Ухвала суду № 124551771, 20.01.2025, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2025року

Справа №646/10029/24

Провадження №2-др/639/3/25

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого Єрмоленко В.Б.

за участю секретаря судового засідання Семенюк А.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Харкові заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» про ухвалення додаткового рішення з питання розподілу судових витрат у цивільній справі за позовною заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 13.01.2025 у справі № 646/10029/24 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» заборгованість за Кредитним договором №196223 від 08.06.2021 у розмірі 11960 грн., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 2300,00 грн.; заборгованість за відсотками, нарахована в межах дії строку кредиту (за 30 днів) - 1380,00 грн.; прострочена заборгованість за процентами - 8280,00 грн., нарахована за період з 08.07.2021 по 03.01.2022, а також судовий збір в розмірі 2422 грн. 40 коп.

16.01.2025 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» Пархомчук С.В.звернувся до Жовтневого районного суду м. Харкова через систему «Електронний суд» із заявою про ухвалення додаткового рішення з питання розподілу судових витрат, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» витрати на професійну правову допомогу у розмірі 10 500 грн. Заява мотивована тим, що під час подання позовної заяви позивач заявив попередній ( орієнтований) розрахунок суми судових витрат, зокрема на правову допомогу. Зазначена сума підтверджується актом про отримання правової допомоги від 14.01.2025.

Дослідивши матеріали справи та заяви, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно вимог статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі, впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За положеннями статті 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Аналіз наведених процесуальних норм вказує на те, що умовами вирішення питання про розподіл судових витрат (крім судового збору), є подання стороною відповідної заяви (усної чи письмової) до закінчення судових дебатів у справі, а також подання відповідних доказів про понесені витрати у строки, визначені процесуальним законом.

Водночас потрібно розрізняти наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, та доказів у підтвердження їх розміру, та загальні правила розподілу судових витрат за результатами розгляду справи.

Неподання чи не заявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, тобто крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат.

Неподання стороною доказів у підтвердження розміру витрат, пов`язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду.

Зазначені висновки викладені у постанові Верховного Суду від 29 червня 2022 року в справі № 161/5317/18 та підтримані у постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 712/8522/19 .

У постанові Верховного Суду від 13 жовтня 2021 року у справі № 520/8662/19 зазначено, що сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, у тому числі і після судових дебатів, але виключно за сукупності двох умов: по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, і по-друге, сторона зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

У випадку визначення договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Такий висновок викладено у додатковій постанові Верховного Суду від 30 серпня 2023 року у справі № 754/4352/21.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18 , від 31 липня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц , від 30 вересня 2020 року у справі № 201/14495/16-ц , від 23 травня 2022 року у справі № 724/318/21.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 , 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 .

Процесуальний закон визначає критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись, що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

Щодо співмірності витрат на правову допомогу слід також ураховувати позицію Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 640/6209/19, відповідно до якої розмір відшкодування судових витрат повинен бути співмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що у позовній заяві ТОВ «ФК «Кеш Ту Гоу», поданої через систему «Електронний суд» про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 11 960 грн. та судового збору- 2422,40 грн. , представником позивача Пархомчук С.В. вказано орієнтований розмір судових витрат, які очукається понести у зв`язку з розглядом справи, що становить 10 500 грн. на правову допомогу

Представник позивачі у позові просив проводити розгляд справи за правилами спрощеного провадження без виклику сторін.

Вартість послуг (гонорар), що надаються адвокатом Пархомчук С.В. при захисті прав та інтересів у суді першої інстанції за загальним договором від 29.12.2023 р. між адвокатом і ТОВ «ФК «Кеш Ту Гоу» становить: зустріч та консультація щодо перспектив судового врегулювання-2000 грн., виходячи з вартосты години роботи- 2000 грн., складання та подання позову (підготовка доказів, аналіз судової практики)-5000 грн., інші клопотання, заяви, складення процесуальних документів, моніторинг ЄДРСУ-3000 грн., канцелярськи витрати, відправка поштової кореспонденції -500 грн.

В межах п`ятиденного строку з дня ухвалення судового рішення, за допомогою системи «Електронний суд» представник позивача подав заяву про ухвалення додаткового рішення та акт про отримання правової допомоги від 14.01.2025, а також копію платіжної інструкції про оплату 10500 грн. за правничу допомогу ( без зазначення прізвища відповідача або номеру справи ).

Разом з тим, як вбачається з позовної заяви, сформованої в системі «Електронний суд» 09.09.2024, аналогічної позовної заяви від 23.08.2024, заяви про долучення розрахунків заборгованості на виконання ухвали суду від 14.10.2024 про залишення позову без руху, клопотанні про призначення справи до розгляду, позивачем не заявлялось вимог про стягнення витрат на правничу допомогу, а тільки про стягнення з відповідача судового збору в сумі 2422,40 грн.

За відсутністю доказів надання до початку розгляду справи заяви про стягнення витрат на правничу допомогу, суд відмовляє у задоволенні заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення.

Зазначення у позові про орієнтовний розмір судових витрат на правову допомогу, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи узгоджується з вимогами п.9 ч.3 ст. 175 ЦПК України , однак не може розцінюватись як належне звернення до суду із заявою про відшкодування судових витрат (в тому числі на правову допомогу).

Постановою Верховного Суду від 29.06.2022 у справі № 161/5317/18 визначено, що аналіз норм статті126,137,141 ЦПК Українивказує на те, що умовами вирішення питання про розподіл судових витрат (крім судового збору), є подання стороною відповідної заяви (усної чи письмової) до закінчення судових дебатів у справі, а також подання відповідних доказів про понесені витрати у строки, визначені процесуальним законом. Неподання чи не заявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, тобто крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат.

Саме своєчасне вчинення передбачених цивільно-процесуальним законом дій, а саме звернення сторони із заявою про стягнення судових витрат є передумовою розгляду судом питання про розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст.137,141,260,270,353 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення з питання розподілу судових витрат у цивільній справі за позовною заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвала може бути оскаржена оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

СУДДЯ -