Постанова № 12456842, 11.11.2010, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" листопада 2010 р. Справа № 2/23-10

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Івакіна В.О., суддя Ільїн О.В., суддя Камишева Л.М.

при секретарі Криворученко О.І.

за участю представників сторін:

позивача за первісним позовом- Уставицька В.М., дов. №71 від 08.10.10 року

відповідачів за первісним позовом - 1) ОСОБА_1, ОСОБА_2, дов. №513 від 26.02.10 року., 2) Хоменко О.В., дов. №226 від 21.09.10 року.

третьої особи за зустрічним позовом не зявився,

другого відповідача за зустрічним позовом не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну позивача за первісним позовом (вх. № 2773С/1-35) на рішення господарського суду Сумської області від 02 червня 2010 року по справі № 2/23-10

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МС Девелопмент", м. Дніпропетровськ

до 1.Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Охтирка

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЛО", м. Дніпропетровськ

про зобовязання вчинити певні дії та стягнення 120000,00 грн.

та за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Охтирка

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариств з обмеженою відповідальністю "АЛЛО", м. Дніпропетровськ

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "МС Девелопмент", м. Дніпропетровськ

2. Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "МЕД-СЕРВІС", м. Дніпропетровськ

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватний нотаріус Охтирського міського нотаріального округу Ковальчук С.М., м. Охтирка

про визнання договорів недійсними

встановила:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "МС Девелопмент" звернувся до господарського суду Сумської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 та Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЛО", першого та другого відповідачів, про усунення перешкоди у користуванні нежитловим приміщенням загальною площею 79,3 кв.м., що розташоване за адресою: Сумська область, м. Охтирка, вул.. Жовтнева, буд. 18 та звільнити це приміщення від майна, яке належить відповідачам та іншим особам; зобовязати ФОП ОСОБА_4 передати вказане приміщення позивачу, та про стягнення з ФОП ОСОБА_4 на користь позивача суму завданих збитків у розмірі 120000,00 грн.

При цьому, 16.03.2010 р. ФОП ОСОБА_4 подала зустрічний позов, який був прийнятий місцевим господарським судом для спільного розгляду із первісним, відповідно до якого вона просить суд визнати недійсним договір оренди від 14.09.2009 року, укладений між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ “МС ДЕВЕЛОПМЕНТ”; визнати недійсним попередній договір № 30 “Договір суборенди нежилого приміщення”, укладений між ТОВ “МС ДЕВЕЛОПМЕНТ” та ТОВ фірмою “МЕД-СЕРВІС” 15.09.2009 р.; стягнути з відповідачів судові витрати.

В подальшому, а саме 12.04.2010 р. ТОВ “МС ДЕВЕЛОПМЕНТ” подало доповнення до позовної заяви від 08.04.2010 року, в якому просить визнати удаваним в частині строку оренди договір оренди нежилого приміщення № 1, укладений 26.10.2006 року між ФОП ОСОБА_4 та ТОВ “АЛЛО”, а також визнати недійсним укладений 26.10.2006 року між ФОП ОСОБА_4 та ТОВ “АЛЛО” договір оренди нежилого приміщення загальною площею 79,8 кв.м., що розташоване у м.Охтирка по вул.Жовтневій, буд. 18 зі строком оренди до 20 жовтня 2010 року, викладений у вигляді: договору оренди нежитлового приміщення № 1 від 26.10.2006 року; договору оренди нежилого приміщення № 2 від 27.10.2006 року; договору оренди нежилого приміщення № 3; договору оренди нежилого приміщення № 4 від 29.10.2006 року. Рішенням господарського суду Сумської області від 02.06.2010 р. по справі №2/23-10 (суддя Сопяненко О.Ю.) у задоволенні первісного позову відмовлено, зустрічний позов задоволено частково.

Позивач за первісним позовом з рішенням не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, його незаконність та необґрунтованість, просить зазначене рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити первісний позов.

Представник позивача за первісним позовом підтримав апеляційну скаргу.

Представник першого відповідача за первісним позовом проти доводів апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник другого відповідача за первісним позовом проти доводів апеляційної скарги також заперечує, вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представники другого відповідача за зустрічним позовом та третьої особи на стороні відповідачів за зустрічним позовом в судове засідання не зявились, хоча належним чином повідомлялись про дату, час та місце його проведення.

У судовому засіданні 04.11.2010 року було оголошено перерву до 14:30 год. 08.11.2010 року для виготовлення повного тексту постанови.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду першої інстанції - частковому скасуванню, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, 14.09.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “МС ДЕВЕЛОПМЕНТ”, орендарем, та фізичною особою ОСОБА_4, орендодавцем, був укладений договір оренди нежитлового приміщення, посвідчений 14.09.2009 року приватним нотаріусом Охтирського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П. за реєстровим № 2492.

Згідно з пунктом 1.1 цього договору орендодавець передає в тимчасове оплатне володіння і користування, а орендар приймає по акту прийому-передачі нежитлове приміщення загальною площею79,3 кв.м. (об'єкт), що розташоване за адресою: Сумська область, м. Охтирка, вул. Жовтнева, буд.18 для розміщення офісу, обєкту надання послуг, обєктів торгівлі (в тому числі аптечні та інші товари).

У пункту 2.9 договору оренди від 14.09.2009 року орендодавець гарантував, що об'єкт на момент підписання цього договору не проданий, не закладений, під забороною (арештом) не знаходиться, необтяжений правами і претензіями третіх осіб, правами найму, оренди та інше.

Відповідно до пункту 3.1.1 договору оренди від 14.09.2009 року орендодавець зобовязався не пізніше 28 жовтня 2009 року передати орендарю по Акту прийому-передачі обєкт, приведений у відповідність з вимогами норм пожежної безпеки і санітарно-технічних норм, звільнений від всіх розміщених в ньому служб, товарно-матеріальних цінностей орендодавця і третіх осіб.

У день підписання договору оренди, як зазначили представники позивача та першого відповідача за первісним позовом, тобто 14.09.2009 р., сторонами договору був підписаний акт приймання передачі нежитлового приміщення, датований 28.10.2009 р., оскільки термін укладеного ФОП ОСОБА_4 з ТОВ “АЛЛО” договору оренди на це ж приміщення закінчувався раніше 28.10.2009 року.

Однак, 29.10.2006 р. ФОП ОСОБА_4 уклала з ТОВ “АЛЛО” договір оренди нежитлового приміщення загальною площею 79,8 кв.м., що розташоване за адресою: Сумська область, м. Охтирка, вул. Жовтнева, буд.18, який згідно з пунктом 6.1 вступає в силу з 22.10.2009 р. і діє до 20.10.2010 р. (364 дні) та 22.10.2009 р. сторонами договору був підписаний Акт приймання-передачі приміщення №1.

Як вбачається зі змісту первісного позову, позивач за первісним позовом просить визнати удаваним в частині строку оренди договір оренди нежилого приміщення № 1, укладений 26.10.2006 року між ФОП ОСОБА_4 і ТОВ “АЛЛО”, а також визнати недійсним укладений 26.10.2006 року між ФОП ОСОБА_4 і ТОВ “АЛЛО” договір оренди нежилого приміщення загальною площею 79,8 кв.м., що розташоване у м.Охтирка по вул.Жовтневій, буд. 18 зі строком оренди до 20 жовтня 2010 року, викладений у вигляді: договору оренди № 1 від 26.10.2006 року; договору оренди № 2 від 27.10.2006 року; договору оренди № 3 від 28.10.2006 року; договору оренди № 4 від 29.10.2006 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги в цій частині зазначає, що 26.10.2006 р. між ФОП ОСОБА_4 і ТОВ “АЛЛО” був укладений договір оренди приміщення площею 79,8 кв.м. зі строком оренди чотири роки до 20.10.2010 року, який був викладений у вигляді договорів оренди № 1 від 26.10.2006 р., № 2 від 27.10.2006 р., № 3 від 28.10.2006 р. та № 4 від 29.10.2006 р., тобто сторони навмисно уклали удаваний правочин, метою якого було приховати дійсний строк оренди.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, пятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Стаття 203 Цивільного кодексу України визначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до статті 235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Однак, з наданих позивачем за первісним позовом доказів не вбачається, що укладені 26.10.2006 року, 27.10. 2006 року, 28.10, 2006 року та 29.10.2006 року договори оренди №№ 1-4 є удаваними правочинами, метою яких було приховати дійсний строк оренди нежитлового приміщення.

Згідно з частиною 1 статті 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до статті 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобовязаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

А тому, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про відсутність достатніх правових підстав для задоволення первісного позову в частині визнання договору оренди № 1 від 26.10.2006 року удаваним в частині строку оренди та визнання недійсним цього договору , викладеного у вигляді договорів оренди № 1 від 26.10.2006 року, № 2 від 27.10.2006 року, № 3 від 28.10.2006 року та № 4 від 29.10.2006 року, задоволенню не підлягають.

Отже, на час укладення 14.09.2009 року договору оренди між ФОП Куцай та ТОВ “МС ДЕВЕЛОПМЕНТ”, нежитлове приміщення по вул. Жовтневій, 18 в м. Охтирка орендувало ТОВ “АЛЛО” на підставі договору № 3 від 28.10.2006 року, акт приймання-передачі вказаного приміщення був підписаний 23.10.2008 року.

При цьому, слід зазначити, що пунктом 2.9 договору оренди від 14.09.2009 року № 2492 орендодавець-ФОП ОСОБА_4 гарантувала, що об'єкт на момент підписання цього договору не проданий, не закладений, під забороною (арештом) не знаходиться, необтяжений правами і претензіями третіх осіб, правами найму, оренди та інше.

Відповідно до пункту 3.1.1 договору орендодавець зобовязався не пізніше 28 жовтня 2009 року передати орендарю по акту прийому-передачі обєкт, приведений у відповідність з вимогами норм пожежної безпеки і санітарно-технічних норм, звільнений від всіх розміщених в ньому служб, товарно-матеріальних цінностей орендодавця і третіх осіб.

У день підписання договору оренди, тобто 14.09.2009 року, сторонами договору був підписаний акт приймання передачі нежитлового приміщення, датований 28.10.2009 року, оскільки термін укладеного ФОП ОСОБА_4 з ТОВ “АЛЛО” договору оренди на це ж приміщення закінчувався раніше 28.10.2009 року.

Однак, як було зазначено вище, 29.10.2006 року ФОП ОСОБА_4 уклала з ТОВ “АЛЛО” договір оренди нежитлового приміщення загальною площею 79,8 кв.м., що розташоване за адресою: Сумська область, м. Охтирка, вул. Жовтнева, буд.18, який згідно з пунктом 6.1 вступає в силу з 22.10.2009 року і діє до 20.10.2010 року (364 дні) та 22.10.2009 року сторонами договору був підписаний Акт приймання-передачі приміщення №1.

Також, з матеріалів справи вбачається, що 15.09.2009 року між ТОВ “МС ДЕВЕЛОПМЕНТ” та ТОВ фірма «МЕД-СЕРВІС»було укладено попередній договір про суборенду нежитлового приміщення, відповідно до пункту 1.1 якого ТОВ “МС ДЕВЕЛОПМЕНТ” зобовязується не пізніше 01.12.2009 року укласти з ТОВ фірма «МЕД-СЕРВІС»договір суборенди на підставі договору оренди, укладеного ТОВ “МС ДЕВЕЛОПМЕНТ” та ФОП ОСОБА_4

15 грудня 2009 року ТОВ фірма «МЕД-СЕРВІС» повідомила ТОВ “МС ДЕВЕЛОПМЕНТ” про розірвання попереднього договору та просило ТОВ “МС ДЕВЕЛОПМЕНТ” повернути сплачений завдаток та суму, що дорівнює завдатку.

Як свідчать матеріали справи, ТОВ “МС ДЕВЕЛОПМЕНТ” повернула ТОВ фірма «МЕД-СЕРВІС» завдаток та сплатила суму, яка дорівнює цьому завдатку, всього 120000,00 грн. згідно з платіжним дорученням №352 від 19.01.2010 року (том І, а.с. 42).

Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Також відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено.

А отже, ФОП ОСОБА_4, ввівши в оману ТОВ “МС ДЕВЕЛОПМЕНТ” щодо обставин необтяження предмету найму правами (правами найму) третіх осіб, спричинила останньому збитки, які виразилися у сплаті ТОВ “МС ДЕВЕЛОПМЕНТ” на користь ТОВ фірма «МЕД-СЕРВІС»60000,00 грн., тобто суми, яка дорівнює сумі повернутого ТОВ фірма «МЕД-СЕРВІС» авансу.

А тому первісні позовні вимоги щодо стягнення з ФОП ОСОБА_4 120000,00 грн. слід задовольнити частково, на суму 60000,00 грн. Решта заявленої як збитки суми стягненню не підлягає, оскільки є сумою, яку позивач не сплатив, а лише повернув ТОВ фірма «МЕД-СЕРВІС», тобто у звязку з поверненням цієї суми позивач за первісним позовом не зазнав зменшення свого майна.

Згідно з частинами 1, 2 статті 230 Цивільного кодексу якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мали істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Відповідно до статті 234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим право чином.

Згідно з частиною 1 статті 233 Цивільного кодексу України правочин, який вчинено під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.

Відповідно до статті 761 Цивільного кодексу України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

ФОП Куцай, обґрунтовуючи зустрічний позов, зазначила, що директор Сумської філії ТОВ “МС ДЕВЕЛОПМЕНТ” ОСОБА_7, скориставшись її хворобливим станом, ввів її в оману та представився директором ТОВ фірма «МЕД-СЕРВІС»пообіцяв вирішити питання знаходження у приміщенні ТОВ «Алло», уклав з нею від імені позивача договір оренди від 14.09.2009 року. При цьому, договір укладався без створення правових наслідків, обумовлених цим договором.

Однак, в матеріалах справи відсутні жодні докази на підтвердження наявності обману з боку ТОВ “МС ДЕВЕЛОПМЕНТ” по відношенню до ФОП ОСОБА_4, як і докази знаходження ФОП ОСОБА_4 у стані, що не дозволяв їй у повній мірі усвідомлювати свої дії на момент укладення договору . До того ж ФОП ОСОБА_4 не доведено крайньої невигідності умов договору від 14.09.2009 року.

Зважаючи на те, що договір оренди від 14.09.2009 року був нотаріально посвідченим, підписано відповідний акт приймання-передачі, та враховуючи намір ТОВ “МС ДЕВЕЛОПМЕНТ” скористатися правом орендаря на здачу приміщення в суборенду, його слід вважати таким, що спрямований на настання правових наслідків, ним обумовлених.

Факт підписання акту приймання-передачі нежитлового приміщення від 28.10.2009 р., хоча 28.10.2009 р. фактично передача приміщення не відбулася, свідчить про невиконання орендодавцем своїх зобовязань, а не про фіктивність правочину, як помилково вважає місцевий господарський суд.

Посилання місцевого господарського суду як на обставини, що свідчать про фіктивність договору оренди від 14.09.2009 року, на надсилання орендодавцем пропозиції (датована 03.11.2009 р., надіслана 12.11.2009 р.) про розірвання договору оренди від 14.09.2009 року, не можуть братися до уваги, оскільки ці обставини мали місце вже після укладення вказаного договору.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктами 1, 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Сумської області від 02 червня 2010 року по справі № 2/23-10 в частині відмови в задоволенні первісного позову щодо стягнення 60000,00 грн. збитків скасувати.

Прийняти в цій частині нове рішення.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, п/р НОМЕР_1 в Українському акціонерному банку промислово-інвестиційному, МФО 337319,ІПН НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “МС ДЕВЕЛОПМЕНТ” (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Сєрова, 4; код 35861700) 60000,00 грн. збитків.

Рішення господарського суду Сумської області від 02 червня 2010 року по справі № 2/23-10 в частині визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення від 14.09.2009 року, укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю «МС ДЕВЕЛОПМЕНТ», з моменту його укладення, скасувати.

Прийняти в цій частині нове рішення, яким у вказаній частині зустрічного позову відмовити.

В іншій частині рішення господарського суду Сумської області від 02 червня 2010 року по справі № 2/23-10 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Івакіна В.О.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Камишева Л.М.

Повний текст постанови складено 08.11.2010 року