Рішення № 12455198, 09.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ

Справа № 13/43409.11.10 За позовом          Приватного акціонерного товариства «Мобільне спеціалізоване БМУ № 87 «Антісептік»

До           Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова енергетична корпорація України»

Про           стягнення заборгованості в розмірі 44196,14 грн.

                                                                                           Суддя Курдельчук І. Д.

Представники учасників процесу:

від позивача Кравинська Ю.В. –дов. № 10-15-8/Д від 12.08.2010 р.

від відповідача Лисенко І.О. –дов. № б/н від 09.11.2010 р.

в судовому засіданні 09.11.2010р. на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ

До Господарського суду міста Києва звернулось Приватне акціонерне товариство «Мобільне спеціалізоване БМУ № 87 «Антісептік»з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова енергетична корпорація України»про стягнення заборгованості в сумі 44196,14 грн. за договором № 09-054 від 23.07.2009 року. Заявлена до стягнення сума складається із основного боргу за виконані за умовами спірного договору роботи в сумі 40023,60 грн., пені в сумі 2045,32 грн., 3 % річних в сумі 758,67 грн. та збитків від інфляції в сумі 1368,55 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем свого обов’язку по оплаті виконаних позивачем за умовами спірного договору робіт.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, виклавши свої пояснення у поданому суду відзиві на позов. Зокрема, відповідач зазначив, що строк виконання ним свого обв’язку по оплаті спірних робіт ще не наступив, оскільки умовами договору (п. 2.3) передбачено, що остаточний розрахунок здійснюється протягом 10 днів після пред’явлення позивачем підтвердження прийняття робіт представником Держпожежбезпеки МНС України, в той час як позивач безпідставно посилається на направлення відповідачу Акту прийняття виконаних робіт з вогнезахисного обробляння № 55 від 02.09.2009 року, оскільки відповідачем вказаний акт отримано не було, а відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення № 2920257 не може вважатись належним доказом такого, оскільки в штатному розписі відповідача не числиться працівник з прізвищем Кучеренко.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2010 року порушено провадження у справі, позовну заяву прийнято до розгляду та присвоєно їй номер 13/434.

08.11.2010 року до канцелярії суду від відповідача надійшли клопотання про витребування додаткових доказів, а саме:

- акту прийняття виконаних робіт з вогненебезпечного оброблення № 55 від 02.09.2009 року, копії проекту виконаних робіт з вогненебезпечного оброблення та експертного висновку, копії ліцензії на право виконання робіт з вогненебезпечного оброблення та копії сертифікату відповідності на вогнезахисний засіб (клопотання № 08/10);

- доказів направлення позивачем на адресу відповідача Акту прийняття робіт представником Держпожежбезпеки МНС України (клопотання № 08/11-01).

Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що:

- клопотання № 08/11-01 задоволенню не підлягає, оскільки в матеріалах справи наявні докази, які свідчать про направлення позивачем на адресу відповідача Акту прийняття робіт представником Держпожежбезпеки МНС України.

- клопотання № 08/10 задоволенню не підлягає, оскільки, по –перше, в матеріалах справи наявні докази, які свідчать про направлення позивачем на адресу відповідача вказаних документів, по – друге, відповідачем не надано жодних пояснень з приводу того, як вказані документи (крім акту прийняття виконаних робіт з вогненебезпечного оброблення № 55 від 02.09.2009 року, щодо якого вже було заявлене попереднє клопотання) впливають на обов’язок відповідач оплатити спірні роботи.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з його правами та обов’язками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Господарський суд визнав подані документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд –

ВСТАНОВИВ:

23.07.2009 року відповідач та Акціонерне товариство закритого типу «МС БМУ № 87 «Антисептик», назву якого в подальшому змінено на Приватне акціонерне товариство «Мобільне спеціалізоване БМУ № 87 «Антісептік»(далі позивач) уклали договір № 09-054 (далі Договір), відповідно до умов якого відповідач доручає, а позивач зобов’язується виконати на об’єкті: «капітальний ремонт третього корпусу інституту нейрохірургії ім. Рамаданова по вул. Мануільського, 32 в м. Києві»роботи по вогнезахисній обробці дерев’яних конструкцій матеріалом «ДСА-1»в об’ємі 3420,80 кв. м. у відповідності до будівельних норм і правил, а відповідач зобов’язується прийняти ці роботи та оплатити їх.

Відповідно до п. 2.1 Договору вартість робіт по вогнезахисній обробці дерев’яних конструкцій, згідно затвердженої проектно –кошторисної документації (додаток № 1 до Договору) складає 40023,60 грн. з ПДВ.

Пунктом 2.2 Договору визначений обов’язок відповідача здійснити попередню оплату в розмірі 50% на поточний рахунок позивача, подальші розрахунки проводяться поетапно –протягом 10 днів після підписання форм КБ-2в, КБ-3 за фактично виконані роботи.

Як слідує з наявних в матеріалах справи копій довідки про вартість виконаних підрядних робіт за серпень 2009 року від 31.08.2009 року (типова форма № КБ-3) та акту приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2009 року від 31.08.2009 року (типова форма № КБ-2в) позивач за умовами Договору виконав роботи на загальну суму 40023,60 грн. Вказані документи підписані відповідачем без жодних зауважень.

З матеріалів справи слідує та сторонами не заперечується, що жодних коштів за умовами Договору відповідач позивачу не перераховував.

Відповідно до п. 2.3 Договору остаточний розрахунок по Договору –протягом 10 днів після пред’явлення позивачем підтвердження прийняття робіт представником Держпожежбезпеки МНС України

01.12.2009 року позивач направив відповідачу претензію № 09-23/1ФкП від 26.11.2009 року з вимогою щодо оплати виконаних за умовами Договору робіт на загальну суму 40023,60 грн. Разом із вказаною претензією на адресу відповідач також направлено Акт приймання виконання робіт з вогнезахисного обробляння № 55 від 02.09.2009 року, зі змісту якого вбачається, що роботи, виконані позивачем за умовами Договору, виконані останнім у відповідності до проекту проведення робіт та Регламенту робіт з вогнезахисту для поверхневої вогнебіозахисної обробки деревини № 19/1/31361213/2007 від 14.12.2007 року, порушень вимог нормативно –правових актів та нормативно –технічної документації не встановлено. Вказаний акт крім позивача підписаний і представником державного пожежного нагляду, що свідчить про прийняття робіт представником Держпожежбезпеки МНС України.

На доказ направлення вказаної претензії та акту позивачем до матеріалів справи долучено фіскальний чек № 6991 від 01.12.2009 року, опис вкладення та повідомлення про вручення поштового відправлення № 2920257 з відміткою про отримання вказаної кореспонденції від відповідача Кучеренко.

ЗІ змісту вказаних документів слідує, що поштову кореспонденцію було направлено саме на ім’я відповідача за адресою, вказаною ним в Договорі (03134, м. Київ, вул. Булгакова, 16).

Відповідач у відзиві на позов проти отримання вказаної кореспонденції заперечив зазначивши, що працівник з зазначеним на повідомленні прізвищем у штаті відповідача не значиться.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Жодних доказів на підтвердження факту неотримання вказаного листа (витяг з книги реєстрації вхідної кореспонденції, копія штатного розпису, тощо) відповідачем не надано, а відтак, посилання останнього на отримання вказаного листа судом до уваги не приймаються.

Станом на дату винесення рішення, відповідач кошти в сумі 40023,60 грн. позивачу не перерахував, що сторонами не заперечується.

Із викладеного вище слідує, що позивач свої обов’язки за Договором виконав в повному обсязі, в той час як відповідач виконані позивачем роботи не оплатив.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (п. 2 ст. 509 ЦК України).

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України, в силу зобов’язання одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач свої зобов’язання в частині оплати робіт на загальну суму 40023,60 грн., як свідчать матеріали справи, не виконав що ним не спростовано, з огляду на що позовні вимоги позивача про стягнення основного боргу в сумі 40023,60 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо вимог про стягнення пені в сумі 2045,32 грн., слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.

В силу ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов’язань, тому є підстави для застосування встановленої Договором відповідальності.

Пунктами 5.3 Договору визначено, що за несвоєчасний розрахунок відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми несплати, за кожний день прострочення оплати.

Розрахунок позивача виконаний вірно, з огляду на що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню за розрахунком позивача в сумі 2045,32 грн.

Щодо вимог про стягнення 3 % річних та збитків від інфляції, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 758,67 грн. та збитків від інфляції в сумі 1368,55 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі за розрахунком позивача.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав з боку відповідача, обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню як законні та обґрунтовані.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова енергетична корпорація України»(03134, м. Київ, вул. Булгакова, 16, ідентифікаційний код 32424297) на користь Приватного акціонерного товариства «Мобільне спеціалізоване БМУ № 87 «Антісептік»(04074, м. Київ, вул. Резервна, 29, ідентифікаційний код 01264540) основний борг в сумі 40023 (сорок тисяч двадцять три) грн. 60 коп., пеню в сумі 2045 (дві тисячі сорок п’ять) грн.. 32 коп., 3 % річних сумі 758 (сімсот п’ятдесят вісім) грн. 67 коп., збитки від інфляції в сумі 1368 (одна тисяча триста шістдесят вісім) грн. 55 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 441 (чотириста сорок одну) грн. 96 коп., 236 (двісті тридцять шість) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                 І. Д. Курдельчук

Дата складення 17.11.10