Рішення № 12454900, 27.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 33/32227.09.10 Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “ЕЛПОС”

до товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Гідробуд-Україна”

про стягнення 382 000,00 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Стрігальов М.М. –представник за довіреністю № 4 від 02.09.2010 р.

від відповідача: не з’явився.

встановив :

Товариство з обмеженою відповідальністю “ЕЛПОС” звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Гідробуд-Україна” про стягнення 382 000,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 22.07.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “ЕЛПОС” (далі –ТОВ “ЕЛПОС”) та товариством з обмеженою відповідальністю “Компанія “Гідробуд-Україна” (далі –ТОВ “Компанія “Гідробуд-Україна”) укладено Договір № 11 про надання поворотної фінансової допомоги (далі - Договір), за умовами якого позивач надає відповідачу суму в розмірі 500 000 грн. в строк до 07.10.2009 р.

23.07.2009 р. ТОВ “ЕЛПОС” перерахувало на рахунок ТОВ “Компанія “Гідробуд-Україна” суму в розмірі 500 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 20 від 23.07.2009 р.

06.10.2009 р. сторонами підписано Доповнення до Договору, згідно якого строк користування коштами продовжувався до 31.12.2009 р.

31.12.2009 р. сторонами підписано Доповнення № 2 до Договору, згідно якого строк користування коштами продовжено до 30.06.2010 р.

Однак відповідачем в порушення п. 1 ст. 1049 ЦК України, до 03.09.2010 р. повернуто лише 118 000 грн. Таким чином, позивач просив стягнути суму боргу в розмірі 382 000 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.09.2010 р. порушено провадження у справі № 33/322 і призначено до розгляду на 27.09.2010 р.

В судове засідання 27.09.2010 р. представник відповідача не з’явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлений належно (підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення), вимог ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі від 09.09.2010 р. не виконав, про причини неявки не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не надав, отже суд вважає за необхідне справу розглянути за його відсутності за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Позивачем разом з позовною заявою подано заяву про забезпечення позову, в якій він просив накласти арешт на грошові кошти відповідача в розмірі 382 000 грн., які знаходяться на поточному рахунку 26001000118296 в ВАТ КБ “Хрещатик” м. Київ, МФО 300670.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

З огляду на наведене, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні заяви, з огляду на відсутність в ній жодних обгрунтувань того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення та ненадання доказів на підтвердження цього.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п. 1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

22.07.2009 р. між ТОВ “ЕЛПОС” та ТОВ “Компанія “Гідробуд-Україна” укладено Договір, за умовами п. 1 якого позикодавець зобов’язується надати позичальникові поворотну фінансову допомогу (позику), а останній зобов’язується повернути її в повному обсязі в строки, обумовлені Договором.

Згідно п. 5 цього Договору, строк, на який надається фінансова допомога позичальникові встановлено до 07.10.2009 р. Цей строк може бути продовжено за погодженням сторін.

По закінченню строку, зазначеного в п. 5 Договору, позичальник зобов’язується повернути фінансову допомогу (позику) позикодавцю.

Як видно з долучено до матеріалів справи платіжного доручення № 20 від 23.07.2009 р.,

ТОВ “ЕЛПОС” 23.07.2009 р. перерахувало на рахунок ТОВ “Компанія “Гідробуд-Україна” суму в розмірі 500 000 грн. з призначенням платежу : фінансова допомога на зворотній основі згідно договору № 11 від 22.07.2009 р. Наведене також підтверджується випискою банку по рахунку позивача за 23.07.2009 р.

06.10.2009 р. сторонами підписано Доповнення до Договору, строк, на який надається фінансова допомога позичальникові встановлено до 31.12.2009 р. Цей строк може бути продовжено за погодженням сторін.

31.12.2009 р. сторонами підписано Доповнення № 2 до Договору, згідно якого строк, на який надається фінансова допомога позичальникові встановлено до 30.07.2010 р. Цей строк може бути продовжено за погодженням сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Однак, як вбачається з матеріалів справи відповідачем в порушення ч. 1 ст. 1049 ЦК України та п. 5 Договору (з врахуванням Доповнень до Договору), до 03.09.2010 р. повернуто лише 118 000 грн., станом на день розгляду справи суму позики в розмірі 382 000 грн. не повернув.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства,а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Враховуючи вищезазначене, а також те, що факти наявності заборгованості відповідача в розмірі 382 000 грн. належним чином доведені позивачем, документально підтверджені і не спростовані відповідачем жодними доказами, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по неповернутій сумі фінансової допомоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

З огляду на задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача на підставі ст. 49 ГПК України стягненню підлягає державне мито в розмірі 3 820 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Гідробуд-Україна”

(03035, м. Київ, вул. Петрозаводська, 2-А, код ЄДРПОУ 36197536) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ЕЛПОС” (04210, м. Київ, вул. м. Залки 1/12, код ЄДРПОУ 34427923) 382 000 (триста вісімдесят дві тисячі) грн. 00 коп. боргу, витрати по сплаті державного мита в сумі 3 820 (три тисячі вісімсот двадцять) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмір 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.          

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                             С.М. Мудрий

Дата підписання рішення: 19.10.2010 року.