Рішення № 12461078, 17.11.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

17.11.2010Справа №2-9/4430-2010 За позовом Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі", (98303, м. Керч, вул. Години, 2-В)

До відповідача Орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго", (95000, м. Сімферополь, вул. Гайдара, 3а) в особі Керченської філії ОП "Кримтеплокомуненерго", (98318, м. Керч, вул. Кірова, 79-А)

Про стягнення 1120773,54 грн.

Суддя ГС АР Крим Н.С.Пєтухова

Представники:

Від позивача – Гогуа О.К., ю/к., дов. пост. № 138/13-13-20 від 07.07.2010 року, у справі; Вознюк С.А., ю/к., дов. пост. № 85/13-13-20 від 07.07.2010 року, у справі.

Від відповідача – Епифанцева А.Б., ю/к., дов. пост. № 20-3/2149/1 від 20.07.2010 року.

Суть спору: Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим із позовом, у якому просить стягнути з відповідача 1120773,54 грн. боргу, у тому числі 1073273,99 грн. основного боргу, 47499,55 грн. пені за період з 24.01.2010 року по 30.06.2010 року, а також 11207,74 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позивач заявою вих. №151/31320 від 16.11.2010 р. у порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України зменшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 1073273,99 грн. основного боргу, 36007,21 грн. пені за період з 06.03.2010 року по 30.06.2010 року.

Заява про зменшення позовних вимог судом прийнято до розгляду.

Відповідач надав відзив на позов, з якого убачається, що відповідач частково згоден з позовними вимогами та просить позовні вимоги задовольнити частково, стягнути заборгованість за період з 01.08.2009 року по 01.08.2010 року у розмірі 1 043 791,78 грн., позовні вимоги у частині стягнення з відповідача судових витрат задовольнити у відповідності з пп. 2 п. 1, пп.3 п. 5 ст. 49 ГПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач проти відзиву на позов заперечує по мотивам, викладеним у запереченні на відзив від вих. №150/31320 від 16.11.2010 р.

Розглянувши матеріали справи, а також додатково надані сторонами документи, заслухавши пояснення представників сторін, суд –

В с т а н о в и в:

Статтею 55 Конституції України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав всіх суб'єктів права власності.

Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, зобов'язання виникає з угод, що не суперечать закону, а також внаслідок вчинення господарських дій на користь другої сторони.

24.10.2008 р. між сторонами був укладений договір на водопостачання з комунального водопроводу і відведення стоків в комунальну каналізацію №84.

Відповідно до умов даного договору позивач приймає на себе водопостачання відповідача питною водою, згідно умов договору, а відповідач, у свою чергу, зобов'язався оплачувати надані позивачем послуги, відповідно до умов вищевказаного договору.

Пунктом 3.5 договору сторони передбачили, що розрахунковий період оплати послуг водопостачання та водовідведення встановлюється в один місяць(розрахунковий місяць).

Пунктом 3.7 договору сторони передбачили, що представник абоненту зобов’язаний отримувати рахунки за комунальні послуги по водопостачанню та водовідведенню у водоканалі до 20 числа кожного місяця. В рахунках вказується нарахування за поточний місяць, об’єми наданих послуг по об’єктам, тарифи, вартість наданих послуг, борг на початок місяцю, у тому числі за рішенням суду(основний борг, інформаційні послуги, пеня) та итогова сума , належна до оплаті. Розрахунок підлягає оплаті протягом 3-х банківських днів.

Позивач свої договірні зобов’язання виконав належним чином, однак, відповідач порушував свої зобов'язання і умови договору, оплату за надані послуги не проводив повністю, у зв'язку з чим, за період з 01.08.2009 року по 01.10.2010 року за ним утворився борг у розмірі 1073273,99 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана зробити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші і тому подібне) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.193 ГК України суб'єкти господарювання і інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 530 ЦК України встановлює, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строку

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачене, що невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова або зміна умов договору не допускається.

При таким обставинах, позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу у розміру 1073273,99 грн. підлягають задоволенню, оскільки підтверджуються матеріалами справи.

Крім того, позивач у позивної заяві від 03.09.10р. просить стягнути з відповідача 47499,55 грн. пені за період з 24.01.2010 року по 30.06.2010 року.

На день розгляду спору позивач зменшив позивні вимоги у частині стягнення пені та просить стягнути з відповідача 36007,21 грн. пені за період з 06.03.2010 року по 30.06.2010 року.

Згідно п.8.1.1 договору у випадку порушення строків оплати відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійній обліковій ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення. Розрахунок пені позивачем був проведений з урахуванням діючих облікових ставок НБУ відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Таким чином, позовні вимоги позивача у частині стягнення 36007,21 грн. пені обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Доводи відповідача, що викладені у відзиву на позов не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Витрати по оплаті держмита і за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на сторони пропорційно задоволеним вимогам відповідно до ст. 49 ГПК України.

У судовому засіданні 17.11.2010р. були оголошені тільки вступна та резолютивна частини рішення.

Повний текст рішення оформлений відповідно до ст. 84 ГПК України і підписаний 18.11.2010 р.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 34, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Заяву про зменшення позовних вимог прийняти.

2.          Стягнути з Орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" в особі Керченської філії ОП "Кримтеплокомуненерго", (98318, м. Керч, вул. Кірова, 79-А, р/р 26009500438683 у УСБ, МФО 324010, ЗКПО 26224872) на користь Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі", (98303, м. Керч, вул. Години, 2-В, ЄДРПОУ 30877035 р/р 26002310116901 у філії АБ «Південний», м. Ялта, МФО 384522, ЗКПО 19195199) 1073273,99 грн. основного боргу, 36007,21 грн. пені, 11092,81 грн. держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної чинності.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Петухова Н.С.