Рішення № 12458855, 16.11.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" листопада 2010 р.Справа № 25-24-33/89-09-3206 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська лізингова компанія”, м. Київ

До відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю „Савранський завод продовольчих товарів”

про стягнення заборгованості в сумі 4174401,24 грн., розірвання договору та вилучення майна

За зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Савранський завод продовольчих товарів”

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська лізингова компанія”, м. Київ

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Енерготрансінвест холдінг”

Про визнання недійсними п.3.2. договору та п.3.9. додатку №4 до договору

Суддя: Малярчук І.А.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Позивача: Орлов П.О., довір. № 394 від 19.03.10 р.

Відповідача ТОВ „Савранський завод продовольчих товарів”: Цинєв А.О., довір. № 147 від 23.03.10 р.

Відповідача ТОВ „Енерготрансінвест холдінг”: не з’явився

В судовому засіданні 16.11.10 р. приймали участь представники:

Позивача: не з’явився

Відповідача ТОВ „Савранський завод продовольчих товарів”: Цинєв А.О., довір. № 147 від 23.03.10 р.

Відповідача ТОВ „Енерготрансінвест холдінг”: не з’явився

Суть спору: про стягнення з ТОВ „Савранський завод продовольчих товарів” на користь ТОВ „Українська лізингова компанія” заборгованість по лізинговим платежам в розмірі 3421640,17 грн., індекс інфляції в сумі 256498,76 грн., три проценти річних в сумі 87281,31 грн., штраф у сумі 408 981 грн., всього 4174401,24 грн.;

про розірвання договору № 01-158/08-обл фінансового лізингу від 26.06.08 р., укладеного між ТОВ „Савранський завод продовольчих товарів” та ТОВ „Українська лізингова компанія”;

про повернення ТОВ „Савранський завод продовольчих товарів” ТОВ „Українська лізингова компанія” предмет лізингу, а саме: комбайн зернозбиральний, марка КЗС-11 Дніпро350, заводський № 00836277, номер двигуна № 906.949.00-501864, реєстраційний № 45730АА, 2006 року випуску; комбайн зернозбиральний марка КЗС-11 Дніпро350, заводський № 00836287, номер двигуна № 906.949.00-501450, реєстраційний № 45729АА, 2006 року випуску.

За зустрічним позовом: про визнання недійсним з моменту укладення абзац „а” п.3.2. договору фінансового лізингу № 01-158/08-обл від 26.06.08 р., укладений між ТОВ „Савранський завод продовольчих товарів” та ТОВ „Українська лізингова компанія”;

про визнання недійсним з моменту укладення п.3.9. Додатку № 4 Загальні умови лізингу до договору фінансового лізингу № 01-158/08-обл від 26.06.08 р., укладеного між ТОВ „Савранський завод продовольчих товарів” та ТОВ „Українська лізингова компанія”.

Представник позивача на заявлених позовних вимогах наполягає, надав суду уточнення змісту заявлених позовних вимог від 05.10.10 р. вх.№ 26516, де виклав позовні вимоги у вищенаведеній остаточній редакції, навів пояснення обставин справи, проаналізував норми законодавства якими регулюються дані правовідносини.

Первинні позовні вимоги позивача складали: про стягнення з відповідача 1145957,10грн., розірвання договору та вилучення майна.

Так, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає, що між ним та відповідачем на підставі укладеного договору фінансового лізингу № 01-158/08-обл існували правовідносини щодо передачі у тимчасове володіння та користування транспортних засобів з оплатою ТОВ „Савранський завод продовольчих товарів” за них лізингових платежів відповідно до графіку їх сплати, який є додатком № 1 до договору.

Посилаючись на розрахунок простроченої заборгованості, позивач зазначає про те, що заборгованість виникла з 20.11.08 р., у зв’язку з чим станом на 24.09.10 р. його борг складає 3765420,24 грн., яка складається з лізингових платежів в сумі 3421640,17 грн., трьох відсотків річних в сумі 87281,31 грн., інфляційних витрат в сумі 256498,76 грн.

За позицією позивача, не сплата відповідачем протягом зазначеного періоду лізингових платежів, є підставою для розірвання договору фінансового лізингу № 01-158/08-обл та витребування майна у лізингоодержувача.

Заявлений ТОВ „Савранський завод продовольчих товарів” зустрічний позов, ТОВ „Українська лізингова компанія” не визнає з підстав викладених у відзиві на зустрічну позовну заяву від 04.10.10 р. вх.№ 26296, де відмічає, що згідно п.3.1. договору лізингоодержувач виплачує лізингодавцю лізингові платежі відповідно до графіку та умов ст.3 Загальних умов. Лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу, який включає суму, що відшкодовує (компенсує) частину вартості предмету лізингу, а також чергових лізингових платежів кожен з яких включає: суму, яка відшкодовує (компенсує) частину вартості предмета лізингу; винагороду (комісію) лізингодавцю за отриманий у лізинг предмет лізингу.

У договорі фінансового лізингу та Загальних умовах фінансового лізингу сторони визначили порядок зміни лізингового платежу, а саме, суму винагороди в гривнях залежно від зміни курсу гривні до долару США. Разом з цим, чинне законодавство України не забороняє сторонам при встановлені грошового зобов’язання використовувати як грошовий еквівалент іноземну валюту, при цьому порядок визначення сум, що підлягають сплаті у гривнях, сторони можуть передбачити у договорі.

Звідси, ТОВ „Українська лізингова компанія” вважає, що посилання відповідача, як на правову підставу заявленого зустрічного позову, на Постанову КМУ від 18.12.98 р. № 1998, якою встановлено, що формування, встановлення та застосування суб’єктами підприємництва вільних цін на території України здійснюється виключно у національній грошовій одиниці, тому під час формування цін вважати обґрунтованим врахування витрат у доларовому еквіваленті лише в частині імпортної складової структури ціни, є безпідставним, оскільки умовами договору, які на думку ТОВ „Савранський завод продовольчих товарів”, є спірними, встановлено порядок зміни лізингових платежів (у вигляді винагороди), що не суперечить приписами даної Постанови КМУ, положення якої мають нижчу юридичну силу у порівняні з Цивільним кодексом України і тому не можуть суперечити положенням ст.ст. 6, 533, 632 ЦК України.

Застосування зазначеної в договорі фінансового лізингу формули коефіцієнту, що визначається відповідним відношенням офіційного валютного курсу НБУ до курсу купівлі доларів АЕІБ „Укрсиббанк” не є підставою для визнання договору недійсним, так як: лізингові платежів, які сплачуються відповідно до договору відносяться до вільних цін у розумінні ст. 190 ГК України, а отже згідно ст.627, ч.1 ст.632 ЦК України та ч.4 ст.179 ГК України визначаються сторонами договору самостійно; за умовами договору платежі виражені та фактично здійснювалися у національній валюті, що відповідає ч.1 ст.533 ЦК України; використання в розрахунку окрім офіційного курсу НБУ і курсу АІКБ „Укрсиббанк” цілком узгоджується із ч.2 ст.533 ЦК України, яка допускає застосування іншого порядку визначення гривневого еквіваленту іноземної валюти, ніж офіційний курс НБУ.

За таких обставин, та з огляду на приписи ст.6 ЦК України ТОВ „Українська лізингова компанія” зауважує на тому, що з підписанням договору № 01-158/08-авт ТОВ „Савранський завод продовольчих товарів” підтвердив свою здатність виконувати умови цього договору, повне розуміння всіх його умов, своїх прав та обов’язків за цим договором, відповідно до чого здійснював часткову оплату лізингових платежів.

Відповідач, заявлений позивачем позов не визнає, подав суду відзив на позов від 17.09.10 р. вх.№ 24588, в якому вказує на те, що заборгованість Лізингоодержувача перед Лізингодавцем виникла за договором лізингу, але підставою виникнення цієї заборгованості є несплата за графіком платежів з боку ТОВ „Савранський завод продовольчих товарів”, який не виконував обов’язки по такій сплаті, так як кредитор безпідставно та односторонньо змінив суму лізингових платежів встановлену в п.3.1. ст.3 договору фінансового лізингу № 01-158/08-обл від 26.06.08 р. Оплата лізингових платежів мала провадитись за узгодженим графіком, який є додатком № 1 до договору та його невід’ємною частиною. Однак, в порушення п.3.14 додатку № 4 Загальні умови фінансового лізингу, яким передбачено, що у разі зміни розмірів лізингових платежів Лізингодавець та Лізингоодержувач складають додаткову угоду, позивач при збільшені лізингових платежів без укладення додаткової угоди, виставив до оплати товариству платежі набагато в більшому розмірі, що були передбачені умовами договору.

Звідси, відповідач робить висновок про відсутність законних підстав для зміни розміру лізингових платежів, а відповідно і стягнення з нього заборгованості в заявленій сумі 4174401,24 грн.

Оскільки, припинення виконання зобов’язання зі сторони ТОВ „Савранський завод продовольчих товарів” сталося саме з вини ТОВ „Українська лізингова компанія”, то на думку відповідача, стягненню з нього має провадитись сума заборгованості за період з грудня 2008 р. по жовтень 2010 р. в сумі 1464294, 63 грн., розрахована згідно графіку сплати лізингових платежів, та підлягає задоволенню заявлений ним зустрічний позов, і не має підстав для задоволення первісних позовних вимог позивача щодо розірвання договору фінансового лізингу та повернення майна, отриманого за цим договором, оскільки товариство має за мету подалі використовувати на умовах лізингу транспортні засоби та сплачувати за графіком, який є додатком № 1 до договору, лізингові платежі.

ТОВ „Савранський завод продовольчих товарів” заявлений зустрічний позов підтримує, подав до суду заяву про додаткове обґрунтування зустрічних позовних вимог від 17.09.10 р. вх.№ 24581, заяву про уточнення позовних вимог від 24.09.10 р. вх.№ 25406, пояснення до заяви про уточнення позовних вимог від 11.10.10 р. вх.№ 27056, відповідно до яких виклав вимоги зустрічного позову у вищенаведеній редакції, пояснив обставини справи та положення законодавства яким регулюються дані правовідносини.

Пояснюючи правові підстави заявленого зустрічного позову відповідач відмічає, що застосування формули визначення та перерахування ціни з використанням обмінних курсів іноземних валют, які визначені у абзаці „а” п.3.2. договору фінансового лізингу № 01-158/08-обл від 26.06.08 р. та п.3.9. додатку № 4 до договору фінансового лізингу № 01-158/08-обл від 26.06.08 р., суперечить ст.ст. 99, 117 Конституції України, ч.2 ст.198 ГК України, п.1 Постанови КМ України від 18.12.98 р. № 1998 „Про удосконалення порядку формування цін”, ч.1 ст.3 Декрету КМ України від 19.02.93 р. № 15-93 „Про систему валютного регулювання і валютного контролю”, у зв’язку з чим ці умови договору є недійсними на підставі ст.16, ч.1 ст.203 ЦК України, ч.1 ст.207 ГК України, ч.1 ст.215 ЦК України.

Зазначені умови договору фактично допускають односторонню зміну його умов зі сторони Лізингодавця без можливості визначення Лізингоодержувачем наперед розміру платежів за користування кредитними коштами протягом певного періоду часу. При цьому, за даними умовами ТОВ „Савранський завод продовольчих товарів” зобов’язано сплачувати на користь ТОВ „Українська лізингова компанія” наступні платежі: авансовий платіж (п.п.3.1., п.3.2. Загальних умов фінансового лізингу, Графік сплати лізингових платежів) та чергові лізингові платежі (п.3.1. договору). В свою чергу чергові лізингові платежі складаються з суми, якою відшкодовується (компенсується) частина вартості предмету лізингу (пп.3.1.1. договору), суми винагороди відповідачу за отримане в лізинг майно (п.3.1.2. договору, п.3.6. Загальних умов фінансового лізингу, Графіки сплати лізингових платежів) та суми винагороди, передбаченої п.3.9. Загальних умов фінансового лізингу).

Перелік платежів, які можуть включати в себе лізингові платежі, встановлений ч.2 ст.16 Закону України „Про фінансовий лізинг”, яка передбачає можливість включення до лізингових платежів такого виду платежу як винагорода лізингодавцю за отримане в лізинг майно. Такий вид винагороди сторонами було передбачено у договорі у п. 3.6. Загальних умов фінансового лізингу, а також в четвертій графі Графіку сплати лізингових платежів (додаток № 1 до договору), тобто розмір платежу як винагороди лізингодавцю за отримане в лізинг майно сторонами погоджено у конкретному розмірі. Однак, п.3.9. Загальних умов фінансового лізингу передбачає інший, ніж в п.3.6. Загальних умов фінансового лізингу вид платежу, оскільки за замістом вказаних пунктів 3.6., 3.9. встановлено різні порядки визначення розміру таких винагород.

Звідси, відповідач робить висновок, що умовами договору (.п.3.1.) в порядку ч.2 ст.16 Закону України „Про фінансовий лізинг” у складі лізингових платежів передбачено суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу, та платіж як винагороду Лізингодавцю за отримане у лізинг майно (п.3.6. Загальних умов фінансового лізингу), а положеннями п.3.9. Загальних умов фінансового лізингу визначено платіж, який не передбачений ч.2 ст.16 Закону України „Про фінансовий лізинг” –винагороду, яка виникає у відповідача виключно внаслідок збільшення курсу долара США по відношенню до гривні.

Також, відповідач навів пояснення моменту визнання недійсним умов договору та просить суд визнати абзац „а” п.3.2. договору, п.3.9. Додатку № 4 до договору недійсними з моменту укладення договору фінансового лізингу № 01-158/08-обл від 26.06.08 р., оскільки ці умови договору не виконувались сторонами, а на майбутнє підлягають визнанню недійсним тільки договори, які були укладені при орендних правовідносинах та були виконанні сторонами, тобто повернення сторін у попереднє положення за таких умов є неможливим, тому і немає необхідності у застосуванні наслідків недійсності зазначених умов договору.

Разом з цим, відповідач відмічає, що визнання недійсними вказаних умов договору не призведе до невиконання договору фінансового лізингу № 01-158/08-обл від 26.06.08 р. та додатку № 4 до договору, а тільки приведе до врегулювання правочину відповідно до вимог чинного законодавства України. При цьому, відповідач зазначає про існування його заборгованості перед ТОВ „Українська лізингова компанія” станом на 01.10.10 р. згідно договору фінансового лізингу № 01-158/08-обл від 26.06.08 р. та додатку № 4 до нього, в розмірі 1464294,63 грн.

Клопотання відповідача про продовження строку розгляду справи судом було задоволено про що свідчить ухвала від 02.11.10 р., прийнята судом в порядку п.3 ст.69 ГПК України.

Судом задоволено клопотання позивача про залучення доказів від 15.11.10 р. вх.№30538, відповідно до якого залучено до матеріалів справи копії платіжних доручень та розрахунок заборгованості.

Судом задоволено клопотання позивача, викладене в телеграмі від 21.10.10 р. вх.№ 405 про розгляд по суті справи без участі представника ТОВ „Українська лізингова компанія”.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши доводи сторін в їх сукупності, суд встановив наступне:

26.06.08 р. між ТОВ „Українська лізингова компанія” (Лізингодавець) та ТОВ „Савранський завод продовольчих товарів” (Лізингоодержувач) був укладений договір фінансового лізингу № 01-158/08-обл від 26.06.08 р., п.п. 1.1., 1.2. якого передбачено, що Лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов’язується набути у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу у тимчасове володіння та користування майно (предмет лізингу), найменування, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого наведені в Специфікації і умовах передачі предмету лізингу (додаток № 2 до договору), а Лізингоодержувач зобов’язується прийняти предмет лізингу та сплатити лізингові платежів на умовах цього договору; строк користування Лізингоодержувачем Предметом лізингу складається з періодів (місяців) лізингу зазначених в Графіку сплати лізингових платежів (Додаток № 1 до Договору) та починається з дати підписання сторонами Акту приймання-передачі предмета лізингу, але в будь-якому випадку не може бути менше одного року.

Лізингоодержувач самостійно та на власний ризик обрав Предмет лізингу та продавця (постачальника) Предмету лізингу. Продавець (постачальник) Предмету лізингу вказується в Специфікації (Продавець)...Строк (термін) і місце передачі Предмета лізингу Лізингоодержувачу, вказується в Специфікації (п.п. 2.1., 2.3. договору).

Лізингоодержувач виплачує Лізингодавцю лізингові платежі відповідно до Графіку та умов ст.3 Загальних умов. Лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу, який включає суму, яка відшкодовується (компенсує) частину вартості Предмета лізингу, а також чергових платежів кожен з яких включає: суму, яка відшкодовує (компенсує) частину вартості Предмета лізингу; винагороду (комісію) Лізингодавцю за отриманий у лізинг Предмет лізингу. Після проведення фактичної передачі Предмета лізингу Лізингоодержувачу загальна вартість Предмета лізингу може бути змінена якщо; а) загальна вартість Предмету лізингу визначена у Специфікації в грошовому еквіваленті до іноземної валюти; б) у зв’язку з збільшенням митних зборів та інших обов’язкових платежів, які впливають на вартість Предмету лізингу, згідно умов договору купівлі-продажу (поставки) на момент проведення повного розрахунку Лізингодавця з Продавцем за придбання Предмету лізингу. В таких випадках Лізингодавець збільшує авансовий лізинговий платіж на суму такого збільшення, не пізніше початку місяця в якому був підписаний акт, складає новий Графік та направляє його Лізингоодержувачу. При цьому розмір винагороди (комісії) Лізингодавця змінюється пропорційно зміні загальної вартості предмету лізингу. Якщо строк передачі предмета лізингу перевищує 45 днів починаючи з моменту підписання цього договору, то у випадку зростання ставки LIBOR для долара США на період 12 місяців, встановленої на дату підписання акту, в порівнянні з такою ставкою, встановленою на дату підписання цього договору, розмір винагороди може бути змінений пропорційно такій зміні ставки LIBOR. В цьому випадку Лізингодавець не пізніше початку місяця, який слідує за місяцем, в якому був підписаний акт, складає новий Графік та направляє його Лізингоодержувачу. Цей договір вважається зміненим, у випадках передбачених пунктами 3.2., 3.3. цього договору, з моменту одержання Лізингоодержувачем Графіку зміненого за правилами цих пунктів відповідно та приймається до виконання Лізингоодержувачем без заперечень (п.п. 3.1., 3.2., 3.3., 3.4. договору).

Лізиноодержувач несе відповідальність за порушення своїх обов’язків, а саме сплачує Лізингодавцю такі штрафні санкції: За порушення умов п.9.2. договору та умов пунктів 2.2., 6.7.,т 6.10.-6.12., 7.2., 9.6. Загальних умов –штраф у розмірі 5 відсотків від загальної вартості предмета лізингу, вказаної в Специфікації, за кожен випадок такого порушення (п.4.2., пп..4.2.5. договору).

Даний договір може бути змінений та/або доповнений сторонами в період його дії на підставі взаємної згоди, якщо інше не передбачено договором. Будь-які зміни і/або доповнення умов даного договору мають силу в тому випадку, якщо вони оформлені письмового, підписані повноважними представниками сторін і скріплені печатками сторін, якщо інше не передбачено договором. Всі додатки (додаток № 1 –Графік сплати лізингових платежів, Додаток № 2 –Специфікація і умови передачі предмету лізингу, Додаток № 3 –Довідка про технічний стан предмета лізингу, Додаток № 4 –Загальні умови фінансового лізингу) до договору є його невід’ємними частинами (п.п. 7.1., 7.2. договору).

Цей договір може бути достроково розірваний Лізингодавцем у випадках, коли Лізингоодержувач: якщо Лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж (частково або в повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 30 днів з дня настання терміну платежу, встановленого в загальних умовах. Даний договір набирає чинності (вважається укладеним) після його підписання сторонами з моменту сплати Лізингоодержувачем авансового лізингового платежу згідно п.3.2. Загальних умов і діє до моменту повного та належного виконання сторонами своїх зобов’язань. Рахунки, передбачені умовами цього договору можуть бути надіслані Лізингождавцем Лізингоодержувачу за допомогою факсимільного або електронного зв’язку, з обов’язковим надісланням оригіналу рахунку поштою. Даний договір є змішаним договором, в якому містяться положення договору фінансового лізингу та договору купівлі-продажу (в частині переходу права власності на предмет лізингу) (п.8.2.,пп.8.2.2., п.п. 9.1., 9.7., 9.8. договору).

Сторонами були підписані додаток № 1 до договору № 01-158/08-обл від 26.06.08 р., який уявляє собою Графік сплати лізингових платежів, додаток № 2 –Специфікація і умови передачі предмету лізингу, додаток № 3 –Типова форма довідки про технічний стан предмету лізингу.

Також сторонами був підписаний додаток № 4 до договору № 01-158/08-обл від 26.06.08 р. Загальні умови фінансового лізингу, п.1.1. якого передбачено, що приймання Лізингоодержувачем предмета лізингу в лізинг оформляється шляхом складання акту, що підтверджує якість, комплектність, справність, належний стан предмета лізингу і відповідність предмета лізингу техніко-економічним показникам, встановленим Лізингоодержувачем умовам і специфікаціям та умовам договору. ...

Усі платежі за договором Лізингоодержувач зобов’язаний здійснювати в національній валюті України (гривнях) відповідно Графіку та Загальних умов шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Лізингодавця. Якщо передача предмета лізингу відбулася до п’ятнадцятого числа місяця, чергові лізингові платежі сплачуються кожного п’ятого числа місяця, інакше, чергові лізингові платежі сплачуються кожного двадцятого числа місяця. Лізингоодержувач, не пізніше дати місяця, наступного за місяцем, в якому було передано предмет лізингу, визначений згідно п.3.2. Загальних умов, зобов’язаний сплатити винагороду, яка визначається входячи із вартості предмету лізингу, кількості днів за період з дня підписання акту до цієї дати, та подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в цей період. Всі інші чергові лізингові платежі, відповідно до Графіку та Загальних умов, Лізингоодержувач зобов’язаний сплачувати відповідно до умов п.п.3.4., 3.5. Загальних умов, починаючи з другого по порядку місяця, після місяця, в якому був підписаний акт.... (п.п. 3.1., 3.5., 3.6., 3.7. Загальних умов).

Згідно п.3.9. Загальних умов на дату сплати, визначену п.3.5. Загальних умов, лізинговий платіж (крім авансового лізингового платежу та останнього чергового лізингового платежу), який підлягає сплаті згідно Графіку та Загальних умов, коригується на суму винагороди, яка визначається за формулою: V1=So*k-So, де So - сума чергового лізингового платежу за договором на дату сплати; k –коефіцієнт, який визначається як відношення курсу гривні до долару США, встановленого НБУ за 5 календарних днів до дати сплати чергового лізингового платежу, згідно п.3.5. Загальних умов, та збільшеного на 0,59%, до курсу гривні до долару США, за яким АКІБ „УкрСиббанк”, по дорученню Лізингодавця фактично здійснив продаж (конвертування у гривню) коштів у іноземній валюті (валютного кредиту), що підтверджується відповідною довідкою банку, або завіреною копією банківської виписки, отриманих Лізингодавцем для придбання предмета лізингу та його подальшої передачі Лізингоодержувачу у фінансовий лізинг. Якщо значення коефіцієнта k менше одиниці, то сума V1 не розраховується; * - знак множення; Якщо курс гривні до долара США, за яким банк по дорученню Лізингодавця фактично здійснив купівлю долара США на міжбанківському валютному ринку, що підтверджується відповідною довідкою банку, або завіреною копією банківської виписки, перевищує більш ніж на 0,6 відсотка курс гривні до долара США, встановлений НБУ, який використовується для розрахунку коефіцієнта k, вказаного в цьому пункті, то Лізингодавець направляє Лізингоодержувачу повідомлення про коригування лізингового платежу на суму винагороди, яке виникло внаслідок такого перевищення. Суму такого користування лізингового платежу Лізингоодерувач зобов’язаний сплатити протягом трьох робочих днів з моменту отримання такого повідомлення.

В період строку дії договору розмір лізингової плати може збільшуватись (індексуватись) в залежності від: - зміни законодавства, яке впливає на лізингову діяльність Лізингодавця; - зміни відсотків за користування кредитом, залученим Лізингодавцем в разі зміни кредитної політики згідно з рішенням органів державної влади України, НБУ, а також збільшенням податків, зборів та інших обов’язкових платежів, пов’язаних з конвертацією гривні в іноземну валюту. У разі зміни розмірів лізингових платежів Лізингодавець та Лізингоодержувач складають додаткову угоду до договору. У разі зміни розмірів лізингових платежів Лізингодавець та Лізингоодержувач складають додаткову угоду до договору. У разі відмови Лізингоодрежувача від підписання такої додаткової угоди, Лізингоодержувач зобов’язаний повернути Лізингодавцю предмет лізингу протягом 5 діб з моменту отримання від Лізингодавця письмової пропозиції про зміну розмірів лізингових платежів, при цьому раніше сплачені лізингові платежі поверненню не підлягають (п.3.14 додатку № 4).

Лізингодавець має право вилучити предмет лізингу в таких випадках: Лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж (частково або в повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 30 днів з дня настання строку платежу, встановленого в загальних умовах (п.8.1., пп. 8.1.1. Загальних умов).

Фактична передача ТОВ „Українська лізингова компанія” ТОВ „Савранський завод продовольчих товарів” предмету лізингу відбулась 27.06.08 р. згідно акту приймання-передачі.

В забезпечення виконання ТОВ „Савранський завод продовольчих товарів” зобов’язань за договором № 01-158/08-обл від 26.06.08 р. ТОВ „Українська лізингова компанія” уклало з ТОВ „Енерготрансінвест Холдинг” договір поруки № 08-61/08 від 26.06.08 р., п.1.4. якого передбачена солідарна відповідальність останнього та відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем частково сплачено лізингові платежі позивачу в період з червня 2008 р. по грудень 2009 р. в сумі 886616,45 грн., де 622319,05 грн. сума сплати за майно, 264297,40 грн. винагорода Лізингодавцю, у зв’язку з цим, з підстав не сплати ТОВ „Савранський завод продовольчих товарів” лізингових платежів за період з січня 2009 р. по вересень 2010 р., спричинило звернення ТОВ „Українська лізингова компанія” до суду з уточненими позовними вимогами щодо стягнення з відповідача заборгованості за лізинговими платежами в розмірі 3421640,17 грн., індекс інфляції в розмірі 256498,76 грн., три відсотка річних в розмірі 87281,31 грн., штраф згідно п.4.2.5. договору в розмірі 408981 грн. та відповідно за умови існування заборгованості з вимогами про розірвання договору та повернення предмету лізингу.

Так, розрахунок суми простроченої відповідачем заборгованості по лізинговим платежам станом на 24.09.10 р. ТОВ „Українська лізингова компанія” надав суду разом з уточненням змісту позовних вимог від 05.10.10 р., додатком до якого є розрахунок суми простроченої заборгованості ТОВ „Савранський завод продовольчих товарів” перед ТОВ „Українська лізингова компанія” станом на 24.09.10 р. та розрахунок лізингових платежів ТОВ „Савранський завод продовольчих товарів” по договору № 01-158/08-обл від 26.06.08р., які містять перелік сум оплачених відповідачем, нарахованих позивачем згідно з п.3.9. додатку № 4 до зазначеного договору, сум відшкодування винагороди та обрахунок боргу.

Також, в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач надав суду рахунки №СФ-0011584 від 15.07.09 р. на суму 145481,80 грн., СФ-0010516 від 15.05.09 р. на суму 129988,33 грн., рахунки № СФ-0010068 від 15.04.09 р. на суму 128646,86 грн., рахунки № СФ-0009523 від 16.03.09 р. на суму 145656,08 грн., рахунки № СФ-0008978 від 16.02.09 р. на суму 133574,76 грн., рахунки № СФ-0007360 від 15.01.09 р. на суму 145541,14 грн., рахунки № СФ-0006986 від 15.12.08 р. на суму 136777,26 грн., рахунки № СФ-0006582 від 27.11.08 р. на суму 11511,06 грн., рахунки № СФ-0006391 від 14.11.08 р. на суму 103031,12 грн., рахунки № СФ-0005725 від 15.10.08 р. на суму 82752,73грн., рахунки № СФ-0005121 від 15.09.08 р. на суму 81659,12 грн., рахунки № СФ-0004563 від 18.05.09 р. на суму 80564,05 грн., № СФ-0004022 від 17.07.08 р. на суму 41234,25 грн., № СФ-0012543 від 15.09.09 р. на суму 161009,98 грн., № СФ-0012067 від 17.08.09 р. на суму 150662,17 грн., довідки АКБ „УкрСиббанк” про курси продажу (конвертації у гривні) за 1 долар США.

Відповідач вважає неправомірним нарахування позивачем винагороди із застосуванням п.3.9. додатку № 4 до договору, заявив зустрічний позов про визнання недійсними п.3.2.договору та п.3.9. додатку № 4 до договору та з цих підстав визнав тільки суму заборгованості в розмірі 1464294,63 грн., яка уявляє собою лізингові платежі, зазначені в Графіку сплати лізингових платежів (додаток № 1).

Так, проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, які свідчать про існування між сторонами правовідносин, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення заявлених позивачем позовних вимог та задоволення в повній мірі зустрічного позову відповідача, з огляду на наступне.

Засадами чинного Закону України „Про фінансовий лізинг” в редакції від 11.12.03 р. №1381-ІV, а саме ст.1 якого передбачено, що фінансовий лізинг –це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов’язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Підпунктом 3) п.2 ст. 11 Закону України „Про фінансовий лізинг” передбачено, що до зобов’язань Лізингоодежувача віднесено своєчасну сплату лізингових платежів.

Сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом; інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов’язані з виконанням договору лізингу (ст. 16 Закону України „Про фінансовий лізинг”).

Засадами чинного Цивільного кодексу України в редакції від 16.01.03 р. передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Згідно ч.1 п.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Так, вирішенню спору стосовно стягнення з відповідача заборгованості за лізинговими платежами, індекс інфляції, три проценти річних, штрафу, на думку суду, має передувати вирішення судом зустрічного позову ТОВ „Савранський завод продовольчих товарів” про визнання недійсними абзацу „а” п.3.2. договору фінансового лізингу № 01-158/08-обл від 26.06.08 р. та п.3.9. додатку № 4 Загальні умови.

Проаналізувавши вище положення даних умов договору суд дійшов висновку про задоволення заявленого зустрічного позову відповідача з огляду на те, що п.3.1. у відповідності до положень ст.16 Закону України „Про фінансовий лізинг” відносить до чергових лізингових платежів відповідача суму, яка відшкодовує (компенсує) частину вартості предмета лізингу та винагороду (комісію) Лізингодавцю за отриманий у лізинг предмет лізингу, при чому дані позиції визначені у сталому вигляді в Графіку сплати лізингових платежів, який є додатком № 1 до договору фінансового лізингу № 01-158/08-обл від 26.06.08 р.

Водночас, п.3.2. договору передбачає можливість зміни загальної вартості предмету лізингу, якщо вона визначена у Специфікації в грошовому еквіваленті до іноземної валюти, за наведеною в п.3.9. Загальних умов фінансового лізингу визначено формулою коригування суми винагороди, в якій крім фінансового лізингу враховуються кошти валютного кредиту, отриманого ТОВ „Українська лізингова компанія” для придбання предмету лізингу та його подальшої передачі ТОВ „Савранський завод продовольчих товарів” у фінансовий платіж.

Між тим, умови договору та матеріали справи взагалі не містять зазначення щодо грошового вираження в іноземній валюті та відповідно із цього її визначення у еквіваленті до гривні України предмету лізингу, тобто Специфікація, яка є додатком № 2 до договору фінансового лізингу № 01-158/08-обл від 26.06.08 р. передбачає вартість предмету лізингу тільки у гривні України, при цьому згадування в п.3.2. договорі фінансового лізингу та в п.3.9. додатку №4, про договір купівлі-продажу (поставки) предмету лізингу та валютний кредит, отриманий позивачем на придбання предмета лізингу, ніяким чином не відображені у ньому та додатках, не підтверджені позивачем фактичними доказами, в розумні ст.32 ГПК України, що дає підстави суду дійти висновку щодо встановлення даними, оспорюваними відповідачем положеннями умов договору фінансового лізингу № 01-158/08-обл від 26.06.08р., платежів, які не є винагородою, оскільки виникають у відповідача виключно внаслідок збільшення курсу долару США у відношенні до гривні України, що не відповідає приписам ст. 16 Закону України „Про фінансовий лізинг”. Тобто, п.3.2. договору фінансового лізингу та п.3.9. додатку №4 до цього договору, фактично передбачають інший, ніж в п. 3.1. договору та п.3.6. Загальних умов фінансового лізингу, вид платежу, так як за змістом даних пунктів, якими погоджено розмір винагороди в конкретному вигляді, та спірних пунктів, встановлено різні порядки визначення розміру винагороди.

Відповідно до п. 1 ст. 203, п.1 ст.215, ч.1 п.1 ст.216, ст.217, п.1 ст.236 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю. Недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини. Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

З врахуванням вищевикладеного, слід визнати недійсними з моменту укладення абзац „а” п.3.2. договору фінансового лізингу № 01-158/08-обл від 26.06.08 р., укладений між ТОВ „Савранський завод продовольчих товарів” та ТОВ „Українська лізингова компанія” та п.3.9. додатку № 4 Загальні умови фінансового лізингу до договору фінансового лізингу № 01-158/08-обл від 26.06.08 р., укладений між ТОВ „Савранський завод продовольчих товарів” та ТОВ „Українська лізингова компанія”.

Разом з цим, суд вважає недоречною позицію ТОВ „Савранський завод продовольчих товарів” стосовно визнання недійсними п.3.2. договору та п.3.9. Додатку № 4 з посиланням на ст.ст. 99, 117 Конституції України, ч.2 ст.198 Господарського кодексу України, п.1 Постанови КМУ „Про удосконалення порядку формування цін” від 18.12.98 р. № 1998, ч.1 ст.3 Декрету КМУ „Про систему валютного регулювання і валютного контролю” від 19.02.93р. № 15-93 з огляду на приписи ст.524 ЦК України, якою визначено, що зобов’язання має бути виражене у грошовій одиниці України –гривні; сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов’язання в іноземній валюті. Отже, зазначена норма передбачає можливість встановлення зобов’язань у еквіваленті до іноземної валюти, тому оспорювані пункти договору не можуть бути судом визнані недійсними на цій підставі. Водночас, ні договір фінансового лізингу № 01-158/08-обл від 26.06.08 р., ні додатки до нього, не містять визначення зобов’язань в іноземній валюті, а містять їх еквівалент, що викликає сумніви у суду в їх обґрунтованому розрахунку.

За умови задоволення судом в повній мірі заявленого ТОВ „Савранський завод продовольчих товарів” зустрічного позову, тобто визнання недійсними абз.а п.3.2. договору фінансового лізингу та п.3.9. Додатку № 4 до договору, судом підлягають частковому задоволенню заявлені ТОВ „Українська лізингова компанія” позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за лізинговими платежами в розмірі 1464294,63 грн., розрахованої за період з січня 2009 р. по вересень 2010 р., із сум вартості предмету лізингу та винагороди, передбачених сторонами в Графіку сплати лізингових платежів, який є Додатком № 1 до договору фінансового лізингу № 01-158/08-обл від 26.06.08 р.

Звідси, суд, частково задовольняє заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за лізинговими платежами в сумі 1464294,63 грн., в решті частині заявлених позивачем вимог про стягнення заборгованості в розмірі 1957345,5 грн., в їх задоволенні суд відмовляє.

Крім того, ТОВ „Українська лізингова компанія” заявлено позовні вимоги про стягнення з ТОВ „Саранський завод продовольчих товарів” індекс інфляції в сумі 256498,76 грн., три проценти річних в сумі 87 281,31 грн., які також з врахуванням часткового задоволення судом вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за лізинговими платежами, обраховані судом із сум лізингових платежів, передбачених Графіком сплати лізингових платежів, в період з січня 2009 р. по вересень 2010 р.

У відповідності з приписами ст. 625 ЦК України в редакції від 16.01.03 р. боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком суду, в період з січня 2009 р. по вересень 2010 р. з огляду на встановлену судом суму заборгованості відповідача по лізинговим платежам в розмірі 1464294,63 грн., індекс інфляції складає 118102,20грн., три проценти річних 36745,68грн.., які і підлягають судом задоволенню. В решті частині заявлених позивачем позовних вимог щодо стягнення з відповідача індекс інфляції в розмірі 138396,56 грн., три проценти річних в сумі 50535,63 грн., суд відмовляє.

Позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу відповідно до п. 4.2.5 договору в сумі 408 981 грн. судом не підлягають задоволенню з врахуванням наступного.

           Відповідно до п.1 ст.546, п.1 ст.547, п.1 ст.548 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, притриманням, завдатком; правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі; виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов’язання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання. Кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов’язання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом (п.п.1, 2, 3 ст. 549, п.п. 1, 3 ст.550, п.п. 1, 2 ст.551 ЦК України).

Нарахування штрафу, як судом вже відзначалось вище, передбачено п.4.2.5. договору, який містить посилання на п.7.2. Додатку № 4 Загальні умови, відповідно до якого на Лізингоодержувача покладено зобов’язання по інформуванню Лізингодавця про стан та місцезнаходження предмета лізингу, шляхом направлення Типових форм довідки про технічний стан предмета лізингу, що є додатком № 3 до договору фінансового лізингу № 01-158/08-обл від 26.06.08 р. Між тим, відповідач подав до матеріалів справи Типові форми довідок, за визначений позивачем період, та в судовому засіданні в усній формі зазначив про їх відправлення позивачу простою поштовою кореспонденцією, що не було спростовано ТОВ „Українська лізингова компанія”, у зв’язку з чим, суд, не вбачає законних підстав для задоволення заявлених позивачем позовних вимог про стягнення з ТОВ „Савранський завод продовольчих товарів” штрафу в сумі 408 981 грн.

Також, не підлягають судом задоволенню заявлені позивачем позовні вимоги про розірвання договору № 01-158/08-обл фінансового лізингу від 26.06.08 р., укладеного між ТОВ „Савранський завод продовольчих товарів” та ТОВ „Українська лізингова компанія” та про повернення ТОВ „Савранський завод продовольчих товарів” ТОВ „Українська лізингова компанія” предмет лізингу, а саме: комбайн зернозбиральний, марка КЗС-11 Дніпро350, заводський № 00836277, номер двигуна № 906.949.00-501864, реєстраційний № 45730АА, 2006 року випуску; комбайн зернозбиральний марка КЗС-11 Дніпро350, заводський № 00836287, номер двигуна № 906.949.00-501450, реєстраційний № 45729АА, 2006 року випуску, з тих підстав, що прострочення ТОВ „Савранський завод продовольчих товарів” оплати лізингових платежів, як вже судом відмічалося раніше, мало місце за умови збільшення позивачем в односторонньому порядку, згідно п.3.2., договору та п.3.9. Додатку № 4 та в порушення ст.16 Закону України „Про фінансовий лізинг”, сум винагороди. Водночас, відповідач вказує на те, що використовує транспортні засоби, отримані в лізинг, в своїй господарській діяльності, та має намір їх використовувати та виконувати зобов’язання за договором.

Між тим, обґрунтовуючи дані позовні вимоги позивач посилається на приписи ст.188 ГК України, якою встановлено порядок зміни та розірвання господарських договорів, однак даною нормою не визначено підстави для зміни або розірвання договору, які законодавцем передбачені в ст.ст. 651, 652 ЦК України, тому положення ст.188 ГК України підлягають застосуванню в контексті приписів положень ст.ст. 651, 652 ЦК України. Однак, позивач не надав суду матеріального обґрунтування правових підстав для розірвання договору фінансового лізингу № 01-158/08-обл від 26.06.08 р. та як наслідок цього зобов’язання відповідача повернути отриманий за ним предмет лізингу, в розумінні вищенаведених норм, у зв’язку з чим, суд, відмовляє ТОВ „Українська лізингова компанія” в задоволенні даних заявлених позовних вимог в повній мірі.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені норми матеріального права та наявні в матеріалах справи документи, суд дійшов до висновку про часткове задоволення заявлених позивачем позовних вимог щодо стягнення з ТОВ „Савранський завод продовольчих товарів” на користь ТОВ „Українська лізингова компанія” лізингових платежів в сумі 1464294,63 грн., індекс інфляції в сумі 118102,20 грн., три проценти річних в сумі 36745,68 грн., в решті частині заявлених позивачем позовних вимог щодо стягнення заборгованості в розмірі 1957345,5грн., індекс інфляції в сумі 138396,56 грн., три проценти річних в сумі 50535,63грн., штраф у сумі 408 981 грн., розірвання договору № 01-158/08-обл фінансового лізингу від 26.06.08 р., та повернення ТОВ „Савранський завод продовольчих товарів” ТОВ „Українська лізингова компанія” предмет лізингу, а саме: комбайн зернозбиральний, марка КЗС-11 Дніпро 350, заводський № 00836277, номер двигуна № 906.949.00-501864, реєстраційний № 45730АА, 2006 року випуску; комбайн зернозбиральний марка КЗС-11 Дніпро350, заводський № 00836287, номер двигуна № 906.949.00-501450, реєстраційний № 45729АА, 2006 року випуску, суд, відмовляє. Також, судом задоволений зустрічний позов відповідача, у зв’язку з чим визнано недійсним з моменту укладення абзац „а” п.3.2. договору фінансового лізингу № 01-158/08-обл від 26.06.08 р., укладеного між ТОВ „Савранський завод продовольчих товарів” та ТОВ „Українська лізингова компанія” та визнано недійсним з моменту укладення п.3.9. Додатку № 4 до договору фінансового лізингу № 01-158/08-обл від 26.06.08 р., укладеного між ТОВ „Савранський завод продовольчих товарів” та ТОВ „Українська лізингова компанія”.

Згідно ст. 49 ГПК України позивачу за рахунок ТОВ „Савранський завод продовольчих товарів” підлягають відшкодуванню за первісним позовом понесені витрати, пов’язані зі сплатою державного мита в розмірі 16191,42 грн., витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 242,44 грн., а за зустрічним позовом за рахунок ТОВ „Українська лізингова компанія” підлягають відшкодуванню ТОВ „Савранський завод продовольчих товарів” понесені витрати, пов’язані зі сплатою державного мита в розмірі 170,00 грн., витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 315,00 грн. Державне мито в сумі 34491,40 грн. підлягає поверненню, як надміру сплачене.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82- 85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Задовольнити позов ТОВ „Українська лізингова компанія” частково.

2.          Стягнути з ТОВ „Савранський завод продовольчих товарів” (66200, Одеська область, Савранський район, смт. Саврань, вул. Степова, 1, код ЄДРПОУ 00686753) на користь ТОВ „Українська лізингова компанія” (01001, м. Київ, вул. Михайлівська, 12, код ЄДРПОУ 30575865) 1464294 (один мільйон чотириста шістдесят чотири тисячі двісті дев’яносто чотири) грн. 63коп. заборгованості по лізинговим платежам, 118102 (сто вісімнадцять тисяч сто дві) грн. 20 коп. індекс інфляції, 36745 (тридцять шість тисяч сімсот сорок п’ять) грн. 68 коп. три проценти річних, 16191 (шістнадцять тисяч сто дев’яносто одна) гривня 42 коп. державне мито, 242 (двісті сорок дві) гривні 44 коп. витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3.          Відмовити в решті частині заявлених ТОВ „Українська лізингова компанія” позовних вимог.

4.          Задовольнити зустрічний позов ТОВ „Савранський завод продовольчих товарів” повністю.

5.          Визнати недійсним з моменту укладення абзац „а” п.3.2. договору фінансового лізингу № 01-158/08-обл від 26.06.08 р., укладеного між ТОВ „Савранський завод продовольчих товарів” (66200, Одеська область, Саранський район, смт.Саврань, вул. Степова, 1, код ЄДРПОУ 00686753) та ТОВ „Українська лізингова компанія” (01001, м. Київ, вул. Михайлівська, 12, код ЄДРПОУ 30575865).

6.          Визнати недійсним з моменту укладення п.3.9. Додатку № 4 Загальні умови фінансового лізингу до договору фінансового лізингу № 01-158/08-обл від 26.06.08 р., укладеного між ТОВ „Савранський завод продовольчих товарів” (66200, Одеська область, Саранський район, смт.Саврань, вул. Степова, 1, код ЄДРПОУ 00686753) та ТОВ „Українська лізингова компанія” (01001, м. Київ, вул. Михайлівська, 12, код ЄДРПОУ 30575865).

7.          Повернути ТОВ „Українська лізингова компанія” (01001, м. Київ, вул. Михайлівська, 12, код ЄДРПОУ 30575865) з державного бюджету надмірно сплачене державне мито в сумі 34491 (тридцять чотири тисячі чотириста дев`яносто одна) гривня 10 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Накази видати згідно зі ст. 116 ГПК України.

Суддя Малярчук І.А.

Повний текст рішення складено 22.11.10 р.