Рішення № 12455335, 22.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/37022.11.10 За позовомПублічного акціонерного товариства Банк «Контракт»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Щербінські ліфти»

простягнення 5018, 41 грн. Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:

від позивача:Буханько Л. В. –представник за довіреністю від 16.04.2010 року;

від відповідача:не з’явились. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Банк «Контракт»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Щербінські ліфти»про стягнення 4446, 73 грн. –нарахованих процентів за користуванням кредитом та 571, 68 грн. –пені за несвоєчасну сплату процентів за користуванням кредитом, з підстав порушення відповідачем умов кредитного договору.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 01.08.2007 року між Відкритим акціонерним товариством Банк «Контракт»(правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Банк «Контракт») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Щербінські ліфти»був укладений договір про відкриття кредитної лінії № 81/07 із додатковими угодами, згідно яких позивач зобов’язався надати відповідачеві кредит шляхом відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії з лімітом кредитування, що не перевищує 1500000, 00 грн., а відповідач зобов’язався сплачувати позивачеві проценти за користування кредитом у розмірах та у терміни, передбачені кредитним договором та додатковими угодами до нього. Позивач свої обов’язки щодо надання відповідачеві кредитних коштів виконав у повному обсязі, однак відповідач нараховані йому проценти за користування кредитом сплатив частково, у наслідок чого виникла заборгованість у розмірі 4446, 73 грн.

У зв’язку із цим Публічне акціонерне товариство Банк «Контракт»звернулося до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Щербінські ліфти»4446, 73 грн. –нарахованих процентів за користування кредитом та 571, 68 грн. –пені за несвоєчасну сплату процентів за користуванням кредитом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2010 року порушено провадження у справі та призначено розгляд на 22.11.2010 року.

Представник позивача у судовому засіданні 22.11.2010 року подав акт звірки взаєморозрахунків та інші докази, витребувані ухвалою суду, позов підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 22.11.2010 року не з’явився, вимоги ухвали суду від 28.10.2010 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Місцезнаходження відповідача за адресою: м. Київ, Солом’янський район, вулиця Світлогорська, будинок 5/6, на яку було відправлено ухвалу суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, серія АБ № 408805 від 16.11.2010 року, та вказано в позові.

Згідно ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. У відповідності до ч. 4 ст. 89 ЦК України, дані про місцезнаходження юридичної особи вносяться до єдиного державного реєстру.

Отже, виходячи з наведеного, місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації.

Оскільки, Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Щербінські ліфти»була направлена кореспонденція про час та місце розгляду справи на адресу його місцезнаходження, то суд дійшов висновку, що відповідач був повідомлений належним чином, а тому на підставі ст.75 ГПК України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем матеріали, заслухавши пояснення його представника, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, –

ВСТАНОВИВ:

01.08.2007 року між Відкритим акціонерним товариством Банк «Контракт»(надалі - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Щербінські ліфти»(надалі - позичальник) був укладений договір про відкриття кредитної лінії № 81/07 (надалі - договір).

Публічне акціонерне товариство Банк «Контракт»є правонаступником Відкритого акціонерного товариства Банк «Контракт», що підтверджується п. 1.3 статуту Публічного акціонерного товариства Банк «Контракт», затвердженого рішенням загальних зборів акціонерів (протокол № 95 від 01.12.2009 року).

Згідно п. 2.1 договору, банк зобов’язується надати позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії з лімітом кредитування, що не перевищує 250000, 00 грн., далі кредит, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти (комісії, можливі штрафні санкції), встановлені цим договором.

17.04.2008 року між банком та позичальником укладено додаткову угоду № 4 до договору про відкриття кредитної лінії № 81/07 від 01.08.2007 року, відповідно п. 1 якої був визначений ліміт кредитування, що не перевищує 1500000, 00 грн.

Процентна ставка за наданими кредитними коштами встановлюється на рівні 20 % річних (п. 2.3 договору).

Згідно п. 1 укладеної між сторонами 28.07.2008 року додаткової угоди № 5 до договору, сторони встановили процентну ставку за наданими кредитними коштами з 28.07.2008 року у розмірі 18, 5 % річних.

Договір про відкриття кредитної лінії № 81/07 від 01.08.2007 року за своєю природою є кредитним договором.

Виходячи з положень п. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором позичальник зобов’язується сплатити проценти.

Згідно п. 1 ст. 10561 цього ж кодексу, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до п. 3.2 договору, проценти за користування кредитом нараховуються банком щомісячно за методом факт/факт на фактично отриману позичальником суму кредиту та за фактичний термін користування кредитом, при цьому день надання і день погашення кредитних коштів рахується як один день. Щомісячне нарахування процентів за користування кредитом здійснюється 25-го числа місяця за період з 25-го числа місяця, що передує поточному по 24-е число (включно) поточного місяця. Позичальник сплачує нараховані проценти в валюті кредиту щомісячно, не пізніше останнього робочого дня поточного місяця та в день настання строку погашення на рахунок № 206860103656 у ВАТ ТФБ «Контракт», код банку 322465.

Як вбачається із наявних в матеріалах справи банківських виписок, позичальник за період з 25.11.2008 року по 25.12.2008 року не здійснив оплати нарахованих процентів за користування кредитом.

У зв’язку із викладеним, у позичальника перед банком станом на 01.01.2009 року виникла заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом у сумі 4446, 73 грн.

При цьому, між банком та позичальником 22.11.2010 року було складено, підписано та скріплено печатками акт звірки заборгованості за договором, за яким, заборгованість позичальника по сплаті процентів за користування кредитом станом на 22.11.2010 року складає 4446, 73 грн.

Відтак, факт наявності у відповідача станом на 22.11.2010 року заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом, які нараховані за період з 25.11.2008 року по 25.12.2008 року в сумі 4446, 73 грн., позивачем належним чином доведений, документально підтверджений.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з статтями 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів здійснення оплати заборгованості за процентами за користування кредитом, суду не надав.

Відтак, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Банк «Контракт»щодо сплати позичальником заборгованості по процентам за користування кредитом є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі, а саме у розмірі 4446, 73 грн.

До того ж, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом за період з 01.12.2008 року по 03.12.2008 року у сумі 46, 36 грн. та з 01.01.2009 року по 30.06.2009 року у сумі 525, 32 грн., що разом становить 571, 68 грн.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).

Господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання у ГК України визнаються штрафними санкціями (частина 1 статті 230 ГК України).

Згідно з частиною 4 статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до п. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 3.4 договору, у випадку, якщо банком застосована до позичальника неустойка у вигляді пені, остання розраховується банком за період з дати виникнення обставин, які є підставою для застосування пені до дати припинення цих обставин включно у порядку, передбаченому п. 5.2 договору.

Відповідно до п. 5.2 договору, за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або процентів за надання кредиту, та/або плати за кредит, та/або процентів за неправомірне користування кредитом, позичальник сплачує банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення та нараховується щоденно.

За несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом позивачем відповідачеві була нарахована пеня за період з 01.12.2008 року по 03.12.2008 року у сумі 46, 36 грн. та з 01.01.2009 року по 30.06.2009 року у сумі 525, 32 грн., що разом становить 571, 68 грн.

Перевіривши правильність здійснених банком розрахунків розміру пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, суд встановив, що пеня банком нарахована вірно та складає 571, 68 грн.

До того ж, зазначеним раніше актом звірки заборгованості за договором від 22.11.2010 року, сторони погодили, що сума пені за несвоєчасну сплату процентів по кредиту становить 571, 68 грн.

Доказів належного виконання зобов’язання щодо оплати пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом позивач до суду не надав.

Тому, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені за несвоєчасну сплату відсотків суд вважає такими, що підлягає задоволенню в обсязі, заявленому позивачем до стягнення, а саме 571, 68 грн.

Згідно з статтею 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, ст. ст. 525, 526, 549, 1054, 10561, ЦК України, ст. ст. 193, 230, 231, 343 ГК України, суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Щербінські ліфти» (м. Київ, Солом’янський район, вулиця Світлогорська, будинок 5/6, ідентифікаційний код: 32619694), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Публічного акціонерного товариства Банк «Контракт»(01025, м. Київ, вул. Воздвиженська, 58; ідентифікаційний код: 19361746) заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 4446 (чотири тисячі чотириста сорок шість) грн. 73 коп., пеню за прострочення сплати процентів за користування кредитом у розмірі 571 (п’ятсот сімдесят одну) грн. 68 коп., державне мито у розмірі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяДідиченко М.А. Дата підписання: 24.11.2010 року.