Рішення № 12454748, 23.11.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.11.10 р.                     Справа № 40/240                               

Суддя господарського суду Донецької області Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Данилкіной П.М.

Розглянув матеріали справи за позовом відкритого акціонерного товариства „Донецький проектно-конструкторський технологічний інститут”, м. Донецьк

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „СПЕЦТОЧМАШРЕМОНТ”, м. Донецьк

про стягнення 2 037 грн. 85 коп.

за участю:

представників сторін:

від позивача: Патенко В.М. - юрисконсульт

від відповідача: Воротинцев Ю.О. - директор

СУТЬ СПОРУ: відкрите акціонерне товариство „Донецький проектно-конструкторський технологічний інститут” звернулось до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „СПЕЦТОЧМАШРЕМОНТ” про стягнення з останнього основного боргу в сумі 1452 грн. 18 коп., пені в сумі 23 грн. 40 коп. за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, три процента річних в сумі 4 грн. 56 коп. за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання згідно договору оренди майна №4/0 від 01.09.04р.

Відповідач підтвердив наявність між сторонами правовідносин та повідомив суд про часткове погашення ним суми основного боргу з орендних платежів.

До відкриття судового засідання та початку розгляду спору по суті, позивач згідно статті 22 ГПК України збільшив розмір своїх позовних вимог, та намагається стягнути з відповідача :

·          основний борг з орендної плати в сумі 1936 грн. 24 коп.

·          пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань в сумі 56 грн. 40 коп.;

·          три процента річних в сумі 11 грн. 16 коп.;

·          інфляційні в сумі 34 грн. 05 коп., у зв’язку з чим загальна сума заборгованості дорівнює – 2 037 грн. 85 коп.

З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, приймаючи до уваги п доводи позивача, пояснення відповідача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 01.09.04р. між відкритим акціонерним товариством „Донецький проектно-конструкторський технологічний інститут”, далі Орендодавець, та товариством з обмеженою відповідальністю „СПЕЦТОЧМАШРЕМОНТ”, далі Орендар, було укладено договір оренди майна за №4/0. Предметом вказаного договору є металічне обладнання, яке знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. Куйбишева, 100. Вказане обладнання було передано Орендарю для виробничих цілей. Сторони відповідно до додаткових угод встановили строк дії договору до 31.12.09р. Таким чином, на час звернення з позовом правовідносини сторін за договором припинилися. Умовами пункту 3.1 договору визначено розмір орендної плати, яка дорівнює 484 грн. 06 коп.

Пунктом 4.1.3 договору передбачено, що орендна плата сплачується орендарем не пізніше 10-го числа поточного місяця, за вказаний місяць. На час виконання зобов’язань за договором за відповідачем утворився борг в сумі 1936 грн. 24 коп., який позивач і намагається стягнути. За несвоєчасне виконання грошових зобов’язань пунктом 5.2 договору передбачена пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка за період прострочення внесення орендних платежів дорівнює 56 грн. 40 коп. Оскільки мале місце прострочення виконання грошового зобов’язання, позивач з посиланням на приписи статті 625 ЦК України наполягає на стягненні з відповідача додатково трьох процентів річних в сумі 11 грн. 16 коп. та інфляційних в сумі 34 грн. 05 коп.

Дослідивши правову норму, яка підлягає застосуванню у спірних відносинах сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Так, за своєю правовою природою між сторонами укладено договір оренди нерухомого майна.

Пункт 1 ст. 759 ЦК України як загальна норма права визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Стаття 283 ГК України як спеціальна норма передбачає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

В силу статті 599 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Стаття 33 ГПК України зобов’язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивачем доведено факт невиконання відповідачем зобов’язань за договором оренди у частині своєчасного внесення орендних платежів за користування майном. Відповідач доказів виконання обов’язків за договором та перерахування орендних платежів суду не надав.

Безпосередньо у судовому засіданні, представник відповідача надав суду виписку із установи банку про перерахування ним на адресу позивача суми основного боргу в розмірі 1936 грн. 24 коп., однак після звернення кредитора з позовом до суду. За таких обставин, провадження у справі щодо стягнення з відповідача 1 936 грн. 24 коп. основного боргу з орендних платежів підлягає припиненню, за ознаками п.1-1 статті 80 ГПК України – за відсутністю предмету спору.

Оскільки мале місце несвоєчасне виконання грошових зобов’язань та прострочення грошового платежу, позов у частині стягнення з відповідача пені в сумі 56 грн. 40 коп. згідно приписів частини 6 статті 232 ГК України та трьох процентів річних в сумі 11 грн. 16 коп., обґрунтований та підлягає задоволенню.

У задоволенні позову у частині стягнення з відповідача інфляційних в сумі 34 грн. 05 коп. слід відмовити на тих підставах, що такі вимоги не були заявлені у позові. Так, під збільшенням розміру позовних вимог (частина друга статті 22 ГПК України ) слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Тому збільшення розміру позовних вимог не може бути пов'язано з пред'явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві. Якщо такі додаткові позовні вимоги зв'язані з раніше заявленими позовними вимогами підставою виникнення або поданими доказами то їх може бути пред'явлено з дотриманням, зокрема, приписів статті 58 ГПК України. Таких доказів на час судового процесу з боку позивача на адресу суду не надходило.

Витрати по державному миту та забезпеченню судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно вимог ст. 44, частини п’ятої статті 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 23.11.10р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного керуючись ст. ст. 599, 625, 759, 762 ЦК України, ст. ст. 55, 193, 202, 230, ч.6 ст. 232, ст. 283 ГК України, ст. ст.42, 43, 22, 33, 36, ч.3 ст. 43, 44, ч. 5 ст. 49, ч. 3 ст. 69, п. 1-1 ст. 80, 82, п. 6 ст. 83, 82-1, 84, ч. ч. 2,3 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Провадження у справі за позовом відкритого акціонерного товариства „Донецький проектно-конструкторський технологічний інститут” до товариства з обмеженою відповідальністю „СПЕЦТОЧМАШРЕМОНТ” щодо стягнення з останнього основного боргу в сумі 1 936 грн. 24 коп. – припинити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „СПЕЦТОЧМАШРЕМОНТ”, 83117, м. Донецьк, вул. Жарікова, буд 19-а, кв. 13, п/р 260009527 у ДВД АППБ „ Аваль”, МФО 335076, ід. код 32777192, на користь:

- відкритого акціонерного товариства „Донецький проектно-конструкторський технологічний інститут”, 83003, м. Донецьк, проспект Ілліча, 89, п/р 26004220105240 у ЗАТ „ПромКредітБанк”, м. Київ, МФО 320984, ід. код 00174071, пеню в сумі 56 грн. 40 коп., три процента річних в сумі 11 грн. 16 коп., витрати по державному миту в сумі 100 грн. 30 коп. та забезпеченню судового процесу в сумі 232 грн. 06 коп., видавши наказ.

3. У задоволенні позову відкритого акціонерного товариства „Донецький проектно-конструкторський технологічний інститут” до товариства з обмеженою відповідальністю „СПЕЦТОЧМАШРЕМОНТ” у частині стягнення інфляційних в сумі 34 грн. 05 коп. – відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                               

Повний рішення складено - 25.11.10р.