Ухвала суду № 124627979, 21.01.2025, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________

У Х В А Л А

21 січня 2025 р. Справа № 902/802/24

Господарський суд Вінницької області у складі : головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Полотнянко Б.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в режимі відеоконференції матеріали у справі

за заявою: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

про неплатоспроможність

за участю :

Боржник - ОСОБА_1

арбітражний керуючий Рябчун Р.М. (в режимі відеоконференцзв`язку)

від ТОВ "Коллект Центр" : Пономаренко Д.Ю., за довіреністю

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа №902/802/24 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 14.10.2024 року відкрито провадження у справі № 902/802/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .. Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Призначено керуючим реструктуризацією у справі арбітражного керуючого Рябчуна Р.М..

15.10.2024 року оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

13.11.2024 року до суду від ТОВ "Коллект Центр" через систему "Електронний суд" надійшла заява б/н від 13.11.2024 року (вх. № 01-36/1128/24) про визнання кредиторських вимог до боржника в розмірі 63 834,40 грн у справі № 902/802/24.

Ухвалою суду від 14.11.2025 року призначено заяву ТОВ "Коллект Центр" б/н від 13.11.2024 року (вх. № 01-36/1128/24) про визнання кредиторських вимог до боржника у справі № 902/802/24 до розгляду в судовому засіданні на 21.01.2025 року о 10:30 год..

15.01.2025 року до суду від арбітражного керуючого Рябчуна Р.М. через систему "Електронний суд" надійшло повідомлення № 544 від 12.12.2024 року про розгляд вимог кредитора у справі № 902/802/24.

Водночас, ухвалою суду від 16.01.2025 року ухвалено забезпечити участь арбітражного керуючого Рябчуна Р.М. у судовому засіданні, яке призначено на 21.01.2025 р. о 10:30 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 902/802/24, в приміщенні Господарського суду Вінницької області з використання підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

На визначену дату - 21.01.2025 р. в судове засідання, яке проведено в режимі відеоконференції, з`явилися представник ТОВ "Коллект Центр", Боржник та арбітражний керуючий Рябчун Р.М..

При цьому, судом встановлено, що 20.01.2025 року до суду від арбітражного керуючого Рябчуна Р.М. через систему "Електронний суд" надійшла заява б/н від 20.01.2025 року про долучення до матеріалів справи постанови Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2024 року у справі № 925/1632/23, в якій апеляційний господарський суд не знайшов підстав для задоволення кредиторських вимог ТОВ "Коллект Центр" за подібних обставин.

Крім цього, 21.01.2025 року до суду від ТОВ "Коллект Центр" через систему "Електронний суд" надійшов відзив на повідомлення про розгляд вимог кредитора б/н від 20.01.2025 року по справі № 902/802/24.

В ході розгляду справи, представник ТОВ "Коллект Центр" щодо позиції арбітражного керуючого повідомив суд, що ним було помилково зазначено про відсутність підстав для нарахування відсотків за вказаним договором, а також, враховуючи поданий на адресу суду відзив на повідомлення арбітражного керуючого, просив суд визнати заявлені грошові вимоги до боржника.

Керуючий реструктуризацією зазначив про відсутність підстав для пред`явлення грошових вимог до боржника, та зауважив про надану до суду постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2024 року, а також заперечив стосовно нарахування відсотків за вказаними у повідомленні договорах.

Боржник повідомила, що не може надати суду процесуальну позицію щодо вказаної заяви.

Суд, розглянувши подану кредиторську заяву, заслухавши учасників судового процесу та дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

За змістом кредиторської заяви ТОВ "Коллект Центр" б/н від 13.11.2024 року, 01.03.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю « 1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 , укладено кредитний договір №1246424.

Відповідно п.1. договору, За цим Договором Позикодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Позику»), на погоджений умовами Договору строк (надалі «Строк Позики»), шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Проценти) від суми позики.

Згідно п. 2. договору, параметри та умови Позики : сума Позики: 4 000,00 (чотири тисячі гривень нуль копійок); строк позики: 30 днів; процентна ставка: 1,99 % (фіксована); дата повернення позики (останній день): 31.03.2021 р..

Крім цього, 22.09.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 , укладено кредитний договір № 100720342.

Відповідно п.1.1. договору, Кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3. Договору надати Позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п. 1.2. Договору (далі - кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі плата) у встановлений п.1.4. Договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.

Відповідно п. 1.2. договору, сума (загальний розмір) кредиту становить 8 500,00 грн у валюті: Українські гривні.

Відповідно п. 1.3. договору, кредит надається строком на 30 днів з 22.09.2021 (строк кредитування).

Відповідно п. 1.4. договору, Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 22.10.2021 р..

Згідно п. 1.5.1. договору, комісія за надання кредиту: 850,00 грн, яка нараховується за ставкою 10,00 відсотків від суми кредиту одноразово.

Згідно п. 1.5.2. договору, проценти за користування кредитом: 3 825,00 грн, які нараховуються за ставкою 1,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Згідно п. 1.6. договору, стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Разом з тим, 22.02.2022 року між ТОВ « 1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір відступлення права вимоги № 22/02/2022 відповідно до якого ТОВ « 1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» відступило свої права вимоги за договорами кредиту, і в тому числі за договором кредиту № 1246424.

17.01.2022 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір відступлення права вимого № 17-01/2022-54 відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило свої права вимоги за договорами кредиту, і в тому числі за договором кредиту № 100720342.

10.01.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено Договір відступлення права вимоги, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр», а ТОВ «Коллект Центр» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договорами кредиту № 1246424, № 100720342.

За таких обставин, загальна сума кредиторських вимог становить 63 834,40 грн та складається з:

1) заборгованості за договором № 1246424 в загальному розмірі 13 552,65 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 4 000,00 грн та заборгованості за відсотками в розмірі 9 552,00 грн, а також заборгованості за 3 % річних в розмірі 00,65 грн;

2) заборгованості за договором № 100720342 в загальному розмірі 50 281,75 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 7 650,00 грн, заборгованості за відсотками в розмірі 41 781,75 грн, та заборгованості за комісією в розмірі 850,00 грн.

Зважаючи на викладене, Заявник просить суд визнати кредиторські вимоги ТОВ "Коллект Центр" до ОСОБА_1 в сумі 63 834,40 грн та 4 844,80 грн судового збору і включити їх до реєстру вимог кредиторів.

На підтвердження, викладених у заяві обставин, Заявником додані відповідні докази.

Згідно повідомлення арбітражного керуючого Рябчуна Р.М. № 544 від 12.12.2024 року про розгляд вимог кредитора № 902/802/24, арбітражний керуючий вважає за необхідне відмовити ТОВ «Коллект Центр» у визнанні кредиторських вимог до ОСОБА_1 в повному обсязі, виходячи з наступного.

ТОВ «Коллект Центр» обґрунтовує власні кредиторські вимоги до боржника, зокрема, на підставі договору факторингу № 22/02/2022 від 22.02.2022 року та договору факторингу №17-01/2022-54 від 17.01.2022 року.

Водночас, посилаючись у повідомленні на судову практику, на думку арбітражного керуючого, договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) права вимоги від 10.01.2023 року, укладений між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр», який і за своєю назвою, і за суб`єктним складом (Первісний кредитор/Новий кредитор), і за умовами розрахунку (договором надано Новому кредитору відстрочку в оплаті строком на 1065 днів) - є договором відступлення права вимоги, а тому, укладений всупереч вимогам ст. 1083 ЦК України, та не може свідчити про виникнення у ТОВ «Коллект Центр» права вимоги до ОСОБА_1 ..

Крім того, за умовами кредитного договору № 1246424 від 01.03.2021 року, кредит видано строком на 30 днів з нарахуванням 2,7 %, орієнтовна загальна вартість позики становить 4 706,00 грн. Таким чином, у кредитора відсутні підстави нараховувати проценти за межами 30-денного строку.

За умовами кредитного договору № 100720342 від 22.09.2021 року, кредит видано строком на 30 днів з нарахуванням 1,5 %, орієнтовна загальна вартість позики становить 13175,00 грн. Таким чином, у кредитора відсутні підстави нараховувати проценти за межами 30-денного строку. Відповідно до наданого графіку платежів, проценти за користування кредитом становлять 3 825,00 грн.

Отже, надані кредитором розрахунки процентів є необґрунтованими та суперечать умовам кредитних договорів.

За змістом відзиву ТОВ "Коллект Центр" на повідомлення про розгляд вимог кредитора б/н від 20.01.2025 року по справі № 902/802/24, договір відступлення (купівля-продажу) права вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 року, що укладений між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр», згідно якого Товариство набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту не повинен бути договором факторингу, а повинен відповідати вимогам - ч. 2. ст. 1083 ЦКУ, тобто, наступне відступлення права грошової вимоги, здійснюється відповідно до глави 73 ЦКУ.

До того ж, відповідно до п. 2.5. договору факторингу № 22/02/2022 від 22 лютого 2022 року (на підставі якого ТОВ «Вердикт Капітал» отримав право вимоги за договором позики № 1246424), Фактор (ТОВ «Вердикт Капітал») - має право здійснити наступне відступлення права вимоги будь-якій третій особі, у відповідності до п. 2.5. договору Факторингу №17-01/2022-54 від 15 січня 2022 року (на підставі якого ТОВ «Вердикт Капітал» отримав право вимоги за договором позики № 100720342) Фактор (ТОВ «Вердикт Капітал») - має право здійснити наступне відступлення права вимоги будь-якій третій особі.

Також, договір відступлення (купівля-продажу) права вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 року - станом на момент подачі апеляційної скарги є дійсним, не оскарженим судовим рішенням.

Крім того, відповідно до наданого графіку платежів проценти за користування кредитом становлять 3 825,00 грн, оскільки відсотки нараховувались у відповідності до умов договору, а саме: п. 1.5.2., 1.6., 2.3.1. договору, що також відображено в наданих до заяви розрахунках заборгованості з урахуванням частково здійснених боржником часткових оплат, що у відповідності до п. 4.2. договору в разі прострочення позичальником зобов`язань зі сплати заборгованості згідно з умовами договору, Кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, має право нараховувати проценти за стандартною базовою процентною ставкою передбаченою п. 1.6. договору в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених ст. 625 ЦКУ. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч. 2 ст.625 ЦКУ, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п.1.6. Договору. Додатково, у відповідності до розрахунків заборгованості останньою датою нарахування відсотків відбулось 23.02.2022 року.

Також, відповідно до розрахунку заборгованості після укладення договору Позики від 01.03.2021 року, Позичальником були здійснені платежі, 21.03.2021, 19.04.2021, 01.05.2021, 15.05.2021, 12.06.2021, 03.07.2021, 28.07.2021, 12.08.2021, 07.09.2021, 06.10.2021 р., а тому, керуючись п. 7.3. Правил, кредитор здійснював нарахування за заниженою процентною ставкою в строк до 04.11.2021 рік, в розмірі передбаченим п. 2. Договору, 0,59 % денних, та в зв`язку із невиконанням умов договору, починаючи з 05.11.2021 року в строк по 03.02.2022р., у відповідності до п. 2 договору та п. 6.5. - Правил здійснювало щоденні нарахування в розмірі 1,99 % денних.

Беручи до уваги вищенаведені пояснення, Заявник просить суд визнати кредиторські вимоги ТОВ «Коллект Центр» до ОСОБА_1 в сумі 63 834,40 грн та 4 844,80 грн судового збору і включити їх до реєстру вимог кредиторів.

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до ст. 113 КУзПБ, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

За змістом ст. 1 КУзПБ, грошове зобов`язання (борг) - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Частина 1 ст. 122 КУзПБ передбачає, що подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Згідно ч. 1 ст. 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Як вказувалось вище, 15.10.2024 року оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Відповідно до матеріалів справи, заява ТОВ "Коллект Центр" б/н від 13.11.2024 року про визнання кредиторських вимог до боржника у справі № 902/802/24, надійшла до суду 13.11.2024 року за вх. № 01-36/1128/24 (сформована в системі "Електронний суд" - 13.11.2024), тобто у межах визначеного ч. 1 ст. 45 КУзПБ строку на подання заяв з грошовими вимогами до боржника.

Частиною 4 ст. 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За змістом постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.07.2024 року у cправі № 910/1246/21, заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);

- на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (постанова від 23.04.2019 у справі №910/21939/15);

- покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18, від 01.03.2023 у справі №902/221/22);

- розглядаючи кредиторські вимоги, суд в силу норм статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (постанова від 21.10.2021 у справі № 913/479/18).

- використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18).

Розглядаючи кредиторські вимоги, суд має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (див.висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19, від 29.03.2021 у справі № 913/479/18, постанова Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 15.03.2023 у справі № 904/10560/17).

У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17).

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 01.03.2021 року між ТОВ « 1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» (Позикодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник) укладено договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 1246424.

Також, 22.09.2021 року між ТОВ «Мілоан» (Кредитодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник), укладено договір про споживчий кредит № 100720342 (копія наявна у справі).

Разом з тим, судом встановлено, що 22.02.2022 року між ТОВ « 1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» (Клієнт) та ТОВ «Вердикт Капітал» (Фактор) було укладено договір факторингу № 22/02/2022, яким передбачені, зокрема, такі умови :

За цим Договором Клієнт - Первісний Кредитор зобов`язується відступити за плату право грошової вимоги у сумі 153 662 582 грн 15 коп. (Сто п`ятдесят три мільйони шістсот шістдесят дві тисячі п`ятсот вісімдесят дві гривні 15 копійок), а Фактор зобов`язується, здійснивши Фінансування в порядку передбаченому цим Договором, прийняти право грошової вимоги до Боржників, що належить Клієнту, і стає Новим Кредитором за договорами позики, укладеними між Клієнтом і Боржниками (п. 2.1.).

Відповідно до умов цього Договору Фактор набуває права на всі суми, які він одержить на виконання вимоги від Боржників, а Клієнт не відповідає перед Фактором, якщо одержані Фактором суми є меншими від суми, сплаченої Фактором Клієнтові (п. 2.2.).

За цим Договором Фактор одержує право (замість Клієнта) вимагати від Боржників належного виконання всіх грошових зобов`язань за договорами позики, Право Вимоги за якими передається (п. 2.4.).

Фактор має право здійснити наступне відступлення прав вимоги будь-якій третій особі (п. 2.5.).

Право вимоги переходить до Фактора після здійснення повного Фінансування з моменту підписання сторонами Акту приймання-передавання Реєстру Боржників в електронному вигляді (Додаток № 2), який є підтвердженням передачі Фактору права грошової вимоги до Боржників, після чого Фактор стає новим кредитором по відношенню до Боржників стосовно переданого Права вимоги (пп. 6.1.4).

Сторони домовились, що розмір Фінансування за Реєстром Боржників складає 6382999 грн 39 коп. (Шість мільйонів триста вісімдесят дві тисячі дев`ятсот дев`яносто дев`ять гривень 39 копійок) (п. 7.1.).

Фактор здійснює Фінансування на користь Клієнта шляхом одноразового перерахування суми грошових коштів не пізніше 23.02.2022 року (п. 7.2.).

Днем здійснення Фінансування вважається день надходження грошових коштів у повному обсязі на рахунки Клієнта (п. 7.3.).

За фінансування під відступлення Прав Вимоги згідно з цим Договором Клієнт сплачує Фактору суму у розмірі 100 (сто) гривень 00 копійок, без ПДВ на банківський рахунок Фактора не пізніше 5 (п`яти) банківських днів з дати підписання цього Договору (п. 7.4.).

Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення печатками та діє до повного виконання зобов`язань (п. 14.1.).

В подальшому, 22.02.2022 року між ТОВ « 1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ТОВ «Вердикт Капітал» було підписано Акт приймання-передавання Реєстру Боржників за Договором Факторингу № 22/02/2022 від « 22» лютого 2022 року (копія наявна у справі).

При цьому, ТОВ «Вердикт Капітал» були сплачені на рахунок ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» грошові кошти в сумі 6 382 999,39 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 333740001 від 23.02.2022 року із призначенням платежу : оплата лоту згідно договору факторингу № 22/02/2022 від 22.02.2022 року без ПДВ.

Водночас, із Витягу з Додатку № 3 до договору факторингу № 22/02/2022 від 22.02.2022 року Реєстр Боржників № 1 до договору факторингу № 22/02/2022 від 22.02.2022 року (копія наявна у справі) вбачається, що Клієнт відступив Фактору права вимоги заборгованостей до боржників Клієнта на умовах передбачених договором факторингу № 22/02/2022 від 22.02.2022 року згідно наступного Реєстру Боржників, зокрема, Пацкан Тетяна Василівна (порядковий номер 69); договір № 1246424 від 01.03.2021 року (сума заборгованості за тілом кредиту 4 000,00 грн; сума заборгованості по процентам за користування 9 552,00 грн, разом 13 552,00 грн).

Також, судом встановлено, що 17.01.2022 року між ТОВ «Мілоан» (Клієнт) та ТОВ «Вердикт Капітал» (Фактор) було укладено договір факторигу № 17-01/2022-54, зокрема, на наступних умовах :

За цим Договором Клієнт - Первісний Кредитор зобов`язується відступити за плату право грошової вимоги у сумі 54 396 379,29 (п`ятдесят чотири мільйони триста дев`яносто шість тисяч триста сімдесят дев`ять гривень 29 копійок), а Фактор зобов`язується, здійснивши Фінансування в порядку, передбаченому цим Договором, прийняти право грошової вимоги до Боржників, що належить Клієнту, і стає Новим Кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладеними між Клієнтом і Боржниками (п.2.1.).

Відповідно до умов цього Договору Фактор набуває права на всі суми, які він одержить на виконання вимоги від Боржників, а Клієнт не відповідає перед Фактором, якщо одержані Фактором суми є меншими від суми, сплаченої Фактором Клієнтові (п. 2.2.).

За цим Договором Фактор одержує право (замість Клієнта) вимагати від Боржників належного виконання всіх грошових зобов`язань за договорами про надання фінансових послуг, Право Вимоги за якими передається (2.4.).

Фактор має право здійснити наступне відступлення прав вимоги будь-якій третій особі, але не раніше оплати повного фінансування Фактором придбаного у Клієнта Права вимоги в порядку та на умовах, передбачених цим Договором (п. 2.5.).

Право вимоги переходить до Фактора після здійснення повної оплати фінансування з моменту підписання сторонами Акту приймання-передавання Реєстру Боржників (Додаток № 4) який є підтвердженням передачі Фактору права грошової вимоги до Боржників, після чого Фактор стає новим кредитором по відношенню до Боржників стосовно переданого Права вимоги (п. 6.1.4.).

Сторони домовились, що розмір Фінансування за Реєстром Боржників складає 2026481,75 (два мільйони двадцять шість тисяч чотириста вісімдесят одна гривня 75 копійок) Фактор здійснює Фінансування на користь Клієнта шляхом одноразового перерахування суми грошових коштів протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати підписання цього Договору (п. 7.1.).

Днем здійснення Фінансування вважається день надходження грошових коштів у повному обсязі на рахунки Клієнта (7.2.).

За фінансування під відступлення Прав Вимоги згідно з цим Договором Клієнт сплачує Фактору суму у розмірі 100 (сто) гривень, без ПДВ на банківський рахунок Фактора протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати підписання цього Договору (п. 7.3.).

Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення печатками та діє до повного виконання зобов`язань (п. 14.1.).

При цьому, 17.01.2022 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» було підписано Акт приймання-передавання Реєстру Боржників за Договором Факторингу №17-01/2022-54 від 17.01.2022 року (копія наявна у справі).

Також, ТОВ «Вердикт Капітал» було сплачено на рахунок ТОВ «Мілоан» грошові кошти в сумі 2 026 481,75 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 321370005 від 18.01.2022 року із призначенням платежу : оплата лоту згідно договору факторингу №17-01/2022-54 від 17.01.2022 року без ПДВ.

Водночас, із Витягу з Реєстру Боржників до договору факторингу № 17-01/2022-54 від 17.01.2022 року (копія наявна у справі) вбачається, що Клієнт відступив Фактору права вимоги заборгованостей до боржників Клієнта на умовах передбачених договором факторингу № 17-01/2022-54 від 17.01.2022 року згідно наступного Реєстру Боржників, зокрема, Пацкан Тетяна Василівна (порядковий номер 2295); договір № 100720342 від 22.09.2021 року (сума заборгованості за тілом кредиту 7 650,00 грн; заборгованість по процентам 27 246,75 грн; заборгованість по комісії 850,00 грн, разом 35 746,75 грн).

Разом з цим, судом встановлено, що 10.01.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» (Первісний кредитор) та ТОВ «Коллект Центр» (Новий кредитор) було укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023, за змістом якого Сторони, керуючись статтями 6, 512-519, 627, 632, 656 Цивільного кодексу України, уклали цей Договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, надалі за текстом - Договір, зокрема, на нижченаведених умовах :

Сторони цим погоджуються, що за своєю правовою природою даний Договір є правочином з передання Первісним кредитором шляхом продажу прав вимоги, визначених у даному Договорі, Новому кредитору (відступлення права вимоги) (п. 1.1.).

Сторони цим визнають, що жодне з положень цього Договору, а також будь-які платежі, які здійснюватимуться на виконання цього Договору, не вважаються та не можуть вважатися фінансуванням Первісного кредитора Новим Кредитором (п. 1.2.).

За ним Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Первісний кредитор відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Первісному кредитору, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Первісного кредитора до боржників, надалі за текстом - Боржники, зазначених у Додатках №1 та № 3 до цього Договору (надалі також - Реєстр Боржників), включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників або які зобов`язані виконати обов`язки Боржників, за Договорами позики (Кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, надалі за текстом - «Основні договори», надалі за текстом - Права вимоги. Новий кредитор сплачує Первісному кредитору за Права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим Договором.

Права вимоги, що є предметом цього Договору належить Первісному кредитору, зокрема, на підставі : договору факторигу № 17-01/2022-54 від 17.01.2022 року між Первісним кредитором та ТОВ «Мілоан»; договору факторингу № 22/02/2022 від 22.02.2022 року між Первісним кредитором та ТОВ « 1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» (п.2.1.).

Права вимоги вважаються відступленими (переданими) Первісним кредитором та набутими (прийнятими) Новим кредитором в день належного підписання Сторонами Акту приймання-передачі Реєстру Боржників в друкованому (підписаному) вигляді (Додаток № 4) (п. 5.2.).

Сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за Договорами позики (Кредитними договорами), відповідно до цього Договору Новий кредитор сплачує Первісному кредитору грошові кошти у сумі 5 312 491,59 грн (п 'ять мільйонів триста дванадцять тисяч чотириста дев яносто одна гривня, 59 коп.) без ПДВ, надалі за текстом- Ціна договору (п. 7.1.).

Ціна договору сплачується Новим кредитором Кредитору, в будь який передбачений (не заборонений) законодавством спосіб, в тому числі, але не виключно, шляхом перерахування коштів на рахунок вказаний в п. 12 цього Договору або зарахуванням зустрічних однорідних вимог в порядку визначеному п. 5.6.2. цього Договору, протягом 1065 (одної тисячі шістдесяти п`яти) календарних днів з дати підписання Сторонами цього Договору (п. 7.2.).

У випадку не сплати (як повної так і часткової) Новим Кредитором Ціни договору, зазначеної у п. 7.1. у строк, встановлений п.7.2. цього Договору, права грошової вимоги (Права Вимоги) до Боржників за Договорами позики (Кредитними договорами) на відповідну суму, що не сплачена, повертаються Первісному кредитору, та Новий кредитор зобов`язаний протягом 10 (десяти) робочих днів оплатити (перерахувати) Первісному кредитору всі суми грошових коштів отримані ним в погашення Заборгованості Боржників за відповідними Правами вимоги (п. 7.4.).

Цей Договір набуває чинності з дати його підписання Сторонами і скріплення відтисками печаток Сторін (у випадку використання юридичними особами у своїй діяльності печатки). Будь-які зміни та доповнення до цього Договору є чинними за умови підписання їх Сторонами і скріплення відтисками печаток Сторін (за наявності) (п. 11.6.).

В подальшому, 10.01.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» (Первісний кредитор) та ТОВ «Коллект Центр» (Новий кредитор) підписано Акт прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором № 10-01/2023 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 10.01.2023 року (копія наявна у справі).

Крім цього, 28.02.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» (Сторона 1) та ТОВ «Коллект Центр» (Сторона 2) було підписано Акт зарахування зустрічних однорідних вимог (копія наявна у справі) за умовами п. 4.2. якого зобов`язання Сторони 2 перед Стороною 1 (п.2) припиняються частково в сумі 15 214 406,31 гривень (п`ятнадцять мільйонів двісті чотирнадцять тисяч чотириста шість грн. 31 коп.).

Залишок заборгованості Сторони 2 перед Стороною 1 за Договором № 11-01/23 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 11.01.2023 р. становить 1 153 105,89 гривень (один мільйон сто п ятдесят три тисячі сто п ять грн. 89 коп.).

Водночас, згідно наявних у справі Витягів з Додатку № 3 до договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 року - Реєстри Боржників до договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 року, містяться такі відомості :

- за порядковим номером 80030 вказано Боржника - ОСОБА_1 , договір № 1246424 (сума заборгованості за основним зобов?язанням 4 000,00 грн; сума заборгованості за нарахованими процентами 9 552,00 грн, відповідальність за порушення грошового зобов?язання згідно ст. 625 ЦК України 0,65 грн, разом 13 552,65 грн);

- за порядковим номером 21977 вказано Боржника - ОСОБА_1 , договір № 100720342 (сума заборгованості за основним зобов?язанням 7 650,00 грн; сума заборгованості за нарахованими процентами 41 781,75 грн; сума заборгованості за нарахованими комісіями 850,00 грн, разом 50 281,75 грн).

Водночас, Заявник посилаючись у кредиторській заяві на описані вище договори та приписи ст.ст. 11, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 610, 611, 629, 1049 ЦК України, просить суд визнати кредиторські вимоги ТОВ «Коллект Центр» до ОСОБА_1 , зокрема, в сумі 63 834,40 грн (13 552,65 грн + 50 281,75 грн).

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Приписами ст. 510 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

За змістом п. 1 ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Частина 1 ст. 513 ЦК України передбачає, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Відповідно до ч. 3 ст. 656 ЦК України, предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, у Цивільному кодексі України встановлена можливість замінити кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги новому кредитору, вчинивши відповідний правочин у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким відступається.

Разом з тим, відносини факторингу регулюються нормами глави 73 ЦК України.

Так, згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Приписами ч.ч. 1-3 ст. 1079 ЦК України передбачено, що сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Згідно п. 64 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», фінансова послуга - операція або декілька операцій, пов`язаних однією правовою метою, з фінансовими засобами, що здійснюються в інтересах інших осіб, ніж надавач такої фінансової послуги, а також послуги, прямо визначені спеціальними законами як фінансові послуги.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», видами фінансових послуг є факторинг.

Згідно постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.08.2023 року у справі №910/8115/19 (910/13492/21), Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 (провадження № 12-1гс21, пункт 38) навела такі ознаки, притаманні договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні; 2) зобов`язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним чи безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов`язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11 вересня 2018 року у справі №909/968/16 (провадження № 12-97гс18, пункт 106) зазначила такі характеристики договору факторингу як правочину: а) йому притаманний специфічний суб`єктний склад (клієнт - фізична чи юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності, фактор - банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати фінансові, в тому числі факторингові, операції, та боржник - набувач послуг чи товарів за первинним договором); б) його предметом може бути лише право грошової вимоги (такої, строк платежу за якою настав, а також майбутньої грошової вимоги); в) метою укладення такого договору є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника; г) за таким договором відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату; д) його ціна визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги, і цей розмір може встановлюватися у твердій сумі, у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; у вигляді різниці між номінальної вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю тощо; е) вимоги до форми такого договору визначені у статті 6 Закону про фінансові послуги.

Крім того, у постанові від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 (провадження №12-1гс21, пункт 48) Велика Палата Верховного Суду додатково навела ознаки договору факторингу: 1) предметом договору є надання фінансової послуги за плату; 2) зобов`язання, в якому клієнтом відступається право вимоги, може бути тільки грошовим; 3) договір факторингу має передбачати не тільки повернення фінансування фактору, а й оплату клієнтом наданої фактором фінансової послуги; 4) договір факторингу укладається тільки в письмовій формі та має містити визначені Законом про фінансові послуги умови; 5) мета договору полягає у наданні фактором та отриманні клієнтом фінансової послуги.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 березня 2021 року у справі №906/1174/18 (провадження № 12-1гс21, пункти 50-52) дійшла висновку, що для розмежування договору факторингу та договору відступлення права вимоги слід виходити з наведених суттєвих ознак указаних договорів. Так, якщо предметом та метою укладеного договору є відступлення права вимоги, а інші суттєві умови договору притаманні як договорам відступлення права вимоги, так і договорам факторингу, то за відсутності доказів, що підтверджують надання новим кредитором фінансової послуги (надання грошових коштів за плату) попередньому кредитору, у суду немає підстав вважати такий договір відступлення права вимоги договором факторингу. Якщо укладений договір відступлення права вимоги містить умови, які притаманні виключно договору факторингу, або навпаки, то суд має з`ясувати, який саме договір укладений сторонами, з урахування всієї сукупності його суттєвих ознак.

Відповідно до постанови Верховного Суду у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 19.05.2021 року у справі № 761/44364/18, договір факторингу, як договір фінансової послуги, спрямований на фінансування однією стороною іншої сторони шляхом передачі в її розпорядження певної суми грошових коштів. Зазначена послуга за договором факторингу надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначається договором.

Відмежування вказаного договору від інших подібних договорів, визначає необхідність застосування спеціальних вимог законодавства, в тому числі відносно осіб, які можуть виступати фактором.

Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає. Сам же договір факторингу у статті 1077 ЦК України визначений як фінансування під відступлення права грошової вимоги та вже передбачає, що відступлення права вимоги є наслідком та лише складовою частиною цієї господарської операції, що полягає в забезпеченні виконання зобов`язання під фінансування.

Однією із відмінних ознак факторингу від інших правочинів, які передбачають відступлення право вимоги, є передача грошових коштів у розпорядження за плату, тобто взамін права вимоги, клієнт отримує послугу, що полягає в передачі грошових коштів у розпорядження на певний час, з обов`язком повернення цих коштів та оплати часу користування ними.

Договір факторингу та купівлі-продажу права грошової вимоги мають відмінності і у строках дії таких договорів. Договір купівлі-продажу права грошової вимоги припиняє свою дію після того, як первісний кредитор передав новому кредитору право вимоги до боржника, а новий кредитор оплатив її вартість. Договір факторингу діє і після того як фактор оплатив клієнту вартість грошової вимоги, а клієнт передав фактору право грошової вимоги до третіх осіб, до моменту коли боржник (або клієнт, в разі якщо це передбачено договором факторингу) виплатить факторові кошти за первісним договором.

Між договором про відступлення права вимоги та договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) є лише одна спільна риса - вони базуються на заміні кредитора у зобов`язанні (відступленні права вимоги).

Виходячи з того, що правова природа договору визначається з огляду на його зміст, суд при його правовій оцінці повинен дослідити його умови, права та обов`язки сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і настання певних правових наслідків.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 року в справі № 910/7038/17.

Як встановлено судом та вказано вище, в обгрунтування заявлених грошових вимог до боржника, тобто свого статусу кредитора у цій справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , ТОВ "Коллект центр", серед іншого, посилається на укладений 10.01.2023 між ТОВ "Вердикт капітал" (Первісний кредитор) та ТОВ "Коллект центр" (Новий кредитор) договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, в тому числі і до боржника.

Поряд з цим, як згадувалось вище, за умовами п. 1.1., п. 1.2. вказаного договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, Сторони цим погоджуються, що за своєю правовою природою даний Договір є правочином з передання Первісним кредитором шляхом продажу прав вимоги, визначених у даному Договорі, Новому кредитору (відступлення права вимоги). Сторони цим визнають, що жодне з положень цього Договору, а також будь-які платежі, які здійснюватимуться на виконання цього Договору, не вважаються та не можуть вважатися фінансуванням Первісного кредитора Новим Кредитором.

Отже, суд, надавши оцінку викладеним у зазначеному договорі про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги умовам, дійшов висновку, що відповідний договір за своїм змістом, назвою, і за суб`єктним складом (Первісний кредитор / Новий кредитор) є оплатним договором відступлення прав вимоги (п. 7.1.), а не договором факторингу, оскільки, за цим договором жодна із сторін не передає грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату взамін права вимоги та жодна із сторін не отримує послугу, що полягає в передачі грошових коштів у розпорядження на певний час, з обов`язком поверненням цих коштів та оплати часу користування ними.

Разом з цим, матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "Вердикт капітал" набув право грошової вимоги до боржника на підставі укладеного 22.02.2022 між ТОВ "1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів" (Клієнт) та ТОВ "Вердикт Капітал" (Фактор) договору факторингу № 22/02/2022, за умовами якого (п. 2.1.) ТОВ "1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів" зобов`язалося відступити за плату право грошової вимоги у сумі 153 662 582 грн 15 коп, а ТОВ "Вердикт Капітал" зобов`язався, здійснити фінансування в порядку передбаченому цим Договором, прийняти право грошової вимоги до Боржників, що належить Клієнту, і стає Новим Кредитором за договорами позики, укладеними між Клієнтом і Боржниками, зокрема, ОСОБА_1 ..

Також, судом встановлено, що ТОВ "Вердикт капітал" набув право грошової вимоги до боржника на підставі укладеного 17.01.2022 року між ТОВ "Мілоан" (Клієнт) та ТОВ "Вердикт Капітал" (Фактор) договору факторингу № 17-01/2022-54, за умовами якого (п.2.1.) ТОВ "Мілоан" зобов`язався відступити за плату право грошової вимоги у сумі 54396379,29 грн, а ТОВ "Вердикт капітал" зобов`язався, здійснити фінансування в порядку, передбаченому цим Договором, прийняти право грошової вимоги до Боржників, що належить Клієнту, і стає Новим Кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладеними між Клієнтом і Боржниками, зокрема, ОСОБА_1 ..

Водночас, у Розділі 1 "Визначення термінів" вказаних договорів факторингу визначено, серед іншого, такий термін : фінансування - оплата Фактором придбаного у Клієнта Права вимоги в порядку та на умовах, передбачених цим Договором.

Поряд з цим, згідно описаних вище пунктів 7.1., 7.2., 7.3. 7.4. відповідних договорів факторингу, передбачені умови фінансування під відступлення прав вимоги згідно з цими договорами.

Отже, беручи до уваги викладене, зазначені договори факторингу від 22.02.2022 року №22/02/2022 та від 17.01.2022 року № 17-01/2022-54, за своєю назвою, за суб`єктним складом (Клієнт / Фактор), за своїми умовами щодо фінансування під відступлення права грошової вимоги, як то передбачено ст. 1077 ЦК України - є договорами факторингу.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 1083 ЦК України, наступне відступлення фактором права грошової вимоги третій особі не допускається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Якщо договором факторингу допускається наступне відступлення права грошової вимоги, воно здійснюється відповідно до положень цієї глави.

Згідно постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2020 року у справі №638/22396/14-ц, оскільки договорами факторингу допускається наступне відступлення права грошової вимоги, то воно повинно здійснюватися відповідно до положень цієї глави, яка регулює відносини з факторингу (частина другої статті 1083 ЦК України). Іншими словами наступне відступлення права грошової вимоги має здійснюватися шляхом укладення саме договору факторингу з відповідним суб`єктним складом його сторін (стаття 1079 ЦК України), а не шляхом укладення договору про відступлення права вимоги з фізичною особою.

За змістом постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.10.2021 року у справі № 916/596/20, судом апеляційної інстанції вірно встановлено, що та обставина, що до ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЮГ КАПІТАЛ" (фактор) право вимоги було передано за договором факторингу №002-02/2020ФЮ/О, укладеним з ТОВ "Гольфстрім Фінанс" не може свідчити про відступлення Товариству права вимоги до боржника відповідно до положень Глави 73 Цивільного кодексу України - "Факторинг", оскільки, право вимоги ТОВ "Гольфстрім Фінанс" (клієнт) отримало за договорами, які не є договорами факторингу.

В даному ж випадку, відступлення фактором права вимоги до боржника за договором факторингу переривалося договорами відступлення права вимоги (тобто цесії), а відтак суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОФІ-ФАКТОРИНГ" (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФАКТОР-СЕРВІС" (новий кредитор) Договір відступлення права вимоги № 101/ 11 - 19 та в подальшому між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФАКТОР-СЕРВІС" (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГОЛЬФСТРІМ ФІНАНС" (новий кредитор) Договір відступлення права вимоги № 1-0611 не є договорами факторингу, а тому судом апеляційної інстанції вірно встановлено, що скаржником не доведено перехід до нього права вимоги до ТОВ "ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН" допустимими доказами.

Судом встановлено, що умовами вказаних вище договорів факторингу №22/02/2022 від 22.02.2022 року та № 17-01/2022-54 від 17.01.2022 року, а саме п. 2.5. передбачено, що Фактор має право здійснити наступне відступлення прав вимоги будь-якій третій особі, однак, як було зазначено вище, таке відступлення має відбуватись відповідно до положень Глави 73 "Факторинг" Цивільного кодексу України, тобто шляхом укладення договору факторингу, у якому попередній фактор буде виступати клієнтом, а наступний (новий) кредитор (особа, до якої переходять право вимоги до боржника) - фактором.

З огляду викладене, суд зважає на те, що наступне відступлення права грошової вимоги, а відтак і заміна кредитора у первісному зобов`язанні (договорі позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 1246424 від 01.03.2021 р. та договорі про споживчий кредит № 100720342 від 22.09.2021 року) може бути здійснене фактором лише на підставі договору факторингу.

Згідно постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.10.2024 року у справі № 914/3740/21, Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (п. 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц).

Беручи до уваги наведені норми ЦК України та судову практику, а також те, що Заявник - ТОВ "Коллект центр" заявив грошові вимоги до боржника на підставі договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 року № 10-01/2023, а не договору факторингу, у зв?язку з чим, суд дійшов висновку, що в цьому випадку, Заявником не доведено перехід до нього права вимоги до боржника - ОСОБА_1 , оскільки, не відбулось заміни кредитора у первісному зобов`язанні (договорі позики та договорі про споживчий кредит), а відтак у суду відсутні підстави для визнання заявлених Заявником грошових вимог до боржника в розмірі 63 834,40 грн.

При цьому, наданий ТОВ "Коллект Центр" відзив на повідомлення про розгляд вимог кредитора б/н від 20.01.2025 року по справі № 902/802/24, не спростовує відсутність підстав для визнання заявлених грошових вимог до боржника, з огляду на встановлені обставини справи.

Разом з цим, оскільки, ТОВ "Коллект Центр" не доведено перехід до нього права вимоги до боржника - ОСОБА_1 по укладеним останньою договору позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 1246424 від 01.03.2021 р. та договору про споживчий кредит № 100720342 від 22.09.2021 року, а тому судом не надається оцінка щодо правомірності / неправомірності нарахування Заявником відсотків за цими договорами згідно наявних у справі розрахунків заборгованості, які здійсненні ТОВ "Коллект Центр".

Відповідно до ч. 6 ст. 45 КУзПБ, заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

Зважаючи на викладене, та встановлені обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ТОВ "Коллект Центр" б/н від 13.11.2024 року (вх.№ 01-36/1128/24) про визнання кредиторських вимог до боржника у справі № 902/802/24 в повному обсязі, з мотивів наведених вище.

Судові витрати Заявника на оплату судового збору в сумі 4 844,80 грн за подання до суду кредиторської заяви по справі № 902/802/24, підлягають покладенню на ТОВ "Коллект Центр" згідно вимог ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 2, 45, 113, 122 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 3, 12, 13, 18, 42, 73, 74, 76-79, 86, 232-236, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви ТОВ "Коллект Центр" б/н від 13.11.2024 року (вх. № 01-36/1128/24) про визнання кредиторських вимог до боржника у справі №902/802/24, повністю.

2. Копію ухвали надіслати до електронних кабінетів ЄСІТС та на відомі суду електронні адреси: боржнику - ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; представникам боржника - Гарманчук О.Р. - ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_3 ; арбітражному керуючому Рябчуну Р.О - ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ТОВ "Коллект Центр" - info@collect-center.com.ua; представнику ТОВ "Коллект Центр" Ткаченко М.М. - ІНФОРМАЦІЯ_5

Згідно ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 ГПК України.

Суддя Тісецький С.С.

Віддрук. прим.: 1 - до справи.