Рішення № 12455381, 11.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/33611.11.10 За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Приватного підприємства "Маркотранс"

про стягнення 7 735,09 грн.

Суддя Катрич В.С.

Представники:

від позивача не зявився

від відповідача не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 6156,00 грн. заборгованості за договором-заявкою №926 від 12.06.2008р., 279,80 грн. трьох відсотків річних, 1299,29 грн. інфляційних збитків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2010р. порушено провадження по справі №8/336 та призначено її розгляд на 02.09.2010 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2010р. розгляд справи відкладений на 10.09.2010р. у звязку з незявленням представника відповідача у судове засідання, неподанням усіх витребуваних документів.

Через загальний відділ суду 09.09.2010р. від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його представника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2010р. розгляд справи було відкладено на 11.11.2010р. у звязку з незявленням представників сторін у судове засідання, неподанням усіх витребуваних документів.

Через загальний відділ суду 08.11.2010р. від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представники сторін в судове засідання призначене на 11.11.2010р. не з'явились.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не розрахувався повністю за надані позивачем транспортно-експедиційні послуги.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Господарським судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

12.06.2010р. між Приватним підприємством "Маркотранс" (надалі відповідач, довіритель, експедитор) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі позивач, повірений, перевізник) було укладено договір-доручення №МТП-926 на транспортно-експедиційне обслуговування (надалі договір).

Предметом договору є порядок взаємовідносин, що виникають між повіреним та довірителем, звязаних з організацією перевезення вантажів в міжнародному та регіональному автомобільному сполученні, обєми та умови перевезення вантажів визначаються у відповідності з узгодженою сторонами заявкою, заявка вважається прийнятою до виконання, якщо обидві сторони завірили її підписом та печаткою (п.1.1 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору всі витрати по перевезенню вантажу складають б/н 1100,00 евро по курсу НБУ.

Довіритель оплачує повіреному вартість транспортних послуг не пізніше 5 банківських днів з моменту оплати повної вартості фрахту вантажовідправником/вантажоотримувачем експедитору, останній перераховує грошові кошти на розрахунковий рахунок перевізника (п.2.2 договору).

В рамках укладеного договору позивач здійснив перевезення вантажу, що підтверджується складеною та підписаною сторонами заявкою №926 від 12.06.2008р., актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 23.06.2008р. на суму 6256,00 грн. Позивачем був виставлений відповідачу рахунок №8 від 23.06.2008р. на суму 6256,00 грн.

Загальна вартість наданих позивачем послуг за договором становить 6256,00 грн., однак відповідач в порушення взятих на себе зобовязань не сплатив позивачу кошти, що підтверджується довідкою з обслуговуючого банку позивача.

Станом на день вирішення спору по суті розмір заборгованості відповідача за надані позивачем послуги становить 6256,00 грн.

Згідно з ст.ст.14, 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) між сторонами у справі виникли цивільні права і обовязки (зобовязання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобовязання в силу ст.525 ЦК України не допускається.

Відповідно до ст.929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобовязується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, повязаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обовязок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобовязання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобовязання, повязані з перевезенням. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату (ст.932 ЦК України).

Оскільки матеріалами справи підтверджується, що відповідач взятих на себе грошових зобовязань належним чином не виконав і надані позивачем транспортні послуги повністю і своєчасно не оплатив, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу, не виходячи за межі позовних вимог, у розмірі 6156,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім основного боргу, позивач також просив суд стягнути з відповідача 1299,29 грн. інфляційних збитків, 279,80 грн. трьох відсотків річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із змісту вищезазначеної норми не вбачається будь-яких випадків обмеження її дії в частині застосування.

При цьому, застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно з частиною першою цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, інфляційні нарахування на суму боргу та відсотки річних не є санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, з огляду на що їх стягнення не залежить від наявності вини боржника у простроченні грошового зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджено, що зобов'язання відповідача за надані послуги виникло на підставі укладеного між позивачем і відповідачем договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором, а саме не сплатив вартість наданих послуг у встановлений строк, відповідачем не надано доказів, які б спростовували розмір нарахованих позивачем 1299,29 грн. інфляційних збитків, 279,80 грн. трьох відсотків річних, зазначених позивачем в розрахунку, та суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 1299,29 грн. інфляційних збитків, 279,80 грн. трьох відсотків річних підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню витрати по сплаті держмита в сумі 102,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Маркотранс" (03115, м. Київ, пл. Святошинська, 1, к.272; код 34351687) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний НОМЕР_1) 6 156 (шість тисяч сто пятдесят шість) грн. 00 коп. основного боргу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяВ.С. Катрич