Рішення № 12455353, 15.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/33615.11.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євпатур»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Карія Тур Юкрейн»

простягнення 23 689, 60 грн.

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін: Від позивача: не з’явились; Від відповідача:не з’явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Євпатур»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Карія Тур Юкрейн»про стягнення перерахованих коштів у розмірі 21536, 00 грн. та 2153, 60 грн. –втраченої вигоди, з підстав порушення відповідачем умов договору щодо строків надання турпродукту.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору на реалізацію туристичних послуг № 03968 від 02.04.2010 року позивач оплатив підтверджені відповідачем турпродукти, тоді як відповідач, в порушення п.п. 3.1.4, 4.9 вказаного договору, не передав їх позивачу, у зв’язку з чим позивач просить стягнути з відповідача вартість сплаченого турпродукту та упущену вигоду у сумі 2153, 60 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.10.2010 року порушено провадження у справі та призначено розгляд на 01.11.2010 року.

Представник позивача у судовому засіданні 01.11.2010 року подав витребувані ухвалою суду докази та заявив клопотання про розгляд справи без участі його повноважного представника у судових засіданнях.

Представник відповідача у судове засідання 01.11.2010 року не з’явився, вимоги ухвали суду від 08.10.2010 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2010 року відкладено розгляд справи до 15.11.2010 року.

Представники сторін у судове засідання 15.11.2010 року не з’явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Поштове відправлення з ухвалою Господарського суду міста Києва № 27/336 від 01.11.2010 року було направлене відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві (01601, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 34, офіс 407).

За наведених обставин та з урахуванням приписів ст. 64 ГПК України, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена відповідачу належним чином.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 15.11.2010 року та за відсутністю відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не подано.

Розглянувши подані позивач документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

02.04.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Євпатур»(надалі - турагент) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Карія Тур Юкрейн»(надалі - туроператор) був укладений договір № 03968 на реалізацію туристичних послуг (надалі –договір).

Відповідно 2.1 договору визначено, що турагент зобов'язувався за дорученням та від імені туроператора, за винагороду здійснювати діяльність по реалізації сформованого туроператором турпродукту і укладати договори на туристичне обслуговування з третіми особами (туристами).

Згідно п.1.5 Договору термін турпродукт, який наведений в даному договорі, має наступне значення: це розроблений туроператором комплекс туристичних послуг, який поєднує не менше ніж дві послуги. Такими послугами в складі турпродукту можуть бути: послуги з авіаперевезення, та/або послуги з трансферу автомобілем чи автобусом до готелю та у зворотньому напрямку, та/або готельні послуги, та/або екскурсійні послуги, та/або страхові послуги, та/або додаткові послуги (оренда автомобіля, та/або послуги VIP-залів аеропортів, та/або додаткові екскурсійні послуги, та/або послуги гідів-перекладачів, та/або послуги спортивних інструкторів, та/або послуги провідників та/або інші послуги). Склад турпродукту визначається турагентом в замовленні та підтверджується туроператором в підтвердженні замовлення.

Відповідно до п. 4.1 турагент здійснює замовлення турпродукту шляхом подання туроператору замовлення.

На виконання умов договоур, позивачем були укладені договори на туристичне обслуговування з туристами та надано відповідачу замовлення на туристичні послуги для туристів.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що підтвердження замовлення письмовий запит турагента про надання турпродукту, отриманий туроператором в оригіналі, по факсу або в інший спосіб, що встановлений цим договором чи туроператором, який містить перелік необхідних для оформлення турпродукту послуг, у тому числі прізвище, ім’я та по-батькові туриста чи туристів. Зразок замовлення надається туроператором турагенту та турагент повинен дотримуватись встановленої форми замовлення.

Як вбачається із скріншоту, який наявний в матеріалах справи, відповідач підтвердив замовлення на туристичні послуги напарвлене позивачем та виставив для оплати рахунок-фактуру № СФт-009326 від 11.06.2010 року на суму 21536, 00 грн.

Відповідно до п.3.2.3 договору турагент зобов’язаний здійснювати переказ туроператору вартості турпродукту в порядку та в строк, що встановлені п. 5.1 договору, та незалежно від розміру, строку фактичного одержання турагентом такої вартості від туриста чи іншої особи та незалежно від факту реалізації турагентом турпродукту.

Пунктом 5.1 договору передбачено порядок розрахунків, а саме: турагент здійснює повну оплату замовленого турпродукту за відрахуванням винагороди турагента, передбаченої пунктом 5.3 договору, відповідно до виставленого туроператором (відповідачем) рахунку-фактури чи повідомлення туроператора протягом трьох банківських днів з дня їх отримання турагентом.

15.06.2010 року позивач сплатив вартість турпродукту, що підтверджується платіжним дорученням № 95 від 15.06.2010 року на суму 21536, 00 грн.

Пунктом 4.9 договору передбачено, що протягом 2 (двох) робочих днів туроператор зобов’язаний надати турпродукт на реалізацію шляхом оформлення та передачі представнику турагента документів, які необхідні для споживання турпродукту (авіаквитків, та/або страхових полісів, та/або рахунку-фактури, та/або інших документів, визначених туроператором залежно від складу турпродукту).

За твердженням позивача, відповідач свої договірні зобов’язання не виконав, тому позивач поніс збитки у розмірі вартості турпродукту на суму 21536, 00 грн.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі –ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про туризм»за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, турагент) за встановлену договором плату зобов'язується забезпечити надання за замовленням іншої сторони (туриста) комплексу туристичних послуг (туристичний продукт).

Виходячи зі змісту укладеного між сторонами договору, останній за своєю правовою природою є договором про надання послуг, за яким одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина 1 статті 901 Цивільного кодексу України).

Згідно з ст. 902 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із ч. 1 ст. 906 Цивільного кодексу України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача суму упущеної вигоди у розмірі 2153, 60 грн.

Так, пунктом 5.3 договору передбачено, що за виконання зобов’язань за договором турагент одержує винагороду в розмірі 10 (десять) відсотків від прайсової вартості наданого туропретором для реалізації турпродукту. Вказаний розмір винагороди турагента включає в себе ПДВ. Прайсова вартість турпродукту вказується в рахунку-фактурі чи повідомленні туроператора.

Відповідно до ст. 224 ГК України, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною

Як вбачається з приписів ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Згідно із ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, які особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності відповідно до ст. 623 ЦК України.

Обов’язковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв’язку між діями особи та збитками, які складають об’єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Тобто збитки - це об’єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов’язання було виконано боржником.

Як вбачається із п. 5.3 договору позивач повинен був отримати винагороду за надані послуги у розмірі 10 % від вартості туристичних послуг. Отже, у зв’язку із не виконання відповідачем своїх зобов’язань, позивач не отримав дохід, на який мав право розраховувати.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача упущеної вигоди у розмірі 10% від вартості туристичних послуг на суму 2153, 60 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

На підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 901, 906 ЦК України, 193, 224 ГК України та ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Карія Тур Юкрейн» (01601, м. Київ, бул. Лесі Українки, 34, оф. 407; код ЄДРПОУ 36387940) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євпатур» (97400, м. Євпаторія, вул. Фрунзе, 81/1; код ЄДРПОУ 33132062) заборгованість у розмірі 21 536 (двадцять одна тисяча п’ятсот тридцять шість) грн. 00 коп., упущену вигоду у сумі 2 153 (дві тисячі сто п’ятдесят три) грн. 60 коп., 236 (двісті тридцять шість) грн. 60 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяДідиченко М.А. Дата підписання 24.11.2010 року