Рішення № 12454665, 18.11.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.11.10 р.                     Справа № 40/220пд                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Данилкіной П.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом: закритого акціонерного товариства „Селидівський завод залізобетонних виробів", м. Селидове

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „ВЕСНА", м. Донецьк

про визнання договору припиненим

за участю:

представників сторін:

від позивача: Новаковський Г.Ф. - голова правління, Новаковская А.Ф. - член правління

від відповідача: не з'явився

За клопотанням позивача, з урахуванням виняткових обставин справи, витребування додаткових доказів, які підлягають належної правової оцінки, можливого уточнення позивачем вимог, строк слухання спору по даній справі було продовжено додатково на 15 (п’ятнадцять днів), що відповідає вимогам частини 3 статті 69 ГПК України і знайшло своє відображення у процесуальних документах суду.

СУТЬ СПОРУ: закрите акціонерне товариство „Селидівський завод залізобетонних виробів" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „ВЕСНА" про:

•          визнання недійсним продовження строку дії договору оренди №1511/07, укладеного 15.11.07р. між закритим акціонерним товариством „Селидівський завод залізобетонних виробів" та товариством з обмеженою відповідальністю„ВЕСНА" - до 01.03.09р.;

•          визнання припиненим договору оренди № 1511/07, укладеного 15.11.07р. між закритим акціонерним товариством „Селидівський завод залізобетонних виробів" та товариством з обмеженою відповідальністю „ВЕСНА".

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Неприбуття у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, вислухавши доводи представника позивача, суд встановив:

До початку розгляду справи по суті, у тому числі позовних вимог, відкриття судового засідання, роз’яснення прав та обов’язків учасникам судового процесу, від позивача згідно статті 22 ГПК України надійшло клопотання про зменшення розміру позовних вимог, у зв’язку з чим він наполягає:

Ш          визнати припиненим з 01.03.08р. договір оренди від 15.11.07р. за № 1511/07, укладений між закритим акціонерним товариством „Селидівський завод залізобетонних виробів” та товариством з обмеженою відповідальністю „ВЕСНА”.

Оскільки вказані дії позивача не суперечать законодавству, не порушують чиї-небудь права та охоронювальні законом інтереси, зменшення розміру позовних вимог прийнято судом в розумінні вимог статті 78 ГПК України.

Позов мотивовано тим, що 15.11.07р. між закритим акціонерним товариством „Селидівський завод залізобетонних виробів”, далі Орендодавець, та товариством з обмеженою відповідальністю „ВЕСНА”, далі Орендар, було укладено договір оренди майна - полігону, загальною площею 0,0685 кв.м, яке знаходиться за адресою: Донецька область, м. Селідове, вул. Мира, 4-а., і належить на праві власності позивачеві.

Відповідно до вимог пункту 3.1 договору сторонами встановлено розмір щомісячної орендної плати, яка дорівнює 375 грн., з урахуванням ПДВ. Орендна плата може корегуватися у залежності від рівня інфляції, збільшення цін на комунальні послуги та змін до діючого законодавства. Щодо форми внесення орендних платежів, то таке питання не знайшло свого відображення у договорі оренди, втім не перешкоджають сторонам здійснювати розрахунки за договором у частині внесення орендних платежів керуючись нормами діючого законодавства, яке регулює питання безготівкового перерахування грошових коштів.

Відповідно до пункту 6.1 договору оренди, всі доповнення, зміни або пропозиції до договору є чинними, є його невід’ємними частинами тільки у тому випадку, коли вони виконанні у письмовій формі та підписані сторонами договору. Пунктом 7.1 договору встановлено строк його дії, а саме він триває з 15.11.07р. до 01.03.08р. Пунктом 7.2 договору передбачено умови продовження строку дії договору оренди.

Незалежно від вказаних обставин, відповідач листом від 01.03.08р. б/н, з посиланням на пункт 7.2 договору оренди №1511/07 від 15.11.07р. повідомив позивача про нібито продовження строку дії договору до 01.03.09р.

В обґрунтування своїх вимог, позивач посилається на вимоги статі 764 ЦК України, статтю 291 ГК України та приписи частини 4 статті 284 ГК України. Крім того, зазначає, що на час припинення строку дії договору оренди, а саме з 01.03.08р., полігон був покинутий відповідачем, і ніякого майна, у тому числі яке належить відповідачеві там не залишилося.

Окрім цього, позивач стверджує, що посадова особа підприємства відповідача - Довбиш О.М., не мала права вирішувати питання щодо продовження строку договору оренди ( візування на спірному листі від 01.03.08р.), оскільки згідно пункту 3.7 посадової Інструкції підприємства його, як головного інженера та заступника директора позбавлено можливості укладати, подовжувати та підписувати договір. Також позивач підкреслює те, що форма укладення та пролонгації договору не відповідає вимогам закону. А тому наполягає на задоволенні своїх вимог, та намагається визнати факт припинення правовідносин за спірним договором оренди майна від 15.11.07р. за № 1511/07.

Судом здійснено належну правову оцінку відносинам сторін, і за своєю правовою природою між сторонами укладено договір оренди майна. Сторони досягли усіх суттєвих умов передбачених законом для даних видів договорів оренди: зокрема щодо його предмету, ціни та строку його дії, а тому він вважається укладеним згідно вимог ст.ст. 180, 181 ГК України та ст. 638, 759, 762 ЦК України.

Дослідивши матеріали справи, правову норму, яка підлягає застосуванню у спірних відносинах сторін, суд вважає доводи позивача хибними виходячи із наступного:

Законодавець встановлює, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін. А саме, після закінчення терміну договору оренди Орендар, який належним чином виконував свої обов’язки, має переважне право, зі інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін. Умови договору оренди на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо умов договору переважне право орендаря на укладення договору припиняється.

У випадку відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором ( стаття 764 ЦК України). Законодавець встановлює, що поновлення договору оренди повинно бути пов’язано з волевиявленням сторін.

Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження вказують на те, що строк спірного договору оренди відповідно до пункту 7.2 припинив свою дію - 01.03.08р. Лист Орендаря від 01.03.08р. щодо подовження строку дії спірного договору на адресу Орендодавця не надходив, і був ним отриманий лише у грудні 2009 році на час звернення відповідача до податкових органів.

Умови внесення змін до договору вирішується за допомогою приписів ст.ст. 651, 652 ЦК України, як норми загальної. Згідно з спеціальною нормою, зазначеною у ст. 291 ГК України договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Відповідно до вимог статті 188 ГК України визначено порядок змін або розірвання господарських договорів. Так, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що за пропозицією однієї із сторін та отримання згоди на це з боку іншої сторони, даний договір може бути пролонгованим шляхом підписання листів або телеграм на наступний строк з моменту внесення змін та доповнень до нього, або без них. Таким чином, умовою пролонгації вказаного договору є обов’язкова пропозиція однієї із сторін та згода на це іншої сторони. Відповідно до вказаних імперативних та диспозитивних норм подовження строку дії спірного договору оренди не відбулося, як прагнення на це сторін. Спірний лист відповідача від 01.03.08р. про нібито продовження строку дії договору оренди за № 1511/07, не є його автоматичною пролонгацією в розумінні вимог пункту 6.1 договору, оскільки за умовами пункту 7.2 порушено порядок подовження його строку, так як відсутні умови такої домовленості між сторонами.

Стаття 33 ГПК України зобов’язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім, ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивачем доведені підстави припинення спірного договору оренди майна, та порушення відповідачем умов щодо внесення змін до нього, у тому числі право на його майбутню пролонгацію (подовження). Щодо питань недодержання форми укладення договору, перевищення повноважень особи на підписання договору , то вони можуть бути предметом іншого спору в розумінні вимог ст.ст. 16, 203, 215, 218, 227 ЦК України та приписів ст. 20 ГК України. Господарським судом згідно вимог статті 12 ГПК України підвідомчі справи про визнання фактів, що мають для суб’єктів господарювання юридичне значення. Спірний договір оренди припинив свою дію, а тому є всі підстави стверджувати про наявність фактів, які для позивача мають юридичне значення.

За таких обставин, позов закритого акціонерного товариства „Селидівський завод залізобетонних виробів до товариства з обмеженою відповідальністю „ВЕСНА" про визнання припиненим з 01.03.08р. договору оренди від 15.11.07р. за № 1511/07, укладеного між закритим акціонерним товариством „Селидівський завод залізобетонних виробів” та товариством з обмеженою відповідальністю „ВЕСНА”, є обґрунтованим та підлягаючим задоволенню.

Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору. Спір виник за виною відповідача та доведено до суду, а тому витрати по державному миту в сумі 85 грн. та забезпеченню судового процесу в сумі 236 грн. покладаються на відповідача у справі - товариство з обмеженою відповідальністю „ ВЕСНА”.

У судовому засіданні, яке відбулося 18.11.10р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 759, 762, 764 ЦК України, ст. 188, 291 ГК України, ст. ст.42, 43, 12, 22, 33, 34, 36, 43, 44, 49, ч. 3 ст. 69, 82, 84, ч.ч. 2,3 ст. 85, ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов закритого акціонерного товариства „Селидівський завод залізобетонних виробів до товариства з обмеженою відповідальністю „ВЕСНА" задовольнити.

2. Визнати припиненим з 01.03.08р. договір оренди від 15.11.07р. за № 1511/07, укладений між закритим акціонерним товариством „Селидівський завод залізобетонних виробів” та товариством з обмеженою відповідальністю „ВЕСНА”.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „ ВЕСНА”, 85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Щорса, 6/53, ід. код 19379338, р/р 260071802632 у ДВ АКБ УСБ м. Донецьку, МФО 334011, на користь:

- закритого акціонерного товариства „Селидовський завод залізобетонних виробів”, 85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Мира, 4, ід. код 24653994, р/р 26009314490444 у ПАТ „ Промінвестбанк” м. Селидове, МФО 334312, витрати по державному миту в сумі 85 грн. та забезпеченню судового процесу в сумі 236 грн., видавши наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                               

Повний текст рішення складено - 23.11.10р.