Постанова № 124651343, 22.01.2025, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа № 751/9859/24

Провадження №3/751/196/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2025 року місто Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

в складі: головуючого судді Діденко А.О.

секретаря судового засідання Бобровник Н.В.

з участю захисника Рвачова О.О., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові в режимі відеоконференції справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -

В с т а н о в и в :

27.10.2024 о 06 год. 17 хв. у м. Чернігів, вул. Олександра Довженка, 78, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку на місці за допомогою приладу Драгер ARMF 0261, результат позитивний 0,93 проміле, проте з результатом огляду не згоден, а тому огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку в лікаря-нарколога, що підтверджується висновком №893 від 27.10.2024. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху.

За даним фактом стосовно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав та підтримав позицію захисника, який просив закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення. Захисник зазначив, що висновок про перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння складений лікарем, який не проходив тематичне удосконалення за відповідною програмою. Також зразки біологічного середовища в ОСОБА_1 не відбиралися та лабораторне дослідження не проводилось. Натомість медичний огляд проводився лише за допомогою приладу Драгер, що не передбачено Інструкцією №1452/735 від 09.11.2015. За таких обставин медичний висновок №893 від 27.10.2024 є недопустимим доказом, оскільки лікарем при проведенні медичного огляду грубо порушено порядок огляду.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, захисника, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення; актом медичного огляду №893 від 27.10.2024 та висновком КНП «ЧОПНЛ» Чернігівської обласної ради №893 від 27.10.2024, відповідно до якого ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння (огляд проводився за допомогою приладу Драгер Alcotest 6820 №ARSL-0091 27.10.2024 о 06.37 результат 0,73‰ проміле, та 27.10.2024 о 06.57 результат 0,68‰ проміле); рапортом інспектора взводу №1 роти №1 БУПП в Чернігівській області ДПП; відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, що міститься на доданому до протоколу оптичному диску.

Так, із оглянутого в судовому засіданні відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та був зупинений працівниками поліції. Надалі, після повідомлення поліцейським ознак алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 за допомогою приладу Драгер пройшов огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння, проте з результатом огляду не погодився, а тому був доставлений до медичного закладу, де лікарем за результатом проведеного за допомогою приладу Драгер огляду складений висновок про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння.

Оцінюючи аргументи захисту стосовно недопустимості Висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 27.10.2024 №893, складеного КНП «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» (далі також «Висновок №839»), суд виходить із наступного.

В обґрунтування недопустимості даного доказу захисником було акцентовано увагу на тому, що у відповідь на адвокатський запит КНП «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» не було надано підтвердження проходження лікарем, який склад даний висновок, тематичного удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МОЗ та МВС від 09.11.2015 №1552/735 огляд у закладах охорони здоров`я щодо виявлення стану сп`яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством.

Суд зауважує, що із наявної в матеріалах справи копії листа КНП «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» від 31.01.2024 №474 не вбачається того факту, що лікар-нарколог, яким було складено Висновок №839, не пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою. Зазначений лист не містить жодного твердження про відсутність факту проходження тематичного удосконалення, або інших відомостей, які дозволяють дійти такого висновку.

При цьому стороною захисту не долучено до матеріалів справи копії адвокатського запиту від 28.10.2024 №130/28/10 із тим колом питань, відповідь на які було запитано захисником у даної установи.

Крім того, до матеріалів справи не долучено доказів звернення адвоката щодо складення радою адвокатів відповідного регіону адміністративного протоколу за ст. 212-3 КУпАП за фактом протиправного ненадання інформації на запит адвоката або доказів іншої форми оскарження бездіяльності щодо надання інформації на запит адвоката.

За наведених умов, твердження захисту про бездіяльність КНП «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» в частині надання відомостей про проходження лікарем тематичного удосконалення не є підтвердженими матеріалами справи, а аргументи щодо не проходження лікарем тематичного удосконалення є лише припущенням сторони захисту.

Суд зауважує, що розгляд справ про адміністративні правопорушення здійснюється судом на засадах диспозитивності й змагальності згідно статті 129 Конституції України, а тому суд не має повноважень здійснювати самостійне збирання доказів на користь будь-якої зі сторін провадження. Така позиція суду узгоджується із висновками ЄСПЛ у справах «Малофєєва проти росії» та «Карелін проти росії».

Оцінюючи аргумент захисту щодо не проходження, як на думку захисту, лікарем-наркологом тематичного удосконалення, суд вважає за необхідне також відзначити наступне.

Усталена судова практика щодо оцінки доказів на предмет їх допустимості свідчить про те, що не будь-яка невідповідність порядку одержання доказів вимогам законодавства призводить до визнання доказу недопустимим. Здійснюючи оцінку доказу на предмет допустимості, суд повинен в кожному окремому випадку врахувати характер такого порушення та його суттєвість, зокрема чи вплинуло це порушення на достовірність доказу чи інші його властивості, чи зумовило порушення прав людини, чи мало місце перевищення службових повноважень суб`єктом владних повноважень тощо.

Навіть вдавшись до умоглядного припущення про можливі недоліки щодо проходження лікарем-наркологом тематичного удосконалення, суд зауважує на відсутності підстав ставити під обґрунтований сумнів достовірність Висновку №839 як доказу. Так, учасниками провадження не заперечується сам факт наявності відповідної кваліфікації (медичної освіти) у лікаря-нарколога кабінету з проведення медичних оглядів на стан алкогольного та наркотичного сп`яніння КНП «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» ОСОБА_2 , не ставиться під сумнів відповідність вимогам законодавства вимірювального приладу, за допомогою якого здійснювався медичний огляд, зокрема його повірка, а повноваження лікаря щодо проведення такого огляду узгоджуються з положеннями його посадової інструкції, копія якої долучена до матеріалів справи.

Складений лікарем-наркологом Акт медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 27.10.2024 №893 містить відомості про зміст та результати виконаних процедур (перший показник проби алкоголю 0,73% проміле, а другий через 20 хвилин після першого обстеження 0,68% проміле), відомості про пристрій, за допомогою якого здійснювалося дослідження (зокрема про чинність пристрою Drager Alcotest 6820 до 21.12.2024), відомості про інші виявлені ознаки алкогольного сп`яніння (точність рухів, зокрема неточне виконання пальце-носової проби, наявність тремтіння пальців рук, наявність запаху алкоголю з порожнини рота).

Суд зауважує, що одержані в ході огляду лікарем-наркологом дані про показники проби алкоголю 0,73% проміле та 0,68% проміле не перебувають у суперечності із тими даними, що були одержані працівниками поліції на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Drager Alcotest 7510 0,93% проміле.

Механізм проведення медичного огляду як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі належно зафіксовано відеозаписом портативних пристроїв відеофіксації працівників поліції.

За наведених умов, суду не надано достатніх даних, які би давали підстави сумніватися в таких властивостях Висновку №893, як доказу, зокрема достовірність та допустимість цього доказу.

Також в обґрунтування тверджень про недопустимість Висновку №893 як доказу захисник послався на те, що згідно пунктів 12 та 13 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МОЗ та МВС від 09.11.2015 №1552/735 (далі Інструкція), лікар був зобов`язаний відібрати зразки біологічного середовища ОСОБА_1 та провести лабораторне дослідження, однак останній обмежився лише пропозицією обстеження із застосуванням приладу драгер, що, на думку захисника, є абсолютно протиправним.

Погодитися із цими аргументами суд не може з наступних підстав.

Згідно з пунктом 10 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103, огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність), тестів на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи. У разі позитивного результату тесту обов`язковим є підтвердження наявності наркотичного засобу або психотропної речовини лабораторним дослідженням.

Згідно із пунктом 7 розділу ІІІ Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове.

Тобто, як чітко вбачається із цитованих вище нормативних приписів, проведення лабораторного дослідження вилученої біологічної речовини є обов`язковим саме у тому випадку, якщо огляд проводиться на предмет наркотичного сп`яніння, однак не алкогольного.

Такий висновок суд цілковито узгоджується із приписами пункту 9 розділу ІІІ Інструкції, згідно із яким використання в закладах охорони здоров`я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Тобто положення Інструкції містять прямий дозвіл щодо використання сертифікованої та повіреної вимірювальної техніки, який перебуває в логічному узгодженні із положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103.

З урахуванням наведених вище приписів законодавства, позиція сторони захисту щодо порушення порядку проведення огляду в аспекті застосування вимірювального приладу «Драгер» замість лабораторного дослідження зразків біологічного середовища - не відповідає дійсності.

Щодо посилань сторони захисту на позицію, висловлену в листі ДУ «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» від 16.04.2024 №01/10/369, яку сторона захисту трактує як підтвердження протиправності проведення огляду в закладі охорони здоров`я на визначення стану алкогольного сп`яніння із застосування приладу вимірювання, суд зауважує таке.

У першу чергу слід відзначити, що вказаний лист ДУ «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» від 16.04.2024 №01/10/369 стороною захисту було надано без долучення копії первинного-листа запиту, що виключає повноцінну оцінку цього листа в логічному взаємозв`язку із контекстом поставлених питань.

Крім того, на відповідне питання суд стороною захисту не було надано підтвердження повноважень ДУ «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» щодо офіційного тлумачення нормативно-правових актів, затверджених Кабінетом Міністрів України та іншими центральними органами виконавчої влади України.

Згідно із пунктом 24 розділу ІІІ Інструкції Український моніторинговий та медичний центр з наркотиків та алкоголю Міністерства охорони здоров`я України (за твердженнями захисту правонаступником якого є ДУ «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України») здійснює клінічний моніторинг якості та результатів медичних оглядів клініко-анамнестичних даних обстежуваної особи та методичний контроль за проведенням оглядів на стан сп`яніння.

Однак поняття клінічний моніторинг якості та результатів медичних оглядів клініко-анамнестичних даних обстежуваної особи та методичний контроль за проведенням оглядів на стан сп`яніння не є тотожними наявності повноважень даної установи щодо офіційного тлумачення нормативно-правих актів органів виконавчої влади.

Суд зауважує, що повноваження окремих органів щодо офіційного роз`яснення законодавства повинні бути чітко визначені профільним законодавством. До таких органів, що уповноважені надавати офіційні роз`яснення окремих актів законодавства, належать, зокрема Національне агентство з питань запобігання корупції, Державна податкова служба України, Міністерство юстиції України тощо. Однак ДУ «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» до таких органів не належить, і достатніх аргументів на підтвердження протилежного суду не надано.

За таких умов, позиція посадових осіб ДУ «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України», висловлена у зазначеному вище листі від 16.04.2024 №01/10/369, є їх особистою позицію щодо окреслених питань, яка імперативного значення для розгляду даної справи не має.

З урахуванням наведеного, твердження щодо недопустимості як доказу Висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 27.10.2024 №893, складеного КНП «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня», суд відхиляє.

За вказаних обставин суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується належними, допустимими та достатніми доказами, які доповнюють один одного та узгоджуються із стандартом доказування "поза розумним сумнівом".

При визначенні виду стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність правопорушника згідно зі ст. ст. 34, 35 КУпАП суд не вбачає.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_1 стягнення, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп.

Керуючись ст.ст. 1, 9, 23, 33, ч. 1 ст. 130, 245, 283, 284 п. 1, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 (сімнадцяти тисяч) грн (отримувач коштів: ГУК у Чернігівській області/21081300, код отримувача (код ЄДРПОУ): 37972475, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA528999980313070149000025001, КБКД: 21081300, призначення платежу*21081300, серія протоколу, № протоколу, ПІБ), з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп. на користь ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача Казначейство України, МФО 899998, рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Роз`яснити правопорушнику, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі її оскарження не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Згідно зі ст. 291 КУпАП постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

На постанову протягом десяти днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Новозаводський районний суд м. Чернігова.

Повний текст постанови суду складено 24.01.2025.

Суддя: А.О. Діденко