Рішення № 12461067, 02.11.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

02.11.2010Справа №2-1/5150-2010 за позовом Дочірнього підприємства «Краншип», (98300, АР Крим, м. Керч, вул. Вішнева, 1, оф. 78),

до відповідача Орендного підприємства «Керченський морський завод «Фрєгат», (98300, АР Крим, м. Керч, вул. Кірова, 54),

про визнання договору дійсним,

суддя Л.О.Ковтун

п р е д с т а в н и к и:

від позивача – Ніфонтова А.І., представник, довіреність від 01.10.2010р.,

від відповідача - Савін В.В., ліквідатор,

Суть спору: Дочірнє підприємство «Краншип» звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до Орендного підприємства «Керченський морський завод «Фрєгат» про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна №1, укладеного між сторонами у справі 16.08.2010р. Також, позивач просить визнати за ним право власності на предмет договору №1 від 16.08.2010р., а саме нежилу споруду літ. «А» загальною площею 313,6 кв.м., розташовану за адресою: м. Керч вул. Кірова, 54а.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, що дає підстави для визнання його дійсним у судовому порядку на підставі положень статті 220 ЦК України.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги визнав у повному обсязі, своє небажання прибути до нотаріуса для нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу обґрунтовує перебуванням підприємства в процедурі банкрутства та відсутністю у зв’язку із цим грошових коштів для оплати послуг нотаріуса.

Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують відносини між сторонами, у зв’язку з чим підстав для відкладення розгляду справи не вбачає.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

16.08.2010 року між Орендним підприємством «Керченський морський завод «Фрєгат» (продавець) та Дочірнім підприємством «Краншип» (покупець) укладений договір купівлі-продажу № 1, (аркуш справи 7-8, далі договір).

Згідно пункту 1 договору продавець продає, а покупець купує нежитлову споруду інвентаризаційний № 1А, загальною площею 313,6 кв.м., яка розташована за адресою: м. Керч вул. Кірова, 54а.

У пункті 2.1 договору сторони обумовили вартість спірного майна - 35 256,00грн.

Платіжним дорученням №1605 від 16.08.2010 року Дочірнім підприємством «Краншип» перераховані грошові кошти у розмірі 35 256,00грн. на розрахунковий рахунок відповідача, (аркуш справи 6).

Пунктом 3.2 договору встановлено, що покупець набуває право власності на об’єкт, зазначений в пункті 1 договору з моменту підписання актів прийому-передачі.

17.08.2010р. актом прийому-передачі нежитлову споруду (інвентаризаційний № 1А), загальною площею 313,6 кв.м., розташовану по вул. Кірова, 54а в м. Керч передано позивачу, (аркуш справи 44).

Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до Орендного підприємства «Керченський морський завод «Фрєгат» із заявою про нотаріальне посвідчення зазначеного договору.

В судовому засіданні ліквідатор Орендного підприємства «Керченський морський завод «Фрєгат» пояснив своє небажання прибути до нотаріуса для нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу відсутністю грошових коштів для оплати послуг нотаріуса, внаслідок перебування підприємства в процедурі ліквідації.

Дослідивши надані сторонами докази у підтвердження своїх доводів і заперечень, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків згідно частини 2 статі 11, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 204 Цивільного кодексу України, передбачена презумпція правомірності правочину, так правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Законодавцем для кожного із видив договору купівлі-продажу (договору купівлі-продажу нерухомості, земельної ділянці та інше) передбачив, ряд юридичних особливостей, дотримання яких сторонами яких є обов’язковим та вабить дійсність угоди.

Цивільно-правовою характеристикою договору купівлі-продажу зокрема є його оплатність, консенсуальність та двостороння зобов’язальність.

Статтею 657 Цивільного кодексу України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Неприбуття представника відповідача для нотаріального посвідчення спірного договору дає підстави суду для висновку про ухилення останнього від такого посвідчення договору, що в свою чергу порушує права та охоронювані інтереси позивача як набувача спірного майна.

Згідно зі статтею 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Таким чином, законодавцем визначено, що для визнання договору дійсним, необхідно існування таких обставин як домовленість сторін щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, повне або часткове виконання умов договору сторонами (як то передача майна продавцем, за договором купівлі-продажу покупцю, або сплата покупцем предмету договору купівлі-продажу та інше), та однією із суттєвих умов визнання договору дійсним є ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення договору.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору купівлі-продажу, а саме: визначено предмет купівлі – продажу, ціну, порядок розрахунків. Сторонами вчинено дії спрямовані на відчуження майна, здійснено оплату відчужуваного об’єкту, а також підписаний акт прийому-передачі спірного майна.

З наведеного вбачається, що єдиним способом захисту майнового права позивача є визнання договору купівлі-продажу нежитлової споруди від 16 серпня 2010 року дійсним.

Відповідно до статті 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до положень пункту 1 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України, пункту 2 статті 20 Господарського кодексу України, статті 1 Господарського процесуального кодексу України захист прав та інтересів суб’єктів господарювання може здійснюватися судом, у тому числі й шляхом визнання цих прав.

Враховуючи викладені обставини, позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В судовому засідання оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення оформлене відповідно до ст.84 ГПК України і підписане 08 листопада 2010 року.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. 82-84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати дійсним договір №1 купівлі – продажу нерухомого майна – нежилої споруди літ. «А» загальною площею 313,6 кв.м., розташованої за адресою: м. Керч вул. Кірова, 54а, укладений 16.08.2010р. між Орендним підприємством «Керченський морський завод «Фрегат» та Дочірнім підприємством «Краншип».

Визнати за Дочірнім підприємством «Краншип», (98300, АР Крим, м. Керч, вул. Вішнева, 1, оф. 78; ідентифікаційний код у ЄДРПО України 33433543) право власності на нежитлову споруду літ. «А» загальною площею 313,6 кв.м., розташовану за адресою: м. Керч вул. Кірова, 54а.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Ковтун Л.А.