуговування міжнародних платіжних пластикових карток.

Відповідачу видано банком електронний платіжний засіб із встановленим розміром кредитного ліміту, який неодноразово змінювався з огляду на регулярне використання кредитного ліміту відповідачем, а також відсутністю звернення із заявою про зменшення кредитного ліміту, що підтверджується довідкою від 30.04.2024 (а.с. 87).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №2035080437_CARD від 19.12.2020 станом на 26.03.2024 заборгованість за таким договором становить 37337,33 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту 4384,79 грн, заборгованість за відсотками 755,21 грн, заборгованість за прострочене тіло кредиту 16715,21 грн, заборгованість за простроченими відсотками 15482,12 грн (а.с. 16-22).

Крім цього, позивачем до матеріалів позовної заяви долучено звіт-рахунок за період з 21.12.2020 по 26.03.2024, який відображає операції з платіжними картками, виданими відповідачу, а також картковим рахунком ОСОБА_1 (а.с. 24-41).

Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254 (в редакції, чинній на час звернення до суду з позовною заявою), виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 (в редакції, чинній на час вирішення справи судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій).

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором.

До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16.09.2020 року по справі № 200/5647/18 та від 28.10.2020 року по справі № 760/7792/14-ц.

05.04.2024 АТ «ОТП Банк» надіслало на адресу ОСОБА_1 досудову вимогу про дострокове виконання грошових зобов`язань, в якій повідомлено останнього про стан заборгованості за кредитним договором, з вимогою в строки, передбачені законодавством та договором, сплатити прострочену заборгованість (а.с. 103).

Спір між сторонами виник з договірних правовідносин, які врегульовані нормами Цивільного кодексу України в частині позики та договору кредиту, а також регулюються загальними положеннями про договір та зобов`язання.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку Банк).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредитів, просив у тому числі, крім тіла кредитів (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками та простроченими відсотками за користування кредитними коштами.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за кредитними договорами від 19.12.2020, 19.09.2021 та від 29.11.2021, посилався на Анкету-заяву разом з Правилами користування карткою, Тарифи, Графіки платежів та Паспорт споживчого кредиту, як невід`ємні частини таких договорів.

У випадку несплати мінімального платежу заборгованість, яка не погашена Клієнтом в термін (строк), установлений Кредитним договором переходить в прострочені боргові зобов`язання. В подальшому прострочені боргові зобов`язання додаються до мінімального платежу, який Боржник має сплатити в наступному Платіжному періоді.

Тобто, заборгованість за простроченими відсотками - це нараховані відсотки за кредит, які не було сплачено боржником в попередніх платіжних періодах. Фактично кожного Платіжного періоду у випадку несвоєчасної сплати мінімального платежу відбувається перенесення поточної заборгованості в прострочену.

У звіт-рахунку (Виписці про рух коштів по рахунку) за період з 21.12.2020 по 26.03.2024 відображено Банком всі операції по картковому рахунку відповідача та відображено перенесення відсотків за кредит на прострочені відсотки (а.с. 24-41).

Контррозрахунок відсотків відповідача суду у матеріалах цієї справи не наданий, вказаний розрахунок відсотків Банку належними, допустимими доказами зі сторони відповідача у цій справі не спростований.

Стягнення прострочених відсотків не є окремим видом нарахування, а є лише відсотками за користування кредитом, які мав би сплатити Боржник в попередніх розрахункових періодах, однак не сплатив.

Стягнення заборгованості за простроченим тілом кредитом та простроченими відсотками не є подвійним стягненням заборгованості.

Так, Конституційний Суд України у рішенні від 22 червня 2022 року по справі № 3-188/2020(455/20), за конституційною скаргою Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" щодо відповідності Конституції України (конституційності) припису першого речення частини першої статті 1050 Цивільного кодексу України зазначив, що керуючись принципом расїа зипї зегуапсіа (договорів слід додержувати), ураховуючи приписи частини першої статті 190, абзацу другого частини першої статті 1048 Кодексу, усталену судову практику національних судів щодо правомірності стягнення процентів за користування кредитом, що їх нараховано за прострочений період, яка не зазнавала змін протягом 2011 -2017 років, Конституційний Суд України дійшов висновку, що як на момент укладення Кредитного договору, так і протягом строку кредитування Банк мав правомірні очікування на отримання процентів за користування грошовими коштами до дня повернення кредиту, а відтак право вимоги Банку щодо сплати йому таких процентів є майном та відповідно об`єктом права власності, захист якого гарантує стаття 41 Конституції України. Заборгованість за простроченим тілом кредиту та простроченими відсотками є складовою мінімального обов`язкового щомісячного платежу, які був зобов`язаний вносити відповідач за умовами договору, у зв`язку з чим заборгованість перейшла у прострочену.

Таким чином, умовами кредитного договору встановлювалася відповідальність у вигляді сплати прострочених відсотків за порушення зобов`язання, оскільки прострочені відсотки - це сума заборгованості за відсотками, які боржник не сплатив в попередніх платіжних періодах і вони перейшли з поточної заборгованості в прострочену.

Судом встановлено, що Банк, як кредитор, та ОСОБА_1 , як позичальник, при вищевикладених фактичних обставинах цієї справи безпосередньо в кредитних договорах, як його сторони, погодили, окрім розміру та порядку погашення тіла кредиту, також розмір та порядок нарахування відсотків, тому відсутні правові підстави для відмови у стягненні будь-якої вищезазначеної заборгованості відповідачу Банком за вищезазначеними кредитними договорами, у тому числі у вигляді заборгованості за відсотками та простроченими відсотками та простроченим тілом кредиту.

Оскільки, відповідно до вимог ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Так, правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, у якому, серед інших прав та обов`язків сторін, на боржника покладено цивільно-правовий обов`язок з повернення отриманих кредитних коштів, якому відповідає право кредитора вимагати їх повернення.

Позивач, надавши відповідачеві грошові кошти, виконав свої зобов`язання за кредитними договорами, тоді як відповідач, користуючись кредитними коштами, належним чином не виконує свої зобов`язання, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 127325,96 грн.

Неналежне виконання позичальником своїх зобов`язань за договором, від виконання яких ОСОБА_1 у добровільному порядку ухиляється (досудова вимога Банку залишилась без задоволення відповідачем), призвело до порушення прав Банку, як кредитора, тому порушене право підлягає захисту в судовому порядку шляхом задоволення позову Банку до відповідача у цій справі у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених ст. 82 ЦПК України. Належними доказами в розумінні ст. 77 ЦПК Україниє докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно з принципом диспозитивності, встановленим ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Оскільки право позивача як кредитодавця на своєчасне отримання позичених сум на умовах і в строки, що обумовлені кредитними договорами, які були підписані позичальником, є порушеним, то суд приходить до висновку, що воно підлягає відновленню шляхом стягнення з відповідача на його користь суми заборгованості за такими договорами у вищезазначеному розмірі.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ч. 1 ст.141ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь судовий збір у розмірі 3028,00 грн (а.с. 13).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 3, 5, 10, 12, 19, 23, 76-81, 89, 95, 258-259, 263-265, 274, 279, 352, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства "ОТП Банк" до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк», заборгованість:

- за кредитним договором №2038286250 від 29.11.2021, що станом на 20.03.2024 становить 58392,52 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту 49554,38 грн, заборгованість за відсотками 10,19 грн, заборгованість за комісією за розрахункове обслуговування 8827,95 грн;

- за кредитним договором №2037539261 від 19.09.2021, що станом на 20.03.2024 становить 31596,11 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту 31589,56 грн, заборгованість за відсотками 6,55 грн;

- за кредитним договором №2035080437_CARD від 19.12.2020, що станом на 26.03.2024 становить 37337,33 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту 4384,79 грн, заборгованість за відсотками 755,21 грн, заборгованість за прострочене тіло кредиту 16715,21 грн, заборгованість за простроченими відсотками 15482,12 грн, а всього на загальну суму 127325,96 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк», судовий збір у сумі 3028,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження в разі пропуску строку з поважних причин. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Акціонерне товариство «ОТП Банк», місце знаходження: місто Київ, вул. Жилянська, буд. 43: код ЄДРПОУ 21685166;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя О. М. Дубовік