Рішення № 12461147, 16.11.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.11.2010                                                             Справа № 2/92

За позовом відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Закарпаттяобленерго”, м. Ужгород-Оноківці

ДО Хустського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства, м. Хуст

ПРО стягнення суми 213354,70грн. заборгованості по оплаті за використану електроенергію

(позовні вимоги викладено у відповідності до заяви позивача, поданої у порядку вимог ст. 22 ГПК України щодо їх збільшення)

Суддя О.Ф. Ремецькі

Представники сторін:

від позивача –Страшко С.О. –представник за довіреністю №142/15 від 03.08.2010р.

від відповідача – не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог в повному обсязі посилаючись на їх обґрунтованість матеріалами справи, зокрема, вказує на те, що відповідачем порушено взяті на себе зобов'язання по повній та своєчасній оплаті спожитої активної та реактивної електроенергії, внаслідок чого утворилась відповідна заборгованість, яку позивач просить стягнути з відповідача з урахуванням пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних за період порушення строків оплати.

Відповідач у судове засідання, яке відбулося 06.10.2010р., повноважного представника не направив не зважаючи на те, що був повідомлений про час та місце розгляду позовної заяви належним чином, про що свідчить відповідний штамп господарського суду з відміткою про відправку документа, зроблений на звороті у лівому нижньому куті ухвали господарського суду про порушення провадження у справі від 27.09.2010 року, що відповідає вимогам Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75.

Ухвалою суду від 06.10.2010р. розгляд справи було відкладено за відповідним клопотанням відповідача, однак, відповідач повторно в судове засідання не з’явився, вимог ухвали суду від 27.09.2010р., 06.10.2010р. та 18.10.2010р. не виконав, витребуваних судом матеріалів не подав, свого уповноваженого представника в засідання суду не направив.

Враховуючи те, що мають місце докази належного повідомлення сторони про час та місце проведення судового засідання по розгляду позовної заяви, неявка представника відповідача не тягне перенесення розгляду справи на інші строки, в

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 16.11.2010 року по справі № 2/92

зв’язку з чим суд вважає можливим відповідно до ст. 75 ГПК України розглянути справу за наявними матеріалами та без участі представника відповідача.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши повноважних представників позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та подані заперечення, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Хустським РЕМ ВАТ ЕК „Закарпаттяобленерго" та Хустським виробничим управлінням водопровідно-каналізаційного господарства (далі Хустське ВУВКГ) було укладено договір про постачання електричної енергії № Р06/15-0019 від 22.01.2008 року, відповідно до якого Позивач зобов’язався продати електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок Відповідачу, а останній –оплатити вартість використаної електричної енергії згідно з умовами договору.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про електроенергетику»електрична енергія є різновидом енергії, що виробляється на об'єктах електроенергетики і є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу.

За своєю правовою природою зазначений договір є договором енергопостачання. Стаття 275 Господарського кодексу України встановлює, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов’язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно пункту 2.2.2 договору Позивач відпускає електроенергію дозволеної до використання потужності за умовами та величинами споживання електроенергії та потужності, визначеними договором, за яку Відповідач згідно пункту 2.3.3 та 2.3.4 договору зобов’язаний своєчасно та у повному обсязі здійснювати розрахунки відповідно до встановлених договором умов та термінів оплати.

Згідно додатку 7 «Порядок розрахунків»до договору та Додатку 8 "Графік зняття показників засобів обліку електричної енергії" Відповідач здійснює повну поточну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії за розрахунковий період за фактичними показаннями засобів обліку електричної енергії за розрахунковий період за фактичним показанням засобів обліку електричної енергії згідно з виписаним рахунком на протязі п'яти днів після вручення йому рахунку.

Згідно п. 2.3.4 Договору споживач повинен здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника електричної енергії та електроустановками Споживача згідно з умовами додатку № 6 „Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії ".

Частинами шостою та сьомою статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Як вбачається з позовної заяви, за період з березня 2010 року по серпень 2010 року включно Відповідач заборгував ВАТ ЕК „Закарпатгяобленерго" 141 004,11 грн. за активну електричну енергію, та за період з березня 2010 року по серпень 2010 року включно 47 246,89 грн. за перетікання реактивної електроенергії.

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 16.11.2010 року по справі № 2/92

У свою чергу, Відповідач за поставлену активну та реактивну електричну енергію не розрахувався, внаслідок чого утворилась заборгованість за активну

електричну енергію у розмірі 141 004,11грн. та реактивну електричну енергію у розмірі 47 246,89гривень, вимоги про стягнення яких підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частина друга статті 193 Господарського кодексу України визначає, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4.2.1 договору №Р06/15-0019 від 22.01.2008 року Відповідач у випадку несплати до кінця розрахункового періоду спожитої активної та реактивної електроенергії з першого числа наступного за розрахунковим сплачує пеню у розмірі 0,05 % за кожен день прострочення платежу, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Позивач заявив позовну вимогу про стягнення пені із розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України (відповідно до вимог статті 343 Господарського кодексу України) за прострочення оплати електричної енергії у сумі 18650,61грн.

Судом встановлено, що Відповідач у встановлений Договором строк свого обов’язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов’язання (в тому числі у період, який вказано Позивачем), тому дії Відповідача є порушенням договірних зобов’язань, і він вважається таким, що прострочив, відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Перевіривши розрахунок Позивача, суд встановив, що позовні вимоги про стягнення суми 3924,66грн. інфляційних втрат та 2528,43грн. трьох процентів річних

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 16.11.2010 року по справі № 2/92

підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 213354,70грн. заборгованості по оплаті за використану електроенергію, в тому числі

141004,11грн. суми боргу за активну електроенергію, 47246,89грн. суми боргу за реактивну електроенергію, 3924,66грн. інфляційних втрат, 18650,61грн. пені за несвоєчасний розрахунок та 2528,43грн. трьох процентів річних.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Хустського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства, м. Хуст, вул. Маркуша, 94 (код ЄДРПОУ 0432283) на користь відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Закарпаттяобленерго”, м. Ужгород-Оноківці, вул. Головна, 57 (код ЄДРПОУ 00131529) суму 213354,70грн. заборгованості по оплаті за використану електроенергію, в тому числі 141004,11грн. суми боргу за активну електроенергію, 47246,89грн. суми боргу за реактивну електроенергію, 3924,66грн. інфляційних втрат, 18650,61грн. пені за несвоєчасний розрахунок та 2528,43грн. трьох процентів річних, а також суму 2088,21грн. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та 236грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

3. Стягнути з Хустського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства, м. Хуст, вул. Маркуша, 94 (код ЄДРПОУ 0432283) в доход Державного бюджету України суму 45,34грн. державного мита.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.Ф. Ремецькі

В.о. помічника судді В.В. Мазюта