Постанова № 12459418, 01.11.2010, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

23 листопада 2010 року Справа № 5002-14/3177-2010                     Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Ткаченка М.І.,

суддів                                                                      Маслової З.Д.,

                                                                                          Котлярової О.Л.,

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився (Державне підприємство „Придніпровська залізниця”);

відповідача - не з'явився (Державне підприємство „Керченський морський торговельний порт”);

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства „Керченський морський торговельний порт” на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Лагутіна Н.М.) від 30 серпня 2010 року у справі №5002-14/3177-2010

за позовом Державного підприємства „Придніпровська залізниця”

(вулиця К.Маркса 108, місто Дніпропетровськ, 49602)

до Державного підприємства „Керченський морський торговельний порт” (вулиця Кірова, 28, місто Керч, АР Крим, 98312)

про спонукання укласти договір

                                                            В С Т А Н О В И В:

                    У червні 2010 року Державне підприємство „Придніпровська залізниця” (далі - Залізниця) звернулось до господарського суду АР Крим з позовною заявою до Державного підприємства „Керченський морський торговельний порт” (далі - Порт), в якій просило: спонукати відповідача укласти договір № ПР/ДН-4/10- /ДНМ-134 про обробку вагонів з вантажами, яке примикає до станції Керч-Південна Придніпровської залізниці з урахуванням протоколу узгодження розбіжностей від 2 червня 2010 року, в якому пункти договору викласти в редакції позивача.

                    Позовні вимоги мотивовані тим, що порядок виконання перевалочних операцій на під'їзних коліях морських (річних) портів визначається договором між залізницею і морським (річовим) портом про обробку вагонів з вантажами.

                    Однак, при укладені договору, сторони не дошли згоди щодо істотних умов, що стало підставою для звернення до суд (т.1 а.с. 2-7).

                    Порт з доводами, викладеними у позовній заяві не згоден, мотивуючи тим, що у додатку № 3 до Правил обслуговування залізничних під'їзних колій, на який посилається позивач, наведений примірний договір, а не типовий, тобто умови договору рекомендовані, а не обов'язкові (т. 1 а.с. 46-50).

                    Рішенням господарського суду АР Крим від 30 серпня 2010 року по справі № 5002-14/3177-2010 (суддя Лагутіна Н.М.) позов задоволено частково.

                    Зобов'язано Державне підприємство „Керченський морський торговельний порт” укласти з Державним підприємством „Придніпровська залізниця” договір № _ПР/ДН-4/10- /ДНМ-134 про обробку вагонів з вантажами, яке примикає до станції Керч-Південна Придніпровської залізниці з урахуванням протоколу узгодження розбіжностей від 2 червня 2010 року, в якому пункти договору викласти в редакції суду (т.2 а.с. 12-22).

                    Не погодившись з прийнятим рішенням, Порт звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду змінити, виключивши з договору № _ПР/ДН-4/10- /ДНМ-134 підпункт 7.3 розділу 7, який був викладений в редакції суду.

                    Заявник апеляційної скарги вважає, що господарським судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення по справі, а також неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

          Письмових заперечень проти апеляційної скарги до суду не надходило.

          Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 13 жовтня 2010 року апеляційна скарга прийнята до провадження суду у складі колегії: головуючого судді Ткаченко М.І., судді Заплава Л.М., судді Котлярової О.Л. та призначена до розгляду на 2 листопада 2010 року.

          Розпорядженням керівництва суду від 2 листопада 2010 року суддя Заплава Л.М., суддя Котлярова О.Л. замінені на суддю Градову О.Г. та суддю Маслову З.Д.

          У судовому засіданні 2 листопада 2010 року оголошено перерву до 23 листопада 2010 року.

          Розпорядженням керівництва суду від 23 листопада 2010 року суддю Градову О.Г. замінено на суддю Котлярову О.Л.

          У судове засідання представники сторін не з'явились. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

                    Частина 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

                    Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

                    Враховуючи, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності представників сторін.

                    Розглянувши справу повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

                    23 квітня 2010 року Залізниця направила на адресу Порту проект договору № _ ПР/ДН-4/10- /ДНМ-134 про обробку вагонів з вантажами.

                    Предметом проекту договору передбачено, що Залізниця здає/приймає, а Порт приймає/здає експортні, транзитні, імпортні вантажі, що перевозяться за участю морського (річкового), залізничного транспорту, а також господарські вантажі для Порту або для його контрагентів через станцію Керч-Південна Приднипровської залізниці.

                    Проект договору Портом підписано, але направлений на адресу позивача разом з протоколом розбіжностей.

          Як вбачається з протоколу узгодження розбіжностей, сторони не досягли згоди з наступних позицій:

1)абзац 6 розділу 1 щодо визначення терміну „добова норма вивантаження”;

2)абзац 9 розділу 1 щодо необхідності визначення та включення до редакції договору терміну „покинутий поїзд”;

3)абзац 10 розділу 1 щодо визначення та включення до редакції договору терміну „підходи до станції Керч-Південна”; 4) абзац 2 пункту 3.1 розділу 3 позивач пропонує викласти вказаний пункт у наступній редакції: „здійснювати місячне планування завозу і вивозу експортних, імпортних і транзитних вантажів, обсяг якого не повинен перевищувати узгодженого Портом як у цілому, так і з окремих фронтів вивантаження, контролювати ритмічність завозу згідно з узгодженими обсягами”. Порт наполягає на наступній редакції вказаного пункту: „здійснювати місячне планування завозу і вивозу експортних, імпортних і транзитних вантажів”.

5) абзац 8 пункту 3.1 розділу 3 позивач пропонує в наступній редакції: „письмово інформувати Станцію про місце розвантаження вагонів з експортними або господарськими вантажами протягом 50 хвилин після пред'явлення Порту вантажних документів”. В свою чергу Порт просить доповнити редакцію вказаного пункту наступною фразою: „ ... через 50 хвилин після пред'явлення Порту вантажних документів по закінченню митного оформлення та розкредитування”;

6) пункт 4.2 розділу 4: Залізниця вказала наступну редакцію: „Узгодження додаткового завозу вантажів здійснюється ДДМРТ „Укрморрічфлот” і Укрзалізницею при наявності письмової згоди Порту та Залізниці призначення. Узгодження в односторонньому порядку ДДМРТ „Укрморрічфлот” або Укрзалізницею додаткового завозу вантажів не допускається". В свою чергу Порт пропонує наступну редакцію: „Узгодження додаткового завозу вантажів здійснюється Укрзалізницею у АС МЕСПЛАН при наявності узгодження Порту та Залізниці призначення. Узгодження в односторонньому порядку Укрзалізницею додаткового завозу вантажів не допускається”; 7) пункт 4.4 розділу 4: Залізниця виклала у наступній редакції: „Норма вивантаження на кожну добу встановлюється змінно-добовим планом, який складається на підставі узгоджених обсягів завозу вантажів на місяць, додаткового підтвердженого завозу та перехідних залишків минулого місяця, виходячи з наявності вагонів у Порту, на Станції та на підходах до неї рівномірно протягом доби в розмірі не більше переробної спроможності вантажних фронтів з урахуванням роду вантажу”. Порт пропонує добавити запропоновану позивачем редакцію реченням наступного змісту: „...на підходах до неї (при умовах, що після їх прибуття на станцію, достатньо часу на їх оформлення та вивантаження Портом до 17:00 год)...”;

8) абзац 3 пункту 6.3 розділу 6: Порт пропонує добавити пункт 6.3 абзацом наступного змісту: „Завантажені вагони вважаються готовими до забирання, якщо на них в товарну контору Станції надані перевізні документи Портом”;

9) пункт 7.3 розділу 7: Залізниця пропонує викласти зазначений пункт у наступній редакції: „За невиконання норми вивантаження вагонів, установленої добовим планом (п.п.4.3, 4.4. цього договору), Порт і Залізниця несуть матеріальну відповідальність. Розмір матеріальної відповідальності за невиконання плану вивантаження вагонів визначається згідно зі статтею 106 Статуту залізниць України - дві добові ставки плати за користування вагонами за кожний неподаний (з вини Залізниці), не вивантажений (з вини Порту) вагон. Залізниця і Порт звільняються від відповідальності за невиконання запланованої добової норми вивантаження вагонів у разі форм-мажорних обставин. Облікова картка виконання плану вивантаження ведеться за формою додатка 4 до Правил перевезення вантажів у прямому змішаному залізнично-водному сполученні. Штраф за невиконання плану вивантаження нараховується по закінченні місяця шляхом підсумовування недовантажень за всі дні місяця окремо з вини Залізниці і Порту. Сума штрафу, що сплачується визначається балансовим методом: від більшої суми віднімається менша, різниця підлягає сплаті у 10-денний термін стороні, на яку нарахована менша сума”. Порт не згодний із встановленням такого виду відповідальності та наполягає на виключенні вказаного пункту зі змісту проекту договору;

10) Порт пропонує добавити до пункту 7.5 розділу 7 абзац 4 в наступній редакції: „В разі пошкодження під'їзних колій, стрілочних переводів, що належать Порту, з вини працівників Залізниці, відновлення їх стану проводиться силами Порту за рахунок Залізниці, за фактичними затратами”;

11) пункт 8.8 розділу 8 в частині визначення моменту набрання чинності договором. Так, Залізниця пропонує встановити, що договір набирає чинності з моменту його підписання і діє 5 років, тоді як Порт пропонує встановити, що договір набирає чинності після його узгодження і діє 5 років.

          В ході судового розгляду справи сторони дійшли згоди щодо деяких спірних позицій, що знайшло своє відображення у наданих суду відповідних заявах, залучених до матеріалів справи.

          Після узгодження протоколу розбіжностей, сторони дійшли згоди:

- з абзацу 9 розділу 1; абзацу 10 розділу 1; абзацу 3 пункту 6.3 розділу 6; абзацу 4 пункту 7.5 розділу 7, викладеними в редакції позивача;

- з абзацу 6 розділу 1; пункту 4.4 розділу 4, викладеними в редакції відповідача.

          В процесі розгляду справи у суді першої інстанції, сторони узгодили редакцію пункту 4.2 розділу 4; абзацу 2 пункту 3.1 розділу 3.

          Таким чином, неузгодженими залишилися: абзац 8 пункту 3.1 розділу 3; пункт 7.3 розділу 7 та пункт 8.8 розділу 8.

Як вбачається з резолютивної частини рішення, зазначені вище неузгоджені пункти договору суд першої інстанції виклав в своїй редакції:

- абзац 8 пункту 3.1 розділу 3 викласти у наступній редакції: "письмово інформувати Станцію про місце розвантаження вагонів з експортними або господарськими вантажами протягом 50 хвилин після пред'явлення Порту вантажних документів по закінченню митного оформлення та розкредитування”.

- пункт 7.3 розділу 7 викласти у наступній редакції: „За невиконання норми вивантаження вагонів, встановленої добовим планом (пункти 4.3, 4.4 цього договору), Порт і Залізниця несуть матеріальну відповідальність. Розмір матеріальної відповідальності за невиконання норми вивантаження вагонів становить дві добові ставки плати за користування вагонами за кожний неподаний (з вини Залізниці), не вивантажений (з вини Порту) вагон. Залізниця і Порт звільняються від відповідальності за невиконання запланованої добової норми вивантаження вагонів у разі форс-мажорних обставин”.

- пункт 8.8 розділу 8 викласти у наступній редакції: „Цей договір набирає чинності з дня набрання законної сили рішенням суду по справі № 5002-14/3177-2010 і діє 5 років”.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Правовідносини сторін регулюються нормами Цивільного кодексу України, Законом України „Про залізничний транспорт”.

Згідно зі статтею 626 цього Кодексу договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

          Статтею 630 зазначеного вище Кодексу передбачено, що договором може бути встановлено, що договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду, оприлюднених у встановленому порядку.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Підставою звернення до суду стала те, що сторони не дійшли згоди щодо пункту 7.3 розділу 7.

Приймаючи пункт 7.3 розділу 7 в своїй редакції, господарський суд погодився з твердженням Залізниці про необхідність передбачення відповідальності за невиконання норм вивантаження вагонів, оскільки остання встановлена нормами чинного законодавства.

Однак, судова колегія з цим доводом не погоджується, у зв'язку з тим, що Законом України „Про залізничний транспорт”, ні статтею 106 Статуту залізниць, ні Правила планування перевезень вантажів не містять норму, відповідно до якої вантажоодержувач притягується до відповідальності за невиконання плану вивантаження.

Частиною першою статті 216 Господарського суду України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Пунктом 2 розділу 1 Статуту залізниць України встановлено, що Статут залізниць в Україні визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ, громадян, які користуються залізничним транспортом.

Статтею 23 Закону України „Про залізничний транспорт” встановлено, що при виконанні чи неналежному виконанні зобов'язань по договору про організацію перевезень вантажів перевізники і вантажовідправники відповідають у порядку і розмірах, встановлених Статутом залізниць України.

Судова колегія звертає увагу, що розділом VII Статуту залізниць України зазначено коло осіб, підстави, види і розміри відповідальності, перелік яких є вичерпний.

Крім того, Положення про Міністерство транспорту та зв'язку України не наділено повноваженнями щодо встановлення видів і розмірів матеріальної відповідальності, застосування яких є обов'язковим.

Залізниця, у позовній заяві вказує, що вантажі, які прибувають у порт, вивантажуються на складах відкритого зберігання (причалах) і для вивантаження вантажів на склади та встановлення добової норми вивантаження інформація про підхід суден не має враховуватися. Норма вивантаження - це конкретна кількість вагонів, які Залізниця повинна подати, а Порт вивантажити в конкретну добу. Для встановлення цієї норми мають враховуватися тільки кількість вагонів яка є в наявності вагонів у Порту, на станції призначення та на підходах до неї в конкретну добу.

У підтвердження своїх вимог, Залізниця посилається на Правила обслуговування залізничних під'їзних колій, якими передбачено, що при укладені договору про обробку вагонів з вантажами сторони зобов'язані передбачити порядок визначення відповідальності Залізниці і Порту за невиконання погодженої між ними добової норми вивантаження вагонів.

Телеграфне розпорядження Міністерства транспорту та зв'язку України № 1/Т/ЦМ від 30 березня 2005 року направлялось на адресу Державного департаменту морського і річкового транспорту ДО „Укрморпорт”. Оскільки Залізниця і Порт підпорядковується одному Міністерству, то виконання зазначеного розпорядження є обов'язковим для обох сторін.

Враховуючи викладене, позивач вважає, що при укладені спірного договору, сторони не мають права виключити пункт 7.3 розділу 7.

Однак, телеграфне розпорядження № 1/Т/ЦМ від 30 березня 2005 року, на яке посилається позивач, не є нормативним документом, на підставі якого можуть застосовуватися відповідальність у вигляді штрафу.

На підставі вищевикладеного, судова колегія вважає, що Порт обгрунтував свої вимоги, викладені в апеляційній скарги у зв'язку з чим, рішення суду підлягає зміні.

                    Керуючись статтями 46, пунктом 4 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            П О С Т А Н О В И В:          

                    Апеляційну скаргу Державного підприємства „Керченський морський торговельний порт” задовольнити.

                    Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 30 серпня 2010 року у справі №5002-14/3177-2010 змінити.

                    Резолютивну частину рішення господарського суду АР Крим від 30 серпня 2010 року викласти в наступній редакції:

„ 1. Позов задовольнити частково.

2. Спонукати Державне підприємство „Керченський морський торговельний порт” (98312, місто Керч, вулиця Кірова, 28, код ЄДРПОУ 01125554) укласти з Державним підприємством „Придніпровська залізниця” (49600, місто Дніпропетровськ, проспект К.Маркса,108, код ЄДРПОУ 01073828) договір № ПР/ДН-4/10-/ДНМ-134 про обробку вагонів з вантажами, яке примикає до станції Керч-Південна Придніпровської залізниці з урахуванням протоколу узгодження розбіжностей від 2 червня 2010 року, в якому пункти договору викласти у наступній редакції :

- абзац 6 розділу 1 викласти у наступній редакції: „Добова норма вивантаження - узгоджена Залізницею та Портом кількість, які Залізниця повинна подати в Порт під вивантаження, а Порт вивантажити з урахуванням середньодобової переробної спроможності. Ця норма встановлюється щоденно змінно-добовим планом роботи Станції і Порту в залежності від наявної кількості вагонів у Порту, на припортовій Станції та на підходах до неї, інформації про підхід суден”.

- абзац 9 розділу 1 щодо визначення терміну „покинутий поїзд” виключити.

- абзац 10 розділу 1 щодо визначення терміну „Підходи до станції Керч- Південна” виключити.

- абзац 2 пункту 3.1 розділу 3 викласти у наступній редакції: „здійснювати місячне планування завозу і вивозу експортних, імпортних і транзитних вантажів, обсяг якого не повинен перевищувати узгодженого Портом як у цілому, так і з окремих фронтів вивантаження”.

- абзац 8 пункту 3.1 розділу 3 викласти у наступній редакції: „письмово інформувати Станцію про місце розвантаження вагонів з експортними або господарськими вантажами протягом 50 хвилин після пред'явлення Порту вантажних документів по закінченю митного оформлення та розкредитування.

- пункт 4.2 розділу 4 викласти у наступній редакції: „Узгодження додаткового завозу здійснюється у програмі АС МЕСПЛАН, відповідно до Правил планування перевезень вантажів.

- узгодження в односторонньому порядку ДДМРТ „Укрморрічфлот” або Укрзалізницею додаткового завозу вантажів не допускається”,

- пункт 4.4 розділу 4 викласти у наступній редакції: „Норма вивантаження на кожну добу встановлюється змінно-добовим планом, який складається на підставі узгоджених обсягів завозу вантажів на місяць, додатково підтвердженого завозу та перехідних залишків минулого місяця, виходячи з наявності вагонів у Порту, на Станції та на підходах до неї (при умовах, що після їх прибуття на станцію достатньо часу на їх оформлення та вивантаження Портом до 17:00 год) рівномірно протягом доби в розмірі не більше переробної спроможності вантажних фронтів з урахуванням роду вантажу.

- абзац 3 пункту 6.3 розділу 6 виключити з умов договору.

- абзац 4 пункту 7.5 розділу 7 виключити зі змісту договору.

- пункт 8.8 Розділу 8 викласти у наступній редакції: „Цей договір набирає чинності з дня набрання законної сили рішенням суду по справі № 5002- 14/3177-2010 і діє 5 років”.

3. В іншій частині позову відмовити.

4.          Стягнути з Державного підприємства „Керченський морський торговельний порт” 98312, місто Керч, вулиця Кірова, 28, код ЄДРПОУ 01125554, п/р 2600404004223, спец. рахунок з ПДВ 26062004223 в КФ АБ „Експрес-Банк”, МФО 384674) на користь державного підприємства „Придніпровська залізниця” (49600, місто Дніпропетровськ, пр.К.Маркса, 108, код ЄДРПОУ 01073828, п/р 26006000012 в Дніпровській філії АБ „Експрес-Банк”, МФО 306964) 52,50 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу”.           Господарському суду АР Крим видати наказ.

Головуючий суддя                                                  М.І. Ткаченко

Судді                                                                                З.Д. Маслова

                                                                                О.Л. Котлярова