Рішення № 12461161, 11.11.2010, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" листопада 2010 р.Справа № 16/105(18/184) Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коротченко Л.С. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю "Сальковська Зоря",

смт. Голованівськ

до відповідача: Сільськогосподарського підприємства товариство з обмеженою відповідальністю ім. Зайковського, с. Добрянка Вільшанського району Кіровоградської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: акціонерне товариство відкритого типу "Гілєя",

м. Первомайськ Миколаївської області

про стягнення 40 298 грн.

Представники сторін:

від позивача - участі не брав.

від відповідача - Полєва О.І., довіреність б/н від 11.11.10 р.

від третьої особи - участі не брав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сальковська Зоря" звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з сільськогосподарського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю ім. Зайковського заборгованості в сумі 40 298,00 грн.

В судове засідання позивач та третя особа участі не брали, однак належним чином повідомлені про час та дату розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями про отримання рекомендованих листів (а.с. 109, 110 том 2).

В наданих до суду відзиві та доповненні до нього відповідач позовні вимоги не визнав, вказуючи на те, що позивачем не доведено існування заборгованості у відповідача перед АТВТ "Гілея" на дату укладання правочину про відступлення права вимоги від 28.12.2009 р., у зв'язку з чим позовні вимоги відповідач вважає безпідставними та необґрунтованими (а.с. 35-39, 57-61 том 1).

Крім того, в наданих до суду відповідачем письмових поясненнях відповідач вказує, що позивач та АТВТ "Гілєя" порушили норми матеріального права, які регламентують порядок уступки права вимоги та взагалі належним чином не надали відповідачу доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні (а.с. 78-80 том 1).

24.02.2010 р. відповідачем у справі до суду подано заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до змісту якої відповідач вказав на те, що між ним та ТОВ "Сальковська Зоря" були укладені договори поставки товарно-матеріальних цінностей у спрощений спосіб шляхом обміну документів, а саме: накладної № 647 від 14.11.07 р. на суму 62 517,39 грн. та довіреністю серії ЯНЯ № 058583 від 14.11.07 р., накладної № 563 від 10.08.07 року на суму 15 417,00 грн. та довіреністю серії ЯНЯ № 058508 від 06.08.07 року; у зв'язку з чим 15.02.10 р. на адресу позивача направлено грошову вимогу № 01-05 від 11.02.10 р. про сплату заборгованості в сумі 77 988,39 грн., однак оскільки, позивач не розрахувався з відповідачем, останнім використано своє право в частині звернення до позивача з вимогою про залік однорідних вимог, направивши на адресу позивача заяву про припинення зобов'язання зарахуванням та угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог (а.с. 97-99, 107, 109, 110-112, 113, 114 том 1).

Третя особа у справі подала до суду письмові пояснення, в яких зокрема повідомила, що на момент отримання ухвали господарського суду від 08.12.09 р. у даній справі, на розрахунковий рахунок АТВТ "Гілєя" коштів від відповідача по зазначеним договорам не надходило (а.с. 67 том 1).

Дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд встановив наступне.

На підставі виданих позивачем накладних № 25 від 22.11.07р., № 1727 від 17.12.07р., № 10 від 17.12.07р. та виданих відповідачем довіреностей серія ЯКР № 027797 від 22.11.07р., серія ЯКР № 027800 від 17.12.07р., серія ЯМР № 878951 від 17.12.07р. від АТВТ “Гілея” (третя особа у справі), як продавця, відповідач, як покупець, отримав 2 тони патоки на суму 1200 грн., 7 тон цукру в мішках на суму 23100 грн., 8,420 тон жому на суму 15 998 грн. (далі - Товар), а всього на загальну суму 40 298 грн. (а.с. 9,10, 11,12, 13, 14 том 1).

Зазначені вище обставини свідчать про виникнення між сторонами правовідносин щодо купівлі-продажу Товару, зазначеного у накладних та відповідних довіреностях, які регулюються главою 54 Цивільного кодексу України та главою 22 Господарського кодексу України, відповідно до ст. 193 якого, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 655, 692 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму; покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару; покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Оскільки строк оплати отриманого відповідачем за накладними Товару сторонами не було визначено, 07.02.2008 р. АТВТ "Гілєя" на адресу відповідача направило грошову вимогу на загальну суму 68 190,00 грн., яка відповідачем була отримана 13.02.2008 р., що підтверджується відповідним поштовим повідомленням (а.с. 51, 52 том 1).

28.12.2008 року між АТВТ “Гілея” (далі - Кредитор) та ТОВ “Сальковська Зоря” (далі - новий Кредитор) укладено договір "Правочин про відступлення права вимоги" (далі - Договір від 28.12.08 р., а. с. 15 том 1).

За умовами Договору від 28.12.08 р. Кредитор передає, а новий Кредитор приймає на себе право вимоги першого і стає кредитором по договору поставки товарно-матеріальних цінностей, який був укладений шляхом обміну документами, а саме: цукор-пісок накладною № 1727 від 17 грудня 2007 року та довіреністю ЯКР № 027800 від 17 грудня 2007 року на суму 23100 грн.; та жому сухого накладною № 10 від 17.12.2007 року на суму 15998,00 грн. та довіреністю ЯМР № 878951 від 17.12.2007 року, та меляса накладною № 25 від 22.11.2007 року та довіреністю ЯКР № 027797 на суму 1200 грн. (п. 1. Договору від 28.12.08 р.).

Новий Кредитор одержує право, замість Кредитора, вимагати від сільськогосподарського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю ім. Зайковського (далі - СП ТОВ ім. Зайковського) оплати вартості переданих товарно-матеріальних цінностей в сумі 40 298 грн. (п.2 Договору від 28.12.08 р.).

Договір підписаний представниками сторін та скріплений печатками.

Відповідно до змісту ст. ст. 513, 516, 517 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові; заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом; первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

17.09.2009 року ТОВ “Сальковська Зоря”, як новий Кредитор, надіслало відповідачу лист, в якому повідомлялось про укладення правочину уступки права вимоги від 28.12.08р. із АТВТ “Гілея”, а також з посиланням на ст. 530 ЦК України позивач вимагав у семиденний строк розрахуватись за отримані товарно-матеріальні цінності в сумі 40 298 грн. (а.с. 16 том 1).

Факт отримання даної вимоги відповідачем підтверджується відповідним повідомлення про вручення відповідачу 18.09.09 р. відповідного поштового відправлення (а.с. 17 том 1).

Оскільки відповідач у визначений позивачем строк з останнім не розрахувався, позивач з метою захисту порушеного права, звернувся до суду з даним позовом.

За доводами та розрахунком позивача, загальна сума боргу, що підлягає стягненню з відповідача становить 40 298, 00 грн.

Господарський суд дійшов висновку про те, що відповідач належним чином не виконав своє зобов'язання з оплати отриманих ним товарно-матеріальних цінностей (далі - ТМЦ), у зв'язку з чим, у останнього виникла заборгованість перед позивачем.

Відповідач факт отримання від позивача товару на суму 40 298,00 грн. не заперечив, так відповідач у наданій до суду заяві про припинення зобов'язання зарахуванням стверджує, що відповідач дійсно по накладним, переліченим у позові, заборгував позивачу 68 190,00 грн.; однак і позивач мав заборгованість перед відповідачем, що утворилась на підставі виписаних відповідачем накладних № 647 від 14.11.07 р. на суму 62 517, 39 грн. та № 563 від 10.08.07 р. на суму 15 714 ,00 грн. та виданих позивачем відповідних довіреностей (а.с. 113-114 том 1).

Господарським судом досліджуючи дані обставини, з'ясовано, що дійсно позивач на підставі накладних № 563 від 10.08.07 р. на суму 15 471,00 грн. та № 647 від 14.11.07 р. на суму 62 517,39 грн. та згідно відповідних до них довіреностей серія ЯНЯ № 058508 від 06.08.07 р., серія ЯНЯ № 058583 від 14.11.2007 р. (а.с. 103-106 том 1) отримав від відповідача товар на загальну суму 77 988,39 грн. (15 471,00 грн. + 62 517,39 грн. = 77 988,39 грн.).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 601 Цивільного кодексу України передбачено припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, яке здійснюється за заявою однієї із сторін.

Як встановлено в ході розгляду справи відповідач листом № 02-05 від 12.02.2010 р. на адресу позивача направив заяву про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог, що підтверджується відповідним фіскальним чеком та описом вкладення до рекомендованого листа (а.с. 109, 110 том 1).

Листом № 09 від 22.02.2010 року позивач не прийняв пропозицію відповідача щодо взаємозаліку між сторонами, посилаючись на те, що товар, отриманий позивачем 10.08.07 р. та 14.11.07 р. за накладними відповідача №№ 563 та 647 вже був зарахований при розрахунку по договору 5-П по вирощуванню цукрового буряку від 26.08.2006 р. при вирішенні справи № 16/180, по якій господарський суд прийняв рішення від 24.11.2008 р.(а.с. 7 том 2).

Зі змісту рішення господарського суду Кіровоградської області від 24.11.2008 р. у справі № 16/180 за позовом ТОВ "Сальковська Зоря" до СП ТОВ ім. Зайковського про стягнення 1 515 806, 61 грн., що набрало чинності, вбачається, що в рахунок погашення заборгованості СП ТОВ ім. Зайковського перед ТОВ "Сальковська Зоря", що виникла за договором підряду 5-П від 20.08.2006 р., а також на підставі договору № 1 про заміну кредитора у зобов'язанні від 25.08.06 р., відповідач частково розрахувався з позивачем, і це визнано обома сторонами, шляхом передачі відповідачем у власність позивача згідно поворотної накладної ВН-0000002 від 03.05.07 р., поворотної накладної ВН-0000003 від 07.07.07. р., прибуткової накладної ПН-0000532 від 10.08.07 р. та прибуткової накладної ПН-0000506 від 14.11.2007 р. цукрового буряка та повернення ТМЦ на загальну суму 114 960,81 грн., що знайшло своє відображення у акті звірки взаєморозрахунків між сторонами з 01.01.07 р. по 09.10.08 р., складеного та підписаного обома сторонами на 01.04.2008 року (а.с. 5 том 2).

Даний факт, у відповідності до положень ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, знову не доводиться, враховуючи те, що у даній справі беруть участь ті самі сторони, що і у справі № 16/180.

Отже, поставлений відповідачем товар за накладними № 563 від 10.08.07 р. та № 647 від 14.11.07 р., які становлять підставу зустрічної однорідної вимоги відповідача в сумі 77 568,91 грн. (15 471,00 грн. + 62 097,91 грн. = 77 568,91 грн.), досліджувались при вирішені іншого спору та слугували підставами для висновку суду про виконання зобов'язань сторін за правовідносинами, що виникли за договору договором підряду 5-П від 20.08.2006 р. у справі № 16/180.

Таким чином, господарський суд дійшов висновку, що підстави зустрічної однорідної вимоги відповідача не можуть свідчити про заборгованість позивача, у зв'язку з чим господарський суд вимоги відповідача на суму 77 568,91 грн. відхиляє.

Разом з тим, господарський суд звертає увагу на те, що згідно акту звірки взаєморозрахунків ТОВ "Сальковська Зоря" з СП ТОВ ім. Зайковського з 01.01.07 р. по 09.10.08 р. (а.с. 5 том 2), до загальної суми 114 960,81 грн., що була зарахована судом у справі № 16/180 як сума, на яку відповідач частково розрахувався з позивачем згідно договору підряду 5-П від 20.08.06 р., входять чотири суми, що становлять вартість ТМЦ, отриманих позивачем від відповідача, в тому числі за прибутковими накладними № ПН-0000532 від 10.08.07 р. в сумі 15 471,00 грн. та № ПН-000506 від 14.11.07 р. в сумі 62 097,91 грн. (22 399,10 грн. + 14 992,80 грн. + 15 471,00 грн. + 62 097,91 грн. = 114 960,81 грн.).

Отже, зазначена позивачем в акті звірки взаєморозрахунків, станом на 01.04.08 р., прибуткова накладна № ПН-0000506 від 14.11.07 р. зарахована як часткове погашення боргу в сумі 62 097,91 грн., в той час як вартість поставленого відповідачем товару згідно накладної № 647 від 14.11.07 р. фактично становить 62 517,39 грн.

Зазначений факт свідчить про те, що різниця вище зазначених сум 419, 48 грн. (62 517,39 грн. - 62 097,91 грн. = 419,48 грн.) не була зарахована позивачем в якості часткової оплати відповідачем боргу у справі 16/180.

А отже, дана обставина дає право відповідачу на часткове зарахування зустрічних однорідних вимог згідно поданої ним 12.02.10 р. на адресу позивача заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог, а саме: на суму 419,48 грн.

Господарський суд при цьому також вважає переконливими доводи позивача в тій частині, що товар переданий позивачу відповідачем за накладними № 563 від 10.08.2007 р. та № 647 від 14.11.2007 р. є тим самим товаром, що і товар відображений позивачем в акті звірки взаєморозрахунків між сторонами як-то прибуткові накладні № ПН-0000532 від 10.08.07 та № ПН-0000506 від 14.11.07 р., оформлені самим позивачем за допомогою автоматичної системи 1С (а.с. 9, 10, 16, 17 том 2).

Крім того, доводи позивача в цій частині також підтверджуються іншими належними у справі доказами, а саме: податковими деклараціями з ПДВ за період з серпня 2007 р. та листопад 2007 р., реєстром відповідних податкових накладних за той же період та витягом з акту податкової перевірки за період з 04.07.2006 р. по 30.11.2007 р. (а.с. 14, 18-19, 20-21, 22-23, 24, 25 том 2).

Отже, доводи відповідача щодо невідповідності номерів накладних, на які посилається відповідач для зарахування зустрічних однорідних вимог та накладних, що містить акт звірки взаєморозрахунків, підписаних обома сторонами, спростовуються вищенаведеним.

Поставлений відповідачем товар за накладними № 563 від 10.08.07 р. та № 647 від 14.11.07 р., які становлять підставу зустрічної однорідної вимоги відповідача в сумі 77 568,91 грн. (15 471,00 грн. + 62 097,91 грн. = 77 568,91 грн.) слугували підставами для висновку суду про виконання зобов'язань сторін за правовідносинами, що виникли з договору договором підряду 5-П від 20.08.2006 р. у справі № 16/180.

Відповідно до ч. 3 ст. 203 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування; для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Зазначена норма кореспондується також зі ст. 601 Цивільного кодексу України.

При цьому зарахуванням можуть бути припиненні зобов'язання на будь-якій стадії їх існування, за наявності лише заяви однієї із сторін.

Враховуючи те, що на день вирішення даного спору строк виконання зустрічних вимог для позивача настав, господарський суд вважає, що вимога відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог підлягає задоволенню частково на суму 419, 48 грн.

Правові підстави для зарахування решти суми (77 568,91 грн.) відсутні, з огляду на відсутність у позивача такої заборгованості перед відповідачем, на момент вирішення спору.

Враховуючи вищенаведене, а також з огляду на те, що зобов'язання відповідача сплатити кошти в сумі 419,48 грн. припинено на підставі ст. 601 Цивільного кодексу України, у зв'язку із зарахуванням однорідних зустрічних вимог на підставі заяви відповідача, позовна вимога в частині стягнення з відповідача 419,48 грн. є безпідставною, а тому не підлягає задоволенню.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з сільськогосподарського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю ім. Зайковського (26612, с. Добрянка Вільшанського району Кіровоградської області, код ЄДРПОУ 03756477, р/р 260046704 ОД АППБ "Райффайзен Банк Аваль" м. Кіровоград, МФО 323538) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Сальковська Зоря" (26500, смт. Голованівськ, вул. Леніна 44, р/р 2600859579 АППБ "Райффайзен Банк Аваль" м. Київ, МФО 380805, код ЄДРПОУ 34163353) заборгованість в сумі 39 878,52 грн., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 398,79 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 233, 64 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом, а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Л.С. Коротченко

Повне рішення складено 16.11.2010 р.