Рішення № 12454718, 18.11.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.11.10 р.                     Справа № 40/221                               

Суддя господарського суду Донецької області Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Данилкіной П.М.

Розглянув матеріали справи за позовом відкритого акціонерного товариства „Донецький проектно-конструкторський технологічний інститут”, м. Донецьк

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „ТЕКСТИЛЬ-СТЕП”, м. Донецьк

про стягнення 20 045 грн. 32 коп.

за участю:

представників сторін:

від позивача: Патенко В.М. - юрисконсульт

від відповідача: Гурова В.С. – керівник

За клопотанням позивача, з урахуванням виняткових обставин справи, значного обсягу доказів, витребування додаткових матеріалів, які підлягають належної правової оцінки, строк слухання спору по даній справі було продовжено додатково на 15 (п’ятнадцять днів), що відповідає вимогам частини 3 статті 69 ГПК України і знайшло своє відображення у процесуальних документах суду.

СУТЬ СПОРУ: відкрите акціонерне товариство „Донецький проектно-конструкторський технологічний інститут” звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „ТЕКСТИЛЬ-СТЕП” про стягнення основного боргу в сумі 17 280 грн., пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань в сумі 1201 грн. 20 коп., трьох відсотків річних в сумі 241 грн. 56 коп., інфляційних в сумі 534 грн. 10 коп. за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання згідно договору оренди нерухомого майна №16/08 від 02.06.08р.

Відповідач позов визнав частково, по викладеним у відзиві доводам.

До відкриття судового засідання та початку розгляду спору по суті, позивач згідно статті 22 ГПК України неодноразово збільшував та зменшував розмір своїх позовних вимог, та залишив за собою право стягнути з відповідача:

·           основний борг в сумі 17 280 грн.;

·          пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань в сумі 1375 грн. 20 коп.;

·          трьох процентів річних в сумі 315 грн. 84 коп.;

·          інфляційніх в сумі 1074 грн. 28 коп., у зв’язку з чим загальна сума заборгованості дорівнює – 20045 грн. 32 коп.

·          крім того, ним додатково були заявлені вимоги щодо розірвання договору оренди нерухомого майна від 02.06.08р. за №16/08, укладеного між відкритим акціонерним товариством „Донецький проектно-конструкторський технологічний інститут” та товариством з обмеженою відповідальністю „ ТЕКСТИЛЬ –СТЕП”.

До прийняття рішення у справі, позивач відмовився від позову у частині розірвання договору оренди нерухомого майна від 02.06.08р. за №16/08, укладеного між відкритим акціонерним товариством „Донецький проектно-конструкторський технологічний інститут” та товариством з обмеженою відповідальністю „ ТЕКСТИЛЬ –СТЕП”. Відмова у цій частині позову не приймається судом до уваги відповідно до вимог ст. 78 ГПК України, оскільки вона порушує права та охоронювальні законом інтереси інших сторін та не відповідає фактичним обставинам справи.

Так, під збільшенням розміру позовних вимог (частина друга статті 22 ГПК України ) слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Тому збільшення розміру позовних вимог не може бути пов'язано з пред'явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві. Вимоги про розірвання договору не були заявлені у позові, а тому у задоволенні позову у частині розірвання договору оренди нерухомого майна від 02.06.08р. за №16/08, укладений між відкритим акціонерним товариством „Донецький проектно-конструкторський технологічний інститут” та товариством з обмеженою відповідальністю „ ТЕКСТИЛЬ –СТЕП”, слід відмовити, як необґрунтовано заявлених.

Під час судового процесу від сторін згідно вимог пункту 6 статті 83 ГПК України надійшло клопотання про надання відповідачу розстрочки виконання рішення по даній справі рівними частками на десять (десять) місяців. Мотиви надання розстрочки відповідачеві пов’язано з трудним фінансовим станом його підприємства, скороченням робочих місць, визнанням ним основного боргу з орендних платежів. Вказані обставини позбавляє можливість виконати рішення у спосіб та порядок визначених судом.

З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, приймаючи до уваги часткові заперечення відповідача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 02.06.08р. між відкритим акціонерним товариством „Донецький проектно-конструкторський технологічний інститут”, далі Орендодавець, та товариством з обмеженою відповідальністю „ТЕКСТИЛЬ-СТЕП”, далі Орендар, було укладено договір оренди нерухомого майна. за №16/08. Предметом договору оренди є нежитлове приміщення, блоку №1 першого поверху, загальною площею 60 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Донецьк, проспект Ілліча, 89. Вказане приміщення було передано Орендарю у користування за актом прийому-передачі від 02.06.08р. для здійснення господарської діяльності. Сторони згідно додаткових угод визначили розмір орендної плати, встановили строк дії договору до 31.12.10р.

Так, пунктом 4.4 договору орендна плата сплачується орендарем щомісячно у строк до кінцевого числа поточного місяця. На час виконання зобов’язань за договором за ним утворився борг в сумі 17 280 грн., який позивач намагається стягнути. За несвоєчасне виконання грошових зобов’язань пунктом 9.6 договору передбачена пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка за період прострочення внесення орендних платежів дорівнює 1375 грн. 20 коп. Оскільки мале місце прострочення виконання грошового зобов’язання, позивач з посиланням на приписи статті 625 ЦК України наполягає на стягненні з відповідача додатково трьох процентів річних в сумі 315 грн. 84 коп. та інфляційних у розмірі 1074 грн. 28 коп.

Дослідивши правову норму, яка підлягає застосуванню у спірних відносинах сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Так, за своєю правовою природою між сторонами укладено договір оренди нерухомого майна.

Пункт 1 ст. 759 ЦК України як загальна норма права визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Стаття 283 ГК України як спеціальна норма передбачає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

В силу статті 599 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Стаття 33 ГПК України зобов’язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивачем доведено факт невиконання відповідачем зобов’язань за договором оренди у частині своєчасного внесення орендних платежів за користування майном. Відповідач доказів виконання обов’язків за договором та перерахування орендних платежів суду не надав.

Безпосередньо у судовому засіданні, представник відповідача надав суду розрахункові документи, зокрема: платіжне доручення №187 від 11.11.10р. та №188 від 17.11.10р. про перерахування ним на адресу позивача суми основного боргу в розмірі 2880 грн., однак після звернення кредитора з позовом до суду. За таких обставин, провадження у справі щодо стягнення з відповідача 2880 грн. основного боргу з орендних платежів підлягає припиненню, за ознаками п.1-1 статті 80 ГПК України – за відсутністю предмету спору.

Зобов’язання у решти частини основного боргу з орендних платежів в сумі 14400 грн. не припинилося виконання проведеним належним чином, про що свідчить акт звірки розрахунків станом на 11.10.10р., підписаного сторонами без зауважень та пропозицій, акти виконаних робіт долучених до матеріалів справи. Тому позов у частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 14400 грн., обґрунтований та підлягає задоволенню.

Оскільки мале місце несвоєчасне виконання грошових зобов’язань та прострочення грошового платежу, позов у частинах стягнення з відповідача пені в сумі 1375 грн. 20 коп., трьох процентів річних в сумі 315 грн. 84 коп. та інфляційних в сумі 1074 грн. 28 коп. згідно вимог частини 6 статі 232 ГК України та приписів статті 625 ЦК України, також обґрунтований та підлягає задоволенню.

Щодо надання розстрочки виконання рішення суду, то з цього приводу слід зазначити наступне, зокрема:

Підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених п.6 ст. 83 та ст. 121 ГПК України, вказані статті не вимагають, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. Відповідачем доведено його важкий фінансовий стан та неможливість виконати рішення у строк встановленим судом способом. Позивач проти надання розстрочки відповідачеві по даній справі - не заперечує.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання позивача та відповідача у справі – відкритого акціонерного товариства „Донецький проектно-конструкторський технологічний інститут” та товариства з обмеженою відповідальністю „ТЕКСТИЛЬ-СТЕП” щодо надання останньому розстрочки виконання рішення господарського суду Донецької області у справі №40/221 від 18.11.10р. на 10 (десять ) місяців.

У зв’язку з чим, слід розстрочити виконання рішення господарського суду по справі № 40/221 від 18.11.10р. в сумі 17165 грн. 32 коп. на десять( десять) місяців з 19.11.10р., рівними частками до 19.09.11р. включно, по 1 716 грн. 53 коп. за кожний місяць (останній місяць – 1716 грн. 53 коп.). Стягнення за наказом господарського суду Донецької області по даній справі здійснити з 20.09.11р.

Витрати по державному миту та забезпеченню судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно вимог ст. 44, частини п’ятої статті 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 18.11.10р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного керуючись ст. ст. 599, 625, 759, 762 ЦК України, ст. ст. 55, 193, 202, 230, ч.6 ст. 232, ст. 283 ГК України, ст. ст.42, 43, 22, 33, 36, ч.3 ст. 43, 44, ч. 5 ст. 49, ч. 3 ст. 69, п. 1-1 ст. 80, 82, п. 6 ст. 83, 82-1, 84, ч.ч .2,3 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Провадження у справі за позовом відкритого акціонерного товариства „Донецький проектно-конструкторський технологічний інститут” до товариства з обмеженою відповідальністю „ТЕКСТИЛЬ-СТЕП” щодо стягнення з останнього основного боргу в сумі 2880 грн. – припинити.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „ТЕКСТИЛЬ-СТЕП” , 83120, м. Донецьк, Кіровський район, вул. Пінтера, буд 40, кв. 1, р/р 2600100171001 у Донецької філії АБ „ Київська Русь”, МФО 377034, ід. код 35951338, на користь:

- відкритого акціонерного товариства „Донецький проектно-конструкторський технологічний інститут”, 83003, м. Донецьк, проспект Ілліча, 89, п/р 26004220105240 у ЗАТ „ПромКредітБанк”, м. Київ, МФО 320984, ід. код 00174071, основний борг з орендної плати в сумі 14 400 грн., пеню в сумі 1375 грн. 20 коп., три процента річних в сумі 315 грн. 84 коп. інфляційні в сумі 1074 грн. 28 коп., витрати по державному миту в сумі 200 грн. 45 коп. та забезпеченню судового процесу в сумі 236 грн., видавши наказ.

4. У задоволенні позову відкритого акціонерного товариства „Донецький проектно-конструкторський технологічний інститут” до товариства з обмеженою відповідальністю „ТЕКСТИЛЬ-СТЕП” щодо розірвання договору оренди нерухомого майна від 02.06.08р. за №16/08, укладений між відкритим акціонерним товариством „Донецький проектно-конструкторський технологічний інститут” та товариством з обмеженою відповідальністю „ ТЕКСТИЛЬ –СТЕП”– відмовити.

5. Розстрочити виконання рішення господарського суду по справі № 40/221 від 18.11.10р. в сумі 17165 грн. 32 коп. на десять( десять) місяців з 19.11.10р. рівними частками до 19.09.11р. включно, по 1 716 грн. 53 коп. за кожний місяць (останній місяць – 1716 грн. 53 коп.). Стягнення за наказом господарського суду Донецької області по даній справі здійснити з 20.09.11р.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                               

Повний рішення складено - 23.11.10р.