Рішення № 12461398, 11.11.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2010 року                                                            Справа №16/1705

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Спаських Н.М., з секретарем Волна С.В. за участю представників сторін:

позивача: Маслов О.В. - за довіреністю у справі;

відповідача: Шапошник Я.П. - за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом публічного акціонерного товариства "Компанія "Райз" до відкритого акціонерного товариства "Племзавод Велика Бурімка" про стягнення 187 696,51 грн.                                         

          ВСТАНОВИВ:

          Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача 187 696,51 грн. з ких: 96 116,90 грн. заборгованості за товар, 10 475,43 грн. відсотків за товарний кредит, 31 862,53 грн. 32% річних за користування коштами, 41 236,92 грн. збитків, 7 004,73 грн. пені на підставі договору поставки сільськогосподарської техніки з розстроченням платежів № 07/09/010 від 27 квітня 2009 року, укладеного між сторонами. В останньому судовому засіданні позивач, зменшивши позовні вимоги, підтримав їх частково через помилку в розрахунках збитків і позов просить задовольнити лише в загальній сумі 159 186,60 грн.

          Представник відповідача проти розрахунків позивача та факту заборгованості заперечень суду не подав. Сторони намагалися врегулювати спір, в зв'язку із чим засідання відкладалися, але позитивного результату сторони не досягли.

          Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі матеріали, суд вважає, що зменшені позовні вимоги позивача підлягають до повного задоволення, виходячи з наступного:

          27 квітня 2009 року між позивачем та відповідачем по справі було укладено договір поставки сільськогосподарської техніки з розстроченням платежів № 07/09/010 (а.с. 8-10) у відповідності до умов якого позивач (постачальник) зобов’язався передати у власність відповідача (покупця) продукцію виробничо-технічного призначення, відповідач (покупець) зобов'язався прийняти і оплатити його вартість ( ціну), сплативши за нього визначену договором грошову суму, а також сплатити відсотки за користування товарним кредитом у сумі, визначеній відповідно до умов договору ( п. 1.1).

          Зазначені договірні відносини по своїй суті мають ознаки договору поставки, за яким продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 712 Цивільного кодексу України).

          Укладення договору з умовою оплати товарного кредиту не суперечить чинному законодавству України, оскільки у відповідності до ст. 6 ЦК України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства, а також відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

          Загальні умови виконання господарських зобов’язань визначені статтею 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначена стаття узгоджується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

          Крім того, в силу статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.           

Сторонами погоджено, що всі умови щодо найменування товару, його кількості, ціни, терміну поставки, гривневого еквіваленту та ін. встановлюються в додатках до договору і є його невід'ємними частинами.

          Відповідно до п.п. 2.2-2.11 договору та додатку до договору № ЗП-10007-00338 від 27 квітня 2009 року, відповідач зобов'язався сплатити вартість отриманого товару згідно графіку платежів по товарному кредиту з урахуванням еквіваленту в Євро та сплатити проценти за користування товарним кредитом в розмірі 18% річних від суми відстрочених платежів. При цьому договором (п. 2.9) було погоджено, що плата за користування товарним кредитом встановлюється в розмірі 24%, якщо інше не встановлено в додатках до договору.

          На виконання умов договору позивач поставив відповідачу сівалку просапну вакуумну Optima L 6 м 8 р вартістю 334 310,56 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковими накладними № ВН-10007-00395 та № ВН-10007-00397 від 15 червня 2009 року (а.с. 29-30) та довіреністю серії ЯПО № 673089 від 11.06.09р. на ім'я Коломієць Олександра Григоровича ( а.с.28).

          Заперечень проти неотримання товару (сівалки) чи його неналежної якості відповідач суду не надав.

Як встановлено статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами додатку № ЗП-10007-00338 від 27 квітня 2009 року до договору відповідач по справі повинен був здійснити за поставлений товар наступні платежі:

1. 30 087,95 грн. до 01.06.09р.;

2. 30 087,95 грн. до 01.07.09 р.;

3. 30 087,95 грн. до 01.08.09 р.;

4. 30 087,95 грн. до 01.09.09 р.;

5. 26 744,85 грн. до 01.10.09 р.;

6. 26 744,85 грн. до 01.11.09 р.;

7. 26 744,85 грн.до 01.12.09 р.;

8. 26 744,85 грн. до 01.01.10 р.;

9. 26 744,85 грн. до 01.02.10 р.;

10. 26 744,85 грн. до 01.03.10 р.;

11. 26 744,85 грн. до 01.04.10 р.;

12. 26 744,85 грн. до 01.05.10 р.;

У відповідності до п. 2. 11 договору поставки, якщо перерахованої відповідачем суми не буде вистачати для погашення всього розміру чергового платежу з урахуванням курсу Євро, то позивач має право провести зарахування таким чином - в першу чергу сплачуються проценти за користування товарним кредитом, в другу чергу відсотки за неправомірне користування коштами та штраф, решта суми - спрямовується в оплату вартості товару.

Судом встановлено, що відповідач свої грошові зобов'язання виконав частково, сплативши позивачу в загальній сумі 278 703,37 грн., з яких з урахуванням курсу Євро, спеціально погодженого сторонами у додатку № ЗП-10007-00338 від 27 квітня 2009 року до договору поставки, було прийнято лише 243 996,41 грн.

З цієї суми позивач лише 238 193,69 грн. зарахував на погашення боргу за товар, а тому залишок несплачених коштів за сівалку становить 96 116,90 грн. ( 334 310,59-238 193,69).

Строк виконання зобов'язання по повній оплаті сівалки для відповідача закінчився 01.05.2010 року, зобов'язання виконано не було, а тому до стягнення з відповідача належить 96 116,90 грн. боргу за сівалку.

Як вказано вище, у додатку № ЗП-10007-00338 від 27 квітня 2009 року до договору поставки сторонами було погоджено встановлення проценту за користування товарним кредитом в розмірі 18% річних. Згідно п. 2.6, 2.7. договору поставки, відсотки за товарний кредит нараховуються щомісячно та підлягають сплаті в термін, визначений для сплати відстроченого платежу.

Позивач просить стягнути з відповідача 10 475,43 грн. процентів за товарний кредит за період з 21.09.2009 року по 01.05.2010 року на суму боргу 96 116,90 грн., виходячи з такого розрахунку :

96 116,90 х 18% : 365 х 221 = 10 475,43 грн. Розрахунок зроблено вірно та відповідності до умов договору поставки.

Доказів сплати процентів по кредиту відповідач суду не надав, а тому до примусового стягнення з нього належить 10 475,43 грн. процентів за товарний кредит.

У відповідності до п. 7.4. договору поставки сторонами було погоджено, що у випадку прострочення виконання грошових зобов'язань по оплаті вартості товару та сплаті відсотків на розстрочені платежі, відповідач сплачує на користь позивача 32% річних з простроченої суми.

          Така умова договору відповідає положенням ч. 2 ст. 625 ЦК України, якою визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Крім того, ч. 5 ст. 694, ч. 1 ст. 536 ЦК України та ч. 4 ст. 232 ГК України           передбачено, що за користування чужими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти.

          Позивач просить стягнути з відповідача 32% річних з прострочених до сплати сум за отриману сівалку (96 116,90 грн.) що складає в загальній сумі 20 938,79 грн. за період з 01.10.2009 року по 01.05.2010 року -- розрахунок а.с. 16. Проценти за товарний кредит на суму 96 116,90 грн. склали 10 475,43 грн., як вже було вказано вище.

Крім того, позивач також просить стягнути 32% річних за наступний період з 01.05.2010 року по 26.08.2010 року по загальній сумі прострочених платежів як товарний кредит (96 116,90 грн.) та проценти річних за користування ним (10 475,43 грн.). За розрахунками позивача 32% на цю загальну суму (96 116,90 + 10 475,43 =105 592,33 грн.) складає 10 923,74 грн.

Загальна сума 32 % річних становить 31 862,53 грн. (20 938,79 +10 923,74).

Розрахунки 32% річних зроблено вірно та у відповідності до умов договору поставки. Доказів проведення повного розрахунку за цим платежем відповідач суду не надав, а тому до примусового стягнення з нього належить 31 862,53 грн. як 32% річних за прострочення сплати платежів за товарним кредитом та процентів за товарний кредит.

          У відповідності до ст. 549, 551 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, а її розмір встановлюється за згодою сторін.

За змістом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", № 543\96-ВР від 22.11.1996 року передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу, та при її сплаті не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який нараховується пеня.

          Згідно п. 7.2. договору поставки сторони погодили, що за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті у встановлені договором терміни вартості (ціни) товару та/або відсотків на відстрочені платежі, відповідач зобов'язаний сплатити на користь Позивача пеню в розмірі 0,3% за кожен день прострочення від суми боргу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення.

          Позивач на підставі зазначеної договірної умови за період з 01.05.2010 р. по 26.08.2010р. нарахував відповідачу пеню на вищевказаний загальний прострочений платіж у сумі 105 592,33 грн. у розмірі 7 004,73 грн. по подвійній обліковій ставці НБУ.

          Розрахунок пені зроблено вірно та у відповідності до умов договору. Доказів розрахунку по пені відповідач суду не надав, а тому з відповідача на користь позивача до примусового стягнення належить 7 004,73 грн. пені.

          Відповідно до ч.5 ст. 225 Господарського кодексу України сторони господарського зобов'язання мають право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню у твердій сумі, або у вигляді відсоткових ставок.

          Відповідно до п. 7.3. Договору поставки, Відповідач зобов'язаний відшкодувати збитки завдані Позивачу, невиконанням або неналежним виконанням грошових зобов'язань по договору, в твердій сумі в залежності від строків (тривалості) порушення зобов'язання відповідачем: 10 процентів неоплаченої вартості (ціни) Товару за перший (повний чи не повний) місяць із наступним збільшенням цієї суми на 10 (десять) процентів за кожний повний чи неповний місяць прострочення.

          Первісно позивач заявляв до стягнення 41 236,92 грн. збитків, які потім зменшив до стягнення 13 726,99 грн. через помилки у розрахунках. Уточнені розрахунки ( а.с. 16) позивачем зроблено вірно. Факт прострочення сплати боргу як товарного кредиту та відсотків за користування ним вже доведено матеріалами справи, доказів відшкодування збитків відповідачем не надано, а тому до примусового стягнення з відповідача на користь позивача підлягає лише 13 726,99 грн. збитків за неналежне виконання договору поставки.

Заперечень проти доводів та розрахунків позивача відповідач суду не надав. Правомірність позовних вимог позивачем доведена та підтверджена матеріалами справи.

          На підставі викладеного, до примусового стягнення з відповідача належать 96 116,90 грн. основного боргу за сівалку, 10 475,43 грн. процентів за товарний кредит, 31 862,53 грн. як 32% річних, 7 004,73 грн. пені, та 13 726,99 збитків, а всього - 159 186,60 грн. на підставі договору поставки сільськогосподарської техніки з розстроченням платежів № 07/09/010 від 27 квітня 2009 року з додатком до нього, укладеного між сторонами.

На підставі ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню державне мито лише в сумі 1 591,87 грн. ( з урахуванням зменшення позовних вимог) та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.                               

Позивачу також слід повернути з державного бюджету 959,51 грн. державного мита, як зайво сплаченого.

          Керуючись статтями 49, ст. 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Племзавод Велика Бурімка", ідентифікаційний код 00486818, Черкаська область, Чорнобаївський район, с. Велика Бурімка на користь Публічного акціонерного товариства "Компанія "Райз", ідентифікаційний код 13980201, м. Київ, вул. А. Заболотного, 152, м.Київ -- 96 116,90 грн. основного боргу за сівалку, 10 475,43 грн. процентів за товарний кредит, 31 862,53 грн. як 32% річних, 7 004,73 грн. пені, та 13 726,99 збитків, 1 591,87 грн. на відшкодування сплаченого державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.           

          Наказ видати.

Повернути позивачу з державного бюджету 959,51 грн. державного мита, як зайво сплаченого.

          Довідку видати.

          Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

СУДДЯ Н.М. Спаських

Повний текст рішення підписано 16 листопада 2010 року