Рішення № 12455117, 11.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/39011.11.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Мануфактура»

До           Дочірнього підприємства «Всеукраїнської громадської організації «Союз організацій інвалідів «Фаворіт-плюс»

Простягнення 109892,73 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Сивець Я.В.

Від відповідача           Янковська Ю.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача –Дочірнього підприємства «Всеукраїнської громадської організації «Союз організацій інвалідів «Фаворіт-плюс»58178,88 грн. основного боргу, 4654,31 грн. індексу інфляції, 33791,57 грн.50% річних, 13267,97 грн. пені, а всього 109892,73 коп. заборгованості за договором поставки № 7 від 03.07.2009р.

За клопотанням Товариства з обмеженою відповідальністю «Мануфактура»запис розгляду судової справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Діловодство суду».

В процесі розгляду справи представник позивача уточнив позовні вимоги, у зв’язку з тим, що 04.09.2009р. на розрахунковий рахунок позивача було перераховано суму боргу в розмірі 10000 грн., що підтверджується банківською випискою, що знаходиться в матеріалах справи. Позивач просить стягнути з відповідача 48178,88 грн. боргу, 3998,85 грн. індексу інфляції, 24089,44 грн. нарахувань у розмірі 50% відсотків відповідно до п.7.5 договору, 5119,98 грн. пені, а всього 81 387,15 грн. заборгованості.

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема зменшити розмір позовних вимог.

Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціна позову.

Згідно з ч.3 ст.55 ГПК України ціну позову вказує позивач.

Отже, позивач зменшив позовні вимоги, просить стягнути з відповідача 48178,88 грн. боргу, 3998,85 грн. індексу інфляції, 24089,44 грн. нарахувань у розмірі 50% відсотків відповідно до п.7.5 договору, 5119,98 грн. пені, а всього 81 387,15 грн. заборгованості, тому має місце нова ціна позову 81 387,15 грн., виходячи з якої й вирішується спір.

Відповідач надав письмовий відзив на позовну заяву від 11.11.2010р., в якому визнає суму боргу та просить зменшити розмір штрафних санкцій та розстрочити виконання судового рішення на 6 місяців, розділивши суму боргу, яка буде підлягати стягненню з відповідача на шість рівних частин.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03 липня 2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мануфактура»та Дочірнім підприємством «Всеукраїнська громадська організація «Союз організацій інвалідів «Фаворіт-плюс»було укладено договір поставки № 7.

Відповідно до п.1.1. договору, позивач зобов’язується поставити та передати у власність відповідача текстильну продукцію (товар), а відповідач зобов’язується прийняти товар і оплатити його вартість на умовах визначених у договору.

На виконання вказаного пункту позивач відвантажив відповідачу, а останній без будь-який зауважень прийняв 13 липня 2009р. товар, а саме тканину –бязь, на суму 58178,88 грн., що підтверджується видатковою накладною № КИ-1307-11 від 13.07.2009р. та довіреністю № 1238 від 22.07.2009р.

Позивач виконав свої зобов’язання перед відповідачем за договором поставки.

Відповідач порушуючи п.3.2. договору, що передбачає, розрахунки за даним договору здійснюються на умовах відстрочення платежу, який складає 14 календарних днів з дати підписання відповідної накладної, не здійснив оплату за отриманий товар.

Відповідно до 7.3. договору, у випадку порушення покупцем п.п.3.2., 10.1. договору, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 50% від загальної суми заборгованості та пеню в розмірі 10% від вартості поставленого товару, але не більше подвійної облікової стави Національного банку України від несвоєчасно сплаченої суми, за кожний день такого прострочення.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися - належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для неналежного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Факт наявності боргу у Відповідача за договором поставки у сумі 48178,80грн. Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем визнаний, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.7.3 договору у випадку порушення покупцем п.п.3.2., 10.1. договору, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 50% від загальної суми заборгованості та пеню в розмірі 10% від вартості поставленого товару, але не більше подвійної облікової стави Національного банку України від несвоєчасно сплаченої суми, за кожний день такого прострочення

Отже, порушення відповідачем строків оплати за поставлений Товар, передбачених п. 3.2., 3.3 Договору поставки, є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Тому, Позивачем також правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до п.7.3 договору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

Таким чином, за прострочення терміну платежу з відповідача належить стягнути пеню у сумі 5119,98 грн., відповідно до уточненого розрахунку позивача.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Тому, також підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача, відповідно до статті 625 ЦК України, 3998,58 грн. індексу інфляції.

Крім того, позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача, відповідно до п.7.3 договору штраф у розмірі 50% від загальної суми заборгованості у розмірі 24089, 44грн.

Відповідач заявив клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, посилаючись на тяжкий фінансовий стан підприємства та інші об‘єктивні причини невиконання своїх обов‘язків по сплаті боргу по договору. Свої доводи відповідач підтвердив документально.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України ст. 551 Цивільного кодексу України та п. 3 статті 83 чинного Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, що приймає рішення, має право у певних випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання; це ж питання врегульовано і в роз’ясненні Вищого арбітражного суду України від 29.04.1994 № 02-5/293 “Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань”.

Під час судового розгляду жодних заперечень з боку сторін (як позивача так і відповідача) про достовірність поданих доказів не надходило.

Господарський суд, вирішуючи питання про зменшення розміру штрафу відповідно до п.7.3 договору, який підлягає стягненню з відповідача, який порушив зобов’язання, об‘єктивно оцінив всі надані сторонами докази неналежного виконання відповідачем своїх зобов‘язань, причини неналежного виконання зобов‘язання, прийшов до висновку, що доводи відповідача заслуговують на увагу.

Судом взято до уваги твердження відповідача про те, що як під час отримання претензії, так і на момент розгляду справи товариство знаходиться в тяжкому фінансовому становищі, взято до уваги соціальний статус дочірнього підприємства.

Враховуючи ступень виконання зобов’язань, причини неналежного виконання зобов’язання, господарський суд вважає за можливе зменшити розмір штрафу, який підлягає стягненню з відповідача, який порушив зобов’язання по договору (п.7.3 договору) до 12044,72грн.00коп.

Крім того, відповідачем заявлено клопотання про відстрочку виконання рішення на 6 місяців.

Відповідно до п.6 ст.83 чинного Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, що приймає рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення на 6 місяців, розділивши суму боргу, який буде підлягати стягненню з Відповідача на 6 місяців задовольняється частково.

Господарським судом, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення взято до уваги той факт що відповідач - боржник по справі не відмовляється від виконання рішення, сторони неодноразово заявляли клопотання про відкладення розгляду справи для вирішення спору мирним шляхом.

Приймаючи до уваги доводи відповідача щодо неспроможності сплатити заборгованість Дочірнього підприємства Всеукраїнської громадської організації «Союз організацій інвалідів України «Фаворит –Плюс», одноразове стягнення спірної суми може привести до негативних наслідків для підприємства, яке вирішує проблеми соціального захисту інвалідів України, залучає їх до повноцінного соціального життя, а для реалізації цих заходів необхідно мати обігові кошти для розвитку виробництва та оплати праці працівників, приймаючи до уваги, що стягненню з боржника підлягає грошова сума, яка може призвести до негативних наслідків та паралізувати господарську діяльність Дочірнього підприємства, така значна сума позову становить для підприємства значний бар’єр для подальшого розвитку і може призвести до повної призупинки діяльності підприємства, то за таких обставин суд вважає за доцільне задовольнити заяву заявника та відстрочити виконання рішення по даній справі на 3 місяці. Тобто суд частково задовольняє клопотання відповідача щодо розстрочення виконання рішення шляхом здійснення щомісячних платежів рівними частками терміном на 3 місяці.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

11.11.2010р. в судовому засіданні закінчено розгляд справи. Суддя, відповідно до ст. 85 ГПК України, оголосив тільки вступну та резолютивну частини рішення,

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Всеукраїнської громадської організації «Союз організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України «Фаворит –Плюс»(02094, м. Київ, бульвар Праці, 8, код ЄДРПОУ 25285759) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мануфактура»(03124, м. Київ, вул.. М.Василенка, 7-А, код ЄДРПОУ 31513808) 48178 грн. 80 коп. основного боргу, 5 119 грн. 98 коп. пені, 3998 грн. 85 коп. індексу інфляції, 12044 грн. 72 коп. штрафу, 913 грн. 87 коп. державного мита та 148 грн. 92 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, розстрочивши виконання рішення в наступному порядку:

- здійснивши стягнення з Дочірнього підприємства «Всеукраїнської громадської організації «Союз організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України «Фаворит –Плюс»(02094, м. Київ, бульвар Праці, 8, код ЄДРПОУ 25285759) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мануфактура»(03124, м. Київ, вул. М.Василенка, 7-А, код ЄДРПОУ 31513808) 70 405 грн. 14 коп. боргу (з врахуванням судових витрат), рівними частинами (24 135 грн. 04 коп.) кожного місяця на протязі 3 (трьох) місяців з моменту винесення даного рішення по справі, тобто до 11.02.2011р.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

В решті частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                     І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 22.11.2010р.