Рішення № 12456155, 23.11.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" листопада 2010 р.Справа № 2/36-587 Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Аніда Лтд" вул.Текстильна, 28, м. Тернопіль, 46000

до Приватного підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

1) ОСОБА_2 АДРЕСА_2 (АДРЕСА_3)

2) ОСОБА_3 АДРЕСА_4

3) ОСОБА_4, АДРЕСА_5

про стягнення 10 468 грн. заборгованості та штрафних санкцій

За участю представників сторін:

позивача: Бойчук В.І., довіреність від 01.03.2010р.

відповідача:

1-ї третьої особи:

2-ї третьої особи:

3-ї третьої особи:

Суть справи: Позивач пред'явив позов про стягнення 10 468 грн., із них: 9692грн. 60 коп. - заборгованість за товар, одержаний представником відповідача по видаткових накладних № 36528 від 15.12.2009р., № 36440 від 15.12.2009р. та №37265 від 22.12.2009р., у виконання умов договору на поставку товарів №276/09 від 02.02.2009р.; 434грн. 22 коп. - пені за неналежне виконання грошових зобов'язань за період з 13.01.2010р. по 02.04.2010р. та 341 грн. 18 коп. 16 % річних за користування коштами з 13.01.2010р. по 02.04.2010р.

При розгляді справи, в засіданні суду підприємець ОСОБА_1 пояснила, що:

- договір на поставку товарів №276/09 від 02.02.2009р. вона не підписувала;

- по видаткових накладних № 36528 від 15.12.2009р., № 36440 від 15.12.2009р. та №37265 від 22.12.2009р. товар одержувала ОСОБА_2, яку вона не уповноважувала на такі дії;

- гроші за виручений товар забирала ОСОБА_6 Вона і мала проводити розрахунки за товар, хоча відношення до магазину не мала;

- всім керує ОСОБА_4 вона власник того приміщення. Дохід забирає собі;

- печатка і всі документи знаходяться у п. ОСОБА_4 Вона їх не повертає.

Третя особа ОСОБА_2 при розгляді справи 09.11.2010р. пояснила, що вона працювала продавцем у відділі побутової хімії у приватного підприємця ОСОБА_3

Алкогольну продукцію ОСОБА_1 уповноважила її приймати на підставі договору №276/09 від 02.02.2009р., в якому вона проставила свій підпис, як взірець до підписів при прийманні алкогольної продукції. Про те, що ОСОБА_1 не підписала вищезазначений договір вона не знала.

Виручка за одержані алкогольні напої здавалась ОСОБА_1

Гр. ОСОБА_4 та ОСОБА_3 витребуваних судом документів не представили.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача та приймаючи до уваги, що:

1) Дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав або обовязків є правочином (ст. 202 Цивільного кодексу України).

Правочин має вчинятись у формі, встановленій законом (ст. 203 Цивільного кодексу України). Правочин може вчинятись усно або в письмовій формі (ст. 205 Цивільного кодексу України).

Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність (ст. 206, 218 Цивільного кодексу України).

По даному спору має місце договір поставки №276/09 від 02.02.2009р., який підписаний постачальником, і не підписаний покупцем.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж (ст. 712 Цивільного кодексу України).

Ст. 657 Цивільного кодексу України передбачає форму окремих видів договорів купівлі-продажу, які обовязково повинні заключатися в письмовій формі.

Про те, що договір поставки обовязково повинен заключатися в письмовій формі в даній статті не зазначено.

Відтак слід вважати, що договір купівлі-продажу відноситься до правочинів, для яких недодержання письмової форми не має наслідком його недійсності.

2) Якщо по правочину, заключеному з недодержанням вимоги щодо письмової форми, одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин вважається вчиненим, тому що поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст. 205 Цивільного кодексу України), а правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України (ст. 181 Господарського кодексу України).

Із матеріалів справи вбачається, що незважаючи на те, що "покупець" ОСОБА_1 не підписала договір поставки товарів №276/09 від 02.02.2009р., вона виконала всі вимоги такого.

А саме: - приймала товар в асортименті, як сама, так і уповноважена нею особа (ОСОБА_2). Остання засвідчила свій підпис, як матеріально-відповідальна особа, яка має право на отримання товару (п. 7 договору);

- оплачувала отриманий як нею, так і ОСОБА_2 товар.

Так, по накладних №3626 від 10.02.2009р.; №3622 від 10.02.2009р.; №2108 від 23.01.2009р.; №5777 від 06.03.2009р.; №15821 від 30.06.2009р., підписаних ОСОБА_1, остання одержала товар (алкогольну продукцію) у виконання договору поставки №276/09 від 02.02.2009р. та оплатила її.

А по накладних №8557 від 14.04.2009р.; №14194 від 16.06.2009р.; №17053 від 10.07.2009р.; №17052 від 10.07.2009р.; №18905 від 28.07.2009р.; №18913 від 28.07.2009р.; №27021 від 29.09.2009р.; №10095 від 05.05.2009р.; №24266 від 08.09.2009р.; №26946 від 29.09.2009р., підписаних ОСОБА_2, ОСОБА_1 теж одержала алкогольну продукцію у виконання договору поставки та оплатила її.

Оплата алкогольної продукції, одержаної ОСОБА_2, підтверджує, що відповідач погодився з повноваженнями ОСОБА_2 Погодився на повноваження, які зазначені в договорі поставки.

Погодився з тим, що поведінка ОСОБА_2 засвідчує волю відповідача для настання відповідних правових наслідків (воля відповідача одержати товар; відповідні наслідки оплата його вартості).

Слід також зазначити, що ОСОБА_1 у своєму поясненні від 25.05.2010р. не заперечує, що вона одержала спірну алкогольну продукцію і не заперечує повноважень ОСОБА_2 в прийманні алкогольної продукції.

Вона тільки стверджує, що гроші за продану спірну алкогольну продукцію забирала гр. ОСОБА_6, зазначаючи, що ОСОБА_4 весь дохід від продажу алкогольної продукції забирала собі, в звязку з чим у неї не було можливості своєчасно розраховуватись за таку.

Тобто, в даному листі відповідач дає пояснення діям, які проводили треті особи в магазині.

Зазначені ОСОБА_1 дії:

- по-перше, не підтверджені слідчими органами (матеріали Чортківського РВ УМВС України в Тернопільській області про відмову в порушенні кримінальної справи №880 від 26.06.2010р.);

- по-друге, нічого спільного не мають з поставкою алкогольної продукції в магазин, з прийняттям такої по-кількості та асортименту.

Тобто, незважаючи на те, хто в магазині бере виручку від продажу поставленої позивачем алкогольної продукції, покупець (відповідач по справі) зобовязаний сплатити вартість одержаної продукції. Тому, що відповідач, а не треті особи, знаходиться в договірних відносинах з позивачем і договір купівлі-продажу є відплатним (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Вищезазначене підтверджує, що позивач і відповідач є в договірних відносинах. Договір сторонами укладений в усній формі. І сторони повинні його виконувати, так-як дії позивача та відповідача спрямовані на набуття цивільних прав і обовязків (ст. 202 Цивільного кодексу України).

Тобто, за поставлену позивачем і прийняту відповідачем алкогольну продукцію по накладних № 36528 від 15.12.2009р., № 36440 від 15.12.2009р. та №37265 від 22.12.2009р. відповідач повинен сплатити 9692грн. 60 коп.

Тому позовні вимоги позивача в частині стягнення 9692грн. 60 коп. слід визнати обґрунтованими і вони підлягають задоволенню.

3) При розгляді справи також враховувалось:

а) Згідно ст. 13 Цивільного кодексу України, при здійсненні своїх прав особа зобовязана утримуватись від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Тобто, якщо відповідач вважав, що приймання товару ОСОБА_2 це дії, які порушують її права, то він зобовязаний був припинити приймання товару третьою особою.

Відповідач не представив доказів того, що він звертався до ОСОБА_2 з вимогою відшкодувати шкоду, яку вона одержала внаслідок неправильних (незаконних) дій ОСОБА_2

Слідчі органи, при розслідуванні неправомірних дій, встановили, що в діях останньої відсутні ознаки злочину (постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 26.06.2010р.).

Вищенаведене ще раз підтверджує, що гр. ОСОБА_2 приймаючи товар виконувала волю підприємця ОСОБА_1

б) Зобов'язання, передбачені сторонами в договорі, укладеному в усній формі повинні виконуватись належним чином, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Вимоги, що звичайно ставляться при виконанні договору поставки оплата вартості одержаного товару та вжиття сторонами всіх заходів, необхідних для належного виконання зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ст. 193 Господарського кодексу України та 692 Цивільного кодексу України).

4) Згідно 6 ст. 231 Господарського кодексу України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" №543/96 ВР від 22.11.1996р., платники грошових коштів сплачують за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Поскільки, як зазначено вище, договір сторони заключили не в письмовій формі, тому і не має підстав стягувати з відповідача пеню за неналежне виконання грошових зобовязань.

5) Ст. 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу та 3% річних від простроченої суми.

Позивач не представив доказів, що до предявлення позовної заяви в суд він вимагав в письмовій формі оплатити вартість товару. Тому у суду немає підстав стягувати з відповідача річні.

6) Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України видатки по держмиту в сумі 102грн. слід покласти на відповідача (пропорційно до задоволеного позову). Решту державного мита покласти на позивача.

7) Відповідно до ст. 44, 47-1 Господарського процесуального кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України №1258 від 21.12.2005р., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, повязані з розглядом даної справи в сумі 236 грн. покласти на відповідача.

8) Судові витрати складаються із оплати послуг адвоката (ст. 44 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи матеріали даної справи, а саме: ціну позову; встановлені нормативними актами норми видатків на службові відрядження; час, який був витрачений адвокатом на підготовку матеріалів; тривалість розгляду справи і складність справи, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на послуги адвоката в сумі 750грн. (ст. 49 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись вищезазначеним, ст.ст. 43, 49, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1) Позов задовольнити частково.

2) Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 (ідент. код НОМЕР_1):

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Аніда Лтд" вул.Текстильна, 28, м. Тернопіль (ідент. код 05395026) суму 9692грн. 60 коп. за матеріальні цінності, 102грн. в повернення сплаченого державного мита, 236грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 750 грн. адвокатських послуг.

Видати наказ.

3) В решті частині позову відмовити.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання рішення «24»листопада 2010 року через місцевий господарський суд.

Суддя