Рішення № 12461405, 18.11.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2010 року                    м. Черкаси                              Справа №17/2031

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Боровика

С.С. з секретарем Петько Л.В., за участю представників сторін:

позивача –Величко М.С. - по довіреності,

відповідача –не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/2031

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Чайна

компанія «АНТАРЕС»

дотовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Скарлет»

простягнення 25668,93 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Чайна компанія «АНТАРЕС»(далі-позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Скарлет» (далі-відповідач) 25668,93 грн. заборгованості, з яких: 23477,26 грн. основної заборгованості та 2191,67 грн. пені.

Підставою позову є невиконання відповідачем зобов’язань по оплаті вартості поставленого товару згідно договору поставки № 0104010 від 01 березня 2010 року.

У судовому засіданні 18.11.2010 року представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, та просив позов задовольнити, на вимогу суду надав витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якому зазначено, що станом на 12.11.2010 року місцезнаходження відповідача: (м. Черкаси, вул. Портова, буд. 8).

На зазначену адресу відповідача двічі направлялись ухвали суду: від 12.10.2010 року про порушення провадження у справі, від 22.10.2010 року про відкладення розгляду справи, якими відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, проте він в судові засідання 22.10.2010 року та 18.11.2010 року не з’явився, проти позову не заперечував, відзив на позов та витребувані документи до дня судового засідання суду не надав, що не перешкоджає розгляду справи по суті відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України у його відсутності та за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, оглянувши оригінали документів, суд задовольняє позов частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору поставки № 0104010 від 01 березня 2010 року, за умовами пункту 1.1 якого позивач (постачальник) зобов’язався поставляти та передавати товар, а відповідач (Покупець) зобов’язався приймати товар та своєчасно оплатити його вартість відповідно до умов цього договору.

Зазначені договірні відносини по своїй суті мають ознаки договору поставки, згідно з яким продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 712 Цивільного кодексу України).

Загальні умови виконання господарських зобов’язань визначені статтею 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначена стаття узгоджується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Крім того, в силу статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За твердженням позивача, він на виконання умов договору поставки № 0104010 від 01 березня 2010 року поставив відповідачу товар на загальну суму 23477,26 грн., що підтверджується видатковими накладними: № РН-0000319 від 01.03.2010 року на суму 14384,22 грн. та № РН-0000446 від 25.03.2010 року на суму 9093,04 грн. (а.с.06,07).

Як встановлено статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторони в пункті 5.5 договору встановили, що покупець за отриманий товар здійснює оплату впродовж 21 календарних днів з моменту отримання кожної партії товару в повному обсязі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача.

Таким чином, відповідач повинен був оплатити поставлений товар по видатковій накладній № РН-0000319 від 01.03.2010 року - до 22.03.2010 року та по видатковій накладній № РН-0000446 від 25.03.2010 року –до 15.04.2010 року.

Проте, як встановлено судом і підтверджено позивачем, відповідач свій обов’язок по оплаті за поставлений товар не виконав і на момент подання позову його заборгованість залишилась незмінною і складає 23477,26 грн. Сторонами підписано акт звірки взаєморозрахунків за 1 квартал 2010 року (а.с.08) та направлено відповідачу претензію з сумою боргу 23477,26 грн. (а.с.09), тому суд задовольняє позов в цій частині позовних вимог і стягує з відповідача 23477,26 грн. основної заборгованості.

За змістом пункту 1 статті 199 Господарського кодексу України та пункту 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Зазначені статті узгоджуються з приписами пункту 6.5. договору, згідно з яким у разі порушення відповідачем строків оплати, передбачених пунктом 5.5. цього договору, відповідач сплачує на користь позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період існування заборгованості, від суми заборгованості за кожний день прострочення оплати.

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем пені в сумі 2191,67 грн., встановив неправильність її нарахування (після перерахунку –2179,33 грн.), тому задовольняє позов в цій частині позовних вимог частково в сумі 2179,33 грн., в іншій частині позову про стягнення пені суд відмовляє за необґрунтованістю.

№ накладноїПеріод простроченняСума боргу (грн.)Кількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

РН-000031923.03.2010 - 07.06.2010 14384,227710.25 % 0,0562 % 622,46 (14384,22*77*0,0562/100) 08.06.2010 - 07.07.2010 14384,22309.50 % 0,0520 %224,39 (14384,22*30*0,0520/100) 08.07.2010 - 09.08.2010 14384,22338.50 % 0,0466%221,20 (14384,22*33*0,0466/100) 10.08.2010 - 04.10.2010 14384,22567.75 % 0,0425 %342,34 (14384,22*56*0,0425/100) РН-000044616.04.2010 - 07.06.2010 9093,04 5310.25 % 0,0562 % 270,85 (9093,04*53*0,0562/100) 08.06.2010 - 07.07.20109093,04309.50 % 0,0520 %141,85 (9093,04*30*0,0520/100) 08.07.2010 - 09.08.20109093,04338.50 % 0,0466%139,83 (9093,04*33*0,0466/100) 10.08.2010 - 04.10.20109093,04567.75 % 0,0425 %216,41 (9093,04*56*0,0425/100) З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача 25656,59 грн. заборгованості, з яких: 23477,26 грн. основної заборгованості та 2179,33 грн. пені. На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог - сплачене державне мито в сумі 256,57 грн. та 235,89 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Керуючись статтями 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд ВИРІШИВ: 1.Позов задовольнити частково. 2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Скарлет»(м. Черкаси, вул. Портова, буд.8, п/р 2600500010562 в ВАТ КБ «Хрещатик», МФО 354002, код ЄДРПОУ 36701436) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Чайна компанія «АНТАРЕС»(м. Донецьк, вул. Нижньокурганська, буд. 21/112, р/р 260060102564 в ЗАТ «ПроКредитБанк»м. Київ, МФО 320984, код ЄДРПОУ 33256846) –23477,26 грн. основної заборгованості, 2179,33 грн. пені, в рахунок відшкодування витрат зі сплати державного мита 256,57 грн. та 235,89 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ. 3.В іншій частині позову відмовити. Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття. Суддя С.С.Боровик Повний текст рішення оформлений та підписаний 18.11.2010 року.