Рішення № 12454653, 23.11.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.11.10 р.                     Справа № 10/74                               

Суддя господарського суду Донецької області І.А.Бойко          

при секретарі судового засідання О.М. Якименко          

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом державного підприємства „Регіональні електричні мережі” м. Вишгород в особі Донецької філії державного підприємства „Регіональні електричні мережі” м. Донецьк

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Буд-Дон” м. Донецьк

про стягнення 266315грн.02коп.

За участю представників сторін:

від позивача: Удовенко К.В. – представник (довіреність № 2495 від 20.10.2009);

від відповідача: Коптілова О.О. – представник (довіреність № б/н від 29.06.2009)          

          Позивач - державне підприємство „Регіональні електричні мережі” м. Вишгород в особі Донецької філії державного підприємства „Регіональні електричні мережі” м. Донецьк звернувся до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Буд-Дон” м. Донецьк про стягнення 266315грн.02коп., у тому числі заборгованість за спожиту активну електроенергію за період 2003р., серпень – грудень 2004р., 2005р., 2006р., січень – липень 2007р. в сумі 259709грн.42коп., заборгованість за реактивну електроенергію за період січень 2005р. – липень 2007р. в сумі 3927грн.48коп., перевищення договірних величин споживання в лютому 2006р. в сумі 2678грн.12коп.

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на наказ Міністерства палива та енергетики України № 83 від 13.02.2003 „Про створення ДП „Укренерговугілля”, наказ Міністерства палива та енергетики України № 218 від 07.05.2003 „Про реорганізацію Підприємства селищних електричних мереж ВО „Донецьквугілля”, наказ Міністерства палива та енергетики України № 404 від 17.08.2007 „Про перетворення ДП „Укренерговугілля” у ВАТ „Укренерговугілля”, наказ Міністерства палива та енергетики України № 278 від 27.05.2009 „Про внесення змін до наказу Мінпаливенерго від 13.11.2008 № 557”, наказ Міністерства палива та енергетики України № 422 від 27.08.2009 „Про внесення змін до наказу Мінпаливенерго від 13.11.2008 № 557”, наказ Міністерства палива та енергетики України № 557 від 13.11.2008 „Про припинення діяльності ВАТ „Укренерговугілля” шляхом реорганізації (перетворення) в ДП „Укренерговугілля”, вимогу в порядку ст. 530 ЦК України (вих. № 10417 від 27.12.2007), рахунки-фактури, вимогу в порядку ст. 530 ЦК України (вих. № 3104 від 11.04.2008), рахунки-фактури, інформацію про заборгованість за електроенергію по періодам виникнення на 01.06.2009, розрахунок заборгованості за період 01.07.2003 – 01.06.2009, договір на користування електроенергією № 01-232 від 07.08.1999, додаткову угоду до договору на користування електроенергією № 01-232 від 07.08.1999, додаткову угоду № 1 від 01.07.2003 до договору на користування електроенергією № 01-232 від 07.08.1999, акт № 232 від 31.03.2006, довідки про використану електроенергію на 01.03.2006, на 01.02.2006, на 01.03.2006, довідки про показання розрахункових приладів обліку та заявку обсягу електроспоживання на лютий 2003р., на квітень 2003р., на серпень 2003р., на жовтень 2003р., на лютий 2004р., на березень 2004р., на жовтень 2004р., на грудень 2004р., на березень 2005р., на квітень 2005р., на червень 2005р., на 25.10.2005, на січень 2006р., на березень 2006р., на липень 2006р. – вересень 2006р., на 15.09.2006, на 23.10.2006, на 27.12.2006, на 24.11.2006, на 27.12.2006, на 23.01.2007, на 23.02.2007, на 23.01.2007, на 26.03.2007, на 23.02.2007, звіти про використану електроенергію за січень 2003р. – лютий 2005р.

          Розпорядженням голови господарського суду Донецької області Темкіжева І.Х. від 09.09.2010р. у зв’язку з відрядженням судді Приходько І.В. справа № 10/74 передана на розгляд судді Бойко І.А.

У відзиві на позовну заяву відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на закінчення строку дії договору № 01-232 на користування електричною енергією від 07.08.1999р. у серпні 2003р.; на звільнення відповідачем у зв’язку з закінчення строку дії договору оренди № 288/98 від 01.07.1998р. у липні 2004р. орендованого приміщення - цілісного майнового комплексу „Донецький завод „Полімер”; на сплив строку позовної давності на звернення позивача з позовом до суду; та на встановлення рішенням господарського суду Донецької області по справі № 31/59 від 27.07.2010р. того факту, що з 01.07.2004 відповідач не користувався орендованим приміщенням - цілісним майновим комплексом „Донецький завод „Полімер”.

В поясненнях без номеру та без дати відповідач пояснив, що за даними останнього, ТОВ „Буд-Дон” звільнило Донецький завод „Полімер” у липні 2004р.

В поясненнях (вих. № б/н від 15.10.2010) позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі та наголосив на тому, що в матеріалах справи є довідки про орієнтовне споживання електроенергії в 2006р. та довідки про показання розрахункових приладів обліку, підписані директором та завірені печаткою ТОВ „Буд-Дон”, які підтверджують факт споживання відповідачем електроенергії у спірний період.

Ухвалою від 04.11.2010 суд за письмовим клопотанням позивача відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України продовжив строк розгляду справи на 15 днів - до 24.11.2010р.

Розглянувши матеріали справи, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.

07.08.1999 між Підприємством селищних електричних мереж ВО „Донецьквугілля” (Абонент) та товариством з обмеженою відповідальністю „Буд-Дон” (Субабонент) був укладений договір на користування електричною енергією № 01-232.

Відповідно до п. 1.2. договору цей Договір було укладено на строк п’ять років до 07.08.2003.

Відповідно до п. 1 наказу Міністерства палива та енергетики України № 218 від 07.05.2003 Підприємство селищних електричних мереж ВО „Донецьквугілля” було реорганізовано шляхом приєднання до ДП „Укренерговугілля”.

Пункт 4 даного наказу визначає, ДП „Укренерговугілля” є правонаступником ПСЕМ ВО „Донецьквугілля”.

На підставі рішення органу управління, згідно наказу Міністерства палива та енергетики України № 404 від 17.08.2007 „Про перетворення ДП „Укренерговугілля” у ВАТ „Укренерговугілля”, ДП „Укренерговугілля” було реорганізовано шляхом перетворення в ВАТ „Укренерговугілля”.

У відповідності до п. 3.3. Статуту ВАТ „Укренерговугілля”, ВАТ „Укренерговугілля” є правонаступником ДП „Укренерговугілля”, створеного за наказом Міністерства палива та енергетики України № 83 від 13.02.2003.

Рішенням органу управління ВАТ „Укренерговугілля” було реорганізовано шляхом перетворення в ДП „Регіональні електричні мережі” (наказ Міністерства палива та енергетики України № 278 від 27.05.2009 „Про внесення змін до наказу Мінпаливенерго від 13.11.2008 № 557”, наказ Міністерства палива та енергетики України № 422 від 27.08.2009 „Про внесення змін до наказу Мінпаливенерго від 13.11.2008 № 557”, наказ Міністерства палива та енергетики України № 557 від 13.11.2008 „Про припинення діяльності ВАТ „Укренерговугілля” шляхом реорганізації (перетворення) в ДП „Укренерговугілля”).

Пункт 1.3. Статуту ДП „Регіональні електричні мережі” визначає, ДП „Регіональні електричні мережі є правонаступником майна, всіх прав та обов’язків ВАТ „Укренерговугілля”.

Сторонами були підписані додаткова угода до договору на користування електроенергією № 01-232 від 07.08.1999 та додаткова угода № 1 від 01.07.2003 до договору на користування електроенергією № 01-232 від 07.08.1999, якими були внесені зміни та доповнення до основного договору.

На виконання умов договору на користування електроенергією № 01-232 від 07.08.1999 позивачем протягом 2003р. – 2007р. поставлялася відповідачу активна та реактивна електроенергія.

Про факт надання та, відповідно, прийняття електроенергії свідчать довідки про використану електроенергію на 01.03.2006, на 01.02.2006, на 01.03.2006, довідки про показання розрахункових приладів обліку та заявку обсягу електроспоживання на лютий 2003р., на квітень 2003р., на серпень 2003р., на жовтень 2003р., на лютий 2004р., на березень 2004р., на жовтень 2004р., на грудень 2004р., на березень 2005р., на квітень 2005р., на червень 2005р., на 25.10.2005, на січень 2006р., на березень 2006р., на липень 2006р. – вересень 2006р., на 15.09.2006, на 23.10.2006, на 27.12.2006, на 24.11.2006, на 27.12.2006, на 23.01.2007, на 23.02.2007, на 23.01.2007, на 26.03.2007, на 23.02.2007, звіти про використану електроенергію за січень 2003р. – лютий 2005р.

Відповідно до п. п. 3.1. 3.4.3 договору розрахунки за спожиту електроенергію ведуться по розрахунковим приладам обліку. Оплата за спожиту електроенергію здійснюється на підставі платіжних вимог, виписаних Абонентом по закінченню розрахункового періоду.

Відповідач, зі свого боку, зобов’язання по оплаті електроенергії виконав не в повному обсязі.

Загальна сума заборгованості становить 266315грн.02коп., у тому числі заборгованість за спожиту активну електроенергію за період 2003р., серпень – грудень 2004р., 2005р., 2006р., січень – липень 2007р. в сумі 259709грн.42коп., заборгованість за реактивну електроенергію за період січень 2005р. – липень 2007р. в сумі 3927грн.48коп., перевищення договірних величин споживання в лютому 2006р. в сумі 2678грн.12коп.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб’єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

          Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов’язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог –згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

За приписами ч. 1, 2 ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов’язується надавати другій стороні (споживачу, абоненту) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов’язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму їх використання, а також забезпечувати безпечну експлуатацію енергетичного та іншого оснащення. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Підпунктом 1 п. 8.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за № 417/1442, із змінами, (далі – Правила), закріплено, постачальник електроенергії наділений правом своєчасно отримувати від споживача оплати за електроенергію згідно умов договору та діючого законодавства.

Стаття 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов’язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

Якщо строк (період) виконання боржником зобов’язання не встановлений або зазначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в любий час. Боржник повинен виконати такий борг в семиденний строк з дня пред’явлення вимоги, якщо зобов’язання негайного виконання не витікає із договору або актів цивільного законодавства.

          Закон не містить визначення самої форми пред’явлення вимоги щодо виконання зобов’язання. Тому, кредитор може здійснити своє право як шляхом надіслання рахунку-фактури, так і шляхом звернення до боржника з претензією, листом, письмовою вимогою, телеграмою тощо.

28.12.2007 та 14.04.2008 позивачем на адресу відповідача були направлені вимоги в порядку ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України. Разом з вимогами на адресу відповідача були направлені рахунки на оплату існуючої заборгованості.

В порушення умов договору, вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України, ПКЕЕ відповідач направлені вимоги залишив без відповіді та задоволення.

Відповідач проти вимог позивача заперечує, посилаючись на закінчення строку дії договору № 01-232 на користування електричною енергією від 07.08.1999р. у серпні 2003р.; на звільнення відповідачем у зв’язку з закінчення строку дії договору оренди № 288/98 від 01.07.1998р. у липні 2004р. орендованого приміщення - цілісного майнового комплексу „Донецький завод „Полімер”; на сплив строку позовної давності на звернення позивача з позовом до суду; та на встановлення рішенням господарського суду Донецької області по справі № 31/59 від 27.07.2010р. того факту, що з 01.07.2004 відповідач не користувався орендованим приміщенням - цілісним майновим комплексом „Донецький завод „Полімер”.

Щодо заперечень відповідача про закінчення строку дії договору, то закінчення строку дії договору № 01-232 на користування електричною енергією від 07.08.1999р. у серпні 2003р. не спростовує факту користування відповідачем електроенергією, про що свідчать довідки про орієнтовне споживання електроенергії в 2006р. та довідки про показання розрахункових приладів обліку, підписані директором та завірені печаткою ТОВ „Буд-Дон”, які підтверджують факт споживання відповідачем електроенергії у спірний період.

Посилання відповідача на звільнення ним у зв’язку з закінчення строку дії договору оренди № 288/98 від 01.07.1998р. у липні 2004р. орендованого приміщення - цілісного майнового комплексу „Донецький завод „Полімер” та на встановлення рішенням господарського суду Донецької області по справі № 31/59 від 27.07.2010р. того факту, що з 01.07.2004 відповідач не користувався орендованим приміщенням - цілісним майновим комплексом „Донецький завод „Полімер”, судом до уваги не приймається, оскільки згідно п. 2.5. Правил в редакції, яка діяла на момент звільнення орендованого приміщення, у разі звільнення Споживачем займаного приміщення, реорганізації, ліквідації (у т.ч. шляхом банкрутства), відчуження в будь-якій спосіб займаного приміщення Споживач зобов'язаний повідомити Постачальника електричної енергії за 7 діб до дня зміни власника приміщення і в цей самий термін здійснити сплату усіх видів платежів, передбачених цим Договором до дня зміни власника приміщення включно, а Постачальник електричної енергії зобов'язаний припинити постачання електричної енергії з дня звільнення Споживачем приміщення.

Зазначені норми кореспондуються з п. 2.4.5 договору, відповідно до якого, у разі звільнення відповідачем займаного приміщення, Субабонент зобов’язаний письмово повідомити про це Абонента за 7 днів, надати акт передачі приладів обліку та здійснити повний розрахунок за електроенергію по день звільнення, після чого Абонент припиняє подачу електроенергії на об’єкт.

В свою чергу, нова редакція Правил (п. 6.18 Правил), з змінами на 04.02.2010, визначає, у разі звільнення займаного приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією, споживач зобов'язаний повідомити постачальника електричної енергії та (у разі наявності відповідного договору) електропередавальну організацію або основного споживача не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договору, і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно.

Постачальник електричної енергії зобов'язаний припинити постачання електричної енергії за договором, а електропередавальна організація (основний споживач) - передачу електричної енергії (спільне використання технологічних електричних мереж) з заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією.

У разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживачем постачальника електричної енергії та (у разі наявності відповідного договору) електропередавальну організацію або основного споживача про звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний здійснювати оплату спожитої на таких об'єктах електричної енергії та інших платежів, виходячи з умов відповідних договорів.

З новим споживачем укладаються договори відповідно до вимог законодавства України, зокрема цих Правил та нормативно-технічних документів після розірвання договорів із споживачем, який звільняє приміщення.

В порушення умов договору та вимог Правил відповідач не повідомив позивача про звільнення приміщення, на яке постачалася електроенергія за договором № 01-232, а тому, не виконавши свій обов’язок щодо повідомлення про звільнення приміщення, відповідач не звільняється від здійснення оплати за спожиту електричну енергію та інших платежів, виходячи з умов укладеного між сторонами договору.

Стосовно заяви відповідача про сплив строку позовної давності на звернення позивача з позовом до суду.

Стаття 257 Цивільного кодексу України визначає, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

У відповідності до ч. 1 ст.261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Стаття 267 Цивільного кодексу України закріплює наслідки спливу позовної давності.

          Зокрема, ч. 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України визначають, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

          Позивачем заявлена до стягнення з відповідача заборгованість за спожиту активну електроенергію за період 2003р., серпень – грудень 2004р., 2005р., 2006р., січень – липень 2007р. в сумі 259709грн.42коп., заборгованість за реактивну електроенергію за період січень 2005р. – липень 2007р. в сумі 3927грн.48коп., перевищення договірних величин споживання в лютому 2006р. в сумі 2678грн.12коп.

          З зазначеними вимогами позивач звернувся до суду в березні 2010р.

          Отже, приймаючи до увагу заяву відповідача про сплив строку позовної давності, в силу положень ст. 267 Цивільного кодексу України, вимоги позивача підлягають задоволенню в сумі 12025грн.62коп., у тому числі заборгованість за спожиту активну електроенергію за період березень – липень 2007р. в сумі 11684грн.78коп., заборгованість за реактивну електроенергію за період березень – липень 2007р. в сумі 340грн.84коп.

В вимогах позивача про стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію за період 2003р., серпень – грудень 2004р., 2005р., 2006р., січень – лютий 2007р. в сумі 248024грн.64коп., заборгованості за реактивну електроенергію за період січень 2005р. – лютий 2007р. в сумі 3586грн.64коп., перевищення договірних величин споживання в лютому 2006р. в сумі 2678грн.12коп. відмовити у зв’язку із спливом строку позовної давності, про що було заявлено відповідачем.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          На підставі вищевикладеного, згідно ст. ст. 257, 261, 267, 509, 526, 530, 714 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 275 Господарського кодексу України, Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за № 417/1442, керуючись ст. ст. 22, 33, 43, 44, 49, 69, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги державного підприємства „Регіональні електричні мережі” м. Вишгород в особі Донецької філії державного підприємства „Регіональні електричні мережі” м. Донецьк до товариства з обмеженою відповідальністю „Буд-Дон” м. Донецьк про стягнення 266315грн.02коп., у тому числі заборгованість за спожиту активну електроенергію за період 2003р., серпень – грудень 2004р., 2005р., 2006р., січень – липень 2007р. в сумі 259709грн.42коп., заборгованість за реактивну електроенергію за період січень 2005р. – липень 2007р. в сумі 3927грн.48коп., перевищення договірних величин споживання в лютому 2006р. в сумі 2678грн.12коп., задовольнити частково в сумі 12025грн.62коп., у тому числі заборгованість за спожиту активну електроенергію за період березень – липень 2007р. в сумі 11684грн.78коп., заборгованість за реактивну електроенергію за період березень – липень 2007р. в сумі 340грн.84коп.

В вимогах позивача про стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію за період 2003р., серпень – грудень 2004р., 2005р., 2006р., січень – лютий 2007р. в сумі 248024грн.64коп., заборгованості за реактивну електроенергію за період січень 2005р. – лютий 2007р. в сумі 3586грн.64коп., перевищення договірних величин споживання в лютому 2006р. в сумі 2678грн.12коп. відмовити у зв’язку із спливом строку позовної давності, про що було заявлено відповідачем.

          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Буд-Дон” (пр. Павших Комунарів, б. 79-А, м. Донецьк, 83023, код ЄДРПОУ 24638960) на користь державного підприємства „Регіональні електричні мережі” м. Вишгород в особі Донецької філії державного підприємства „Регіональні електричні мережі” м. Донецьк (07300, м. Вишгород Вишгородського району Київської області, ВАТ „Укргідроенерго”, код ЄДРПОУ 32402870; реквізити філії: 83114, м. Донецьк, вул. Щорса, 87, код ЄДРПОУ 26390719) заборгованість за спожиту активну електроенергію в сумі 11684грн.78коп., заборгованість за реактивну електроенергію в сумі 340грн.84коп., витрати по сплаті держмита в сумі 120грн.26коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 10грн.68коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, або в касаційному порядку після його перегляду в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                               

Вик. Тимошенко О.О.

тел.: 306-68-27