Рішення № 12461287, 24.11.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" листопада 2010 р.Справа № 24/136-10-4549 за позовом Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України"; до відповідача: Одеського державного сільськогосподарського іподрому про стягнення 187168,2грн.

Суддя          О.Ю. Оборотова

За участю представників:

Від позивача: Олійник Т.В. на підставі довіреності №12 від 12.07.2010р.; Садовський П.Ф., довіреність № 13 від 12.07.2010р.,

Від відповідача: не з’явився;

Суть спору: позивач, Державне підприємство „Державний резервний насіннєвий фонд України” (далі позивач) звернувся до господарського суду з позовом до Фермерського господарства „Лозован” (далі відповідач) про стягнення основної заборгованості в сумі 109450,35 гривень, штрафу в сумі 32835,10 гривни та судові витрати.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, відзив на позовну заяву не надав, справа розглядається в порядку ст..75 ГПК України за наявними матеріалами.

Після видалення судді до нарадчої кімнати у судовому засіданні 24.11.2010р. суд оголосив вступну та резолютивну частину рішення.

Судом встановлено: 06 березня 2008р. між державним підприємством “Державний резервний насіннєвий фонд України” (Замовник) та Одеським державним сільськогосподарським іподромом (Підрядник) укладено договір підряду по сортовідновденню насіння сільськогосподарських рослин № 060308/01, згідно умов якого Підрядник зобов’язується із насіння Замовника, на свій ризик виконати по його завданню роботи з сортовідновлення насіння сільськогосподарських рослин, а Замовник зобов’язується прийняти і оплатити результати цих робіт.

Умовами розділу 2 спірного договору встановлено, що Замовник передає Підряднику Матеріал на умовах франко –склад Замовника: - Сумська обл., Роменський р-н, с. Бобрик, вул. Леніна, 58 (овес насипом); Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Зачиняє ва, 162-А (соняшник, мішки по 25 кг).

На виконання договору позивачем здійснено поставку, згідно видаткових накладних №РН –О00068 від 06.03.2008 року на суму 28 651,20 гривень, №РН –О00067 від 06.03.2008 року на суму 199 500 гривень, а відповідач прийняв вказаний товар згідно довіреності серії НБВ № 918761 від 03.03.2008 року на ім’я Кушнір Олег Володимирович.

Таким чином, Постачальник свої зобов’язання, передбачені п. 1.1. спірного договору виконав повністю.

Покупець свої зобов’язання за договором щодо розрахунків виконав частково, сплативши суму у розмірі 40 983 грн. Решту боргу у сумі 187 168,20 грн. в обумовлений договором строк.

22.10.2008р. між державним підприємством “Державний резервний насіннєвий фонд України” (Замовник) та Одеським державним сільськогосподарським іподромом (Підрядник) укладено додаткову угоду №221008/02 до договору підряду по сортовідновленню №060308/01 від 06.03.2008р., відповідно до умов якої, Замовник та підрядник прийшли до згоди викласти п. 2.2. Договору від 06.03.2008р. №060308/01 в наступній редакції: “Підрядник після сортовідновлення зобов’язаний передати зважений товар Замовнику в відповідності з якісними показниками (згідно з п. 3.4. на умовах EXW у фізичній вазі відповідно акту прийому – передачі та складській квитанції на насіння не пізніше 01.08.2009р.) Послуги складу по прийманню та зберіганню Товару оплачуються по окремому договору”. Підрядник відповідно до п. 5.5 договору проводить розрахунки грошима у розмірі 187 168,2грн.

30.09.2009р. між державним підприємством “Державний резервний насіннєвий фонд України” (Замовник) та Одеським державним сільськогосподарським іподромом (Підрядник) укладено додаткову угоду №300909/01 до договору підряду по сортовідновленню №060308/01 від 06.03.2008р., відповідно до умов якої, Замовник та підрядник прийшли до згоди, що Підрядник у зв’язку неможливістю провести розрахунки насіння м гасить заборгованість шляхом перерахування коштів у розмірі 187 168,2грн. на розрахунковий рахунок Підрядника до 01.09.2010р.

Так, проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, подані позивачем докази та викладену його правову позицію, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних правових підстав вважає заявлені ДП „Держрезервнасінфонд” позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 187 168,20 грн., такими, що підлягають повному задоволенню з огляду на наступні положення законодавства.

          Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Частиною 2 ст. 640 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Відповідно до п.п.1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного Кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому ( п.1 ст. 656 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до ст. 663, пп. 1),2) ч.1 п.1 ст. 664 Цивільного Кодексу України продавець зобов’язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлено обов’язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Пунктом 1 ст. 691 Цивільного Кодексу України визначено, що покупець зобов’язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

Суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі, з віднесенням судових витрат на рахунок відповідача, у відповідності зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 69, 75, 82–85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України" до відповідача Одеського державного сільськогосподарського іподрому про стягнення 187168,2грн. - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Одеського державного сільськогосподарського іподрому (65009, м. Одеса, вул. Фонтанська дор. 6, код ЄДРПОУ 00845683), р/р 2600401636544 ОФ “Укрексімбанк”, МФО 328618 на користь Державного підприємства „Державний резервний насіннєвий фонд України” (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1, код ЄДРПОУ 30518866) –загальну заборгованість у розмірі 187 168,2 грн., 1871,68грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 25.11.2010 р.

Суддя                                                                                 Оборотова О.Ю.