Рішення № 12455015, 11.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 55/24811.11.10 Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І.,

при секретарі Шаповалов А.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротеп.», м. Київ до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Прага АРТ», м. Київ

про: стягнення 31 500,00 грн.

за участю:

представника Позивача –Шелуткевич М.Б. (за довіреністю №б/н від 12.10.10р.);

представника Відповідача – не з’явився.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротеп», м. Київ (далі –Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прага АРТ», м. Київ,(далі –Відповідач) про стягнення заборгованості за фактично виконані роботи у розмірі 31 500,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов’язань за Договором на організацію міжнародних перевезення автомобільним транспортом №559М від 28.08.2009р.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: Довідку з ЄДРПОУ станом на 29.07.2010р. щодо статусу та місцезнаходження Відповідача, Договір № 559М на організацію міжнародних перевезень автомобільним транспортом від 28.08.2009р., рахунок-фактуру № 625 від 17.03.2010р. на суму 13000,00 грн., Договір-замовлення на перевезення № 033М від 11.03.2010р., міжнародну товарно-транспортну накладну № 004763, Акт приймання виконаних послуг по перевезенню вантажів від 17.03.2010р. на суму 13000,00 грн., реєстр відправлень від 30.03.2010р., фіскальний чек № 4399 від 30.03.2010р., рахунок-фактуру № 666 від 22.03.2010р. на суму 8000,00 грн., договір-замовлення на перевезення № 040М від 17.03.2010р., міжнародну товарно-транспортну накладну № б/н від 19.03.2010р., Акт приймання виконаних послуг по перевезенню вантажів від 22.03.2010р. на суму 8000,00 грн., реєстр відправлень від 01.04.2010р., фіскальний чек № 4604 від 01.04.2010р., рахунок-фактуру № 939 від 22.04.2010р. на суму 10500,00 грн., договір-замовлення № 057М від 13.04.2010р., міжнародну товарно-транспортну накладну № б/н від 15.04.2010р.,Акт приймання виконаних послуг по перевезенню вантажів від 22.04.2010р. на суму 10500,00 грн., реєстр відправлень від 11.05.2010р., фіскальний чек № 1051 від 11.05.2010р., Претензію про сплату заборгованості від 29.07.2010р. № 166, оборотно-сальдову відомість по рахунку № 361 за 01.03.2010р. по 30.06.2010р., Свідоцтво про державну реєстрацію Позивача, Довідку АБ № 231412 з ЄДРПОУ щодо статусу та місцезнаходження Позивача, Свідоцтво про державну реєстрацію Відповідача та інше.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 15,16,526,530,909,916 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 307, 311 Господарського кодексу України, ст.ст. 1,5,12,15,54,55,82,83 Господарського процесуального кодексу України.

20.09.2010р. через канцелярію суду від Позивача надійшла телеграма про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 13.10.2010р. від Позивача надійшли для залучення до матеріалів справи Акт звіряння взаємних розрахунків станом на 05.10.2010р. підписаний з боку Позивача з доказами направлення Акту Відповідачу, Довідка з ЄДРПОУ станом на 29.07.2010р. щодо статусу та місцезнаходження Відповідача.

28.10.2010р. через канцелярію суду від Позивача надійшла для залучення до матеріалів справи Довідка банку № 348/102-08-2 від 27.10.2010р. щодо відкритих рахунків Позивача та руху коштів по ним.

29.10.2010р. через канцелярію суду від Позивача надійшло клопотання про продовження строків розгляду справи на 15 днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2010р. клопотання Позивача про продовження строку розгляду справи було задоволено, продовжено строк розгляду справи на 15 днів та відкладено розгляд справи на 11.11.2010р.

В судовому засіданні Позивач підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач у судові засідання не з’являвся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи, а саме за Довідкою з ЄДРПОУ щодо статусу та місцезнаходження Відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що вказана судова кореспонденція не отримана Відповідачем, у зв’язку з відсутністю Відповідача за його юридичною адресою –03194, м.Київ, бул.Кольцова, 1-А

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 р. N 02-5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались відповідачу за адресою, зазначеною в позовній заяві, та в Довідці від 29.07.2010р. з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно статусу та місцезнаходження Відповідача доданої Позивачем до матеріалів справи на вимогу ухвали суду.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на його юридичну адресу.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані Позивачем докази та заслухавши в засіданні пояснення представника Позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

28.08.2009 року між Позивачем (Виконавець) та Відповідачем (Замовник) було укладено Договір на організацію міжнародних перевезення автомобільним транспортом (надалі-Договір).

Відповідно п.1.1 Договору, Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов’язання організувати доставку вантажів/товарів Замовника у відповідності з узгодженими сторонами в заявках маршрутами.

Згідно п.1.2 Договору Замовник оплачує виконання доручення в сумі, обумовленій сторонами в замовленні. В суму доручення включені витрати Виконавця на виконання доручення Замовника та винагорода Виконавця у випадку, коли останній надає транспортно-експедиційні послуги.

Відповідно до п.1.3. Договору умови транспортування узгоджуються Сторонами в замовленнях, які є невід’ємною частиною Договору.

Згідно п.2.2.4 Договору, Замовник зобов’язаний оплачувати рахунки Виконавця (суму доручення) на умовах, передбачених в даному Договорі та Замовленнях.

Як вбачається з п.3.1.Договору, платежі та взаємні розрахунки щодо виконання доручення здійснюються відповідно виставленого рахунку Виконавця та Замовлення. Рахунок виконавця підлягає оплаті протягом 10 банківських днів з моменту отримання Замовником документів, перелічених у п.4 даного Договору. Товарно-транспортна накладна (СМR) повинна містити відмітки відправника вантажу, перевізника, отримувача вантажу та митних органів на шляху прямування вантажу. Сторони можуть встановлювати в заявці інші строки оплати.

Сума доручення Виконавця узгоджується сторонам в замовленнях на кожне окреме перевезення. (п.3.2 Договору).

Строк виконання Договору встановлюється з моменту його підписання і діє до 31.12.2009р. (п.9.1 Договору).

Позивач на виконання умов договору надав послуги на суму 31 500,00 грн., а саме:

11.03.2010р. Відповідачем було надано Позивачеві Заявку №033М до Договору № 559М від 28.08.2009р., за якою Позивач повинен був перевезти Відповідачеві вантаж у строк до 14.03.2010, вартість послуги –13 000,00 грн.

Позивач виконав вказану заявку, у зв’язку з чим виставлено Відповідачу рахунок №625 від 17.03.2010р. та складений Акт приймання виконаних послуг №б/н від 17.03.2010р. на суму 13 000,00 грн., який підписаний та завірений печатками з боку обох сторін.

17.03.2010р. Відповідачем було надано Позивачеві Заявку № 040М до Договору № 559М від 28.08.2009р., за якою Позивач повинен був перевезти Відповідачеві вантаж у строк до 22.03.2010, вартість послуг - 8 000,00 грн.

Позивач виконав вказану заявку, у зв’язку з чим виставлено Відповідачу рахунок №666 від 22.03.2010р. та складений Акт приймання виконаних послуг № б/н від 22.03.2010р. на суму 8000,00 грн., який підписаний та завірений печатками з боку обох сторін.

13.04.2010р. Відповідачем було надано Позивачеві Заявку № 057М до Договору № 559М від 28.08.2009р., за якою Позивач повинен був перевезти Відповідачеві вантаж у строк до 18.04.2010, вартість послуг –10500,00 грн.

Позивач виконав вказану заявку, у зв’язку з чим ним був виставлений рахунок №939 від 22.04.2010р. та складений Акт приймання виконаних послуг №б/н від 22.04.2010р. на суму 10500,00 грн., який підписаний та завірений печатками з боку обох сторін.

Належне виконання Позивачем умов договору підтверджено також міжнародними товарно-транспортними накладними.

Відповідач не сплатив зазначені у вказаних Заявках всі суми коштів у встановлений Договором строк, в зв’язку з чим Позивач звернувся з зазначеним позовом до суду.

Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною у якості місцезнаходження згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають повному задоволенню, враховуючи наступне:

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов’язання не допускається.

В свою чергу, згідно ст.509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Оцінивши зміст Договору, з якого виникли цивільні права та обов’язки сторін, суд дійшов до висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом і правовою природою є договором транспортного експедитування, який підпадає під правове регулювання ст.ст.929-935 Цивільного кодексу України.

Відповідно зі ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов’язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов’язаних з перевезенням вантажу.

Позивач свої обов`язки за вищезазначеним Договором виконав належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Уклавши договір Відповідач прийняв на себе зобов’язання згідно п.2.2.4 та п.3.1 Договору, здійснювати оплату за надані послуги на протязі 10 днів з моменту отримання всіх необхідних документів від Позивача вказаних у п.4. Договору, згідно рахунку Перевізника.

Факт підписання Відповідачем Актів виконаних робіт підтверджено матеріалами справи, будь-яких заперечень щодо не отримання документів визначених п.4. Договору Відповідачем не надано. Проте, Відповідач не здійснив у повному обсязі оплату за надані послуги.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов’язань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, становить 31 500,00 грн.

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед позивачем за виконані роботи підтверджується матеріалами справи, Відповідачем в порядку ст.ст.4-3,33 Господарського процесуального кодексу не спростована (наявність)/недоведене припинення зобов’язання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі на суму 31 500,00 грн.

Судові витрати підлягають стягненню з Відповідача у разі повного задоволення позовних вимог, у відповідності до ст. 49 Господарського кодексу України.

Керуючись ст.ст. 42, 43, 33, 36, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротеп.», м. Київ (ідентифікаційний код 21496904) задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прага АРТ», м. Київ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротеп», м. Київ 31 500,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прага АРТ», м. Київ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротеп», м. Київ витрати по сплаті державного мита в розмірі 315,900 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

У судовому засіданні 11.11.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 16.11.2010р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним господарським судом.

Суддя Н.І. Ягічева