Рішення № 124641067, 22.01.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2025 року № 320/47480/24

Київський окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Перепелиця А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПОРТ ПАПІР" до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "ІМПОРТ ПАПІР" (далі - позивач) з позовом до Київської митниці (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення ВМО №3 митного поста «Західний» Київської митниці Державної служби України «Про коригування митної вартості товарів» від 02.07.2024 №UA 100120/2024/000010/2.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено про протиправність оскаржуваного рішення щодо коригування митної вартості товарів, оскільки містить недостовірні дані, на підставі яких відповідачем скориговано заявлену позивачем за ціною контракту митну вартість імпортованого ним товару, що призвело до порушення його прав та законних інтересів. Позивачем наголошено на тому, що визначена митна вартість товару у декларації від 01.07.2024 №24UA100120216473U0 за основним методом (за ціною договору (контракту) є повністю обґрунтованою, відповідає фактичним обставинам справи, є правдивою та підтвердженою всіма необхідними первинними документами, які було складено за наслідками здійснення господарської операції.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.10.2024 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого позов не визнано та зазначено, що при проведенні контролю митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за митною декларацією від 01.07.2024 №24UA100120216473U0 встановлено, що декларантом до митного оформлення не надано всіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товарів та документи, не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості.

У поданій до суду відповіді на відзив позивачем вказано, що ним у повному обсязі було виконано приписи чинного законодавства та надано митному органу повне, достовірне та всебічне обґрунтування всього ланцюга постачання імпортованого товару, підтверджено його первинними документами, які відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 у задоволенні клопотання представника товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПОРТ ПАПІР" про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін відмовлено.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Між SHENZHEN YIERGAO STATIONERY CO., LTD (продавець) та позивачем (покупець) було укладено зовнішньоекономічний контракт від 30.01.2024 № 20240130, відповідно до умов пункту 2.1 якого продавець зобов`язується продати і поставити товар позивачу, а позивач зобов`язується купити продукцію, обсяги та ціни якої вказані у Проформі Інвойсі (Контракт від 30.01.2024 № 20240130, у додатках). Згідно умов пункту 3.1 Контракту, умови поставки товару в Україну було узгоджено сторонами на умовах FOB SHENZHEN (відповідно до положень Інкотермс-2010 термін FOB (Free On Board (... named port of shipment) Франко борт (... назва порту відвантаження) означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. При цьому, всі витрати пов`язані із завантаженням товару в контейнер на складі постачальника, доставка контейнера в порт, навантаження контейнера на борт судна, замитування, коносамент, агентські послуги, тощо є такими що включені у контрактну вартість товару).

На виконання п. 3.1 вказаного контракту від 30.01.2024 № 20240130, продавець 23.04.2024 помістив придбаний позивачем товар (журнали рееєстраційні, бухгалтерські книги, канцелярські товари та аналогічні вироби: папки реєстратори, далі товар) у контейнер CTR NBR: TRHU8129441: SEAL NO: EMCPTE7673 (далі контейнер) та доставив до порту Shenzhen, термінал YANTIAN, CHINA (Пакувальний лист, Проформа Інвойс №PI-YEG20240131 від 23.04.2024).

Для перевезення контейнеру з порту завантаження (Shenzhen, термінал YANTIAN, CHINA) до м. GDYNIA, POLAND, позивачем був залучений експедитор ФОП ОСОБА_1 відповідно до договору на транспортно-експедиційне обслуговування та організацію перевезень вантажів автомобільним та/або морським та/або залізничним та/або авіаційним транспортом у внутрішньому та/або міжнародному сполученнях від 07.12.2023 №183 (далі - Договір від 07.12.2023 №183). Надані послуги за Договором від 07.12.2023 №183 підтверджено: актами надання послуг від 25.06.2024 №8142, від 25.06.2024 №8142; рахунком-фактурою від 07.06.2024 №8142; заявкою на перевезення вантажу в міжнародному сполученні від 18.04.2024 №8142 (додаток до Договору від 07.12.2023 №183); платіжними інструкціями від 11.06.2024 №46, від 10.07.2024 №115.

У свою чергу, експедитор ФОП ОСОБА_1 до перевезення контейнеру залучила експедитора ФОП ОСОБА_2 , що підтверджується: договором на транспортно-експедиційне обслуговування та організацію перевезень вантажів автомобільним та/або морським та/або залізничним та/або авіаційним транспортом у внутрішньому та/або міжнародному сполученнях від 03.01.2020 №393-Е; актом надання послуг від 25.06.2024 №8143; рахунком-фактурою від 07.06.2024 №8143; заявкою на перевезення вантажу в міжнародному сполученні від 18.04.2024 №8143; платіжними інструкціями від 11.06.2024 №11060, від 03.07.2024 №11107.

Зі сторони ФОП ОСОБА_2 до перевезення вантажу було залучено в якості експедитора товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕК «РАС Логістик Південь» згідно договору на транспортно-експедиційне обслуговування та організацію перевезень вантажів автомобільним та/або морським та/або залізничним та/або авіаційним транспортом у внутрішньому та/або міжнародному сполученнях від 17.01.2024 103-П, внаслідок чого складено: акт-приймання передачі наданих послуг від 25.06.2024 №Т-0000145; рахунок від 07.06.2024 №Т-0000145; заявку на перевезення вантажу в міжнародному сполученні від 18.04.2024 №8143. Оплата за надані послуги була проведена відповідно до платіжної інструкції від 11.06.2024 №7490.

Згідно договору транспортної експедиції від 01.03.2024 №010324 товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕК «РАС Логістик Південь» до морського перевезення контейнеру залучило компанію-перевізника SHENZHEN WESEND GLOBAL LOGISTICS LTD, яка доставила контейнер до м. GDANSK.

Після прибуття контейнеру до м. GDANSK, товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕК «РАС Логістик Південь» було залучено компанію SPS GROUP Sp.Z.O.O. на підставі договору на перевезення вантажів та організацію митно-брокерських послуг на території Польщі від 02.03.2023 №020324, яка спеціалізується на наданні експедиторських та митних послуг. Протягом 11.06.2024 25.06.2024 SPS GROUP Sp.Z.O.O. перевезло контейнер до м. GDYNIA.

Для подальшого перевезення товару за маршрутом від м. GDANSK до м. Києва, позивачем 25.06.24 був залучений перевізник ФОП « ОСОБА_3 » (договір від 21.06.2024 №21/06/24), який отримав товар від SPS GROUP Sp.Z.O.O. у м. GDANSK та доставив вантаж на територію України до м. Києва.

У подальшому, з метою здійснення митного оформлення товарів 01.07.2024 позивачем було подано до митного органу електронну митну декларацію (ЕМД), якій присвоєно №24UA100120216473U0 та якою було задекларовано для митного оформлення наступний товар: журнали реєстраційні; бухгалтерські книги; канцелярські товари та аналогічні вироби: папки - реєстратори.

Так, на підтвердження розрахункової митної вартості товарів позивачем до ЕМД №24UA100120216473U0 додано наступні документи: пакувальний лист від 23.04.2024 б/н; рахунок-проформу від 30.01.2024 РІ-YEG20240130; рахунок-фактуру від 23.04.2024 PS-YEG20240131; коносамент від 07.05.2024 B/L NO. WST2404073; автотранспортну накладну від 25.06.2024 №9441; супровідний документ від 21.06.2024 №24PL322080NU6S2J74; декларацію про походження товару від 30.01.2024 PI-YEG20240130; банківські платіжні документи від 29.02.2024 №37, від 24.04.2024 №46 та від 25.04.2024 №47; документи, що підтверджують вартість перевезення товару від 26.06.2024 №864, від 26.06.2024 б/н; зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу від 30.01.2024 №20240130; договір перевезення від 07.12.2023 №183-3; договір перевезення від 21.06.2024 21/06/24.

Оскільки поставка товару відбувалася на умовах FOB порт SHENZHEN, термінал YANTIAN, CHINA, а також з огляду на пункт 6 частини десятої статті 58 Митного кодексу України, позивачем до митної вартості товару також були включені та задекларовані витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

За наслідками опрацювання поданної позивачем ЕМД №24UA100120216473U0 з копіями документів, відповідач направив до декларанта електронне повідомлення, у якому зазначив, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товарів, а саме надані декларантом документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів не містять усіх відомостей щодо фактично сплаченої ціни товару (яка підлягає сплаті) та запропонував декларанту надати додаткові документи з урахуванням положень частин другої, третьої статті 53 та частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України.

У відповідь на електронне повідомлення позивач направив до митного органу письмові пояснення, до яких долучив наступні документи: договір від 07.12.2023 №183-3; акт наданих послуг від 25.06.2024 №8142; рахунок від 07.06.2024 №8142; заявка на перевезення від 18.04.2024 №8142; платіжні інструкції про перерахування коштів №46 від 11.06.2024 та №115 від 10.07.2024; регістри бухгалтерського обліку по рахунках 685, де відображені операції по взаємовідносинам ТОВ "ІМПОРТ ПАПІР" з ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_3 ; регістри бухгалтерського обліку по рахунку 632, де відображені операції по взаємовідносинам ТОВ «ІМПОРТ ПАПІР» з постачальником SHENZHEN WESEND GLOBAL LOGISTICS LTD та по рахунку 28 відображення згідно інвойса №PI-YEG20240131 від 23.04.2024; регістр бухгалтерського обліку по рахунках 685, де відображені операції по взаємовідносинам ТОВ "ІМПОРТ ПАПІР" з Державною митною службою України; листи/витяги з китного кабінету про рух коштів; договір №393-Е від 03.01.2020; акт наданих послуг від 25.06.2024 №8143; рахунок від 07.06.2024 №8143; заявка на перевезення №8143 від 18.04.2024; платіжні інструкції про перерахування коштів №11060 від 11.06.2024 та №11107 від 03.07.2024; договір №103-П від 17.01.2024; акт наданих послуг №T-0000145 від 25.06.2024; рахунок №T-0000145 від 07.06.2024; заявка на перевезення №8143 від 18.04.2024; платіжні інструкції про перерахування коштів №7490 від 11.06.2024 та №7504 від 03.07.2024; договір №010324 від 01.03.2024; паперова копія електронного листа ТОВ «ТЕК« РАС Логістик Південь»; договір №020324 від 02.03.2023; транспортне замовлення №25/06-2024/SPS; лист-замовлення №0096 від 12.06.2024; договір №21/06/24 від 21.06.2024; CMR №9441, інвойс №PI-YEG20240131 від 23.04.2024; декларація MRN 24PL322080NU6S2J74; рахунки на оплату №34 від 03.07.2024 та №32 від 26.06.2024; акт наданих послуг №34 від 03.07.2024 №33 від 03.07.2024; заявка на перевезення №3 від 24.06.24; платіжні інструкції про перерахування коштів від 03.07.2024 №1001 та від 03.07.24 №1004; коносамент BL №WST2404073; інвойс та пакувальний лист товару від 23.04.2024.

За наслідками розгляду поданих позивачем документів, Київською митницею було винесено рішення про коригування митної вартості товарів від 02.07.2024 №UA100120/2024/000010/2, яким визначено митну вартість імпортованих позивачем товарів (журнали реєстраційні, бухгілтерські книги, канцелярські товари та аналогічні вироби: папки-реєстратори) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів та 02.07.2024 виписано картку відмови в прийнятті митної декларації та митному оформленні товарів №UA100120/2024/000129.

Не погоджуючись з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно пункту 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході; торгівлі за умов повної конкуренції.

Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який; можна визначити.

Правовідносини, пов`язані зі справлянням митних платежів регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до частини другої статті 1 Митного кодексу України відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Згідно пункту 34-1 частини першої статті 4 Митного Кодексу України (далі - МК України), органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, митниці та митні пости.

Відповідно до положень статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною першою статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно частини першої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;

2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації (частина друга статті 52 МК України).

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості (частина четверта статті 52 МК України).

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей. (частини восьма, дев`ята статті 52 МК України).

Відповідно до частини першої статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

- декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

- якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

- якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини третьої статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною четвертою статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

- виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

- довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

- розрахунок ціни (калькуляцію).

Частинами першою - третьою статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодекс.

Відповідно до частини дванадцятої статті 264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.

Згідно частини першої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною сьомою статті 55 МК України визначено, що у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Згідно частини восьмої вказаної статті МК України, протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

Відповідно до частини дев`ятої статті 55 МК України, у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Положення статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частини першої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частиною другою статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця. Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов`язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (частини п`ята - восьома статті 58 МК України).

Згідно приписів пункту 6 Розділу ІІ вказаних Методичних рекомендацій, при перевірці розрахунку, здійсненого декларантом або уповноваженою ним особою при визначенні митної вартості товарів за основним методом, та чисельного значення заявленої митної вартості, зокрема, аналізується: включення всіх складових митної вартості; включення всіх платежів, які відповідають вимогам, встановленим частинами п`ятою - восьмою статті 58 Кодексу, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; наявність помилок при перенесенні відомостей з документів, які підтверджують митну вартість товарів, до митної декларації та/або до декларації митної вартості; наявність арифметичних помилок в митній декларації, декларації митної вартості або документах, які підтверджують митну вартість товарів; наявність помилок при перерахунку сум в іноземній та/або національній валютах; наявність помилок при здійсненні нарахувань (наприклад, знижок); наявність помилок при перерахуванні одиниць виміру оцінюваного товару на одиниці виміру товару відповідно до Митного тарифу України.

При перевірці розрахунку та числового значення заявленої митної вартості товарів здійснюється перевірка наявності у підтверджуючих документах всіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, а саме: ДМВ (якщо ДМВ подається); митній декларації графи 12, 20, 22, 31 (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості), 42, 43, 44 (в частині наявності реквізитів документів, які підтверджують митну вартість товарів), 45, 46; документах, поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, для декларування яких не застосовується митна декларація (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості); рахунку-фактурі або іншому документі, який визначає вартість товару (пункт 7 Розділу ІІ Методичних рекомендацій).

Отже, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки, контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція щодо витребування митницями додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості товару викладена Верховним Судом в постанові від 04.04.2018 по справі № 826/27058/15.

Суд наголошує, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України, а саме статтею 53, заборонено.

Водночас, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 05.03.2019 у справі № 815/5791/17.

Разом з тим, в силу частини п`ятої статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Частиною третьою статті 54 Митного кодексу України встановлено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Статтею 55 Митного кодексу встановлено порядок коригування митної вартості товарів.

Відповідно до частини другої цієї статті письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (далі - Правила), встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" має містити окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові 23.10.2020 у справі №820/3231/16, яка врахована судом при ухваленні даного рішення, обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Як вбачається з пункту 33 оскаржуваного рішення, декларантом до митного оформлення не надано всіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товарів, а надані документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості.

Відповідач в оскаржуваному рішенні вказав, що надана довідка про транспортні витрати не відноситься до первинних документів та її ведення не передбачено чинним законодавством. Довідка про транспортні витрати, з урахуванням з п. 44.1 Податкового кодексу України, не може бути належним, самостійним та виключно єдиним документом, що підтверджує витрати на перевезення товарів, оскільки не є первинним документом в розумінні ч.2 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIY «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Крім того, в рішення про коригування митної вартості митним органом зазначено, що: «відповідно до Конвенції ООН «По договорам повністю або часткового морського міжнародного перевезення вантажів» від 11.12.2008, Конвенції ООН «Про морське перевезення» від 1978 року, транспортним документом морського перевезення, який прирівнюється до договору морського перевезення та містить відповідну інформацію, є коносамент (BILL OF LADING), зокрема лінійний коносамент (MASTER BILL OF LADING). Згідно вищевказаних міжнародних Конвенцій та міжнародної практики, коносамент містить дані, що характеризують вантаж і дозволяють його ідентифікувати, дані щодо умов перевезення, найменування відправника/перевізника, місце приймання/завантаження вантажу, місце призначення, відомості щодо фрахту (сплачений чи підлягає сплаті), його розміру, умов зберігання в порту відправлення/прибуття та інші істотні умови перевезення/оплати за товар. Таким чином, MASTER BILL OF LADING, як договір морського перевезення, та інвойс складений до нього, містять ключову інформацію необхідну митним органам для здійснення перевірки достовірності декларування складових митної вартості, зокрема вартості транспортування вантажу, відповідно до умов розділу ІІІ Кодексу. В той же час, зазначених документів на морське перевезення (MASTER BILL OF LADING, інвойс/ інвойси до нього) до митного органу декларантом також не надано. До митного оформлення додано документ за кодом згідно класифікатора « 0705» від 07.05.2024 № B/L NO. WST2404073, який не є достатнім та інформативним доказом щодо вартості транспортування оцінюваної партії товару та інших ключових умов перевезення оцінюваної партії товару».

З аналізу викладеного вбачається, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів обґрунтовано сумнівами щодо вартості транспортування товару.

Судом встановлено, що на підтвердження реальності здійснення господарських операцій щодо морського перевезення спірного товару, а також переміщення контейнеру за маршрутом м. Гданськ - м. Гдиня - м. Київ, позивач разом із супровідним листом надіслав на адресу відповідача копії первинних документів, зокрема:

- по взаємовідносинам між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "ІМПОРТ ПАПІР" надано: Договір №183-3 від 07.12.2023; акт наданих послуг №8142 від 25.06.2024; рахунок №8142 від 07.06.2024; заявку на перевезення №8142 від 18.04.2024; платіжні інструкції про перерахування коштів, регістри бухгалтерського обліку де відображені дані операції; пакувальний лист від 23.04.2024; інвойс від 23.04.2024;

- по взаємовідносинам між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 надано: Договір №393-Е від 03.01.2020; акт наданих послуг №8143 від 25.06.24 р.; рахунок № 8143 від 07.06.2024; заявку на перевезення №8143 від 18.04.2024; платіжні інструкції про перерахування коштів;

- по взаємовідносинам між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «ТЕК «РАС Логістик Південь» надано: договір №103-П від 17.01.2024; акт наданих послуг №Т-0000145 від 25.06.2024; рахунок №Т-0000145 від 07.06.2024; заявку на перевезення №8143 від 18.04.2024; платіжні інструкції про перерахування коштів;

- по взаємовідносинам між ТОВ «ТЕК «РАС Логістик Південь» та SHENZHEN WESEND GLOBAL LOGISTICS LTD надано: договір №010324 від 01.03.2024, паперова копія електронного листа;

- по взаємовідносинам між ТОВ «ТЕК «РАС Логістик Південь» та SPS GROUP Sp.Z.O.O. надано: договір № 020324 від 02.03.2023, транспортне замовлення №25/06-2024/SPS; лист-замовлення №0096 від 12.06.2024;

- по взаємовідносинам між ТОВ "ІМПОРТ ПАПІР" та ФОП ОСОБА_3 надано: договір №21/06/24 від 21.06.2024; СМR №9441; декларація MRN 24PL322080NU6S2J74; рахунки на оплату №34 від 03.07.2024 та №32 від 26.06.2024; платіжні інструкції про перерахування коштів №1001 від 03.07.2024 та №1004 від 03.07.2024; регістри бухгалтерського обліку.

Крім того, позивачем було надано на адресу відповідача коносамент BL №WST2404073, Інвойс та пакувальний лист від 23.04.2024.

Таким чином, суд, зважаючи на надані позивачем документи до митного оформлення щодо транспортування товару, вказує на необґрунтованість висновків митного органу, оскільки позивачем надано документи, які дають змогу перевірити суму сплачену за транспортування товару.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, зазначеною у постанові від 31.05.2019 у справі №804/16553/14, адміністративне провадження № КУ9901/5149/18, якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Виходячи з наведеного випливає висновок, що доводи, які зазначені відповідачем у графі 33 рішення про коригування митної вартості не можуть бути підставою для витребування у декларанта додаткових документів.

При цьому, суд враховує, що зауважень з приводу розміру сплаченої позивачем суми згідно зовнішньоекономічного контракту від 30.01.2024 №20240130 (29106,00 доларів США) у відповідача не виникло з огляду на відсутність таких висновків в оскаржуваному рішенні.

Виходячи з наведеного випливає висновок, що доводи, які зазначені відповідачем у рішенні про коригування митної вартості та електронному повідомленні не є підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності що впливають на митну вартість, або ознаки підробки. Не надано доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. У відповідача були в наявності всі документи, які підтверджували митну вартість товару за ціною договору.

Відповідач у графі 31 спірного рішення зазначив порядковий номер 6 методу визначення митної вартості, що був застосований митним органом при визначенні митної вартості товару, а саме за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. Проте митний орган не вказав джерело, що було взяте за основу при визначенні митної вартості.

Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, що зареєстровані в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за № 883/21195, визначено, що в разі здійснення коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів чи за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу до того ж зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, зазначеною у постанові від 19.06.2018 у справі №826/6346/16, провадження №К/9901/36092/18, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у своїх постановах від 31.01.2018 у справі №813/7272/13-а (К/9901/3036/18), від 02.03.2018 у справі №804/2997/17 (К/9901/4472/17).

Згідно з правовою позицією, наведеною Верховним Судом у постанові від 23.10.2020 у справі № 820/3231/16, провадження № К/9901/45484/18, у рішенні про коригування заявленої митної вартості митний орган повинен навести обґрунтований математичний розрахунок ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), визначеної митницею в оскаржуваному рішенні.

Такої ж правової позиції дотримується Верховний суд у постанові від 21.02.2020 у справі №813/1229/16, адміністративне провадження №К/9901/10823/18 - митниця, приймаючи спірні рішення про коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, не вказала, яким чином митна вартість товарів визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навела порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товарів, ціна яких взята за основу для коригування митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, що свідчить про порушення відповідачем частини другої статті 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятих рішень.

Відповідач в оскаржуваному рішенні не навів обґрунтування числового значення визначеної митної вартості товарів та фактів, які вплинули на таке коригування, чим не виконав вимоги ст. 55 МК України. Крім цього, не вказав у спірному рішенні пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних товарів, умов поставки, комерційних умов чим не виконав вимоги Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів. Також, не навів порівняння характеристик товарів, не вказав обгрунтованого математичного розрахунку ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), тощо.

На підставі викладеного, суд вважає що зауваження відповідача, зазначені в спірному рішенні, є необґрунтованими та такими, що жодним чином не впливають на неможливість підтвердження задекларованої позивачем митної вартості товару. У відповідача були відсутні достатні та обґрунтовані докази для коригування митної вартості за митним оформленням позивача.

Враховуючи вищевикладене суд висновує, що відповідачем безпідставно завищено митну вартість задекларованого позивачем товару, оскільки надані позивачем документи на підтвердження заявленої ним митної вартості задекларованого товару за ціною контракту, є належними, стосуються контракту, дають можливість ідентифікувати задекларований товар, визначити його характеристики та властивості, і на підставі цих документів, які не містять неточностей та розбіжностей, можливо визначити митну вартість задекларованого товару за ціною контракту.

За визначенням частини першої статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Достатніми, у розумінні частини першої статті 76 КАС України, є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За змістом частини другої вищезазначеної правової норми процесуального закону, питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Разом з тим частина перша статті 77 КАС України покладає на кожну сторону обов`язок довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відтак, беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Інші доводи сторін не спростовують викладеного та не доводять протилежного.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Позивач сплатив судовий збір в сумі 4077,99 грн, тому ці витрати, враховуючи задоволення позову, слід присудити на користь позивача.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 252, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПОРТ ПАПІР" до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці 02.07.2024 №UA 100120/2024/000010/2 про коригування митної вартості товарів.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПОРТ ПАПІР" (адреса: 02094, місто Київ, проспект Каденюка Леоніда, 14, код ЄДРПОУ 44812423) судовий збір в сумі 4077,99 грн (чотири тисячі сімдесят сім гривень дев`яносто дев`ять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці митниці (адреса: 03124, місто Київ, бульвар Гавела Вацлава, 8А, код ЄДРПОУ 43997555).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Перепелиця А.М.